Наведено результати багаторічних досліджень, які було проведено зусиллями колективу шести наукових відділів (природної флори, тропічних та субтропічних рослин, культурної флори, акліматизації плодових рослин, квітниково-декоративних рослин, алелопатії) Національного ботанічного саду (НБС) імені М. М. Гришка НАН України щодо розробки наукових основ підвищення стійкості інтродукованих і рідкісних рослин для упередження негативного впливу кліматичних змін в Україні. Висвітлено результати вивчення механізмів стійкості рідкісних видів рослин до дії екологічних факторів за умов кліматичних змін. Надано оцінку та зроблено прогноз впливу інвазійних видів на функціонування біотичної складової екосистем (на прикладі НБС імені М. М. Гришка НАН України). Наведено результати роботи щодо морфолого-анатомічних і фізіолого-біохімічних основ стійкості рослин тропічних біомів за умов стресу, індукованого в двох експериментальних моделях (in vivo та in vitro) (на прикладі представників порядку Asparagales). Наведено результати досліджень щодо розробки біолого-екологічних, біохімічних та алелопатичних основ адаптації і підвищення стійкості цінних інтродуцентів (представників роду Crambe L.) за впливу змін кліматичних умов для збагачення культурфітоценозів і ефективного використання нових рослинних ресурсів. Висвітлено результати наукових досліджень щодо біолого-екологічних особливостей, біохімічних властивостей, адаптації цінних плодових рослин роду Asimina (L.) Dunal., Chaenomeles L. та Prunus L. для збагачення видового потенціалу, збереження та використання генофонду цінних плодових рослин для органічного садівництва. Наведено результати інтродукційної та селекційної роботи щодо інноваційного підходу формування генофонду квітниково-декоративних рослин (роду Pulsatilla, підроду Limniris роду Iris L., сортів півоній Itoh Group) на основі мобілізації нових стійких для агрокліматичних умов України перспективних екологічно пластичних видів і сортів. Розкрито результати досліджень щодо наукових засад застосування природних кремнієвмісних біонаноматеріалів для підвищення адаптивного потенціалу та продуктивності агроекосистем за умов кліматичних змін.

Висвітлено історію створення та етапи становлення Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка як наукової установи НАН України. Наведено результати з розробки наукових основ охорони флористичного різноманіття помірного поясу Євразії ex situ. Подано дані щодо розробки наукових основ ландшафтної архітектури й оптимізації міських і паркових культурфітоценозів і збагачення дендрофлори України в умовах кліматичних змін. Висвітлено наслідки досліджень рослин тропічних біомів: формування колекційного фонду, збереження ex situ, перспективи використання. Показано результати інтродукції та селекції квітниково-декоративних рослин. Розкрито важливі результати акліматизації та селекції нових і малопоширених плодових рослин. Висвітлено фундаментальні та прикладні засади інтродукції корисних рослин і збагачення культурфітоценозів в України. Наведено результати досліджень з біолого-екологічних та алелопатичних засад інтродукції рослин. Показано еколого-просвітницьку діяльність Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка.

Досліджено вплив тугоплавких нанодисперсних часток Ti(CN) на структуроутворення модифікованих Si-Mn cталей. Визначено, що для конструкційних сталей проблема трансформації структури зерна та підвищення механічних властивостей вирішується застосуванням високоефективних технологій - модифікування, термозміцнювальне оброблення та інтенсивна пластична деформація.

Досліджено підвищення зносостійкості вузлів радіально-поршневих об'ємних гідромашин з кульковими поршнями. Ці машини мають підвищений рівень зношення, на поверхні кульок виникають тріщини. Запропоновано виготовлення кульок з керамічних матеріалів з нанесенням на них іонно-плазмового покриття. Вибір режимів нанесення покриттів здійснювався з використанням методики математичного планування експерименту через аналіз мікротвердості формованих покриттів і коефіцієнта використання матеріалу. Нанесення іонно-плазмового покриття TiCrN на поверхню кульки-поршня є ефективним методом підвищення його зносостійкості, що збільшує експлуатаційну стійкість деталей об'ємного гідропривода.

Висвітлено теоретичні та прикладні основи інтродукції та акліматизації рослин. Показано науково-методологічні засади ведення ботанічних колекцій. Наведено результати досліджень з питань збереження рослинного різноманіття in situ та ex situ. Висвітлено проблеми фітоінвазій та захисту рослин. Представлено наслідки досліджень фізіолого-біохімічних і селекційно-біотехнологічних основ оптимізації інтродукційного процесу рослин в умовах глобальних змін навколишнього середовища. Показано науково-інноваційні, етноботанічні й еколого-просвітницькі аспекти введення в культуру та використання перспективних рослин. Розглянуто негативні тенденції у розвитку інтродукції рослин.

Визначено сучасні методологічні основи дослідження кримінальних процесуальних функцій прокурора в досудовому провадженні (ДП). Досліджено вплив цілей кримінальної процесуальної діяльності прокурора в ДП на формування функціональної структури його діяльності. Обгрунтовано наявність і сформульовано презумпцію "тотального нагляду" прокурора за законністю усіх процесуальних дій і процесуальних рішень піднаглядних йому органів досудового розслідування. Належність певних напрямів діяльності прокурора в ДП до системи його кримінальних процесуальних функцій як окремих і самостійних елементів поставлено в залежність від того, чи є вони дотичними до вирішення основного питання кримінального провадження - питання про кримінальну відповідальність. Обгрунтовано положення про те, що прокурор не повинен самостійно здійснювати процесуальні дії, бо в такому разі він набуває статусу свідка та підлягає відводу, що суперечить принципу незмінності прокурора у кримінальному провадженні. Досліджено зв'язок кримінальних процесуальних функцій прокурора з його повноваженнями та предметом відання.

Мета роботи - дослідити поширення та щільність заселення самшитовою вогнівкою (СВ) (Cydalima perspectalis (Walker, 1859)) насаджень Buxus sempervirens L. на території Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України; встановити ефективність застосування біологічних препаратів проти цього шкідника. Об'єкт дослідження - СВ. Експериментальні роботи проведено на кущах Buxus sempervirens, які ростуть на території Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Для оцінки ступеня пошкодження кущів самшитовою вогнівкою застосовували розроблену шкалу. В 2017 - 2018 рр. використано препарати біологічного походження: лепідоцид (100 мл/10 л води), бітоксибацилін (100 мл/10 л води), актофіт (100 мл/10 л води), еталонний варіант - децис профі 25 в. г. (1 г/10 л води) та моспілан в. п. (3 г/10 л води). Поширення і щільність заселення гусінню, пошкодженість і ефективність біопрепаратів визначали за загальноприйнятими методиками. Вперше масове заселення кущів самшиту новим інвазивним видом і СВ в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України виявлено в 2016 р. Досліджено цикл розвитку шкідника за умов м. Київ. Проведено дворічні дослідження ефективності біологічних препаратів. Розроблено шкалу для оцінки ступеня пошкодження насаджень СВ. Доведено доцільність використання біологічних препаратів для захисту кущів самшиту від СВ. Висновки: встановлено, що обробка рослин самшиту біологічними препаратами лепідоцид (100 мл/10 л води), бітоксибацилін (100 мл/10 л води) в суміші з актофітом (100 мл/10 л води) є ефективною проти СВ. Рекомендовано застосування цих препаратів для контролю чисельності СВ в ботанічних садах.

Мета роботи - проаналізувати особливості онтоморфогенезу Paeonia tenuifolia L. за інтродукції на північній межі Лісостепу України, встановити діагностичні ознаки вікових станів та послідовність їх проходження у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України. P. tenuifolia досліджували у штучно створених фітоценозах та культурі. Спостереження проводили протягом 5 років (2013 - 2018). Онтоморфогенез вивчали за допомомгою загальноприйнятих методів. Встановлено діагностичні ознаки вікових станів особин у латентному, прегенеративному, генеративному та сенільному періодах онтогенезу. Наведено детальні морфологічні описи рослин у різних вікових станах та показано послідовність їх проходження особинами. Висновки: особливості росту і розвитку рослин P. tenuifolia на північній межі Лісостепу України виявляються у поліваріантності онтоморфогенезу. За надземною частиною рослин складно відрізнити імматурні та віргінільні особини від субсенільних і сенільних, а у генеративний період - установити ступінь дезінтеграції кореневища і, відповідно, кількість окремих особин. Оцінюючи віковий спектр у популяціях (природних і штучних), можна виявити лише кількість надземних пагонів різних вікових станів і наявність генеративного відтворення у рослин. На північній межі Правобережного Лісостепу України P. tenuifolia можна успішно вирощувати в культурі та культур-фітоценозах.

Робота присвячена поліпшенню якісних показників профільної поверхні цівкового колеса героторної пари за рахунок застосування увігнутої ділянки еквідистанти до епіциклоїди як формотворного профілю шліфувального круга, при здійсненні обробки в умовах планетарного обкату. На основі аналізу відомих методів обробки профілю цівкового колеса обрано прогресивну схему обробки, яка передбачає створення верстатного зачеплення, в якому цівкове колесо здійснює рух планетарного обкату навколо дискового абразивного інструмента. Як профільний інструмент застосовується опукла ділянка еквідистанти до епіциклоїди. З метою вдосконалення базового методу обробки, на рівні з опуклою запропоновано застосувати для профілювання інструмента ввігнуту ділянку еквідистанти до епіциклоїди. Теоретично доведено, що застосування профілю на основі ввігнутої ділянки забезпечує в 2,5 - 2,8 раза кращу шорсткість, у порівнянні з інструментом на основі опуклої ділянки при однаковій дискретності побудови. Визначено умови існування кривих зачеплення, розроблено методику синтезу профілю шліфувального круга на основі ввігнутої ділянки еквідистанти. Проведене дослідження кінематики контактної взаємодії інструмента та профільної поверхні колеса свідчить про наявність змінного швидкісного режиму точки контакту профілів у плоскому верстатному зачепленні. Запропоновано стабілізувати процес шляхом лінеаризації зазначеної швидкості обкату, що дасть змогу досягти постійності подачі на подвійний хід інструмента. Практична реалізація методу шліфування цівкового колеса та наступні виміри дозволили встановити, що при співрозмірних полях розсіювання параметру точності й однакових режимах обробки, застосування профілю на основі ввігнутої ділянки забезпечує в 2,3 - 2,5 раза кращу шорсткість поверхні, у порівнянні з опуклою. Співрозмірність полів розсіювання параметрів точності пояснюється низькою стійкістю круга з опуклою формою профілю (утричі нижча у порівнянні з увігнутим профілем). Підвищена стійкість круга з увігнутою формою профілю дає змогу застосовувати поширений абразивний інструмент на керамічній зв'язці, який відрізняється низькою собівартістю.

У 2019 р. відбулися дві сесії Ради ботанічних садів та дендропарків України (РБСДУ). 25 - 27 лютого у м. Київ у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС) відбулася сесія РБСДУ і міжнародна наукова конференція "Стратегії збереження рослин у ботанічних садах та дендропарках", присвячена 90-річчю від дня народження професора Тетяни Михайлівни Черевченко. У конференції взяли участь 85 співробітників із 27 установ (ботанічних садів і дендропарків, вищих навчальних закладів природничого та аграрного профілю різного відомчого підпорядкування) України, Республіки Білорусь, Польщі, Словаччини, Молдови, Російської Федерації, В'єтнаму. Було заслухано 34 усні доповіді та представлено 4 стендові.

Мета роботи - дослідити поширення та щільність заселення самшитовою вогнівкою (СВ) (Cydalima perspectalis (Walker, 1859)) насаджень Buxus sempervirens L. на території Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України; встановити ефективність застосування біологічних препаратів проти цього шкідника. Об'єкт дослідження - СВ. Експериментальні роботи проведено на кущах Buxus sempervirens, які ростуть на території Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Для оцінки ступеня пошкодження кущів самшитовою вогнівкою застосовували розроблену шкалу. В 2017 - 2018 рр. використано препарати біологічного походження: лепідоцид (100 мл/10 л води), бітоксибацилін (100 мл/10 л води), актофіт (100 мл/10 л води), еталонний варіант - децис профі 25 в. г. (1 г/10 л води) та моспілан в. п. (3 г/10 л води). Поширення і щільність заселення гусінню, пошкодженість і ефективність біопрепаратів визначали за загальноприйнятими методиками. Вперше масове заселення кущів самшиту новим інвазивним видом і СВ в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України виявлено в 2016 р. Досліджено цикл розвитку шкідника за умов м. Київ. Проведено дворічні дослідження ефективності біологічних препаратів. Розроблено шкалу для оцінки ступеня пошкодження насаджень СВ. Доведено доцільність використання біологічних препаратів для захисту кущів самшиту від СВ. Висновки: встановлено, що обробка рослин самшиту біологічними препаратами лепідоцид (100 мл/10 л води), бітоксибацилін (100 мл/10 л води) в суміші з актофітом (100 мл/10 л води) є ефективною проти СВ. Рекомендовано застосування цих препаратів для контролю чисельності СВ в ботанічних садах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е5 е(4УКР) л615

Рубрики:

Ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основе различных по своим функциональным предназначениям датчиков разработана информационно-измерительная система, позволяющая контролировать процесс глубокого сверления головками типа ВТА. Кроме того, данная система позволяет производить обработку, анализ измерительной информации и управление этим технологическим процессом. Контролируемыми параметрами процесса глубокого сверления являются: вибрация, температура, расход, ток и напряжение. Практической реализацией вышеприведенной системы является повышение долговечности инструмента за счет предотвращения его критического износа.

Розглянуто проблеми проектування інструментів для обробки циклоїдальної поверхні роторів героторних передач. Такими інструментами зокрема є черв'ячні фрези та черв'ячні шліфувальні круги. Попри те, що наведені інструменти є відомими в світі, практично відсутня інформація щодо методики їх проектування. Головним чином це математичний апарат, який би дозволяв будувати профіль наведених інструментів. В результаті проведеного аналізу зачеплення ротор-інструментальна рейка та графоаналітичного синтезу була сформульована та вирішена задача про існування дискримінанти (огинаючої) сімейства положень ротора, та отримані її рівняння, які мають переваги перед чисельними та графоаналітичними методами побудови і відрізняються відносною простотою для користувача. Результати досліджень можуть бути використані в якості інженерної методики при проектуванні та виготовлені черв'ячних фрез та шліфувальних кругів для обробки роторів героторних передач за умов обкату.

Розглянуто актуальні питанння визначення функціональної структури кримінальної процесуальної діяльності прокурора у досудовому провадженні. Визначено сучасні методологічні основи дослідження кримінальних процесуальних функцій прокурора у досудовому провадженні. Досліджено вплив цілей кримінальної процесуальної діяльності прокурора у досудовому провадженні на формування функціональної структури його діяльності. Обгрунтовано наявність і сформульовано презумпцію ''тотального нагляду'' прокурора за законністю усіх процесуальних дій і процесуальних рішень піднаглядних йому органів досудового розслідування. Належність певних напрямів діяльності прокурора у досудовому провадженні до системи його кримінальних процесуальних функцій як окремих і самостійних елементів поставлена в залежність від того чи є вони дотичними до вирішення основного питання кримінального провадження - питання про кримінальну відповідальність. Обгрунтовано положення про те, що прокурор не повинен самостійно здійснювати процесуальні дії, бо в такому разі він набуває статусу свідка і підлягає відводу, що суперечить принципу незмінності прокурора у кримінальному провадженні. Досліджено зв'язок кримінальних процесуальних функцій прокурора з його повноваженнями і предметом відання.

Індекс рубрикатора НБУВ: К412.555 + К445.5-02

Рубрики:

Теорія зубчаcтих механізмів (зубчаcтих передач)

Зубчасті передачі

Шифр НБУВ: Ж29126/маш. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень онтоморфогенезу Delphinium sergii Wissjul. - ендеміка східного Причорномор'я - у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України. Подано опис онтогенетичних станів особин виду пу разі вирощування їх у культурі. Встановлено, що ex situ в особин D. sergii прискорюється онтогенетичний розвиток. Вони досягають генеративного стану за 2 роки. В ювенільному стані рослини перебувають протягом однієї вегетації. Відзначено, що під дією несприятливих чинників (загущеність посівів, посуха, затінення) розвиток особин D. sergii уповільнюється. Для рослин характерна партикуляція, завдяки якій здійснюється самовідтворення популяцій вегетативним способом.

Вперше подано інвентар вербальних та невербальних засобів на позначення епістемічного стану "сумнів" у сучасному англомовному художньому дискурсі та змодельовано лексико-семантичне поле СУМНІВ. Запропоновано терміни дизруптивність (пєрерваність), дізруптив (одиниця перерваності), дизруптивний індекс (кількість одиниць перерваності) для опису комбінованого функціонування та закономірностей взаємодії номінацій невербальної поведінки із їх експліцитним нараторським тлумаченням у межах однієї комунікативної діалогічної єдності. Включено та проаналізовано компоненти категорій епістемічної модальності та умовного способу як засобів вербального представлення сумніву в дискурсі у взаємодії з немовними кодами.

Запропоновано метод детального картування, який полягає в схематичному відображенні особин у популяції з позначенням їх онтогенетичних і вікових особливостей та змін просторового розташування рослин і може бути застосований під час дослідження ценопопуляцій рідкісних видів-геофітів.

Надано критичну оцінку існуючим підходам щодо критеріїв групування оцінок необоротних матеріальних активів із метою встановлення відмінностей між ними, уточнено зміст критеріїв визнання необоротних матеріальних активів (критерії економічної вигоди, достовірності вартості, контролю). Запропоновано до використання схему послідовності процесу проведення оцінки довгострокових біологічних активів, кожний організаційно-методичний етап якої виконує певну функціональну роль, а її оптимальний зв'язок забезпечує формування достовірної інформації для прийняття рішень щодо управління довгостроковими біологічними активами. Запропоновано форми первинного обліку: акт приймання-передачі довгострокових біологічних активів; розрахунок первісної (справедливої) вартості довгострокових біологічних активів як додаток до акта приймання-передачі довгострокових біологічних активів.