Проаналізовано вітчизняні реалізації інструментальних засобів для розробки інтелектуальних навчальних систем і систем тестування знань тих, хто навчається. Описано інструментальні засоби візуальної розробки TeachExpert, призначені для створення інтелектуальних навчальних систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-56

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати порівняльного аналізу якісних і кількісних патоморфологічних змін раку прямої кишки під впливом тільки пролонгованої променевої терапії (23 гістопрепарати), у комбінації з ендолімфатичним введенням флуороурацилу (42 гістопрепарати), а також гамма-опромінювання після попереднього застосування синглетно-кисневої терапії (12 гісто-препаратів). Показано, що в разі використання радіомодифікаторів частка життєздатного епітеліального компонента пухлин була суттєво нижчою, ніж у разі тільки променевої терапії. Враховуючи неінвазивність методики синглетно-кисневої терапії, її низьку вартість і наявність апаратів вітчизняного виробництва, зроблено висновок про перспективність використання даного методу для розширення радіотерапевтичного інтервалу.

Вивчено віддалені результати диференційованого лікування за радикальними програмами 125 хворих на рак прямої кишки (РПК). У 39 хворих основної групи з первинно-операбельною пухлиною застосовували інтенсивне передопераційне gamma-опромінення, а у 46 пацієнтів контрольної - проводили тільки хірургічне лікування. У 28 радикально оперованих хворих основної групи з місцево-поширеним РПК застосовували комбінацію ендолімфатичної цитостатикотерапії флуороурацилом з gamma-опроміненням, у 12 пацієнтів контрольної - тільки променеву терапію. Показано, що у хворих РПК засоби додаткового антибластомного впливу слід застосовувати як обов'язковий компонент лікування.

Викладено результати досліджень матково-плацентарного комплексу під час фізіологічної вагітності та у вагітних жінок у разі затримки росту матки. Наведено дані щодо вивчення кардинальної функції гломусної системи регуляції гемомікроциркуляції, розкрито роль клубочкових мікрогломусних артеріо-венозних структур в регуляції гомеостазу матки, плаценти та міжворсинкових лагун.

Изложены результаты исследований маточно-плацентарного комплекса во время физиологической беременности и у беременных женщин в случае задержки роста матки. Приведены данные относительно изучения кардинальной функции гломусной системы регуляции гемомикроциркуляции, раскрыта роль клубочковых микрогломусных артерио-венозных структур в регуляции гомеостаза матки, плаценты и межворсиночных лагун.

Проаналізовано напрямки досліджень нейрогломусної регуляції функцій дітородної матки. Висвітлено концептуальність досліджень нейрогломусної системи авторегуляції мікроциркуляції у матково-плацентарному комплексі. Наведено морфофункціональну характеристику будови та васкуляризації матки. Розглянуто питання функціональної морфології інервації дітородних шляхів жінки, нейроваскуляризації матки у невагітних жінок. Вивчено гістологічні і ультраструктурні особливості нейрогломусів матки у невагітних і вагітних жінок. Визначено мікро-субмікроскопічні зміни нейрогломусної системи вагітної матки у разі затримки її розвитку.

Проанализированы направления исследований нейрогломусной регуляции функций детородной матки. Освещена концептуальность исследований нейрогломусной системы авторегуляции микроциркуляции в маточно-плацентарном комплексе. Приведена морфофункциональная характеристика структуры и васкуляризации матки. Рассмотрены вопросы функциональной морфологии инервации детородных путей женщины, нейроваскуляризации матки в небеременных женщин. Изучены гистологические и ультраструктурные особенности нейрогломусов матки у небеременных и беременных женщин. Определены микро-субмикроскопические изменения нейрогломусной системы беременной матки при задержке её развития.

Встановлено причини виникнення синдрому затримки росту вагітної матки, розглянуто його етіологію та патогенез, клініку, діагностику, прогнозування, профілактику та лікування. Досліджено вплив гіпоксичних змін фетоплацентарного комплексу на ріст і розвиток плода. Наведено результати вивчення кардинальної функції гломусної системи авторегуляції гемомікроциркуляції матково-плацентарного комплексу. Значну увагу приділено визначенню ролі клубочкових нейрогломусних артеріо-венозних шунтових структур регуляції гомеостазу матки, плаценти та міжворсинкових лагун у вагітних жінок.

Установлены причини возникновения синдрома задержки роста беременной матки, рассмотрена его этиология и патогенез, клиника, диагностика, прогнозирование, профилактика и лечение. Исследовано влияние гипоксических изменений фетоплацентарного комплекса на рост и развитие плода. Приведены результаты изучения кардинальной функции гломусной системы авторегуляции гемомикроциркуляции матково-плацентарного комплекса. Значительное внимание уделено определению роли клубочковых нейрогломусных артерио-венозных шунтовых структур регуляции гомеостаза матки, плаценты и межворсинковых лагун у беременных женщин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-5

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено безпосередні та найближчі результати лікування 138-ми хворих з клінічно неускладненим перебігом раку ободової кишки. Контрольну групу склали 97 пацієнтів, яким проводили традиційну підготовку до виконання планових оперативних втручань; основну - 41 хворий, яким додатково призначали ентеросорбцію. Встановлено, що проведення останньої дозволило в 2,4 рази знизити загальну частоту виникнення післяопераційних ускладнень, а також супроводжувалося посиленням інтенсивності лімфоплазмаклітинної інфільтрації строми новоутворень. У радикально оперованих хворих основної групи досягнуто покращання показників 3-річної виживаності на 11,8 %.

На основі гісто- та ультраструктурного дослідження гломусних судинно-тканинних елементів фетоплацентарного комплексу у 27-ми вагітних жінок, розродження яких було здійснено кесарсевим розтином, обгрунтовано роль спіральних артерій та артеріол в авторегуляції матково-плацентарного кровообігу в процесі дозрівання плода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413-5

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-5

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати клінічної апробації нової методики антибластомної терапії у хворих на місцево-поширений рак прямої кишки. Опромінювання з попереднім проведенням синглетно-кисневої терапії в поєднанні з ентеросорбцією добре переносилося хворими, не зумовлювало збільшення кількості та тяжкості променевих ускладнень; спостережено тенденцію до збільшення числа хворих, у яких досягнуто вираженої регресії новоутворень. Використання розробленої методики не ускладнює технічних умов виконання оперативних втручань і не супроводжується погіршенням перебігу післяопераційного періоду.

На підставі морфологічних досліджень тканинних елементів матково-плацентарного комплексу (на напівтонких та ультратонких зрізах) у 29-ти вагітних жінок із синдромом затримки росту вагітної матки встановлено, що однією із важливих причин розвитку цієї патології є різні структурні зміни її сполучнотканинного каркаса з утворенням фібронектину в міжм'язових пучках міометрія. Це має важливе значення у розвитку фетоплацентарної недостатності, хронічної гіпоксії та гіпотрофії плоду.

Проаналізовано дані про недоношування вагітності у разі синдрому затримки росту вагітної матки (СЗРВМ). За допомогою морфологічних та клініко-інструментальних методів показано, що причиною розвитку СЗРВМ є порушення гемомікроциркуляції в міометрії, плаценті та плідних оболонках, що призводить до розвитку фетоплацентарної недостатності, хронічної гіпоксії та гіпотрофії плода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.422-5

Рубрики:

Пухлини бронхів

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.481-56

Рубрики:

Пухлини кісток

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему безпеки питної води, що не втрачає актуальності не лише через постійний вплив її на організм людини, а й в силу забруднення джерел водопостачання, яке не припиняється через інтенсифікацію антропогенної діяльності. Виявлено вплив водного фактора на рівень інфекційної захворюваності.

Проаналізовано особливості способів зварювання поліетиленових труб газових розподільних мереж. Встановлено, що кожен із наведених способів технологічно досконалий, а його застосування диктується технологічною та економічною доцільністю та можливістю забезпечення контролю якості на кожному виробничому етапі.

Розроблено оригінальні ефективні способи лікування хворих на рак товстої кишки, які грунтуються на застосуванні нових вітчизняних засобів сорбційної детоксикації - вуглеволокнистого ентеросорбенту "Белосорб П" та інфузійного препарату "Реосорбілакт", а також новітньої медичної технології вільно-радикальної терапії - поєднання синглетно-кисневих з традиційними протипухлинними методами лікування. На достатньо репрезентативному клінічному матеріалі (492 хворих на рак товстої кишки) вивчено особливості змін клінічних проявів і біохімічних показників синдрому ендогенної інтоксикації, проведено комплексні патоморфологічні дослідження, а також аналіз віддалених результатів у разі застосування традиційних і нових методик лікування. Встановлено, що практичне використання запропонованих методик лікування дозволило не лише підвищити частку оперативних втручань, виконаних у радикальному обсязі, але й знизити частоту та важкість післяопераційних ускладнень і летальності, а також покращити віддалені результати у порівнянні з існуючими методиками. Основні результати наукового дослідження впроваджено у клінічну практику спеціалізованих закладів охорони здоров'я.