Розкрито теоретико-методологічні засади етнологічного джерелознавства. Розглянуто матеріали етнографічних досліджень як базове джерело етнологічної науки. Увагу приділено класифікації, методиці пошуку, опрацюванню та використанню джерел. Охарактеризовано основні групи джерельних матеріалів - речових, писемних, образотворчих і фольклорних. Показано джерелознавче значення пам'ятників народної архітектури та будівництва.

Раскрыты теоретико-методологические основы этнологического источниковедения. Рассмотрены материалы этнографических исследований как базовый источник этнологической науки. Внимание уделено классификации, методике поиска, обработке и применению различных источников. Охарактеризованы основные группы материалов источников - вещевых, письменных, художественных и фольклорных. Показано источниковедческое значение памятников народной архитектуры и строительства.

На підставі широкої джерельної бази та наукової літератури зроблено систематизацію та проведено аналіз традиційних уявлень буковинців про небесний, земний, підземний (пекло) вогонь та вогняну субстанцію душі. Розглянуто природу вогняної сили та релікти її ритуального використання з посередницькою, захисною та очисною метою у календарній, сімейно-побутовій обрядовості, господарській та лікувальній магії. На основі аналізу зібраного матеріалу подано аргументовані висновки про те, що у ХІХ - ХХ ст. широко побутували релікти вшанування українцями Буковини вогняної сили та її функції, в яких поєднувалися об'єктивні реалії та міфологічні метафоризації окремих явищ, що спільно з християнською традицією творили феномен релігійного синкретизму у духовній культурі місцевого населення.