Скачати повний текст

Вивчено клініко-анамнестичні, імунологічні, гамето-ембріональні особливості допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), визначено нові патогенетичні механізми порушення репродуктивної функції у жінок, які перенесли хронічні запальні захворювання органів малого тазу. Одержано дані щодо патогенезу виникнення порушень фертильності після перенесених запальних захворювань органів малого таза, які дозволяють розширити існуючі критерії діагностики та терапевтичні можливості, а також визначити новітні підходи до підвищення ефективності ДРТ у цих хворих. Розроблено та впроваджено в гінекологічну практику алгоритм прогнозування ефективності відновлення репродуктивної функції у жінок з порушенням репродуктивної функції, обумовленим хронічними запальними захворюваннями органів малого таза на підставі клініко-анамнестичних, імунологічних, ембріологічних даних. Встановлено ефективну схему імунокорекції в межах програми допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток з наслідками хронічного запалення в репродуктивних органах і несприятливим прогнозом лікування з використанням препарату кріоекстракту плаценти. Запропонована терапія дозволяє підвищити ефективність відновлення репродуктивної функції методами ДРТ у хворих з безпліддям, обумовленим хронічними запальними захворюваннями органів малого таза.

Изучены некоторые клинико-патогенетические механизмы развития осложнений беременности после экстракорпорального оплодотворения, определена роль озонотерапии в комплексе с иммунокорректорами в их профилактике.

Проведено статистичний аналіз показників системного клітинного, гуморального імунітету та цитокінового профілю у жінок із безпліддям, обумовленим хронічними запальними процесами органів малого тазу, та їх вплив на результативність лікування безпліддя з використанням методу екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Виявлено особливості зміни стану вивчених показників, які визначають прогноз лікування з використанням допоміжних репродуктивних технологій. Виділено критерії прогнозування та вивчено їх прогностичну значущість. На користь позитивного ефекту ЕКЗ свідчать низька концентрація NK-клітин Т-лімфоцитарного ряду, висока концентрація Т-регуляторних клітин, нормативне значення загального вмісту Т-лімфоцитів, низька концентрація ІНФгамма та IL-10 в периферичній крові. Найбільш високу прогностичну значущість установлено для показників клітинної ланки імунітету, дещо меншу - для цитокінового профілю та найменшу - для гуморального імунітету.

Синдром гиперстимуляции яичников (СГСЯ) - ятрогенное осложнение, встречающееся исключительно при стимуляции яичников. Растущее количество циклов вспомогательных репродуктивных технологий, высокая частота возникновения, степень дискомфорта для пациентки, риск развития осложнений, угрожающих жизни, делают проблему СГСЯ чрезвычайно актуальной. За последние годы существенно изменились взгляды на патогенез СГСЯ, что привело к пересмотру профилактических и лечебных подходов. В настоящее время эта тема активно обсуждается в литературе. Внимание уделено профилактике развития СГСЯ. Наиболее эффективные стратегии предъявляют высокие требования к квалификации персонала, оснащению и освоению новых методик в клиниках вспомогательных репродуктивных технологий. Они не всегда легко принимаются пациентами и специалистами, так как ассоциируются с несколько более низкой частотой наступления беременности, необходимостью разделять лечение, использовать дополнительные технологии. Существует дефицит информации по этой проблеме у специалистов, сталкивающихся с СГСЯ на госпитальном этапе при возникновении необходимости в госпитализации и стационарном лечении у этой категории пациенток.

Описано методики оперативних втручань, які найбільш часто використовують у гінекології. Розглянуто питання, які стосуються анатомії передньої черевної стінки, зовнішнішніх і внутрішніх статевих органів, промежини, тазового дна. Увагу приділено ускладненнями під час оперативних втручань, причинам їх виникнення та шляхам запобігання. Розкрито хірургічні особливості оперативного доступу через піхву. Подано інформацію про показання, протипоказання, умови й технічні особливості операцій на матці. Висвітлено принципи та методи анестезіологічного забезпечення й інтенсивної терапії під час гінекологічних операцій.