Досліджено формування "культурних зразків", а також створення набору типізацій, які програмують мислення та поведінку людей. Розглянуто складні процеси, які відбуваються в культурі та суспільстві на межі ХІХ - ХХ ст. Встановлено, що потреба виразити й осмислити дані складні соціокультурні процеси зумовила виникнення нових художньо-культурних норм і зразків і, як наслідок, нового виду мистецтв.

Представлено теоретичний та емпіричний аналіз проблеми психологічного здоров'я та ставлення до нього, визначено головні підходи дослідження. До вивчення категорії психологічного здоров'я виявлено та проаналізовано соціально-психологічний, онтогенетичний, професійний, морально-психологічний та загально психологічний підходи, кожен з яких має власну царину та завдання дослідження психологічного здоров'я особистості. Визначено основні детермінанти психологічного здоров'я, до яких відносяться потенціали: розуму (онтогенетична рефлексія), волі (напруженість і самоконтроль), почуттів (негативні емоції, оптимістичність, активне-пасивне ставлення до життя, високий - низький тонус), тіла (фізичне здоров'я), суспільний (робота, особисті досягнення та спілкування з близькими) та креативний (соціальна креативність) потенціали. Визначено трифакторну модель ставлення до психологічного здоров'я: ''Рівень усвідомлення'', ''Рівень відчуття'', ''Суб'єктивна оцінка здоров'я''. За показником ''Здоров'я'' як основної детермінанти психологічного здоров'я виявлено значущі кореляційні зв'язки із показниками ''Інтегральна важливість цінностей'', ''Інструментальне підгрунтя досягнень'', ''Особистісне визначення здоров'я'', ''Ступінь інформаційного впливу на уявлення про здоров'я'', ''Ступінь впливу зовнішніх факторів на стан здоров'я'', ''Здатність сприйняття фізичного благополуччя'', ''Здатність сприйняття фізичного неблагополуччя'' та ''Ступінь усвідомлення факторів, що заважають здоровому способу життя'' тощо. Обгрунтовано методичні рекомендації з корекції та підтримки психологічного здоров'я, що спираються на розуміння його як складного феномену, що містить когнітивно-оцінний компонент біологічного, психологічного та соціального рівнів його забезпечення, де виняткова роль належить вищим психологічним формуванням, які виконують функції організації, регуляції та забезпечення цілісності життєвого шляху.