Показано основні напрямки практичної діяльності підрозділів маркетингу за умов кризових явищ на залізничному транспорті.

Розглянуто методику визначення сегмента залізничного транспорту на ринку перевезень пасажирів і вантажів; проблеми, заходи і напрямки щодо їх розвитку на найближчу перспективу.

Досліджено методику аналізу та оцінки фінансових показників діяльності банків, що характеризують їх кредитоспроможність, підтримання якої на відповідному рівні для кожного конкретного банку забезпечує функціонування банківської системи в цілому. Запропоновано множину фінансових показників, що мають бути оцінені для визначення кредитного рейтингу банків-конкурентів. Продемонстровано підхід до виявлення ступеню впливу показників на рівень кредитоспроможності на прикладі конкретних банків. Виявлено необхідність порівняння під час аналізу значень фінансових показників діяльності банків, що рейтингуються, із відповідними значеннями по групі банків та всієї банківської системи. В результаті застосування запропонованої методики уможливлюється оцінка позитивних і негативних сторін діяльності конкретного банку порівняно з його конкурентами. При цьому досить високі значення аналізованих фінансових показників діяльності банку порівняно з іншими досліджуваними банками можуть використовуватись як досить вагома інформація при проведенні піар-кампанії, що здійснюється банком. На низькі значення фінансових показників, виявлені шляхом порівняння із банками-конкурентами, керівництву банку слід звернути особливу увагу та вибудовувати відповідну систему заходів щодо поліпшення діяльності банку.

Проаналізовано суть, основні переваги та недоліки існуючих методик оцінки конкурентоспроможності банків. Розглянуто комплексну модель оцінки фінансової стабільності банків з іноземним капіталом RAFINS. Запропоновано систему індикаторів, які впливають на рейтинг привабливості банків для вкладників.

Проведено діагностику збитковості банківської системи України із використанням підходу щодо аналізу та оцінювання впливу окремих груп банків за класифікацією Національного банку України на її збитковість та прибутковість. Висвітлено діагностичний підхід до аналізу проблемної ситуації збитковості банківської системи. Проілюстровано використання розробленого інструментарію під час здійснення діагностики проблемних ситуацій діяльності банківської системи. Визначені прогнозні значення показників "Чистий збиток" та "Чистий прибуток" вітчизняних банків, виявлений великий діапазон зміни прогнозного значення показника "Чистий збиток" та низький діапазон зміни прогнозного значення показника "Чистий прибуток" станом на 2013 рік для банківської системи України. Це свідчить про те, що має місце проблемна ситуація збитковості діяльності вітчизняних банків по різних групах за класифікацією Національного банку України, яка неодмінно має бути продіагностована, проаналізована та оцінена з боку регулятора банківської діяльності. Показано, що діяльність банківського сектору України в 2010 - 2012 роках є нестабільною. Попри те, що збільшений загальний обсяг власного капіталу банків, обсяг їх активів і зобов'язань та зменшено розмір збитків, мають місце значні коливання у темпах розвитку як окремих груп банків, так і всієї банківської системи.

На підставі аналізу впливу банківської системи на структуру та розвиток національної економіки зроблено висновок, що сформована на сьогодні в Україні банківська система підсилює сформовані економічні диспропорції в національній економіці та не в змозі вирішувати завдання економічного зростання. Вважаємо за доцільне розробити державну програму здійснення структурних змін у національній економіці, підтримки національного виробника шляхом вирішення проблеми фінансування інноваційних галузей економки, фіскальної та монетарної політики, здійснити реформування системи державного регулювання банківського сектора.

Викладено результати системних досліджень теоретичних засад, концептуальних підходів і стратегічного бачення методології удосконалення механізмів державного регулювання впливу банківської системи на сталий розвиток національної економіки. Проаналізовано основні показники та тенденції діяльності виробничого і банківського секторів економіки. Розроблено методичне забезпечення ідентифікації та нівелювання проблемних ситуацій у банківському секторі. Запропоновано математичну модель та методику визначення кількісної міри впливу факторів грошово-кредитної політики на комплексний індикатор економічного зростання.

Уточнено зміст понять "фінансовий ризик" і "грошовий потік" як складових системи антикризового регулювання руху грошових потоків. Систематизовано класифікаційні ознаки фінансових ризиків, які впливають на величину грошового потоку, та означено інструментарій антикризового регулювання руху грошових потоків. Діагностовано рівень фінансового ризику банківського сектору за допомогою системи індикаторів ефективності грошового потоку. Визначено граничні параметри антикризового регулювання руху грошових потоків контрагентів банку за допомогою методів фінансового аналізу. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення антикризового регулювання руху грошових потоків суб'єктів господарювання.

Розглянуто кадровий потенціал як умову підвищення конкурентоспроможності банку. Обгрунтовано роль навчання та розвитку персоналу в підвищенні конкурентоспроможності банку. Проаналізовано методичний підхід до оцінювання конкурентоспроможності банків на регіональному рівні. Досліджено особливості планування персоналу у процесі визначення потреби на кваліфіковані кадри. З'ясовано вплив корпоративної культури на мотивацію персоналу. Приділено увагу удосконаленню системи формування та оцінювання ефективності корпоративної культури банку. Окреслено основні напрями та перспективи розвитку персоналу.

Мета роботи - розроблення та обгрунтування методичного підходу, системи критеріїв та аналітично-оціночних показників, застосування яких надають можливість виявити причинно-наслідкові зв'язки розвитку економіки та тісноту кореляції між ними. Доведено, що недостатня дослідженість методів аналізу стану економіки та методологію визначення кількісного впливу виробничих і цінових факторів на динаміку макроекономічних індикаторів (ВВП, інфляція) зумовлює необхідність удосконалення методичних засад аналізу та кількісної оцінки впливу факторних показників на розвиток національної економіки. Аналіз стану та динаміки економіки України надав можливість отримати висновок про нерівномірну динаміку базових показників, зумовлену кризовими процесами, які спричинили падіння та згортання макроекономічної динаміки. Для створення наукової концепції та стратегії сталого соціально-економічного розвитку країни запропоновано використання комплексного методу макроекономічного аналізу, який поєднує фактологічно-статистичний та економетричний методи. Можливість практичного застосування методу доведено побудовою п'яти економетричних моделей (номінального ВВП; реального ВВП; ВВП у доларовому обчисленні; індексу споживчих цін (індексу інфляції) залежно від індексів-дефляторів та облікової (ключової) ставки НБУ; індексу споживчих цін залежно від індексів-дефляторів і темпу зростання курсу грн/дол. США), параметри яких визначають достовірну міру кількісного впливу важелів виробничо-господарської і монетарної політики на розвиток економіки країни. Параметри побудованих моделей доводять кількісну міру впливу факторних чинників виробничої та монетарної політики на результативні індикатори соціально-економічної динаміки країни (реальний ВВП, рівень інфляції) за 19-річний період, у т. ч. за останнє п'ятиріччя (2014 - 2018 рр.).

Мета роботи - розроблення та обгрунтування методичного підходу, системи критеріїв та аналітично-оціночних показників, застосування яких надають можливість виявити причинно-наслідкові зв'язки розвитку економіки та тісноту кореляції між ними. Доведено, що недостатня дослідженість методів аналізу стану економіки та методологію визначення кількісного впливу виробничих і цінових факторів на динаміку макроекономічних індикаторів (ВВП, інфляція) зумовлює необхідність удосконалення методичних засад аналізу та кількісної оцінки впливу факторних показників на розвиток національної економіки. Аналіз стану та динаміки економіки України надав можливість отримати висновок про нерівномірну динаміку базових показників, зумовлену кризовими процесами, які спричинили падіння та згортання макроекономічної динаміки. Для створення наукової концепції та стратегії сталого соціально-економічного розвитку країни запропоновано використання комплексного методу макроекономічного аналізу, який поєднує фактологічно-статистичний та економетричний методи. Можливість практичного застосування методу доведено побудовою п'яти економетричних моделей (номінального ВВП; реального ВВП; ВВП у доларовому обчисленні; індексу споживчих цін (індексу інфляції) залежно від індексів-дефляторів та облікової (ключової) ставки НБУ; індексу споживчих цін залежно від індексів-дефляторів і темпу зростання курсу грн/дол. США), параметри яких визначають достовірну міру кількісного впливу важелів виробничо-господарської і монетарної політики на розвиток економіки країни. Параметри побудованих моделей доводять кількісну міру впливу факторних чинників виробничої та монетарної політики на результативні індикатори соціально-економічної динаміки країни (реальний ВВП, рівень інфляції) за 19-річний період, у т. ч. за останнє п'ятиріччя (2014 - 2018 рр.).

Уточнено теоретичні засади державного регулювання функціонування банківського сектору та виокремлено його основні принципи. Визначено сутнісне розуміння та вплив проблемних ситуацій на функціонування банківського сектору та зміст державного регулювання. Обгрунтовано систему підтримки прийняття рішень і специфічні ознаки державного регулювання функціонування банківського сектору. Доведено необхідність варіантності функціонального напрямів визначення засад державного регулювання для уникнення проблемних ситуацій в банківському секторі. Аргументовано необхідність структуризації процесу діагностики проблемних ситуацій в банківському секторі для вибору відповідного інструментарію його державного регулювання. Розглянуто доцільність використання таксономічного підходу до державного регулювання функціонування банківського сектору у забезпеченні уникнення проблемних ситуацій. Сформовано збалансовану систему аналітично-оціночних показників функціонування банківського сектору на основі системного підходу із врахуванням їх індивідуальних особливостей, характеру існування та інтегрального показника державного регулювання функціонування банківського сектору. Розроблено методичний підхід до оцінювання функціонування банківського сектору з використанням індикативно-геометричного методу й оптимізаційної математичної моделі задачі лінійного програмування. Проаналізовано сучасний стан державного регулювання та його вплив на результативність функціонування вітчизняного банківського сектору. Оцінено функціональні залежності множини макроекономічних показників і державного регулювання функціонування банківського сектору України. Розроблено науково-методичні підходи до оцінки впливу відповідних класів або груп (кластерів) показників на формування інтегральних показників функціонування банківського сектору. Запропоновано методичні підходи до діагностики проблемних ситуацій в банківському секторі. Розроблено формалізовану модель розвитку банківського сектору на основі уникнення проблемних ситуацій в його функціонуванні. Запропоновано основні принципи формування концепції державного регулювання функціонування банківського сектору для уникнення проблемних ситуацій. Обгрунтовано напрями удосконалення інституціонального та нормативно-правового забезпечення державного регулювання функціонування вітчизняного банківського сектору. Наведено науково-практичні рекомендації з модернізації державного регулювання функціонування банківського сектору. Розроблено формалізовану модель розвитку банківського сектору на основі уникнення проблемних ситуацій в його функціонуванні.