Розкрито загальнотеоретичні поняття педагогічної інноватики, динаміку інноваційної діяльності педагога, ознаки сучасних педагогічних технологій. Наведено характеристику найбільш розповсюджених інноваційних технологій у дошкільній та початковій освіті. Висвітлено проблему готовності педагогів до інноваційної діяльності.

Розкрито загальні засади педагогічної інноватики, а також сутність та особливості педагогічних технологій М.Зайцева, Г.Домана, Г.Альтшуллера, М.Єфименка. Наведено закони перебігу інноваційних педагогічних процесів. Проаналізовано інноваційну діяльность педагога, розглянуто різноманітні аспекти готовності педагога до даного виду діяльності з урахуванням сучасних пріоритетів освіти. Запропоновано класифікацію педагогічних нововведень.

Раскрыты основы педагогической инноватики, а также сущность и особенности педагогических технологий М.Зайцева, Г.Домана, Г.Альтшуллера, М.Ефименко. Приведены законы протекания инновационных педагогических процессов. Проанализирована инновационная деятельность педагога, рассмотрены разнообразные аспекты готовности педагога к данному виду деятельности с учетом современных приоритетов образования. Предложена классификация педагогических нововведений.

Розкрито загальні засади педагогічної інноватики. З'ясовано інноваційні тенденції розвитку сучасної освіти, сутність і структуру педагогічної інноватики. Розглянуто закони перебігу інноваційних педагогічних процесів, принципи управління ними. Показано сутність, особливості та головні ознаки педагогічної технології. Проаналізовано системні (школи М. Монтессорі, П. Петерсена, Р. Штейнера, С. Френе, Ж.-О.Декролі, В. Біблера, О.-С. Нілла), модульні та локальні інноваційні педагогічні технології (раннього навчання М. Зайцева та Г. Домана, розвитку творчої особистості Г. Альтшуллера, фізичного виховання М. Єфименка).

Науково обгрунтовано та розкрито психолого-педагогічні особливості відповідальної поведінки дітей старшого дошкільного віку, які полягають у різних рівнях прояву її кількісних та якісних характеристик. Визначено зміст системи знань дітей про норму відповідальної поведінки, виявлено педагогічні засоби перетворення ситуацій імпульсивно мотивованої поведінки у відповідально орієнтовані моральні дії. Виявлено та перевірено педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників. Розроблено експериментальну модель реалізації педагогічних умов гуманістичної спрямованості спілкування. Визначено структуру та зміст поняття "гуманістична спрямованість спілкування дітей старшого дошкільного віку", виявлено й охарактеризовано критерії та їх показники: гностичний, поведінковий, мотиваційний, емоційний. Обгрунтовано підхід до розгляду гуманності як норми гуманної поведінки, що конкретизується відповідними правилами. Вперше виокремлено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування гармонійних взаємин батьків і дітей старшого дошкільного віку. Набули подальшого розвитку питання про виховання дітей у сім'ї та педагогічну освіту батьків.

Розглянуто принципи та структури інноваційного процесу, знання яких є необхідним для ефективного управління освітнім закладом. Запропоновано нормативну модель управління інноваційними процесами в дошкільному навчальному закладі.

Розглянуто особливості креативності як провідної характеристики інноваційної діяльності педагога, проаналізовано бар’єри прояву креативності та шляхи їх усунення. Висвітлено окремі аспекти проблеми творчості та творчого розвитку педагога у контексті ідей В. О. Сухомлинського.

Рассмотрены особенности креативности как ведущей характеристики инновационной деятельности педагога, проанализированы барьеры проявления креативности и пути их преодоления. Освещены отдельные аспекты проблемы творчества и творческого развития педагога в контексте идей В. А. Сухомлинского.

The features of creativity as leading description of teacher’s innovative activity are examined and the barriers of display of creativity and the ways of their removal are analyzed in the article. The problem of creation and creative development of the teacher is exposed in the context of ideas of V. O. Sukhomlyns’kyi.

З'ясовано що інноваційна діяльність є основою і змістом інноваційних освітніх процесів. Відзначено, що провідною формою та суттєвою складовою інноваційної педагогічної діяльності виступає експеримент, розглянуто різні тлумачення поняття "педагогічний експеримент". Охарактеризовано головні критерії передового педагогічного досвіду. Встановлено, що новим напрямом у розвитку означеної проблеми стало моделювання і створення передового педагогічного досвіду. Виокремлено основні компоненти процесу моделювання: визначення мети та завдання створюваного досвіду, аналіз використаних під час моделювання джерел; визначення об'єкта; розроблення структури моделі досвіду, плану і методики, впровадження їх з регулюванням, аналізом, контролем. Висвітлено особливості інноваційної педагогічної діяльності.

Обращено внимание на то, что инновационная деятельность является основой и содержанием инновационных образовательных процессов. Отмечено, что ведущей формой и существенной составной инновационной педагогической деятельности выступает эксперимент. Рассмотрены разные толкования понятия "педагогический эксперимент". Охарактеризированы главные критерии передового педагогического опыта. Установлено, что новым направлением в развитии определенной проблемы стало моделирование и создание передового опыта. Выделены основные компоненты процесса моделирования: определение цели и задачи создаваемого опыта, анализ использованных при моделировании источников; определение объекта; разработка структуры модели опыта, плана и методики, внедрение их с регулированием, анализом, контролем. Освещены особенности инновационной педагогической деятельности.

Зазначено, що кардинальні зміни у соціально-політичному, економічному і культурному житті України активізують процеси гуманізації і демократизації освіти, які в свою чергу стимулюють у підростаючого покоління потребу свободи вибору самореалізації. Обґрунтовано ґенезу і концептуальні засади теорії вільного виховання О. С. Нілла. Зроблено висновок про те, що у роботі освітніх закладів України можна використати ідеї педагогіки Олександра Нілла щодо участі вихованців у шкільному самоврядуванні, створенні умов для всебічного, гармонійного розвитку особистості, вияву поваги до прав та інтересів дитини, прояву любові, розуміння та схвалення педагогами та батьками, створення умов для дитячої гри.

Отмечено, что кардинальные изменения в социально-политической, экономической и культурной жизни Украины активизируют процессы гуманизации и демократизации образования, которые в свою очередь стимулируют у подрастающего поколения потребность в свободе выбора самореализации. Обоснованы генеза и концептуальные основы теории свободного воспитания А. С. Нилла. Сделан вывод о том, что в работе образовательных учреждений Украины можно использовать идеи педагогики Александра Нилла относительно участия воспитанников в школьном самоуправлении, создания условий для всестороннего, гармоничного развития личности, уважения к правам и интересам ребенка, проявления любви, понимания и одобрения педагогами и родителями, создания условий для детской игры.

Genesis and conceptual positions of the theory of A. Neill’s free education are grounded in the article. The main bases of his pedagogical technology are revealed. The features of maintenance of pedagogical technology of A. Neill are exposed.

Визначено поняття "готовність педагога до інноваційної діяльності", показано місце означеного утворення у структурі професійно-особистісного становлення фахівця. Обгрунтовано вимоги до професійно-особистісної підготовки педагога, детерміновані сучасними умовами розвитку суспільства. Розкрито проблему готовності педагога до інноваційної діяльності, окреслено її умови. Готовність до інноваційної педагогічної діяльності розглянуто як особливий особистісний стан, який передбачає наявність у педагога мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними способами та засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості та рефлексії. Підкреслено, що об'єктивне визначення рівня сформованої готовності конкретного майбутнього фахівця до інноваційної педагогічної діяльності дасть змогу планувати роботу щодо розвитку його інноваційного потенціалу, який є важливим компонентом структурних професійних якостей.

Определено понятие "готовность педагога к инновационной деятельности", показано место означенного образования в структуре профессионально-личностного становления специалиста. Обоснованы требования к профессионально-личностной подготовке педагога, детерминированные современными условиями развития общества. Раскрыта проблема готовности педагога к инновационной деятельности, очерчены ее условия. Готовность к инновационной педагогической деятельности рассмотрена как особое личностное состояние, которое предусматривает наличие у педагога мотивационно-ценностного отношения к профессиональной деятельности, владение эффективными способами и средствами достижения педагогических целей, способности к творчеству и рефлексии. Подчеркнуто, что объективное определение уровня сформированной готовности конкретного будущего специалиста к инновационной педагогической деятельности даст возможность планировать работу относительно развития его инновационного потенциала, который является важным компонентом структурных профессиональных качеств.

A concept "Readiness of teacher to innovative activity" is certain; the place of the noted education is retuned in the structure of the professional-personality becoming of specialist. Requirements are grounded to professional-personality preparation of teacher, determined the modern terms of development of society. The problem of readiness of teacher is exposed to innovative activity, its terms are outlined. Readiness to innovative pedagogical activity is considered as the special personality state which foresees a presence for the teacher of the motivational-valued attitude toward professional activity, domain, capabilities, effective methods and facilities of achievement of pedagogical aims, to creation and reflection. Underline, that objective determination of level of the formed readiness of concrete future specialist to innovative pedagogical activity will enable to plan work in relation to development of his innovative potential which is the important component of structural professional qualities.

Проаналізовано інноваційні ідеї європейської реформаторської педагогіки (РП) ХХ ст. (Песталоцці, Гурлітт, Нейлл, Монтессорі, Штейнер, Петерсен та ін.), які двічі спричинили вплив на розвиток парадигми української педагогіки (у 1920-ті та в 1990-ті рр.) і проголошували культ особистості дитини. Підсумовано, що основна причина значущості РП, її багатомірного й опосередкованого впливу на різні сторони педагогічного процесу на різних історичних етапах полягає насамперед у спрямованості на дитину, визнанні її унікальності та індивідуальної неповторності. Наголошено, що провідним постулатом європейської реформаторської педагогіки є визначення свободи як головної умови розвитку і саморозвитку особистості, що саме цей постулат забезпечив привабливість ідей РП для різних країн і народів.

Проанализированы инновационные идеи европейской реформаторской педагогики (РП) ХХ в. (Песталоцци, Гурлитт, Нейлл, Монтессори, Штейнер, Петерсен и др.), которые дважды оказали влияние на развитие парадигмы украинской педагогики (в 1920-е и в 1990-е гг.) и провозглашали культ личности ребенка. Подытожено, что основная причина значимости РП, ее многомерного и косвенного влияния на различные стороны педагогического процесса на разных исторических этапах заключается прежде всего в направленности на ребенка, признании его уникальности и индивидуальной неповторимости. Отмечено, что ведущим постулатом европейской реформаторской педагогики является определение свободы как главного условия развития и саморазвития личности, что именно этот постулат обеспечил привлекательность идей РП для различных стран и народов.

The article deals the historical meaningfulness of European reformative pedagogic of 20 centuries; the innovative ideas of this pedagogical-cultural phenomenon that expose ins humanistic essence have bin lightened.

Визначено, що проблема сприйнятливості до педагогічних інновацій і готовності до їх використання у власній навчально-виховній практиці є однією з центральних у підготовці педагога, оскільки тільки адекватна цілям інноваційної діяльності мотивація забезпечує гармонійне здійснення такої діяльності та саморозкриття особистості педагога. Обгрунтовано поліцентричний характер мотивації інноваційної діяльності. Досліджено вплив ієрархічної структури взаємозв’язку мотиваційних сторін на формування потреби майбутнього педагога в інноваційній діяльності.

Определено, что проблема восприимчивости к педагогическим инновациям и готовности к их использованию в собственной учебно-воспитательной практике является одной из центральных в подготовке педагога, поскольку только адекватная целям инновационной деятельности мотивация обеспечивает гармоничное осуществление такой деятельности и самораскрытие личности педагога. Обоснован полицентричный характер мотивации инновационной деятельности. Исследовано влияние иерархической структуры взаимосвязи мотивационных сторон на формирование потребности будущего педагога в инновационной деятельности.

The article deals with the problem of motivational readiness to innovative educational activities, analyzes external and internal motives of innovation development educator. Special attention is paid to a polycentric character motivation of future teachers as hierarchical relationship motivational side affects the formation of the need for innovation.

Розглянуто закономірності та принципи становлення особистості майбутнього вихователя, здатного до саморозвитку в інноваційному освітньому просторі.

Рассмотрены закономерности и принципы становления саморазвивающейся личности будущего воспитателя в инновационном образовательном пространстве.

Considers the regularities and principles of becoming a self-development the person of future educator in innovative educational space.

Розкрито періоди життєвого шляху та творчої діяльності видатного італійського гуманіста ХХ ст. М. Монтессорі. Проаналізовано розвиток її ідей у зарубіжній та вітчизняній педагогіці. Наведено філософське та психолого-педагогічне обгрунтування теорії та практики М. Монтессорі. Наведено фрагменти педагогічних творів М. Монтессорі та дослідників її творчості, а також результати впровадження гуманістичних ідей М. Монтессорі у сучасну дошкільну освіту.

Розглянуто теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів до інноваційної діяльності, визначено її сутність і структуру. Обгрунтовано цілісну, багатокомпонентну науково-методичну систему підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів до інноваційної педагогічної діяльності, розроблено модель її реалізації. Здійснено порівняльний аналіз підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів до інноваційної діяльності у зарубіжних системах освіти.

Наведено результати науково-дослідної роботи колективу науковців кафедри дошкільної освіти Бердянського державного педагогічного університету, здійснених щодо шляхів розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців дошкільної освіти. Звернено увагу на розвиток професійної креативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами арт-терапії.

Зауважено, що мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробленні науково-методичної системи підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів (ДЗ) до інноваційної педагогічної діяльності та експериментальній перевірці її ефективності Застосовано наступні методи – теоретичні, емпіричні, математичної статистики. Вперше схарактеризовано теоретичні та методологічні засади підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів до інноваційної педагогічної діяльності; Визначено провідну дефініцію дослідження – “готовність майбутніх вихователів ДЗ до інноваційної педагогічної діяльності”; уточнено суть основних дефініцій досліджуваної проблеми (“нове”, “новизна”, “нововведення”, “інновація”, “інноватика”, “інноваційний освітній процес”); закономірності та принципи підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності в закладах дошкільної освіти, зокрема інноваційної; сучасні вектори виховання дитини; критерії, показники, рівні сформованості готовності майбутніх вихователів ДЗ до інноваційної педагогічної діяльності; подальшого розвитку набули вимоги до вихователів дошкільних закладів у контексті реалізації інновацій у дошкільній освіті, які представлені в площині трьох підходів: особистісного, діяльнісного, компетентнісного; зміст, форми, методи формування готовності майбутніх вихователів дошкільних закладів до інноваційної педагогічної діяльності в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища; сучасні тенденції підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів до інноваційної педагогічної діяльності в зарубіжній теорії і практиці. Зазначено, що експериментальна перевірка обґрунтованої науково-методичної системи підготовки майбутніх вихователів ДЗ до інноваційної педагогічної діяльності дозволяє рекомендувати її до впровадження в освітній процес закладів вищої педагогічної освіти, що здійснюють професійно-педагогічну підготовку майбутніх фахівців дошкільної освіти, для формування їхньої готовності до реалізації освітніх інновацій.

У монографії розкрито віхи життєвого шляху та творчої діяльності видатного італійського гуманіста XX століття М. Монтессорі, здійсне¬но аналіз розвитку її ідей у зарубіжній і вітчизняній педагогіці, пода¬но філософське та психолого-педагогічне обґрунтування теорії та практики М. Монтессорі. У роботі представлено фрагменти педагогічних творів Марії Мон¬тессорі та дослідників її творчості, а також результати впровадження гуманістичних ідей М. Монтессорі у сучасну дошкільну освіту.