Приведены результаты исследований остаточных напряжений в прокатных профилях после прокатки и правки.

Розроблено метод опрацювання фрикативних звуків на базі математичної моделі у вигляді періодично корельованого випадкового процесу, який дозволяє оцінити стан органів голосового апарату людини на ранніх стадіях їх захворювання. Встановлено, що одержані спектральні компоненти є характеристиками інформативних ознак фрикативного звуку та відповідають функціональному стану голосового апарата.

Обгрунтовано математичну модель акустичного сигналу (АС) у вигляді періодично корельованого випадкового процесу (ПКВП) з використанням енергетичної теорії стохастичних сигналів, що враховує часову структуру, поєднання випадковості та періодичності його, показано індикативність такої математичної моделі. Обгрунтовано процедуру статистичного оцінювання характеристик АС за допомогою методів статистики ПКВП.

Розглянуто декілька відомих схем цифрових мультипідписів із груповою перевіркою чинності, які використовують лише одну замість кількох перевірок, та недоліки цих схем. Властивості схем порівняно за кількома критеріями.

Обгрунтовано синфазний метод опрацювання вокалізованих фрикативних звуків виходячи з їх математичної моделі у вигляді періодично корельованого випадкового процесу, який надає змогу виділити нові в області діагностики інформативні ознаки, за допомогою яких можна оцінити стан органів голосового апарату людини на ранніх етапах виникнення їх захворювання. Обгрунтовано метод обчислення значення періоду корельованості фрикативних звуків для застосування синфазного методу їх опрацювання.

Розроблено імітаційну математичну модель вокалізованих фрикативних звуків у вигляді суміші синусоїд з експоненціальним замиканням на характерних часових рівнях. Використовуючи засоби програмного забезпечення Matlab, розроблено програму, що імітує вокалізований фрикативний звук за відомими параметрами стану медичної норми чи патології (амплітуди, часові тривалості) для задачі тестування методів опрацювання таких сигналів у комп'ютерних автоматизованих діагностичних системах.

Розв’язано актуальну наукову задачу обгрунтування вибору математичної моделі вокалізованих фрикативних звуків, яка враховує характер роботи органів голосового апарату людини, та обгрунтувано на її основі інформативних ознак сигналу та методу їх розрахунку для задач діагностики голосового апарату. Обгрунтовано нове застосування періодично корельованого випадкового процесу як математичної моделі вокалізованих фрикативних звуків, яка враховує у своїй структурі поєднання властивостей періодичності із випадковістю. На основі обгрунтованої моделі модифіковано синфазний метод опрацювання вокалізованих фрикативних звуків, що дозволяє оцінити стан голосового апарату та його органів зокрема на ранніх етапах розвитку захворювання. Установлено, що одержані значення кореляційних компонент, обчислені з допомогою модифікованого синфазного методу, є інформативними ознаками вокалізованого фрикативного звуку та характеризують функціональний стан голосового апарату людини. Створено пакет комп’ютерних програм статистичного опрацювання вокалізованих фрикативних звуків на основі модифікованого методу, який придатний для використання як складової частини спеціалізованого програмного забезпечення автоматизованих комп’ютерних діагностичних систем. Розроблено метод комп’ютерного імітаційного моделювання вокалізованих фрикативних звуків для верифікації запропонованої математичної моделі та методу їх статистичного опрацювання.

Розглянуто сутність та генезис контрольно-наглядової діяльності у сфері обігу підакцизних товарів у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині, питання їх закріплення у законодавстві та етапи розвитку. Розмежовано поняття "контроль" та "нагляд", об'єкт і предмет оподаткування, проаналізовано повноваження органів державної податкової служби (ДПС) у сфері обігу підакцизних товарів. Охарактеризовано форми і методи контролю, що використовуються органами ДПС України, визначено проблеми притягнення до юридичної відповідальності за правопорушення у сфері незаконного обігу підакцизних товарів та шляхи їх вирішення, визначено напрямки вдосконалення податкового контролю та нагляду органів ДПС України за обігом підакцизних товарів. Розкрито поняття "обіг підакцизних товарів", "предмет оподаткування", "методи податкового контролю". Наведено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері акцизного оподаткування, правового регулювання зазначеної контрольної діяльності у контексті основних тенденцій та перспектив розвитку останньої.

На базі енергетичної теорії стохастичних сигналів використано компонентний метод для статистичного опрацювання електрогастросигналу, який надасть змогу розширити можливості електрогастросистем.

Розглянуто питання обгрунтування методів статистичного опрацювання реалізацій сигналів у разі подання їх як періодично корельованого випадкового процесу. Розроблено метод статистичного опрацювання електрокардіосигналу для виявлення проявів ішемічної хвороби серця.

Мета роботи - оцінка можливостей та розробка аспектів теорії підвищення ефективності споживання електричної енергії в умовах вітчизняних залізорудних шахт шляхом використання гідроакумуляторів на основі головних насосних установок. Для досягнення поставленої мети проаналізовані напрямки розширення кордонів функціонування головних насосних установок водовідливних систем залізорудних шахт з можливістю використання їх в режимі генераторів електричної енергії (міні гідроакумулюючих електростанцій), що дасть можливість підвищити електроенергоефективність даних видів підприємств. Це дозволить підприємствам споживати в години максимуму, коли енергія має максимальну ціну, значно менше електроенергії, що дозволить відповідно, знизити, приблизно на 20 %, плату за електроенергію. Може бути також поліпшений режим роботи системи електропостачання: знижені втрати напруги і енергії, поліпшений коефіцієнт потужності. Для розв'язання поставлених задач і аналізу прийнятих схемотехнічних та алгоритмічних рішень використані настіпні методи дослідження: методи математичної статистики - для дослідження енергоспоживання водовідливних систем залізорудних шахт; методи розрахунку електричних кіл - для розрахунку потужності гідрогенераторної установки при перетворенні енергії перекачуваної води в електричну енергію. Вперше оцінена техніко-економічна ефективність та запропоновано напрямок підвищення енергоефективного функціонування насосних установок водовідливних систем в умовах вітчизняних залізорудних шахт шляхом використання їх у зворотному гідроакумуляторному режимі і тим самим перетворення частини енергії технічної води в електричну енергію для живлення підземних споживачів. Застосування гідрогенераторів-акумуляторів, які працюють разом з насосними установками шахт і кар'єрів дозволяє в години максимуму енергосистеми (ранкового і вечірнього) виробляти електроенергію за рахунок енергії води, що спускається з поверхні шахти (кар'єру), поповнюючи водозбірник. Покращення ефективності роботи системи енергопостачання залізорудних шахт реструктуризувавши її зі структури централізованого в варіант структури електропостачання з розсередженою генерацією, що дозволить знизити витрати напруги та потужності, підвищити коефіцієнт потужності, а також знизити матеріальні затрати.

Мета роботи - аналіз особливостей прогнозування рівнів електроспоживання в умовах залізорудних підприємств при впровадженні розподільчих електричних мереж з відновлювальними джерелами електроенергії, на основі аналізу графіків прогнозу генерації енергетичними установками на базі відновлювальних джерел енергії в умовах залізорудних підприємств та процесу електроспоживання приймачами цих підприємств. Методи дослідження - для прогнозування рівнів електроенергоспоживання приймачами залізорудних підприємств при впровадженні в існуючі структури систем електропостачання відновлюваних джерел енергії використовувався метод штучних нейронних мереж. Наукова новизна - полягає в тому, що запропоновано прогнозувати рівні енергоспоживання за допомогою нейронних мереж в умовах розподільчих мереж залізорудних підприємств та при впровадженні в їх структуру відновлювальних джерел енергії. Фактори, що впливають на ефективність погодинного прогнозу, включають прогнозний горизонт, місцеві погодні умови, географічне охоплення, доступність, якість даних та інші. З огляду на той факт, що система електропостачання залізорудного підприємства планується бути комбінованою - це ускладнює процес прогнозування електроспоживання, оскільки із загальної спожитої електричної енергії необхідно віднімати власну згенеровану електричну енергію. На сьогодні розроблено велику кількість методів прогнозування електроспоживання, проте не існує універсального методу, так як об'єкт прогнозування, має унікальний характер електроспоживання і складні залежності між електроспоживанням і факторами, що на них впливають. Тому обгрунтовано, що при короткостроковому і довгостроковому прогнозуванні слід віддавати перевагу штучним нейронним мережам, що покращить точність прогнозної функції в умовах багатофакторності. Запропоновано підхід до вирішення цієї проблеми, який базується на реалізації прогнозної моделі для оцінки очікуваних рівнів електроспоживання з врахуванням функціонування в структурі систем автономних джерел генерації електричної енергії на основі відновлювальних джерел електроенергії. Запропоновано тактику оцінювання існуючих та очікуваних рівнів споживання електроенергії приймачами залізорудних підприємств з підземним способом видобутку залізорудної сировини, з подальшим втіленням цього процесу в структуру керування процесом електроспоживання. Це дозволить підприємствам збільшити енергоефективність та зменшити витрати на споживану електроенергію.

Мета роботи - оцінка можливостей та розробка аспектів теорії підвищення ефективності споживання електричної енергії в умовах вітчизняних залізорудних шахт шляхом використання гідроакумуляторів на основі головних насосних установок. Для досягнення поставленої мети проаналізовані напрямки розширення кордонів функціонування головних насосних установок водовідливних систем залізорудних шахт з можливістю використання їх в режимі генераторів електричної енергії (міні гідроакумулюючих електростанцій), що дасть можливість підвищити електроенергоефективність даних видів підприємств. Це дозволить підприємствам споживати в години максимуму, коли енергія має максимальну ціну, значно менше електроенергії, що дозволить відповідно, знизити, приблизно на 20 %, плату за електроенергію. Може бути також поліпшений режим роботи системи електропостачання: знижені втрати напруги і енергії, поліпшений коефіцієнт потужності. Для розв'язання поставлених задач і аналізу прийнятих схемотехнічних та алгоритмічних рішень використані настіпні методи дослідження: методи математичної статистики - для дослідження енергоспоживання водовідливних систем залізорудних шахт; методи розрахунку електричних кіл - для розрахунку потужності гідрогенераторної установки при перетворенні енергії перекачуваної води в електричну енергію. Вперше оцінена техніко-економічна ефективність та запропоновано напрямок підвищення енергоефективного функціонування насосних установок водовідливних систем в умовах вітчизняних залізорудних шахт шляхом використання їх у зворотному гідроакумуляторному режимі і тим самим перетворення частини енергії технічної води в електричну енергію для живлення підземних споживачів. Застосування гідрогенераторів-акумуляторів, які працюють разом з насосними установками шахт і кар'єрів дозволяє в години максимуму енергосистеми (ранкового і вечірнього) виробляти електроенергію за рахунок енергії води, що спускається з поверхні шахти (кар'єру), поповнюючи водозбірник. Покращання ефективності роботи системи енергопостачання залізорудних шахт реструктуризувавши її зі структури централізованого в варіант структури електропостачання з розсередженою генерацією, що дозволить знизити витрати напруги та потужності, підвищити коефіцієнт потужності, а також знизити матеріальні затрати.

Показана актуальность разработки научных подходов для оптимизации энергетических потоков в условиях подземной добычи железной руды. Обосновано систему критериев оптимизации, определены целевые функции, основные информационные параметры и ограничения. Рассмотрены возможности использования различных подходов для оптимизации процесса потребления электрической энергии на основе минимаксных функционалов, использования системы ограничений, вычисления рациональных уставок. Предложены соответствующие методические и алгоритмические решения поставленных задач с использованием нескольких стратегий. Разработаны способы оптимизации целевых параметров. Предложены принципы реализации указанных алгоритмов на основе использования нечеткой логики (Fuzzy Logic). Приведены базовые принципы фазификации и формирования базы логических правил вывода для различного количества параметров оптимизации. Определены множества лингвистических переменных (термов) для всех нечетких параметров с учетом трехзонного тарифа. Обусловлены принципы формирование базы нечетких правил для возможности автоматизации вычислений, где в качестве базового алгоритма процедуры дефазификации использован алгоритм Мамдани. Разработана методика определения оптимальных уставок в случае использования основного критерия маргинального типа при ограничениях на основные параметры и/или наличия ограничений с учетом полученной функциональной зависимости и трехзонного тарифа на электроэнергию, а также синтезированы соответствующие оптимальные уставки. Логика получения таких уставок основывается на применении минимаксного подхода в условиях типичной железорудной шахты. Осуществлено моделирование роботы нечеткой оптимизации в среде программного пакета MatLab. Получены основные аналитические показатели, которые однозначно подтверждают достаточное качество и эффективность применения полученных решений. Предложены структурные схемы и средства для практической реализации таких систем в промышленных условиях. Расчетным путем подтверждено, что применение данных подходов позволит реализовать автоматизированный поиск экстремальных значений целевой функции энергопотребления в условиях реального времени и оптимизировать затраты на потребленную электрическую энергию. Доказана работоспособность подхода в условиях однопараметрической и многопараметрической оптимизации.

Наведено результати експериментальних досліджень оцінювання рівнів споживання електричної енергії залізорудними копальнями України. Промислові підприємства, що досліджуються, являють собою енергоємні системи. Доведено, що рівні споживання електричної енергії функціонально залежать від ряду впливових технологічних факторів підприємств. Визначено, що рівні впливу цих факторів різняться між собою. Спостереження щодо споживання електроенергії відповінадають індивідуально кожному окремо взятому підприємству. У зв'язку з вищевикладеним запропоновано на основі регресійних моделей методологічні засади діагностики та прогнозного оцінювання рівнів споживання електроенергії, котра враховує аспекти індивідуального впливу кож-ного фактору на рівні споживання того чи іншого гірничого підприємства.

Обґрунтовано вибір математичної моделі та розроблено методи опрацювання біосигналів, які дають можливість виділення інформативних ознак намагання реалізувати пацієнтами комунікативну функцію в структурі електроенцефалографічних і електроміографічних сигналів для задачі компенсації порушеної комунікативної функції людини. Охарактеризовано вибір математичної моделі таких біосигналів у вигляді кусково стаціонарного випадкового процесу. Розроблено методи опрацювання таких сигналів в межах трансляцій ковзного вікна, для виявлення часових моментів початку та закінчення процесу мовлення, а також виявлення ознак наявності основного тону в структурі цих сигналів під час намагання реалізації порушеної комунікативної функції. Обґрунтовано вибір інформативних ознак початку та закінчення процесу мовлення та наявності основного тону.

Мета роботи - розробка тактики визначення вітрового потенціалу в умовах залізорудних підприємств з подальшим втіленням цього підходу до впровадження вітроенергетичних установок, як джерел автономного живлення в структурах систем електропостачання цих видів підприємств. Для реалізації мети досліджень використовувалися методи аналізу та синтезу статистичних метеоданих та елементи математичної статистики. Наукова новизна полягає в розробці тактики визначення вітрового потенціалу в умовах залізорудних підприємств, що дозволить враховувати специфіку кожного підприємства галузі з подальшим втіленням цього підходу до впровадження вітроенергетичних установок в структурах систем електропостачання цих підприємств з реорганізацією їх структур з варіанту централізованого живлення електромереж до варіанту з розосередженою генерацією. Встановлені фактори, що впливають на визначення вітрового потенціалу локальної ділянки земної території залізорудного підприємства з урахуванням особливостей, що характерні для аналізуємої проблеми та мають вплив на енергетичні характеристики вітроенергетичної установки як автономного джерела живлення. Модернізовано відомі методи визначення вітрового потенціалу, які інтегруються в універсальний метод оцінювання рівня енергоефективності вітроенергетичних установок згідно специфіки тих чи інших умов їх використання. Результати досліджень рекомендуються для використання при визначенні вітрового потенціалу залізорудних підприємств з метою розробки автономних джерел генерації електричної енергії. Залізорудні підприємства України володіють незадіяним потенціалом вітрової енергії, що може бути задіяний для генерування електричної енергії автономними джерелами живлення у складі систем електропостачання цих підприємств. Запропонована тактика оцінювання вітрового потенціалу в умовах залізорудних підприємств України, що дозволяє визначати проєктні встановлені електричні потужності вітроустановок в умовах специфіки енергетичних комплексів і систем цих підприємств.

Проаналізовано режими функціонування електромеханічних систем вітроелектричних установок на базі асинхронних генераторів в функції зміни вхідних параметрів. Запропоновано модель вітроелектричної установки з вітряною турбіною. За допомогою моделі проведені багатоваріантні дослідження, в результаті яких було встановлено, що електромеханічна система вітроелектричної установки має 4 канали впливу на неї: швидкість вітру, кут повороту лопатей ротора, ємність самозбудження й опір навантаження. Для кількісного визначення цієї залежності між змінними величинами режиму роботи вітроелектричної установки використано апарат теорії планування експериментів. За допомогою апарату лінійної множинної регресії визначені функції відгуку за частотою обертання та напруги асинхронного генератора. Встановлено, що отримані показники адекватності недостатньо високі, оскільки система управління виявилася нездатною підтримувати в системі електропостачання необхідні показники якості електричної енергії для загальнопромислових мереж. Розроблений варіант системи управління вітроелектричною установкою придатний лише для локальних мереж з нижчими вимогами до якості енергії, наприклад, до мереж із дизельними генераторами. З'ясовано, що поверхня функції відгуку в даному випадку суттєво нелінійна для того, щоб отримати порівняно просту за формою функціональну залежність із високим ступенем адекватності. Встановлено, що логістику побудови високоточної системи управління для підтримки частоти і напруги асинхронного генератора вітроелектричної установки необхідно здійснювати на інших принципах, наприклад з використанням нечіткої логіки, штучного інтелекту, або експертних систем.