Здійснено аналіз трансформації "аналітична естетика - постмодернізм", яка розглядається як необхідний етап у розвитку американської естетики, і є підгрунтям формування нового типу естетичної теорії. З'ясовано, що американська аналітична естетика виникла внаслідок застосування основних принципів позитивістської філософії до сфери мистецтва, поєднання аналітичної естетики з практикою американського мистецтва та художньою критикою. Розкрито естетичний вимір понять аналітичної естетики. Обгрунтовано, що у процесі розвитку американська естетика обмежує позитивістський ізоляціонізм за рахунок побудови стрункої естетичної теорії засобами аналітичних та лінгвістичних методів. Визначено основні теми, які наближають аналітичну естетику до проблем європейського постмодернізму (зняття кордонів між елітарною та масовою культурою, багатомовність мистецтва, заперечення модерністських догм щодо техніки, мови, позиції автора, антиформалізм, експерименталізм та ін.). Виявлено два шляхи переходу до постмодернізму у США: за рахунок відмови від академічної філософії в контексті постмодернізму (Ф.Джемісон, І.Хассан, Р.Рорті); за рахунок внутрішньої критики, яка намагається зберегти раціональне втраченого типу філософствування, залучення його здобутків до контексту нового філософського стилю (А.Данто, Р.Нозік). Проаналізовано концепцію естетизації аналітичної філософії А.Данто, яка поєднує аналітичний стиль філософствування з постмодерністськими темами дослідження.

Проаналізовано проблему формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх інженерів автомобільного транспорту та визначено можливі шляхи її вирішення за сучасних умов.

Розглянуто проблему формування управлінської компетентності майбутніх інженерів автомобільного транспорту (АТ) у ВНЗ, розкрито суть поняття управлінської компетентності інженера АТ як рівня опанування компетенції менеджера процесу забезпечення надійної роботи автомобільного парку за оптимальних витрат трудових і матеріальних ресурсів і скорочення негативного впливу автомобілів на населення і довкілля. Визначено структуру такої компетентності з урахуванням мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційно-діяльнісного, емоційно-вольового та суб'єктного складників. На підставі опитування та анкетування (50-ти інженерів АП м. Кременчук) констатовано пріоритет причин суб'єктивного характеру, що зумовлюють проблеми в організації їх діяльності. Доведено необхідність змін у управлінській підготовці майбутніх інженерів АТ у ВНЗ з опорою на компетентнісний, суб'єктно-діяльнісний підходи та на застосування нових інформаційних технологій.

Проанализирована проблема формирования управленческой компетентности будущих инженеров автомобильного транспорта, обоснована ее актуальность в современных условиях, рассмотрены направления ее решения, содержание и компоненты управленческой компетентности инженера АТ.

In article the problem of formation of administrative competence of the future engineers of motor transport is analyzed, its urgency in modern conditions is proved, directions of its decision, the contents and components of administrative competence of the engineer are considered.

Проаналізовано проблему використання професійно-орієнтованих завдань у ході створення практико-орієнтованого освітнього середовища як важливої педагогічної умови процесу формування управлінської компетентності у майбутніх інженерів автотранспорту.

Анализируется проблема использования профессионально-ориентированных задач при создании практико-ориентированной образовательной среды как педагогического условия процесса формирования управленческой компетентности у будущих инженеров автотранспорта.

The paper analyzes the problem of using professionally-oriented tasks in creation a practical-oriented educational environment as a pedagogical conditions in the formation of managerial competence of future engineers of vehicles.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.1

Рубрики:

Мистецтво як форма суспільної свідомості

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено проблемі формування управлінської компетентності майбутніх інженерів автомобільного транспорту. Теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування комунікативної складової управлінської компетентності майбутніх інженерів у процесі їх професійної підготовки у ВНЗ (спрямованість фахової підготовки на усвідомлену мотивацію майбутніх інженерів автомобільного транспорту до формування управлінської компетентності засобами активізації комунікативного потенціалу особистості; упровадження в навчальний процес адаптованих і модифікованих засобів, форм і методів особистісно орієнтованого та продуктивного навчання на основі комунікативного підходу; забезпечення послідовного накопичення міжпредметних зв’язків у вивченні циклу визначених професійно-орієнтованих дисциплін та авторського спецкурсу, що об’єктивуються в інтегрованих професійно-орієнтованих проблемних завданнях комунікативного характеру; застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі, що відображають зміст комунікативної діяльності інженерів автотранспорту з управління та виконують навчальні, розвивальні та контрольні функції), та встановлено критерії оцінювання її розвиненості. Запропоновано теоретичну модель формування комунікативної складової управлінської компетентності майбутніх інженерів автотранспорту, яка включає такі блоки: теоретичний, педагогічних умов, змістовий, технологічний, суб’єкт-суб’єктний та результативний. Розроблено педагогічну технологію формування комунікативної складової управлінської компетентності майбутніх інженерів автотранспорту як сукупності найбільш доцільних і методично скомпонованих навчальних способів, прийомів, форм управлінської підготовки, принципів і правил їх застосування, послідовних методичних і технологічних дій щодо досягнення поставлених цілей їх професійної підготовки, інтегральним результатом якої має бути сформованість управлінської компетентності.

Встановлено, що клінічний перебіг хвороби Шейермана у період відносної ремісії характеризувався переважанням розповсюдженого періодичного (за класичної форми) та місцевого постійного (за атипової форми) болю помірної інтенсивності, помірним збільшенням рівней дисабілітації та тривоги і неспокою, пов'язаних з очікуванням болю, зменшенням рухливості хребта, його грудного і поперекового відділів, обмеженням рухів у кульшових суглобах, функціональною недостатністю м'язів тулуба і нижніх кінцівок, вираженою значною мірою у розгинальній мускулатурі, змінами сагітального контуру хребта з грудним кіфозом (за класичної форми) і сплощенням поперекового лордозу. Зазначено, що розроблено нові патогенетично спрямовані програми кінезіотерапії для корекції м'язового дисбалансу за різних сагітальних контурів хребта достовірно зменшують частоту трапляння та інтенсивність вертебрального болю, індекс дисабілітації, збільшують амплітуду рухів у хребті та його відділах, кульшових суглобах, покращують функціональні властивості м'язів та функціональні можливості опорно-рухової системи.

Наведено узагальнену та систематизовану сучасну інформацію з теорії і практики педагогіки вищої школи. Розглянуто широке коло понять педагогіки вищої школи, подано їх переклад англійською мовою.