Вивчено резистентність бактерій деструкторів поверхнево-активних речовин до ряду важких металів (Zn, Cd, Co, Cu, Ni, As). Показано можливість деструкції алкілсульфонату штамами бактерій, стійкими до іонів важких металів. Наведено дані щодо ефективності мікробної деструкції алкілсульфонату за присутності іонів важких металів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.3-52

Рубрики:

Патологія новонароджених дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422-6

Рубрики:

Bacteria Бактерії. Бактеріологія

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.104

Рубрики:

Очищання води

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г121.33-5 + Е40*87

Рубрики:

Золото

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.104.35

Рубрики:

Виділення радіоактивних і отруйних речовин

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.101.06-1с

Рубрики:

Властивості та якості води

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627.7-52

Рубрики:

Хвороби головного мозку і його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено ефективну тактику ведення неонатального періоду в дітей з природженими вадами розвитку (ПВР) і ризиком спадкової патології. Проведено порівняльний аналіз особливостей перебігу раннього неонатального періоду й адаптаційних процесів у дітей від матерів з групи високого ризику природженої та спадкової патології у потомстві та у новонароджених з ПВР "суворого обліку". Відзначено, що середня частота ПВР у популяції Львівщини протягом 2001 - 2005 рр. становить 392,88 на 10 000 новонароджених, а від "суворого обліку" - 27,26 на 10 000 новонароджених. Установлено, що у порвінянні з новонародженими від TORCH-інфікованих матерів і жінок високого генетичного ризику, діти з ПВР відзначаються вищою частотою порушень стану відразу після народження та наступною захворюваністю. Встановлено, що у переважної більшості дітей з муковісцидозом (73,9 %) клінічні симптоми захворювання мали місце у перші дні життя, лише у 26,1 % випадків, ранній неонатальний період перебігав без особливостей. Розроблено рекомендації щодо ефективної тактики ведення неонатального періоду в дітей з високим ризиком природженої та спадкової патології.

Обгрунтовано алгоритм адекватного вибору обсягів і способу операції за різних типів шлункових виразок з урахуванням наявності та вираженості дисплазійних змін епітелію слизової оболонки. Досліджено особливості клінічного перебігу гігантської виразки шлунка (ГВШ), частоту та характер ускладнень за цієї патології, визначено особливості їх хірургічного лікування. Встановлено, що ГВШ у 88,2 % випадків супроводжуються дисплазією різного ступеня вираженості, що зумовлює застосування обгрунтованої активної хірургічної тактики за цієї патології. Доведено доцільність застосування резекційних методів у хворих з ГВШ для запобігання розвитку тяжких диспластичних змін і раку в куксі шлунка. Визначено критерії вибору тактики та методів і строків проведення оперативного втручання залежно від структури та локалізації ускладнень ГВШ. Поглиблено існуючу методику оперативного втручання у разі ускладнень, що виникають після резекції шлунка, зокрема, за синдрому привідної петлі.

Індекс рубрикатора НБУВ: В371.236,021 + В377.3,021

Рубрики:

Магнітні властивості твердих тіл. Магнетики

Шифр НБУВ: ВА744336 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати лікування 93 пацієнтів із гігантською виразкою шлунка. При шлункових виразках I типу найчастіше (у 51 % хворих) відзначається помірно виражена дисплазія. У 31 % диспластичні зміни були відсутні, тяжка дисплазія спостерігалася у 18 %. Шлункові виразки II типу супроводжуються практично аналогічними морфоструктурними змінами. Відсутня дисплазія була у 22 %, помірно виражена дисплазія наявна у 56 %, тяжка - у 22 % хворих. Одержані результати дозволяють у разі перших двох типів шлункових виразок широко використовувати органозберігаючі методики. Шлункові виразки III типу супроводжуються тяжкими диспластичними змінами у 61 %, помірно вираженою дисплазією - у 22 %, відсутні ознаки дисплазії у 17 % пацієнтів. Це свідчить про особливу небезпеку цього типу шлункових виразок щодо малігнізації. Тому у випадку цієї патології потрібно виконувати резекції за онкологічними принципами, використовуючи арефлюксні методики.

Збільшення в структурі захворювання виразок великих і гігантських розмірів представляє серйозну проблему у виборі методу лікування захворювання. Метою дослідження стало вивчення змін, які виникають в слизовій оболонці шлунка залежно від способу оперативного лікування у разі гігантської виразки шлунка (ГВШ). Обстежено 135 хворих на ГВШ. Усім хворим проводили оперативне лікування. Структура оперативних втручань розподілилась таким чином: резекція шлунка за Більрот II - 25,9 %, резекція шлунка за Більрот I - 54,8 %, надпілорична резекція шлунка за Макі - Шалімовим - 12,6 %, резекція шлунка за Ру - 6,7 %. Вивчено вираженість диспластичних змін в слизовій оболонці кукси шлунка через рік після хірургічного лікування. Оскільки у 119 із 135 прооперованих були присутні морфоструктурні диспластичні зміни у стінці шлунка, встановлено, що ГВШ потребує активної хірургічної тактики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*805.6*803.122

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж70795/Биол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследовано 93 больных с гигантской язвой желудка. Изучены морфометрические изменения в слизистой оболочке при разных локализациях язв. Установлено, что при I и II типе язвенной болезни желудка наблюдаются гипертрофические процессы, а при препилорической локализации язв (III тип язвенной болезни по Джонсону) доминируют склеротично-дистрофичные процессы, которые максимально выражены в антральном отделении желудка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е. с5

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено теоретичні та практичні дані про наявність і вираженість диспластичних змін стінок шлунка за гігантських виразок І - III типів. Обгрунтовано алгоритм адекватного вибору обсягів і способу операції за різних типів шлункових виразок з урахуванням наявності та вираженості дисплазійних змін епітелію слизової оболонки. Визначено критерії вибору тактики та методів і строків проведення оперативного втручання залежно від структури та локалізації ускладнень гігантської виразки шлунка.

Показано, что наночастицы золота среднего размера 20 и 30 нм ( в отличие от наночастиц размером 10 и 45 нм) в модельных системах крови не взаимодействуют с сывороточным альбумином и устойчивы к коагуляции. Методом щелочного гель-электрофореза изолированных клеток (ДНК-комет) установлено, что при условии однократного внутривенного введения наночастицы золота размером 20, 30 и 45 нм не проявляли ДНК-повреждающего действия в клетках печени, почек, кишечника и костного мозга крыс. Наночастицы золота 20 нм, в отличие от наночастиц 30 и 45 нм, оказывали подобное действие в клетках селезенки. Полученные данные свидетельствуют о том, что наночастицы золота размером 30 нм наиболее биосовместимы и биобезопасны.

Проведено ретроспективний аналіз клінічно-епідеміологічних і медико-статистичних даних первинної медичної документації, а саме - реєстраційних карт розвитку новонароджених, які народились у Львівській області та м. Львів за період 2005 - 2011 рр. із природженими вадами розвитку (ПВР) центральної нервової системи (ЦНС) та здорових, підібраних за допомогою методу "випадок - контроль". Серед 650 дітей із модельними ПВР природжені вади розвитку ЦНС траплялися в 41 дитини, що становить 2,1 на 10 000 новонароджених. Частота ПВР ЦНС серед новонароджених у Львівській області та м. Львів в різні роки мала хвилеподібний характер. Найвища частота ПВР ЦНС у новонароджених спостерігалася у 2005 році - 4,6 на 10 000 новонароджених, найнижча частота - у 2006 і 2008 роках - 0,7 на 10 000 новонароджених. Найбільшу кількість випадків (12) діагностовано у 2005 році, найменшу кількість - (2) у 2006 та 2008 роках. Співвідношення жіночої та чоловічої статі становило 1,2:1. Порівнюючи дані репродуктивного анамнезу, встановлено, що в жінок, які народили дітей з ПВР ЦНС, відмічено більший відсоток випадків гострих інфекційних хвороб протягом трьох місяців до та під час вагітності (23,8 %), випадків артифіціального аборту (12,2 %), мимовільного викидня першого триместру (41,5 %), померлих дітей (4,9 %), патологічних пологів (17,5 %), ніж у матерів контрольної групи (9,5; 5,8; 08; 4,7 % випадків відповідно).

Зазначено, що існуюча система охорони здоров'я, орієнтована на діагностику і лікування хвороб, виявилася неспроможною поліпшити показники суспільного здоров'я (СЗ). Запропоновано змінити пріоритети в засобах і шляхах вирішення проблеми СЗ. Перспективний шлях - широке впровадження профілактичних технологій, спрямованих на збереження і зміцнення ресурсів здоров'я. Особливої актуальності набуває створення необхідної правової бази діяльності санітарно-епідеміологічної служби і працюючим у ній лікарям-гігієністам і епідеміологам. Запропоновано внести зміни до законів про охорону здоров'я, а також ухвалити Етичний кодекс фахівця санепідслужби.

Определено, что существующая система охраны здоровья, ориентированая на диагностику и лечение болезней, оказалась несостоятельной улучшить показатели общественного здоровья (ОЗ). Предложено изменить приоритеты в способах и путях решения проблем ОЗ. Перспективный путь- широкое использование профилактических технологий, направленых на сохранение и укрепление ресурсов здоровья. Особое внимание направлено на создание необходимой правовой базы деятельности санитарно-эпидемиологической службы и работающим в этой области врачам-гигиенистам и эпидемиологам. Предложено внести изменения к законам об охране здоровья, а также утвердить Этический кодекс специалиста санэпидслужбы.