Викладено основні наукові та методичні положення агроекологічного моніторингу, що мають вирішальне значення для визначення екологічно чистих сировинних зон, придатних для вирощування високоякісних продуктів харчування.

Розроблено індекс природно-ресурсного потенціалу агроландшафтів, спеціалізовану геоінформаційну систему "ГІС ВП НУБіП України - Агрономічна дослідна станція" для оцінювання їх екологічного стану та картування. Запропоновано методику визначення індексу узагальненої видової рясності біорізноманіття локальних територій агроландшафтів за індексом MSA, який дорівнює 0,099 і вказує на втрату близько 90 % природного біорізноманіття досліджуваної території внаслідок високого рівня розораності земель. Визначено стан агроландшафтів на основі даних геоінформаційного моніторингу за агрокліматичними, еколого-агрохімічними, агроекологічними, еколого-токсикологічними і картографічними показниками та встановлено, що територія ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція" належить до екологічно нестабільних, а екологічна ситуація є незадовільною. З'ясовано шляхи оптимізації екологічного стану агроландшафтів за допомогою геоінформаційного аналізу. Розвинено теоретичні і практичні аспекти екологічного оцінювання агроландшафтів й сучасні підходи до їх системного аналізу з врахуванням індексу природно-ресурсного потенціалу агроландшафтів.

Проведено регіональний ландшафтно-геохімічний аналіз біомаси і продуктивності агрокультур порівняно із природними фітоценозами України. Здійснено оцінку динаміки інтенсивності біогенної міграції як чинника відновлення біорізноманіття. Розглянуто природний баланс есенційних мікроелементів на сільськогосподарських землях України за оцінками їх нестачі і надлишку. Визначено типоморфні мікроелементи та встановлено регіональну нестачу Mo за надлишку Zn у харчових ланцюгах ландшафтів орних земель. Особливості природно-техногенної міграції свідчать про можливість відновлення природних біогеохімічних процесів у лісостепових і північно-степових агроландшафтах України.

Розглянуто загальну організацію різних типів угідь Саратського та Кілійського районів Одеської області та розраховано показники екологічної стабільності і балантропогенного навантаження. Наведено оцінку агроекологічного стану земель дослідженої території з урахуванням екологічних показників.

На основе изучения закономерностей распределения токсичных элементов в почвенных отложениях техногенно загрязненных территорий Украины, а также результатов экспериментальных и аналитических работ выбраны геохимические показатели, характеризующие экологическое состояние почв. Разработана структура банка данных информационно-справочной системы эколого-геохимической информации. Предложена методика построения эколого-геохимических карт с использованием технологии автоматизированной информационной системы.

Описано теорію та практику застосування геоінформаційних і геостатистичних методів для аналізу даних агроекологічного моніторингу грунтів Київської області. Зроблено висновок, що стан грунтів характеризується деякою стабільністю. Якість грунтів Київської області змінюється від задовільної (на півночі) до кризової (на півдні та південному сході).

Розглянуто підхід щодо необхідності застосування технологій дистанційного зондування для ефективного агроекологічного моніторингу земельних ресурсів і показано діапазони знімання, що можуть застосовуватись у його процесі.

Розглянуто можливості створення ефективного інструментарію інформаційного забезпечення і підтримки управлінських рішень з агроекологічного і агрохімічного моніторингу грунтового покриву на сучасному етапі. Запропоновано і описано дієві підходи і технології щодо аналізу даних, що дозволяє застосувати багатоваріантну систему оцінки потенціалу грунтових ресурсів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П038.0

Рубрики:

Агроекологічний моніторинг, контроль і оцінювання стану ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж100058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено підхід до вирішення науково-прикладного завдання побудови моделей системи геоінформаційного картографування для підвищення результативності оцінювання якісного стану земель сільськогосподарського призначення засобами геоінформаційної системи (ГІС). Розроблено загальну модель системи геоінформаційного картографування з урахуванням особливостей поставлених завдань оцінювання якісного стану земель сільськогосподарського призначення; концептуальну та логічну моделі бази геопросторових даних (БГД), які відповідають вимогам міжнародних стандартів ISO 19100 "Географічна інформація / Геоматика" та модель бази знань картографічних даних. Визначено склад, структуру та наповнення бази знань картографічних даних системи геоінформаційного картографування з метою забезпечення уніфікації та формалізації правил формування серії тематичних карт якісного стану земель сільськогосподарського призначення засобами ГІС. Вдосконалено технологію інформаційно-картографічного аналізу, розроблено моделі геоінформаційного картографування для оцінювання якісного стану земель сільськогосподарського призначення та методику їх використання в геоінформаційному аналізі та моделюванні. Запропоновано вдосконалення технології актуалізації вмісту гумусу в грунті на основі комплексного аналізу даних багатоспектральної космічної зйомки та польових досліджень.

Мета роботи - встановлення закономірностей накопичення та розподілу важких металів (ВМ) в об'єктах навколишнього середовища в зоні впливу металургійних підприємств. Для відібраних проб грунтів визначено мінералогічний і гранулометричний склад. Для відібраних проб пилових викидів, грунтів і рослин виконано рентгенофазовий аналіз, визначено концентрації ВМ із використанням атомно-емісійного та атомно-абсорбційного спектральних методів. З використанням неселективних екстрагентів визначено іонообмінну, резервну та фіксовану форми знаходження ВМ у грунтах. Встановлено рівні забруднення ВМ грунтів і рослин на територіях прилеглих до металургійного підприємства. Виявлено, що в районах функціонування металургійних підприємств підвищується рухомість ВМ у порівнянні з фоновими ділянками - Zn - у 4,8, Ni - у 5,6, Cu - у 2,6 разу. На території металургійного підприємства вміст іонообмінних форм ВМ у порядку убування утворює наступний ряд: Zn >> Pb >> Ni >> Cu >> Cr; для резервних форм: Pb >> Cu >> Zn >> Ni >> Cr. Встановлено механізми трансформації та міграційну активність техногенних форм ВМ у системі викиди підприємства - грунти - рослинність. Збільшення вмісту ВМ у грунтах і зміна їх фізико-хімічних властивостей (рН, ємність катіонного обміну, вміст органічної речовини) активізує їх міграційну активність. Встановлена міграційна активність ВМ надає можливість оцінити їх здатність переходити із твердої фази грунту у грунтовий розчин, а після цього переміщуватися по профілю з грунтовим розчином і по трофічному ланцюгу потрапляти до організму людини. Визначені особливості поглинання деревними та трав'яними рослинами ВМ надають можливість використовувати їх для біоіндикації рівня забруднення грунтів.

Надано агроекологічну оцінку стану земель за чинниками, що характеризують природні й антропогенні фактори: рельєф, грунтовий покрив, клімат, організацію угідь. Обгрунтовано системний підхід до вирішення завдання оцінювання агроекологічного стану та диференціації земель територій з інтенсивним землекористуванням і неоднорідною підстильною поверхнею. Запропоновано підхід комплексного оцінювання агроекологічного стану за складовими природних та антропогенних чинників, який реалізовано на прикладі півдня Одеської області. Виконано порівняльне оцінювання агроекологічного стану земель за мікрокліматичними умовами на прикладі контрастних за підстильною поверхнею територій. Здійснено великомасштабне картографування (М 1:50000) показників агроекологічного стану земель із застосуванням ГІС-технологій та проведено диференціацію земель півдня Одеської області. Удосконалено метод визначення агроекологічного стану земель за організацією типів угідь. Проведені дослідження являють собою етапи інвентаризації території за окремими природними та антропогенними чинниками та можуть мати застосування у разі оновлення кадастру земельних ресурсів Одеської області. Розроблено методику оцінювання агроекологічного стану територій за комплексом показників може застосовуватися під час дослідження інших територій.

Розглянуто проблеми щодо забруднення грунтів сільських територій Буковини залишками пестицидів, впливу зруйнованих складів засобів захисту рослин як джерела забруднення навколишнього природного середовища стійкими хлорорганічними пестицидами і продуктами їх метаболізму. За результатами досліджень виявлено рівні забруднення грунтових проб, відібраних навколо складів отрутохімікатів у межах землекористування трьох населених пунктів. Досліджено шляхи міграції пестицидів, контури забруднення грунтів залишковими кількостями ДДТ та його метаболітів.

Висвітлено результати агроекологічного оцінювання грунтів сільгоспугідь Волинської обл., зокрема рівня родючості грунтів, що належать до поліської і лісостепової зон на території області. Наведено результати визначення якісного оцінювання (бонітування) агрохімічного та екологічного стану сільськогосподарських земель. Оцінено якості грунтів області за основними інтегральними показниками (агрохімічний та еколого-агрохімічний бали). Результати досліджень вказують на посилення процесів деградації грунтів Волинської обл., погіршення їхніх агрофізичних, агрохімічних властивостей та агроекологічного стану загалом за період 2001 - 2012 рр.

Наведено результати проведення комплексного екологічного моніторингу території м. Борислав. Визначено середні, максимальні та мінімальні концентрації основних хімічних інгредієнтів та найпоширеніших забруднювальних речовин у криницях, річках, потічках та грунті. Вивчено перспективи вищих рослин для рекультивації нафтозабруднених грунтів. Найкращі результати щодо очистки грунтів від нафтового забруднення одержано з застосуванням рослин обліпихи крушиновидної (Hippophae rhamnoides L.).

Наведено результати якісного й кількісного аналізу забруднюючих речовин грунту території промислового підприємства, що зупинило свою діяльність, а саме Сакського державного хімічного заводу. Встановлено, що в пробах грунту знаходиться щонайменше 26 забрудників, п'ять з яких відносяться до речовин першого класу небезпеки. Досліджено концентрації забрудників та виявлено, що в окремих пробах вони перевищують граничнодопустимі у 2 - 295 разів. Висвітлено фактори екологічної небезпеки окремих забрудників, зокрема впливу на організм людини.

Решена задача оценивания неопределенности при аттестации методики измерений массовой доли нефтепродуктов в пробах почв флуориметрическим методом. Рассмотрен источник неопределенности, связанный с отличием градуировочного вещества от определяемого компонента. Показаны приемы оценивания вкладов в неопределенность по установленным в методике нормативам.

Обгрунтовано вплив промислового виробництва на агроекологічний стан селітебних територій. Визначено території з максимальним антропогенним навантаженням на екологічний стан основних компонентів селітебних агроекосистем м. Біла Церква (повітря, грунт, вода, рослинна продукція) - це території, що безпосередньо розташовані поблизу підприємств та автомобільних доріг. Визначено джерела забруднення атмосферного повітря, грунту, питної води та рослинної продукції токсичними речовинами. Встановлено, що більшість грунтів особистих господарств населення добре забезпечені рухомими формами фосфору та калію. Залежно від інтенсивності застосування органічних і мінеральних добрив у особистих господарствах, уміст цих елементів у грунтах варіює в межах 83 - 2 400 та 65 - 1 675 мг/кг відповідно. Вода з криниць тверда та дуже тверда, 75 % води мають перевищення ГДК за вмістом нітратів і 33 % - за вмістом хлоридів. Рослинна продукція забруднена нітратами та важкими металами. Здійснено оцінювання стану селітебних територій за соціально-демографічними показниками розвитку суспільства.

Проведено комплексний аналіз сучасного стану, проблем і перспектив оцінювання якості та охорони земель в Україні. Опрацьовано наявний зарубіжний досвід оцінки земель та окремих параметрів, що визначають їх якість. Визначено основні юридичні, фінансові та інституційні проблеми запровадження ефективного механізму охорони земель в Україні. Розкрито сутність основних проблем деградації земельних ресурсів і грунтового покриву. Розроблено теоретичні основи для оцінювання стійкості грунту до зовнішній впливів як фундаментальної властивості, що зумовлює якість грунту. Висвітлено концепцію та методологію охорони земель в Україні, основні етапи її реалізації. Розроблено новий матричний підхід до класифікації деградаційних процесів. Запропоновано нові методики оцінювання ступеня деградації грунтів, зокрема їх еродованості.

Наведено результати досліджень валових форм важких металів у грунтах в районі Львівського сміттєзвалища. Розраховано коефіцієнти забруднення грунтів. За результатами досліджень і розрахунків оцінено рівень забруднення грунтів валовими формами важких металів.