Розглянуто філософське значення лінгвістичних концепцій Ф. де Соссюра та Р.Якобсона в історичному, теоретичному та методологічному аспектах, визначено взаємовплив лінгвістики та філософії. Особливу увагу приділено проблемі переходу від філософії свідомості до філософії мови, характерного для ХХ ст. Доведено, що формування сучасної філософії мови нерозривно пов'язане з використанням соссюрівських ідей про розмежування мови та мовлення, синхронізації та діахронізації з урахуванням доповнень й уточнень до соссюрівської концепції, розроблених Р.Якобсоном, зокрема, переосмислення інтерпретації мови як синхронічної та діахронічної цінностей і виявлення її універсальної сутності. Зроблено висновок про існування спорідненості та взаємозалежності між лінгвістикою та різними філософськими напрямами: структуралізмом, постструктуралізмом та феноменологією.

На основі історико-компаративістського методу відтворено основні підходи до соціальної визначеності мови у перспективі європейської філософської парадигми. Надано історико-гносеологічний аналіз співвідношення мови та мовлення, показано історико-філософські передумови просторово-часової визначеності мови, розкрито сутність дихотомії мова/мовлення, представленої у концепції Ф. де Соссюра, здійснено опис мови як специфічної соціоприродної системи.

На основе историко-компаративистского метода воссозданы основные подходы социального определения языка в перспективе европейской философской парадигмы. Представлен историко-гносеологический анализ соотношения языка и мышления, показаны историко-философские предпосылки пространственно-временного определения языка, раскрыта сущность дихотомии язык/мышление, которая представлена в концепции Ф. де Соссюра, произведено описание языка как специфической социо-природной системы.

In this article the main approaches of the social definition of the language in prospect European Philosophy are made on the basis of historico-comparative method. The historico-gnosiological analysis is produced, the historico-philosophical premises of the spatial and temporal definition of the language are displayed, the nature of the dihitomy "language/thinking" which is presented in Saussure's conception is exposed, the determination of the language as a specific and natural system is made.

Обгрунтовано проблему нерозривного зв'язку лінгвістики і поетики у світлі вчень Р. Якобсона. Проаналізовано основний об'єкт дослідження Р. Якобсона - "мовленнєва діяльність" та "мова-в-дії". Доведено, що об'єктом семіотики є не тільки вербальна мова, але й мистецтво, яке раніше не потрапляло до сфери семіотичного аналізу.

Обоснована проблема неразрывной связи лингвистики и поэтики в свете учений Р. Якобсона. Проанализирован основной объект исследований Р. Якобсона - "речевая деятельность и "язык-в-действии". Подтверждено, что объектом семиотики является не только вербальный язык, но и искусство, которое до этого не попадало в сферу семиотического анализа.

The article deals with the problem of inseparable link between linguistics and poetics on the basis of R. Yakobson's studies. The basic object of R. Yakobson's investigation "speech activity" and "language-in-action" is analysed. It is proved that the object of semiotics is not only the verbal language but also the arts. The latter hasn't been the object of semiotic analysis yet.

Проаналізовано лінгвістичні концепції Р. Якобсона в галузях славістики і семіотики. На основі даного аналізу доведено взаємовплив лінгвістики та філософії. Формування сучасної філософії мови нерозривно пов'язане з лінгвістичними концепціями Р. Якобсона, який розробив певні доповнення і уточнення до лінгвістичних теорій Ф. де Соссюра.

Проанализированы лингвистические концепции Р. Якобсона в области славистики и семиотики. На основе данного анализа доказано взаимовлияние лингвистики и философии. Формирование современной философии языка неразрывно связано с лингвистическими концепциями Р. Якобсона, который разработал определенные дополнения и уточнения к лингвистическим теориям Ф. де Соссюра.

The article is devoted to Roman Jakobson's linguistic conceptions in the field of slavistics and semiotics. On the basis of this analysis the mutual influence of philosophy and linguistics was proved. Modern language philosophy forming is firmly connected with Roman Jakobson's linguistic conceptions who made the additions and specifications to Ferdinand de SaussureТs linguistic theories.