Досліджено конфлікт інформації письмових джерел з даними археології про населення Закарпаття VI-X ст. Висвітлено відкриття залишків раніше невідомої апсиди XI ст. Софійського собору в м. Києві. Проаналізовано технології пізньосередньовічних шкіряних виробів з Тустані. Розглянуто кришечки флаконів венеціанських “ліків від усього” (Тherica) на території України. Досліджено правове регулювання видобування та торгівлі сіллю в середньовічному Угорському королівстві. Увагу приділено першим писемним згадки про Тустань та околиці. Проаналізовано збереження Манявського скиту в Карпатах шляхом музеєфікації пам’ятки. Висвітлено участь Філарета Колесси в роботі науково-апробаційних підрозділів Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Досліджено специфічні риси дахових конструкцій у житлобудівництві бойків.

Упродовж останніх п'яти років науковці Львова інтенсивно опрацьовують культурну спадщину одного з трьох найдавніших міст Українського Прикарпаття - князівської столиці Звенигорода (нині це городище на території однойменного села в Пустомитівському р-ні Львівської обл.). Мета цих починань - привернути увагу широкого загалу до столичного міста, яке відігравало вагому роль у державотворчих процесах. Відтворення маловідомих сторінок вітчизняної історії особливо актуальне у сучасних умовах, які диктують крайню необхідність реконструкції реальних обставин формування національної ідентичності. Яскравим прикладом цього важливого процесу став "призабутий" Звенигород. Інноваційний для України проект недаремно окреслено як "Древній Звенигород", наголошуючи цією назвою на глибинних історичних коренях державницьких перетворень та генезі урбаністичних процесів в Україні-Русі. У структурі проекту виділяються три найважливіших складові: наукове вивчення реліктів колишнього міста, облаштування та впорядкування території його центральної частини, популяризація за сучасними методами історичного значення Звенигорода й культурно-історичних процесів на теренах Галицько-Волинської Русі загалом. Низка заходів, пов'язаних із поширенням маловідомої інформації про Звенигород, грунтується на багаторічних історико-археологічних дослідженнях, підсумки яких кілька років тому підбито в монографічному опрацюванні. Матеріали, здобуті за майже 250 років вивчення пам'ятки, сьогодні, крізь призму існування цього міста, надають змогу зробити певні акценти в історії регіону на перших етапах державного періоду.

Розглянуто етапи формування джерельної бази як підгрунтя для соціоісторичної інтерпретації археологічної пам'ятки національного значення "Городище літописного міста Звенигород". Обгрунтовано міський та столичний статус Звенигорода як центру однойменного князівства. Відзначено внесок дослідників XIX - XX ст. у вирішення проблем локалізації міста, визначення його площі, реконструкції архітектурно-просторової організації, планувальної структури. Наведено результати застосування ІТ-технологій для віртуальної реконструкції забудови міста. Візуалізація княжого Звенигорода вперше репрезентує зовнішній вигляд одного з найдавніших столичних міст Галицької Русі.

Розглянуто різні аспекти історії західноукраїнських земель XI - XIV ст. Зіставлено та проаналізовано відомості про перших князів з-поміж Ростиславовичів та їх активність у Галицькій землі. Підсумовано розгортання контактів Галицько-Волинської держави з папським Римом за часів Романовичів. Проаналізовано комплекс джерельних переказів про коронацію та функціонування королівського титулу князя Данила Романовича (1201 - 1264) і їх трактування у дотеперішній історіографії. Запропоновано обґрунтування іменування укладеного у Володимирі перед кінцем XIII ст. зведення найдавнішого київського та західноукраїнського літописання XIII ст. Володимирським літописом.

Пропонована колективна монографія - це результат роботи працівників відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України над плановою темою «Духовна культура населення Прикарпаття, Волині та Закарпаття від найдавніших часів до середньовіччя (за археологічними джерелами)», яка виконувалася в 2018 - 2020 рр. (№ держреєстрації 011811003908). Тема має важливе наукове значення, оскільки розкриває духовну культуру населення великого географічного регіону України. Дослідження духовної культури передбачає охоплення широкого спектра супідрядних тем: мобільне мистецтво палеолітичної доби, мистецтво та поховальний обряд неоліту й енеоліту, орнаментика трипільського посуду; кургани доби бронзи та ранньозалізного віку, могильники ранньослов’янського і ранньосередньовічного періодів, язичництво та християнство, середньовічне ювелірне мистецтво, історія досліджень пам’яток духовної культури у XIX - XX ст. тощо. З метою виконання поставлених проблем працівники відділу археології проводили систематичні польові дослідження із залученням учених природничого напряму. На особливу увагу заслуговують дослідження пам’яток палеоліту, курганів енеоліту - бронзи - ранньозалізного віку, поселень культури лійчастого посуду, архітектурно-археологічне вивчення середньовічних міст. Опрацювання архівних документів археологів XIX - першої половини XX ст. дало змогу по-новому інтерпретувати поховальні пам’ятки й окремі артефакти з території заходу України, відкриті у вказаний період. У результаті комплексного міждисциплінарного дослідження за участю представників гуманітарних і природничих наук на основі археологічних джерел всебічно вивчено окремі проблеми виникнення духовної культури та її еволюції у первісного та середньовічного населення Прикарпаття і Волині, їх світосприйняття, релігійні уявлення, обрядово-культові практики, динаміку культурних трансформацій, починаючи від найдавнішого етапу до пізнього середньовіччя. Монографія складається з трьох частин, які охоплюють 13 розділів. Першу частину присвячено духовній культурі населення Прикарпаття та Волині у первісну добу. Для підготовки розділу «Вияви духовної культури в палеоліті на території заходу України» (Олександр Ситник, Руслан Коропецький, Олена Томенюк) автори опрацювали збірки стоянок періоду середнього та верхнього палеоліту з території Поділля і Південно-Західної Волині. їхньою головною метою був відбір та аналіз виробів первісного мобільного мистецтва: різьблених фрагментів кістки й каменю, прикрас із мушель тощо.

Узагальнено результати багаторічних досліджень княжого Звенигорода. Висвітлено історичні передумови та соціально-політичні обставини виникнення міста, етапи розвитку його просторової організації, соціальна топографія. Встановлено хронологію та періодизацію забудови містобудівних ділянок. Проаналізовано дерев'яні релікти домобудівництва, особливості розпланування садиб, їх межі, мережа міських комунікацій. Реконструйовано загальний план міста та поселенські структури на території князівства. Доведено, що Звенигород заснований як столичний осередок самостійного Звенигородського князівства. Періодично втрачаючи столичний статус Звенигород залишався головним містом підконтрольної йому земельної території, кардони якої були незмінними. У світлі запропонованих висновків Звенигород виступає в ролі великого столичного осередку економічно розвиненого князівства, що займало важливе місце в історії Південно-Західної Русі та Східної Європи.

Приведены результаты исследования тепловой работы методической печи сортопрокатного стана, отапливаемой смесями высококалорийного топлива (природного газа) и низкокалорийного топлива (коксодоменной смеси), при двух способах отопления: с постоянной теплотой сгорания смешенного газа (природно-коксодоменной смеси) и с изменяющейся теплотой сгорания смешенного газа в зависимости от производительности печи. Сравнение рассмотренных способов отопления показало, что при снижении производительности печи до 60 % от максимальной производительности применение способа отопления с переменной калорийностью топлива обеспечивает максимальную экономию природного газа (до 35 %) за счет увеличения расхода низкокалорийного топлива. Внедрение способа отопления с переменной калорийностью топлива позволяет снизить удельные затраты на нагрев металла до 24 %.

Розкрито досвід роботи районного методичного кабінету (смт. Ратне Волинської області) щодо методичної підготовки педагогічних кадрів. Розглянуто структуру методичної роботи у районі. Розкрито зміст, принципи та напрями діяльності методкабінету.

Розглянуто результати дослідження гробівця, виявленого під підлогою бернардинського костелу в Дубні. Встановлено, що усипальниця містила тринадцять тілопокладень, поміщених у дерев'яних домовинах. Усі поховання зазнали профанації. Виявлено нечисленний речовий матеріал (рештки одягу, фрагмент піхв шаблі-карабелі, особисті предмети християнського культу), які датуються другою половиною XVIII ст.

Предложен инженерный расчет процесса сушки труб, покрытых тонкой пленкой флюса. Численные исследования с использованием математической модели позволили на стадии проектных проработок выбрать рациональную теплотехнологическую схему компоновки агрегата проходного типа для сушки труб перед горячим цинкованием в условиях ОАО "Коминмет" и определить основные режимные параметры его работы.