Відповідно до сучасної доктрини розвитку публічної служби розкрито наукові погляди щодо правової природи службового права, представлено його генезу та напрями реформування. Окреслено правову конструкцію видів публічної служби, управління службою. Визначено правові та морально-етичні імперативи публічної служби, зокрема й антикорупційного характеру. Детально охарактеризовано інститут юридичної відповідальності публічних службовців, судовий розгляд спорів щодо проходження публічної служби, а також досліджено закордонний досвід розвитку цієї галузі права. Трансформаційні процеси в суспільному житті громадян України не оминають і систему права України, позаяк саме від права залежить ефективність суспільних відносин, які є предметом відповідних галузей права, а загалом і рівень життя в країні. Саме тому вітчизняних дослідників, науковців, практиків, а також і громадянське суспільство наразі все більше цікавить пошук алгоритму ефективних відносин публічної влади і приватної особи, в основу яких закладено принципи верховенства права, забезпечення дотримання прав та свобод людини і громадянина, законності, відкритості, прозорості та відповідальності. Тобто служіння людині є головним завданням держави та становить основний зміст її діяльності. Водночас поза увагою наукової спільноти залишаються внутрішні організаційні відносини в межах суб'єктів публічної влади. Ідеться про службові відносини, які потребують дослідження їхньої правової природи, змісту, переліку та статусу суб'єктів, їхньої юридичної відповідальності, а врешті і належного врегулювання.

Наведені матеріали підготовлено на основі законодавства України про охорону здоров'я та практики його застосування. Висвітлено такі питання, як: загальні положення медичного права; медичні правовідносини; медична реформа в Україні; правове регулювання фармацевтичної діяльності; договір про надання медичних послуг; правове регулювання трансплантації анатомічних матеріалів людини; донорство крові та її компонентів; інформаційні інноваційні технології у сфері медичного обслуговування; добровільна інформована згода пацієнта; лікарська таємниця; правове регламентування виникнення та припинення життя в контексті здійснення медичного обслуговування; правове регулювання допоміжних репродуктивних технологій і сурогатного материнства; правове регулювання відносин щодо створення та використання біобанків в Україні та ЄС; медичні експертизи; правове регулювання надання психіатричної допомоги; правове регулювання проведення медичних досліджень; дефекти надання медичної допомоги; ятрогенна патологія та її медико-правове значення; медичне страхування; захист прав суб'єктів медичних правовідносин, інших учасників, законних представників, членів сім'ї; юридична відповідальність у сфері охорони здоров'я; міжнародне співробітництво у сфері охорони здоров'я.

Висвітлено питання адміністративної відповідальності за порушення карантинного законодавства. Розглянуто діджиталізацію медичної документації як передумову застосування технологій штучного інтелекту в охороні здоров'я. Розкрито проблемні аспекти реформування системи трансплантації анатомічних органів людині в Україні. Проаналізовано особливості судово-психіатричної експертизи осіб, які скоїли сексуальні злочини. Розглянуто модернізм у сучасному праворозумінні в контексті розвитку медичного права. Увагу приділено питанням щодо права пацієнта на таємницю про стан здоров'я в умовах коронавірусної хвороби (COVID-19). Розкрито проблеми правового врегулювання проведення дослідів над ембріонами людини із застосуванням технології штучної матки. Визначено прогалини законодавства України щодо особистої автономії пацієнта в абсолютних правовідносинах.

Розглянуто та систематизовано теоретичні основи формування та функціонування ринку інноваційних технологій в контексті технологічного розвитку, розвинуто методологічні засади формування ринку інноваційних технологій в Україні. Досліджено та класифіковано фактори, що заважають розвитку в країні ринку інноваційних технологій та окреслено напрями нівелювання їх негативного впливу. Висвітлено сучасні теоретичні засади формування ринку інноваційних технологій в контексті концепції неоіндустріалізації.

Висвітлено сучасні проблеми медичного та фармацевтичного права. Загальноправові положення розглянуто з урахуванням специфіки й особливостей медичної та фармацевтичної діяльності. Розкрито системну природу правового регулювання медичної та фармацевтичної діяльності, сучасний стан, а також тенденції та перспективи розвитку. Медичне та фармацевтичне право розглянуто в контексті суспільних змін, висвітлено шляхи його модернізації в Україні та світі. Увагу приділено системі та джерелам медичного права, відмежуванню медичного права від суміжних базових галузей права, правам і обов'язкам медичних працівників і пацієнтів згідно із законодавством України, механізмам захисту прав суб'єктів медичних правовідносин.

Розкрито проблеми забезпечення конфіденційності та приватності під час укладання та виконання договору сурогатного материнства. Обгрунтовано необхідність правового врегулювання застосування технологій штучного інтелекту в медицині. Охарактеризовано альтернативні способи врегулювання спорів за участю суб'єктів медичної діяльності. Розкрито питання правової кваліфікації та юридичних наслідків медичної (лікарської) помилки. Вивчено можливості вдосконалення цивільно-процесуального та медичного законодавства у справах про визнання фізичної особи недієздатною. Розглянуто процедури спрощеної державної реєстрації лікарських засобів як правовий засіб забезпечення прискореного доступу пацієнтів до ефективної терапії. Увагу приділено правомірності розголошення лікарської таємниці в кримінальному провадженні, актуальним аспектам захисту прав людини під час вилучення донорських анатомічних матеріалів в Україні, правовому регулюванню виготовлення ліків за умов аптеки, питанням стандартизація у сфері охорони здоров'я.

Досліджено сутність та визначено протиріччя тлумачення основних понять, пов’язаних з дослідженням процесу формування інноваційного потенціалу виробничого підприємства в економіці знань. Представлено змістовну характеристику та класифіковано інноваційний потенціал виробничого підприємства та активатори його формування. Встановлено місцета роль останніх у процесі управління інноваційним потенціалом виробничого підприємства. Визначено змістовність та послідовність етапів формування інноваційного потенціалу як складової процесу управління інноваційним потенціалом виробничого підприємства. Досліджено та узагальнено через інноваційну діяльність вітчизняний досвід особливостей формування інноваційного потенціалу виробничих підприємств України та, зокрема, Одеського регіону. Досліджено підходи, що застосовуються до управління інноваційним потенціалом виробничого підприємства, виконано порівняльний аналіз існуючих в теорії та практиці моделей та інструментів формування інноваційного потенціалу. Здійснено оцінку їх комплексності та придатності для українських виробничих підприємств. Сформовано теоретичне підгрунтя процесно-варіативного перманентного формування інноваційного потенціалу виробничого підприємства та розроблена його концептуальна модель. Розроблено рекомендації щодо інструментального забезпечення формування інноваційного потенціалу виробничого підприємства, в частині управління процесом набуття підприємством необхідних для інноваційної діяльності знань через конструктор інформаційних ресурсів. Обгрунтовано та розроблено методичні рекомендації щодо створення на підприємстві інформаційного банку джерел інноваційних ресурсів в частині управління знаннями.

Досліджено проблему управління розформуванням составів на сортувальних гірках, де використовується башмачне регулювання швидкості скочування відчепів. На залізничному транспорті України на 87 % сортувальних гірок застосовують башмачне гальмування для регулювання швидкості скочування відчепів. Окрім того, у зв’язку зі значним зносом гальмових уповільнювачів, башмачне гальмування інтенсивно використовується і на гірках, де механізовані всі гальмові позиції. З використанням методів математичної статистики та кореляційного аналізу, методів управління ризиками виконано оцінку показників безпеки процесу розформування составів поїздів на сортувальних гірках з немеханізованими гальмовими позиціями. Імітаційне моделювання, числові методи розв’язання диференціальних рівнянь, методи математичного програмування застосовувалися для розробки методів вибору режимів розформування составів на сортувальних гірках з немеханізованими гальмовими позиціями та для розробки вимог до організації сортувального процесу в умовах зменшення гальмової потужності уповільнювачів. Теорія ймовірностей, теорія маневрової роботи, імітаційне моделювання, математична статистика - для удосконалення методів оцінки переробної спроможності сортувальних гірок. Отримані результати вирішують наукове завдання підвищення ефективності розформування-формування составів вантажних поїздів на сортувальних гірках з немеханізованими гальмовими позиціями за рахунок оптимізації управління швидкістю скочування відчепів і можуть бути використані для складання технологічних процесів роботи станцій, планування штату регулювальників швидкості вагонів, розробки рекомендацій гірковим операторам, черговим по сортувальних гірках та маневровим диспетчерам.

Цель работы - повышение эффективности сортировочного процесса на сортировочных горках с немеханизированными парковыми тормозными позициями путем оптимизации распределения сортировочных путей между регулировщиками скорости вагонов. Исследования выполнены с использованием методов моделирования горочных процессов и метода ветвей и границ. На железных дорогах Украины 87 % сортировочных горок имеют немеханизированные тормозные позиции. Характерной особенностью работы таких горок является появление дополнительных требований к интервальному регулированию скорости скатывания отцепов для обеспечения возможности их последовательного торможения регулировщиком, который обслуживает несколько сортировочных путей. В этой связи актуальной является задача поиска такого распределения сортировочных путей между регулировщиками скорости вагонов, которое обеспечивает минимальную продолжительность роспуска. В общем случае число возможных вариантов решения данной задачи является ограниченным, но может быть весьма большим. Поэтому исследование посвящено поиску правил, которые позволяют исключать из анализа заведомо нерациональные варианты. В результате выполненных исследований разработан формальный метод оптимизации распределения сортировочных путей между регулировщиками скорости вагонов. Практическая значимость. Результаты выполненных исследований могут быть использованы в оперативной работе железнодорожных станций для решения задачи автоматизированной выдачи рекомендаций по организации роспуска на немеханизированных сортировочных горках, а также при решении задач нормирования числа регулировщиков скорости вагонов на них.

Мета роботи - розробка методів розрахунку переробної спроможності сортувальних гірок для умов втрати уповільнювачами гальмової потужності. Функціонування сортувальних гірок пов'язано з дією значної кількості випадкових факторів, таких як: характеристики відчепів, умови зовнішнього середовища, величина гальмової потужності, що реалізується уповільнювачами, тощо. У зв'язку з цим для дослідження поставлених завдань використано методи імітаційного моделювання та математичної статистики. Визначення швидкості та часу руху відчепів за маршрутами здійснюється на підставі моделювання їх скочування з сортувальної гірки. У випадку, якщо гальмової потужності уповільнювачів спускної частини гірки недостатньо для зупинки ними відчепів, то під час розпуску повинні передбачатись перерви для звільнення попередніми відчепами маршрутів скочування. З використанням методів теорії ймовірності визначено залежності, що дозволяють встановлювати тривалість вказаних зупинок. У випадку, якщо гальмової потужності уповільнювачів на спускній частині гірки та на сортувальних коліях недостатньо для виконання вимог прицільного регулювання швидкості скочування відчепів, то необхідно використовувати додаткове башмачне гальмування. В дослідженні розроблені методи, які на підставі імітаційного моделювання сортувального процесу дозволяють встановлювати потрібну величину збільшення тривалості розпуску, що забезпечує безпеку руху за заданої кількості регулювальників швидкості руху вагонів. Запропоновано удосконалені методи визначення переробної спроможності сортувальних гірок. Їх особливість у тому, що вони (на відміну від існуючих) дозволяють враховувати технологічні обмеження, що викликані вимогами безпеки сортувального процесу, і можуть застосовуватись для оцінки показників роботи гірок за умов параметричних відмов уповільнювачів. Застосування запропонованих методів дозволяє для існуючих обсягів роботи оцінювати вплив несправності уповільнювачів на погіршення показників роботи сортувальних гірок.

Розглянуто класифікацію ризиків, що є характерними для сортувального процесу, встановлення їх допустимих рівнів та встановлення параметрів сортувального процесу, які впливають на рівень ризиків. Сортувальна гірка являє собою складний інфраструктурний та технологічний комплекс при експлуатації якого взаємодіють залізнична колія, системи автоматики, телемеханіки та зв'язку, маневрові локомотиви, вагони, вантажі, виробничий персонал, що підвищує складність проблеми забезпечення безпеки руху. В процесі дослідження використовувались методи теорії безпеки руху поїздів та менеджменту ризиків. Основними об'єктами ризику, характерними для сортувальних гірок, є регулювальники швидкості скочування вагонів, що працюють у небезпечній зоні (індивідуальний ризик), інфраструктура сортувальних гірок, рухомий склад та вантажі, що у ньому перевозяться (технічний ризик). На сортувальних гірках також має місце економічний ризик, що пов'язаний з підвищенням собівартості сортувального процесу при нераціональному його виконанні. Запропоновано допустимі імовірності виникнення небажаних подій для різних видів ризику. Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній систематизовані ризики, що характерні для розпуску составів на сортувальних гірках, що дозволяє удосконалити методи побудови області допустимих режимів гальмування відчепів та оптимізації управління швидкістю скочування відчепів. Застосування запропонованих методів дозволяє підвищити безпеку сортувального процесу на залізничних станціях.

Цель работы - исследование процесса гранулирования-брекетирования кормовых смесей. В ходе исследования комплексного процесса, включающего досушку выжимок, смешивание и брикетирование смесей, сделаны следующие выводы: применение механического обезвоживания выжимок способствует интенсификации досушки и сохранению их питательной ценности; оптимальная влажность смеси, подаваемой в гранулятор, должна составлять 18 - 23 %, что обеспечивает процесс гранулирования без дополнительного внесения влаги.

Мета дослідження - аналіз умов роботи регулювальників швидкості скочування відчепів та встановлення конфігурації області допустимих режимів гальмування відчепів на сортувальних гірках з башмачними гальмовими позиціями (БГП). Під час виконання дослідження використовувались методи обстеження залізничних станцій та методи теорії гіркових процесів. Башмачні гальмові позиції на сортувальних коліях є додатковими елементами немеханізованих сортувальних гірок, де необхідно виконувати перевірку умов розподілення відчепів. Через значну тривалість регулювання швидкості відчепу у порівнянні з заняттям стрілок та уповільнювачів обмеження по розділенню на БГП є більш жорсткими у порівнянні з обмеженнями на спускній частині гірки. У зв'язку з цим у разі визначення потрібного штату регулювальників необхідно виконувати перевірку переробної спроможності гірок. В результаті виконаних досліджень вперше встановлено залежності для визначення тривалості регулювання швидкості скочування відчепа на БГП. Встановлено, що робота БГП може накладати додаткові обмеження на умови регулювання відчепів уповільнювачами спускної частини гірки. За рахунок вказаних обмежень уточнено конфігурацію області допустимих швидкостей виходу відчепів з уповільнювачів спускної частини гірок з немеханізованими парковими гальмовими позиціями. Практична значимість. Результати дослідження дозволяють удосконалити методи визначення переробної спроможності сортувальних гірок та нормування штату регулювальників швидкості вагонів.

Зауважено, що в останні роки Україна стала одним із лідерів з експорту зерна. У зв'язку з цим актуальною для, економіки України, є розробка нових ефективних логістичних технологій перевезень зерна. Одним з напрямків перевезень зернових вантажів, який розвивається, є їх контейнеризація. З метою скорочення витрат на вантажно-розвантажувальні роботи при перевезенні контейнерів в США активно використовуються бімодальні технології перевезень, які конкурентоспроможні на відстанях 200 - 500 км, а їх використання дозволяє зменшити собівартість перевезень на 10 - 15 %. Мета роботи - аналіз ефективності використання бімодальних технологій для зернових вантажів в Україні. Наведено порівняння вартості перевезення вантажів автомобільним і залізничним транспортом. Аналіз ефективності формування відправницьких маршрутів з перевезеннями зерна вагонними відправками у вагонах власності залізниць показав, що маршрутизація перевезень є ефективною за наявності рухомого складу та інфраструктури для формування маршрутів. Розглянуто технологію формування маршрутів із бімодальних платформ з контейнерами на майданчиках в безпосередній близькості від зерносховищ виробників. Використання бімодальних технологій на основних контейнерних маршрутах транспортного ринку для перевезення зернових вантажів сприятиме зменшенню транспортних витрат, а отже і підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світовому ринку.

Розглянуто форми обрядового весільного хліба на території колишнього Донецького округу Області Війська Донського (на матеріалі юртів Луганської та Митякинської станиць). На підставі порівняння комплексів ритуальної випічки суміжних територій, на яких відбувалася міжетнічна культурна взаємодія росіян та українців, що визначило специфіку локальної традиційної культури, виявлено особливості весільної випічки цього регіону та кожної станиці.

Розкрито роль і значення персоналістичної біоетики у регулюванні системи охорони здоров'я в Україні. Розглянуто питання про природу правових норм, що регулюють відносини у сфері фармації. Приділено увагу захисту професійних прав медичних працівників на сучасному етапі та визначено перспективи удосконалення. Розглянуто аспекти маніпуляції людським життям і питання сурогатного материнства. Висвітлено етичні та нормативно-правові аспекти використання нанотехнологій. Розкрито роль регіональних програм та їх спрямування на вирішення проблеми профілактики йододефіциту в Україні. Досліджено етико-правові аспекти біомедичної та фармацевтичної діяльності. Визначено пріоритетні напрями удосконалення державного регулювання фармацевтичної діяльності.

Висвітлено правові й організаційні аспекти реформування системи охорони здоров'я України. Обгрунтовано нові напрями в організації служби крові в Україні. Розглянуто етичні питання в епідеміологічних дослідженнях лейкемії серед учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Узагальнено біоетичні проблеми регулювання популяції безпритульних тварин. Визначено юридичну силу клятви лікаря України. Охарактеризовано демографічну політику в Україні в контексті персоналістичної біоетики. Проаналізовано міжнародний досвід державної політики інтеграції навчального процесу та наукової діяльності у сфері охорони здоров'я. Приділено увагу нормативному регулюванню проведення постмаркетингових клінічних досліджень лікарських засобів в Україні.

Проаналізовано підсумки 170-річної інтродукції деревних рослин за умов помірно континентального клімату Києва. Для понад 2 тис. видів, різновидностей, гібридів, форм, сортів, що належать до 76-ти родин і 220-ти родів із ботаніко-географічних областей помірного поясу Євразії та Північної Америки, наведено латинську й українську назви, вік, життєву форму, розміри, наявність репродуктивної фази, вегетативного чи насіннєвого поновлення, зимостійкість.

Дана общая постановка бикритериальной динамической булевой задачи формирования маркетинговой стратегии фирмы с неопределённостью в исходных данных. Предложен метод решения сформулированной задачи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)14 р

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ