З метою визначення можливості використання як біоцидних додатків для одержання захисних матеріалів досліджено дію деяких пестицидів (рамрод, лінурон, симазин) на корозійно-активні групи мікроорганізмів - сульфатредукуючі, денітрифікуючі та сапрофітні бактерії, а також їх інгібуючі властивості за умов грунтової корозії. Встановлено, що рамрод і симазин є перспективними для використання як біоцидні додатки для створення біостійких матеріалів. Передбачено, що інгібітори-біоциди можна виявити в ряді сполук, одержаних під час хімічної модифікації рамроду та симазину.

Обгрунтовано можливість використання відродженої гусені шовковичного шовкопряда як нового високочутливого біоіндикатора для визначення залишків інсектицидів у субстратах. Розроблено технологію проведення робіт, проаналізовані фактори, які впливають на результати визначення токсичних залишків.

Розглянуто актуальні питання виробництва та регулювання застосування пестицидів, наукові основи його гігієнічного регламентування з урахуванням їх мутагенної активності, сучасні наукові підходи до реєстрації біопрепаратів. Викладено методологію токсикологічної оцінки пестицидів, проблеми систематизації їх санітарних стандартів, наведено екологічну оцінку небезпечності пестицидів для водної екосистеми тощо.

Розглянуто сучасний асортимент хімічних і біологічних засобів захисту рослин, рекомендованих для використання в Україні, регламенти їх застосування у вирощуванні найголовніших сільськогосподарських культур. Висвітлено сучасні методи захисту рослин, що використовуються в інтегрованому захисті, дію пестицидів на шкідливі організми та рослини. Проаналізовано проблеми резистентності шкідливих організмів до пестицидів. Запропоновано державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів.

Наведено відомості про рослину хміль та її використання в різних галузях народного господарства. Обгрунтовано нові технології захисту сільськогосподарської культури на базі оптимального поєднання агротехнічних і хімічних засобів боротьби з бур'янами та шкідниками. Встановлено норми витрат пестицидів на один гектар площі та регламенти їх використання. Наведено токсиколого-гігієнічну характеристику нових видів пестицидів останнього десятиліття (інсектицидів, фунгіцидів і гербіцидів) та їх гігієнічні нормативи. Розроблено методи визначення залишкової кількості пестицидів в об'єктах навколишнього середовища. Обгрунтовано критерії гігієнічної оцінки технологічних процесів та засобів механізації хімічного захисту хмелю. Розглянуто питання безпеки та гігієни праці за умов механізованого застосування пестицидів.

Изложены основные сведения о растении хмель и его использовании в различных отраслях народного хозяйства. Обоснованы новые технологии защиты сельскохозяйственной культуры на основе оптимального объединения агротехнических и химических средств борьбы с сорняками и вредителями. Установлены нормы и регламенты использования пестицидов на один гектар площади. Приведена токсиколого-гигиеническая характеристка новых видов пестицидов последнего десятилетия (инсектицидов, фунгицидов и гербицидов) и их гигиенические нормативы. Разработаны методы определения остаточного количества пестицидов в объектах окружающей среды. Обоснованы критерии гигиенической оценки технологических процессов и средств механизации химической защиты хмеля. Рассмотрены вопросы безопасности и гигиены труда в условиях механизированного использования пестицидов.

Викладено класифікацію, фізико-хімічні та токсикологічно-гігієнічні характеристики, механізм токсичної дії пестицидів, зареєстрованих в Україні, а також засоби їх застосування. Описано сучасний парк спеціальних машин для захисту рослин від шкідливих організмів, наведено правила використання, які забезпечують основні технологічні та експлуатаційні вимоги. Подано систематизований матеріал з основних груп машин за призначенням і відомості щодо ефективності використання їх за умов сучасного сільськогосподарського виробництва.

Вміщено словник найбільш уживаних термінів з захисту рослин. Наведено класифікацію засобів захисту рослин, висвітлено заходи безпеки під час роботи з пестицидами. Викладено основні теоретичні та методичні положення щодо проведення польових дослідів з випробувань агрохімікатів. Описано методики обліків та оцінки ефективності препаратів, методи статистичної обробки даних, а також методики відбору проб рослинної продукції, урожаю, грунту для аналізів.

Представлен словарь наиболее употребляемых терминов по защите растений. Приведена классификация средств защиты растений, освещены меры безопасности при роботе с пестицидами. Изложены основные теоретические и методические положения относительно проведения полевых опытов по испытанию агрохимикатов. Описаны методика учета и оценки эффективности препаратов, методы статистической обработки данных, отбора проб растительной продукции, урожая, почвы для анализов.

Висвітлено загальні питання сучасної фітофармакології, визначено фактори впливу на токсичність пестицидів. Розкрито суть понять агрономічної токсикології. Розглянуто особливості застосування хімічних сполук для захисту рослин, а також використання пестицидів у світовому рослинництві. Наведено виробничі та токсиколого-гігієнічні характеристики хімічних класів пестицидів, а також закони України ("Про захист рослин", "Про пестициди і агрохімікати", "Про забезпечення санітарного благополуччя населення") та інструктивні матеріали з даного питання.

Освещены общие вопросы современной фитофармакологии, определены факторы влияния на токсичность пестицидов. Раскрыто содержание понятий агрономической токсикологии. Рассмотрены особенности применения химических соединений для защиты растений, а также использования пестицидов в растениеводстве различных стран мира. Приведены производственные и токсиколого-гигиенические характеристики химических классов пестицидов, а также законы Украины ("О защите растений", "О пестицидах и агрохимикатах", "Об обеспечении санитарного благополучия населения") и инструктивные материалы по данному вопросу.

Викладено новий підхід до оцінки небезпечних мінеральних добрив та пестицидів за умов впливу на грунтову систему. Наведено результати досліджень негативних впливів на агроекосистеми, зокрема їх грунтову компоненту. Проаналізовано роль мінеральних добрив та пестицидів у процесі надходження токсичних елементів в обмінний фонд біогеохімічного колообігу агроекосистем і визначено рівень небезпеки даного процесу. Описано процеси інтенсивної та екстенсивної рухомості біохімічно активних елементів у різних типах грунтів України та їх толерантність до забруднення за здатністю іммобілізувати біохімічно активні елементи та речовини.

Изложен новый подход к оценке опасных минеральных удобрений и пестицидов в условиях влияния на почвенную систему. Приведены результаты исследований отрицательных влияний на агроэкосистемы, в частности их почвенный компонент. Проанализирована роль минеральных удобрений и пестицидов в процессе поступления токсических элементов в обменный фонд биогеохимического кругооборота агроэкосистем и определен уровень опасности данного процесса. Описаны процессы интенсивной и экстенсивной подвижности биохимически активных элементов в разных типах почв Украины и их толерантность к загрязнению по способности иммобилизировать биохимически активные элементы и вещества.

Розглянуто актуальні проблеми охорони навколишнього середовища та хімічної безпеки, екологічного моніторингу та контролю, принципи міжнародного стратегічного підходу до управління хімічними речовинами. Висвітлено роль освіти, просвіти та поінформування у вирішенні проблеми небезпечних відходів і непридатних пестицидів в Україні. Розкрито питання підвищення рівня екологічної освіти в курсі хімії середньої школи. Увагу приділено впливу токсичних хімікатів на здоров'я людей, проблемам забруднення довкілля фармацевтичними препаратами, розробці умов утилізації ряду непридатних до застосування пестицидів у протикорозійній техніці, еколого-гігієнічним вимогам до джерел централізованого питного водопостачання.

Рассмотрены актуальные проблемы охраны окружающей среды и химической безопасности, экологического мониторинга и контроля, принципы международного стратегического подхода к управлению химическими веществами. Освещена роль образования, просвещения и информирования в решении проблемы опасных отходов и непридатных пестицидов в Украине. Рассмотрены вопросы повышения уровня экологического образования в курсе химии средней школы. Уделено внимание влиянию токсических химикатов на здоровье людей, проблемам загрязнения окружающей среды фармацевтическими препаратами, разработке условий утилизации ряда непридатных к применению пестицидов в противокоррозионной технике, эколого-гигиеническим требованиям к источникам централизованного водоснабжения.

Розроблено інсектицидний препарат РАПП, 20 % к. е. на базі відходів маслоекстракційних виробництв, біологічна ефективність якого проти імаго та личинок колорадського жука у сумішах із пестицидами становила 95 %. Розглянуто механізм дії сумішевих композицій препарату на шкідника, який є багатофакторним.

В огляді наведено останні дані в області синергізму та синергістів пиретроїдних інсектицидів. На конкретних прикладах, у тому числі даних досвідчених авторів, показано застосування принципу синергізму на практиці в сільському господарстві. Сучасна система контролю чисельності шкідливих комах може бути ефективною у разі використання різних методів контролю - біологічного та хімічного із залученням бакуловірусів, карбаматів, фосфоровміщуючих інсектицидів і синергізованих пиретроїдів.

Відображено результати досліджень із вивчення дії сучасних пестицидів на комплекс шкідливих організмів у посівах озимої пшениці (ОП). Визначено ефективність різних систем хімічного захисту рослин ОП з використанням препаратів оновленого асортименту.

За допомогою багатовимірних статистичних методів аналізу експериментальних даних оцінено вплив екологічно безпечних компонентів матричної основи (РАПП - рослинний афіцид проти попелиці), яку одержано з відходів олійноекстракційних виробництв, на біологічну ефективність інсектицидів проти колорадського жука в картопляному агроценозі. Також показано можливість зниження норми витрати інсектицидів різних хімічних класів за комплексного використання їх з речовинами РАПП.

Наведено результати агроекологiчного монiторингу використання пестицидiв за умов агроландшафтiв Полтавщини. Розглянуто фактори, що вплинули на змiну обсягiв застосованих препаратiв хiмiчного методу захисту рослин сiльськогосподарських культур.

Наведено науково-виробничi результати впровадження iнтегрованого захисту агроекосистем вiд компанiї "Сингента". Встановлено суттєвi переваги використання пестицидiв швейцарської компанiї на посiвах сiльськогосподарських культур, дози та строки їх внесення.

Рассмотрены проблемы мониторинга пестицидов в объектах окружающей среды, а также физико-химические и биологические методы анализа. Аналитические данные обобщены, указаны достоинства и недостатки каждого метода. Проанализированы наиболее перспективные методы мониторинга пестицидов, а именно: газожидкостная хроматография, тонкослойная хроматография, иммуноферментный анализ. Приведены наиболее интересные методики анализа. Дана оценка возможностей различных методов, в том числе и биологического, и наиболее перспективные из них рекомендованы для использования службами массового контроля пестицидов.

Вивчена порівняльна токсичність ряду фосфорорганічних, піретроїдних та карбаматних інсектицидів для різних таксономічних груп господарсько важливих комах-фітофагів та їх ентомофагів. На основі системного дослідження вивчені фактори прояву фізіологічної та екологічної вибірковості інсектицидів стосовно фітофагів та ентомофагів. Встановлена видова чутливість комах до інсектицидів і її залежність від характеру проникнення препарату в організм. На прикладі капустяного білана і його паразита апантелеса вивчена дія інсектицидів на ендогенних паразитів в зв'язку з процесом проникнення токсичних сполук через покриви хазяїна. За результатами вивчення фенології капустяного білана і його паразита апантелеса в онтогенезі й особливостей токсичної дії на них базудина й Бі-58 нового з позицій екологічної та фізіологічної вибірковості проведений аналіз особливостей вибіркової дії цих препаратів. На основі вивчення токсичності й вибіркової дії інсектицидів доведена можливість використання ацтеку й піримору в інтегрованому захисті гороху від горохової попелиці.

Вперше проведено всебічну токсиколого-гігієнічну оцінку інсекто-акарициду "Препарат 30-В", встановлено його біологічні властивості. Визначено закономірності поведінки легких індустріальних масел (1-8А, 1-20А) в об'єктах агроценозу та продукції садівництва. За результатами досліджень показано, що умови праці під час виробництва та застосування "Препарату 30-В" в сільському господарстві відповідають гігієнічним вимогам щодо робіт з пестицидами. Науково обгрунтовано максимально допустимий рівень індустріальних масел в продукції садівництва, а також гігієнічні регламенти (строки очікування до збирання врожаю, виходу на оброблені ділянки). Апробовано метод контролю залишкових кількостей масел індустріальних в продукції садівництва та розроблено рекомендації щодо безпечного застосування "Препарату 30-В".

Проведено гігієнічне оцінювання системи хімічного захисту посівів цукрового буряка, що передбачає передпосівну обробку культури, обробку грунту, обробку культури у період вегетації препаратами різноспрямованої дії. Обгрунтовано регламенти безпечного застосування пестицидів форс 200 GS, к.с.; форс 1,5 G, г.; круізер, 35 % т.к.с.; дуал голд 96 %, к.е.; фіозілад 15 %, к.е.; альто супер 33 %, к.е.; базудин 60 %, к.е.; карате зеон, 5 % к.с. у системі хімічного захисту культури та розроблено гігієнічні нормативи нової діючої речовини тефлутрину. Визначено припустиму добову дозу даного препарату для людиин. Встановлено гігієнічні нормативи вмісту тефлутрину у воді водойм господарсько-побутового призначення, повітрі робочої зони й атмосферному повітрі, грунті та цукровому буряку. Проведено вивчення поведінки тефлутрину, тіаметоксаму, S-метолахлору, флуазифоп-П-бутілу, ципроконазолу, пропіконазолу, диазинону та лямбда-цигалотрину у грунті та цукровому буряку у разі їх застосування в системі хімічного захисту культури. Досліджено умови праці осіб, які послідовно застосовували препарати форс 200 GS, к.с.; форс 1,5 G, г.; круізер, 35 % т.к.с.; дуал голд 96 %, к.е.; фіозілад 15 %, к.е.; альто супер 33 %, к.е.; базудин 60 %, к.е.; карате зеон, 5 % к.с. на посівах цукрового буряка, проведено оцінювання потенційного ризику несприятливого впливу діючих речовин даних препаратів на рослини. Розроблено аналітичні методи визначення тефлутрину в повітрі робочої зони й атмосферному повітрі, грунті, воді та цукровому буряку.