Освещены современные представления об этиологии, эпидемиологии, клинической картине локализованных форм гнойно-септических заболеваний и сепсиса новорожденных детей. Уделено внимание иммунным сдвигам, проблеме внутриутробного инфицирования плода и новорожденного; факторам, предрасполагающим к генерализации процесса; вопросам лечения и профилактики гнойно-септических заболеваний новорожденных. Разработаны диагностические и прогностические алгоритмы. Предложен оригинальный способ экспресс-диагностики бактериемии и сепсиса.

Розглянуто питання обслуговування новонароджених дітей у пологовому будинку, форми пневмопатій новонароджених (набряково-геморагічний синдром, хворобу гіалінових мембран, розсіяні ателектази). Проаналізовано фізіологію та патологію недоношених дітей, описано внутрішньоутробні інфекції, перинатальні ушкодження центральної нервової системи гіпоксичного та травматичного генезу, особливості антибактеріальної терапії.

Вивчали фагоцитарну активність нейрофілів та рівень концентрації фібронектину плазми крові у новонароджених із ЗВУР, недоношених та здорових доношених дітей. Обстежено 286 немовлят. Показано, що рівень концентрації ФН чітко корелює з фагоцитарною активністю у всіх строках спостереження і відтворює етапи адаптації новонароджених в неонатальному періоді.

Рассмотрены актуальные вопросы современной перинатологии. Освещены основные вопросы воздействия неблагоприятных факторов в перинатальном периоде на иммунную систему новорожденного, иммунологическую взаимосвязь матери и плода. Нарушение нормальных взаимоотношений в этой системе приводит к различным формам патологии как матери, так и плода.

У 72 новонароджених (37 хлопчиків і 35 дівчаток), які зазнали пренатальної гіпоксії й народилися в стані асфіксії, вимірювався рівень мелатоніну в пуповинній крові і реєструвалися клінічні прояви адаптаційно-стресового синдрому. Ці дані були співставлені з результатами морфологічного дослідження епіфізів 27 мертвонароджених (15 хлопчиків і 12 дівчаток), які загинули пренатально внаслідок важкої внутрішньоутробної гіпоксії. Рівень мелатоніну в крові хворих новонароджених дівчаток значно перевищував такий у хлопчиків, причому обидва ці показники були майже вдвічі вищими, ніж у відповідних групах здорових новонароджених. У той же час, згідно з даними патоморфологічних досліджень, кількість активних клітинних елементів епіфіза у плодів чоловічої статі була набагато вищою. Одержані результати свідчать про істотну роль епіфіза у визначенні статевого диморфізму адаптаційно-стресового синдрому у новонароджених з важким ураженням ЦНС через гіпоксію та асфіксію. Обговорено причини й наслідки більш значного морфофункціонального напруження епіфізарної системи у плодів чоловічої статі.

Ключ. слова: стафилококки, новорожденные, гнойно-септические заболевания, "Диастаф", батумин, диагностика
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.7-46

Рубрики:

Септичні захворювання новонароджених

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що ефективність деескалаційної антибіотикотерапії у новонароджених не достатньо вивчена. Досліджено клінічну ефективність деескалаційної антибіотикотерапії у 189-ти новонароджених, які знаходилися на лікуванні в регіональному відділенні інтенсивної терапії. Оцінено вплив двох різних програм антибіотикотерапії на кінцеві результати виходжування немовлят (виживання або смерть). Новонародженим (81 дитина) основної препарат "Тиєнам" призначали першим або другим курсом, але не пізніше третього дня після народження або переводу дитини у відділення. У 106-ти немовлят контрольної групи використовували стандартні схеми антибіотикотерапії. Групи не відрізнялись масою тіла, гестаційним віком та частотою наявних основних перинатальних факторів ризику, але лікування з використанням штучної вентиляції легенів (ШВЛ) достовірно частіше призначалось дітям основної групи. Загальне виживання новонароджених в групах суттєво не відрізнялось. За результатами логістичного регресивного аналізу деескалаційна антибіотикотерапія достовірно зменшувала ризик смерті новонароджених, які лікувалися з застосуванням ШВЛ, в середньому на 80 %.

Указано, что эффективность деэскалационной антибиотикотерапии у новорожденных недостаточно изучена. Целью работы было изучение клинической эффективности деэскалационной антибиотикотерапии у 189-ти новорожденных, находившихся на лечении в региональном отделении интенсивной терапии.Оценивали влияние 2-х различных программ антибиотикотерапии на конечные результаты выхаживания младенцев (выживание или смерть). Новорожденным (81-му ребёнку) основной группы тиенам назначали первым, либо вторым курсом, но не позднее третьего дня после рождения или перевода ребенка в отделение. У 106-ти младенцев контрольной группы использовали стандартные схемы антибиотикотерапии. Группы не различались по массе тела, гестационному возрасту и частоте встречаемости основных перинатальных факторов риска, однако лечение с использованием искусственной вентиляции легких (ИВЛ) достоверно чаще назначалось детям основной группы. Общее выживание новорожденных в группах существенно не отличалось. По результатам логистического регрессирования анализа деэскалации антибиотикотерапия достоверно уменьшала риск смерти новорожденных, лечившихся с использованием ИВЛ, в среднем, на 80 %.

Проведено аналіз стану центральної та портальної гемодинаміки у дітей раннього віку з гастроентероколітами різного ступеня тяжкості. Показано фазні зміни серцевого викиду та кровотоку по судинах воріт печінки.

Проведен анализ состояния центральной и портальной гемодинамики у детей раннего возраста с гастроэнтероколитами разной степени тяжести. Показаны фазные изменения сердечного выброса и кровотока по сосудам ворот печени.

Вивчено вплив особливостей мікробіологічного статусу різних біотопів (піхва, кишечник, зона ареоли молочної залози) вагітних жінок та годуючих матерів на процеси формування мікробіоценозу новонароджених та дітей першого місяця життя, а також розроблено ефективні методи профілактики та лікування системних дисбіотичних станів у жінок групи ризику на основі використання полікомпонентних пробіотиків з метою нормалізації формування мікробіоценозу, зниження рівня інфекційно-запальної захворюваності новонароджених та дітей раннього віку.

Изучено влияние особенностей микробиологического статуса различных биотопов (влагалища, кишечника, зоны ареолы молочной железы) беременных женщин и кормящих матерей на процессы формирования микробиоценоза новорожденных и детей первого месяца жизни, а также разработаны эффективные методы профилактики и лечения системных дисбиотических состояний у женщин группы риска на основе применения поликомпонентных пробиотиков с целью нормализации формирования микробиоценоза, снижения уровня инфекционно-воспалительной заболеваемости новорожденных и детей раннего возраста.

Наведено дані щодо етіології, патогенезу, діагностики найпоширеніших захворювань новонароджених, визначено шляхи їх профілактики та лікування. Розглянуто проблеми метаболізму (електролітні порушення, гіпонатріємію, -магніємію, -кальціємію, -каліємію, вміст глюкози у сироватці крові - гіпоглікемію), а також сечовидільної та статевої систем (ниркову недостатність, гематурію). Встановлено критерії переведення у відділ інтенсивного лікування новонароджених, а також до палати прогресивного лікування. Вміщено рекомендації 2000 р. щодо реанімації критично недоношених новонароджених, виписування дитини, офтальмологічного нагляду з ретинопатією недоношених, інфекційного контролю. Наведено практичні вказівки щодо використання штучної вентиляції легень, проведення інфузійної терапії та парентерального харчування, розрахунків і дозування ліків.

Викладено дані щодо етіології, патогенезу, клініки, лікування та профілактики гемолітичної хвороби новонароджених, антигенної структури клітин крові, номенклатури еритроцитарних антигенів крові людини. Розглянуто основні сучасні методи визначення групових факторів крові, терапевтичні підходи з урахуванням клінічної ситуації гемолітичної хвороби новонароджених. Охарактеризовано основні ускладнення у разі застосування замісного переливання крові, заходи з їх лікування.

Изложены данные по этиологии, патогенезу, клинике, лечению и профилактике гемолитической болезни новорождённых, антигенной структуре клеток крови, номенклатуре эритроцитарных антигенов крови человека. Рассмотрены основные современные методы определения групповых факторов крови, терапевтические подходы с учётом клинической ситуации гемолитической болезни новорождённых. Приведены характеристики основных осложнений во время замещающего переливания крови, меры по их лечению.

Розглянуто проблему ушкодження нервової системи у новонароджених, описано основні способи діагностики і терапії даної патології, висвітлено фактори, що її зумовлюють. Проаналізовано морфологічні зміни головного мозку у разі гіпоксично-ішемічного ушкодження та його наслідки. Наведено приклади формулювання діагнозів у немовлят, розкрито аспекти лікування гіпоксичного ушкодження нервової системи у відновному періоді.

Рассмотрена система повреждения нервной системы у новорожденных, описаны основные способы диагностики и терапии данной патологии, освещены факторы, обусловливающие её. Проанализированы морфологические изменения головного мозга при гипоксическо-ишемическом повреждении и его последствия. Приведены примеры формулировки диагнозов у младенцев, раскрыты аспекты лечения гипоксического повреждения нервной системы в восстановительном периоде.

Висвітлено питання фізіології періоду новонародженості, етіології та патогенезу. Описано принципи діагностики та лікування найбільш поширених патологій новонароджених дітей.

Освещены вопросы физиологии перида новорождаемости, этиологии и патогенеза. Описаны принципы диагностики и лечения наиболее распространенных патологий новорожденных детей.

Розглянуто особливості первинного формування у новонароджених повноцінної екологічної мікробної екосистеми. Обгрунтовано доцільність застосування із зазначеною метою мультипробіотиків групи "Симбітер".

Изложены современные представления об этиологии и патогенезе гемолитической болезни новорожденного (ГБН). Изложены вопросы диагностики, дифференциального диагноза, лечения и профилактики данной болезни. Предложена классификация ГБН, показана роль билирубинового обмена в патогенезе ГБН. Описаны методы диагностики ГБН, в частности, антенатальной и постнатальной диагностики, акушерского анамнеза, ультразвукового сканирования, исследования амниотической жидкости. Охарактеризованы принципы лечения ГБН в антенатальном периоде, рассмотрены особенности реанимации новорожденного в родильном доме.

На підставі узагальнення сучасних літературних джерел розглянуто вплив промислового міста на стан вагітних і дітей першого року життя. Викладено результати досліджень щодо перебігу вагітності, пологів і розвитку народжених ними дітей у жінок - мешканок великих промислових центрів. Висвітлено роль екологічних, соціально-побутових, медико-психологічних і медико-біологічних факторів на перебіг вагітності, пологів і стан здоров'я народжених дітей. Описано систему медичних профілактичних заходів мінімізації негативних наслідків проживання у великому промисловому місті на стан здоров'я дітей першого року життя.

На основе обобщения современных литературных источников рассмотрено влияние промышленного города на состояние беременных и детей первого года жизни. Изложены результаты исследований о течении беременности, родовой деятельности и развитии рожденных детей у женщин-жительниц крупных промышленных центров. Освещена роль экологических, социально-бытовых, медико-психологических и медико-биологических факторов на течение беременности, процессов, связанных с родами, состояние здоровья рожденных детей. Описана система медицинских профилактических мероприятий по минимизации негативных последствий проживания в крупном промышленном городе на состояние детей первого года жизни.

Досліджено рівень протеїназ та їх інгібіторів у сироватці крові новонароджених дітей від матерів з офарбованими меконієм навколоплідними водами. У немовлят з синдромом аспірації меконія протягом раннього неонатального періоду виявлено стійкий дисбалансу в системі протеїнази/ антипротеїнази. Зокрема зафіксовано підвищення протеолізу на тлі пригнічення і/ або вичерпування альфа-1- інгібітора протеїназ як одного з факторів патофізіологічних механізмів розвитку респіраторних порушень.

Исследован уровень протеиназ и их ингибиторов в сыворотке крови новорожденных детей от матерей с окрашенными меконием околоплодными водами. У младенцев с синдромом аспирации мекония на протяжении раннего неонатального периода выявлено стойкий дисбаланс в системе протеиназы/ антипротеиназы. В частности зафиксировано повышение на фоне угнетения и/ или истощения альфа-1-ингибитора протеиназ как одного из факторов патофизиологических механизмов развития респираторных нарушений.

Розглянуто проблеми раціонального вигодування та догляду за новонародженими з дуже та надзвичайно малою масою тіла. Розкрито сучасні принципи виходжування дітей, що забезпечуюють умови, максимально наближені до внутрішньоутробних і запобігають наслідкам перинатальної патології.

Рассмотрены проблемы рационального выкармливания и ухода за новорожденными с очень или чрезвычайно малой массой тела. Раскрыты современные принципы выхаживания детей, обеспечивающие условия, максимально приближенные к внутриутробным и предупреждающие последствия перинатальной патологии.

Розглянуто сучасний біохімічний метод обстеження немовлят - метод вивчення патогенетичного значення циклічних нуклеотидів у патологічному процесі уражень центральної нервової системи (ЦНС). Даний метод запропоновано використовувати для удосконалення ранньої діагностики деструктивних ушкоджень головного мозку і прогнозування перебігу перинатальних гіпоксичних уражень ЦНС у доношених новонароджених в гострому періоді.

Рассмотрен современный биохимический метод обследования новорожденных - метод изучения патогенетического значения циклических нуклеотидов в патологическом процессе поражений центральной нервной системы (ЦНС). Данный метод предложено использовать для усовершенствования ранней диагностики деструктивных поражений головного мозга и прогнозирования течения перинтальных гипоксических поражений ЦНС у доношенных новорожденных в остром периоде.

Висвітлено питання гіпоксії плода та новонародженого. Наведено інформацію про медикаменти, що використовуються для реанімації новонароджених, розкрито методи їх введеня. Увагу приділено пологовим травмам, зокрема, внутрішньочерепним крововиливам, травмам спинного мозку та периферійної нервової системи.

Освещены вопросы гипоксии плода и новорожденного. Приведена информация о медикаментах, используемых для реанимации новорожденных, раскрыты методы их введения. Уделено внимание родовым травмам, в частности, внутричерепным кровоизлияниям, травмам спинного мозга и периферийной нервной системы.