У статті розглянуто світоглядні та методологічні питання обгрунтування біологічного (головним чином мікробіологічного) методу захисту рослин від шкідників і хвороб. Воно складається з цілісного системного погляду на біоценози й агроекосистеми та роль людини в них. Розглянуто необхідні для цього принципи та методологічні підходи до їх вивчення і реалізації. Проаналізовано результати використання хімічного методу захисту рослин і запропоновано загальну програму застосування мікробіологічного методу з метою збереження здоров'я людини та навколишнього середовища.

Розглянуто сучасний асортимент хімічних і біологічних засобів захисту рослин, рекомендованих для використання в Україні, регламенти їх застосування у вирощуванні найголовніших сільськогосподарських культур. Висвітлено сучасні методи захисту рослин, що використовуються в інтегрованому захисті, дію пестицидів на шкідливі організми та рослини. Проаналізовано проблеми резистентності шкідливих організмів до пестицидів. Запропоновано державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів.

Ключ. слова: ентомопатогенні віруси, бакуловіруси, екологія, патогенез, механізм передачі, мікробіометод захисту рослин
Індекс рубрикатора НБУВ: П415.824,025

Рубрики:

Віруси у захисті рослин

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: энтомопатогенні бактерії, живильні середовища, грунтовий экстракт
Індекс рубрикатора НБУВ: П415.823

Рубрики:

Бактерії у захисті рослин

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Pantoea agglomerans, Bacillus subtilis, Pseudomonas spp., антибактеріальна і антифунгальна активність, стимуляція росту рослин
Індекс рубрикатора НБУВ: П415.823,025

Рубрики:

Бактерії у захисті рослин

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі найновіших даних висвітлено предмет, завдання та історію біологічного методу захисту рослин, описано механізми природного регулювання чисельності шкідливих фітофагів як основи біометоду. Охарактеризовано основні групи біотичних чинників, що регулюють чисельність шкідливих видів - фітофагів і бур'янів. Розглянуто біологічні засоби в інтегрованій системі захисту рослин, а також способи інтродукції корисних форм організмів у відкриті та закриті ценози.

На основе новейших данных освещены предмет, задачи и история биологического метода защиты растений, описаны механизмы природного регулирования численности вредоносных фитофагов как основы биометода. Охарактеризованы основные группы биотических факторов, регулирующих численность вредоносных видов - фитофагов и сорняков. Рассмотрены биологические средства в интегрированной системе защиты растений, а также способы интродукции полезных форм организмов в открытые и закрытые ценозы.

Висвітлено історію створення лабораторії медичного оцінювання вірусних інсектицидів у Київському НДІ епідеміології та мікробіології, зроблено огляд її діяльності у 1970 - 1990-х рр. Розглянуто окремі праці наукових співробітників лабораторії з експериментальних і натурних досліджень безпеки для здоров'я людей і довкілля нового класу пестицидів на основі вірусів, які використовуються як засоби боротьби зі шкідливими комахами у сільському та лісовому господарствах. Визначено токсичність і висвітлено перспективи застосування бакуловірусів для розробки інсектицидних препаратів. Запропоновано нові методи санітарно-гігієнічного й епідеміологічного оцінювання вірусних інсектицидів, висвітлено біоетичні аспекти біозахисту рослин.

Освещена история создания лаборатории медицинской оценки вирусных инсектицидов в Киевском НИИ эпидемиологии и микробиологии, проведен обзор ее деятельности в 1970 - 1990-х гг. Рассмотрены труды научных сотрудников лаборатории по экспериментальным и натурным исследованиям безопасности для здоровья людей и окружающей среды нового класса пестицидов на основе вирусов, используемых как средство борьбы с вредными насекомыми в сельском и лесном хозяйствах. Определена токсичность и освещены перспективы применения бакуловирусов для разработки инсектицидных препаратов. Приведены новые методы санитарно-гигиенического и эпидемиологического оценивания вирусных инсектицидов, освещены биоэтические аспекты биозащиты растений.

За умов захищеного грунту на овочевих культурах проаналізовано популяції трипсів. Домінантним видом трипсів визначено західний квітковий трипс Frankliniella occidentalis (Thysanoptera, Thripidae). Проведено біологічний контроль цього шкідника з використанням хижого кліща Amblyseius cucumeris, розведеного за лабораторних умов. Установлено найбільш ефективні параметри використання хижака.

Наведено ряд науково-практичних досліджень відносно регулювання фунгістатичного і фітопатогенного потенціалів грунтів за допомогою агротехнічних заходів та сидерації.

Індекс рубрикатора НБУВ: П415.82 + П491.151

Рубрики:

Використання паразитів-хижаків, патогенних бактерій та антибіотиків у захисті рослин

Захист картоплі

Шифр НБУВ: Ж68850/біол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено екологічну безпечність авермектинового комплексу щодо дії на мікробні угруповання грунту. Біомаса та культуральна рідина продуцента можуть слугувати як додаткове джерело живлення грунтової біоти.

Індекс рубрикатора НБУВ: П415.8

Рубрики:

Біологічні методи захисту рослин

Шифр НБУВ: Ж66348 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П415.823 + Е422.251

Рубрики:

Бактерії у захисті рослин

Bacillus

Шифр НБУВ: Ж68850/біол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.251*87 + П415.823 + Л333.4

Рубрики:

Bacillus

Бактерії у захисті рослин

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П415.8

Рубрики:

Біологічні методи захисту рослин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що зовнішнє та внутрішнє використання коротких одноланцюгових фрагментів ДНК вірусу ядерного поліедрозу обумовлюють підвищення смертності гусениць його хазяїна непарного шовкопряда. Схожа динаміка загибелі гусениць непарного шовкопряда в дослідних групах з різних яйцекладок вказує на існування єдиного механізму реакції на ДНК-фрагменти вірусу в особинах комахи. ДНК-фрагменти вірусу зміщують біохімічні реакції клітини убік апоптозу і основну роль в цьому відіграє явище ДНК-інтерференції або процес, схожий на неї. ДНК-інтерференція за участю ДНК-фрагментів вірусу блокує синтез антиапоптозних білків у клітинах хазяїна, що призводить до апоптозу окремих клітин, а в окремих випадках - до загибелі організму. Короткі одноланцюгові фрагменти антиапоптозного гена є ДНК-маркерами можливості існування ДНК-інтерференції в системі взаємовідносин вірус - хазяїн. Таку дію ДНК-фрагментів вірусу можна використовувати для створення швидкодіючих інсектицидів на основі ДНК.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень щодо оптимізації інтегрованої системи захисту помідорів, що ростуть на закритому грунті, від шкідливих організмів на підставі включення до даної системи багатоїдного хижого клопа макролофуса (Macrolophus nubilus (H.S.), Meridae, Heteroptera). Доведено, що хижий клоп за виробничих умов теплиць успішно розмножується та накопичується. У разі використання багатоїдного хижака для регулювання чисельності білокрилки та попелиці ефективні співвідношення "хижак : жертва" - 1 : 5 та 1 : 10, а тютюнового трипсу - 1 : 5. Для біологічного контролю розвитку павутинного кліща на помідорах доцільним є сумісне застосування макролофуса (10 особин на рослину) та фіносейулюса (способом "насичення"). У разі використання вказаних співвідношень і дотримання норм випуску створюються умови для функціонування саморегулювальної системи триотрофу рослина - фітофаг - ентомофаг, яка діє впродовж 5 - 6 місяців. Встановлено, що використання макролофуса в системі захисту помідорів успішно поєднується з використанням фунгіцидів: байлетону, каратану, топазу, превікуру. Зроблено висновок: використання рекомендованої системи дозволяє замінити макролофусом щонайменше 5 вузькоспеціалізованих біоагентів і ряд інсектицидів, а також удвічі зменшити пестицидне навантаження під час вирощування помідорів.