На основании критического анализа литературных данных в хронологической последовательности изложены сведения об изученности ногохвосток в разных районах Закарпатской области. На протяжении 80-летнего периода научных исследований Закарпатья выявлены 249 видов ногохвосток и опубликованы 20 работ, которые отражают результаты исследования фауны, систематики и экологии этих почвенных животных. Указаны 74 вида коллембол для Закарпатской равнины, которая в отношении этих животных изучена пока еще недостаточно.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.12*801.8 + П038.0(4УКР)

Рубрики:

Collembola Ногохвости

Агроекологічний моніторинг, контроль і оцінювання стану ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості структурної організації угруповань колембол в основних типах природних та урбанізованих едафотопів регіону. У досліджених біотопах Закарпатської низовини достовірно виявлено 197 видів колембол. Описано два нових для науки таксони \i Neonaphorura zakarpatica \i0 і \i Neonaphorura graffi. \i0 На основі аналізу екологічної структури населення колембол (Q-статистика, особливості домінування видів, спектри життєвих форм та екологічних груп, індекси різноманіття) встановлено, що в лучних біотопах диференційованість населення колембол є значно більшою, ніж у лісових і чагарникових. В результаті кластерного та ординаційного аналізу виявлено, що група з 26-ти домінуючих видів колембол добре диференціює природні біотопи. На основі аналізу біотичного індексу середовища встановлено, що в антропогенно порушених біотопах відбуваються зміни структури угруповань колембол на 51 - 87 % у порівнянні з контролем. Під впливом урбанізації та гідромеліорації зафіксовано різноспрямовані та часто непрогнозовані перебудови таксономічної, біоморфологічної й екологічної структури населення ногохвісток. За результатами досліджень запропоновано вісім біомаркерів екологічної якості грунтів, а також вісім раритетних категорій фауни для оцінювання природоохоронної цінності педобіоти в конкретних біотопах: виділено 31 індикаторний вид колембол для оцінювання раритетності їх угруповань.

Проаналізовано характеристики природних умов (рослинний та грунтовий покрив, режим зволоження) лучних біотопів Закарпатської низовини. Встановлено, що визначальним чинником для формування угруповань колембол в умовах досліджених лучних біотопів Закарпатської низовини є стабільність режиму зволоження у їхніх мікрооселищах.

Проаналізовано характеристики природних умов (рослинний та грунтовий покрив, режим зволоження) лучних біотопів Закарпатської низовини. Встановлено, що визначальним чинником для формування угруповань колембол в умовах досліджених лучних біотопів Закарпатської низовини є стабільність режиму зволоження у їхніх мікрооселищах.

Досліджено угруповання колембол (Сollembola) заплавних лучних екосистем Закарпатської низовини та зміни їх таксономічної й екологічної структури під впливом осушувальної меліорації середовища у басейні р. Латориця. Розглянуто два типи біотопів: природні (заплавні луки річкових долин) та гідромеліоровані (низинні сінокісні луки). У результаті проведених досліджень лучних екосистем дослідженого регіону виявлено 46 видів колембол. У меліорованих лучних біотопах (відгороджених від ріки дамбою) загальне видове багатство колембол є більшим, ніж на затоплюваних, і становить 37 видів. У спектрі життєвих форм досліджених угруповань затоплюваних ділянок лук за відносним видовим багатством і чисельністю переважають верхньопідстилкові та глибокогрунтові форми колембол. У спектрі біотопних груп затоплюваних лучних угруповань колембол за відносним видовим багатством переважають евритопні та лучно-степові види, які разом становлять 46 % від загального різноманіття лучного угруповання цих тварин. Гідротехнічна меліорація заплавних лучних екосистем призводить до збільшення відносного видового багатства таких родин колембол як Entomobryidae i Hypogastruridae та зменшення Neanuridae, порівняно з немеліорованими їх ділянками, які періодично затоплюються. Встановлено, що найбільш чутливою до меліорації є екологічна структура населення колембол. Зокрема, осушення досліджених заплавних екосистем викликає різке збільшення часток чисельності лучних, лучно-степових і лучно-лісових видів у складі угруповання колембол, а також суттєве зменшення лісових, лучно-болотних та цілковиту елімінацію навколоводних видів. Тобто у спектрах гігропреферендуму за визначеним екологічним вектором зафіксовано зменшення представленості гігрофільного та гігро-мезофільного комплексів видів колембол за рахунок їх заміщення представниками ксеромезофільного та ксерорезистентного комплексів. Порушення екологічної структури угруповань колембол, які виражаються через виразну перебудову їх угруповань, можна розглядати як індикатор змін грунтової біоти під впливом гідротехнічної меліорації.