Запропоновано нове розв'язання наукових задач керування автономними роботами та пошуку траєкторій руху в квазістаціонарному середовищі за умов обмеження на час прийняття рішень. Наведено модель динаміки для чотириколісного автономного мобільного робота. Розроблено та досліджено концепції програмної реалізації системи керування у реальному часі. Розглянуто складові системи, які функціонують за фізичними законами та правилами поведінки та взаємодіють між собою за допомогою подій. Систему реалізовано на багатопроцесорній основі, вона функціонує в реальному часі.

Описано вразливість елементів CRM-системи, яка є одним із сучасних інструментів підвищення ефективності роботи з партнерами підприємства. Застосування CRM-системи має об'єктивні переваги, вона уможливлює підвищення ефективності роботи персоналу із залученням й утриманням клієнтів, об'єднання маркетингу з організаційними і технічними засобами, що в свою чергу дозволяє збільшити продуктивність і прибуток підприємства. Уважно розглянуто організаційні проблеми у процесі впровадження CRM-систем на підприємстві.

Розглянуто протокол MQTT (Message Queue Telemetry Transport) Інтернет речей, його особливості, варіанти застосування, характерні процедури. Пояснюються різні рівні якості обслуговування в MQTT. Проведено аналіз інформаційних елементів і повідомлень. Проведено обгрунтування вибору рівня обслуговування, який відповідає вимогам надійності в мережі та логіці застосування. Доведено, що об'єктивно парадигма маршрутизації зміщується від маршрутизації на транспортному рівні до маршрутизації на прикладному при обслуговувані IoT. Показано, що актуальність теми обумовлена стрімким розвитком архітектури "видавець-підписчик", для якої найбільш характерним є даний протокол.

Описано вразливість елементів CRM-системи, яка є одним із сучасних інструментів підвищення ефективності роботи з партнерами підприємства. Застосування CRM-системи має об'єктивні переваги, вона уможливлює підвищення ефективності роботи персоналу із залученням й утриманням клієнтів, об'єднання маркетингу з організаційними і технічними засобами, що в свою чергу дозволяє збільшити продуктивність і прибуток підприємства. Уважно розглянуто організаційні проблеми у процесі впровадження CRM-систем на підприємстві.

Розглянуто протокол MQTT (Message Queue Telemetry Transport) Інтернет речей, його особливості, варіанти застосування, характерні процедури. Пояснюються різні рівні якості обслуговування в MQTT. Проведено аналіз інформаційних елементів і повідомлень. Проведено обгрунтування вибору рівня обслуговування, який відповідає вимогам надійності в мережі та логіці застосування. Доведено, що об'єктивно парадигма маршрутизації зміщується від маршрутизації на транспортному рівні до маршрутизації на прикладному при обслуговувані IoT. Показано, що актуальність теми обумовлена стрімким розвитком архітектури "видавець-підписчик", для якої найбільш характерним є даний протокол.

Широке використання автомобілів у повсякденному житті і зростання міст, зумовлене урбанізацією населення, значною мірою сприяло перевантаженості дорожнього руху, а також підвищило ймовірність виникнення аварій. Ці факти стали приводом для розроблення додатків, які допомагають водієві автомобіля приймати рішення і забезпечують безпеку всіх пасажирів. Окрім того, такі програми можуть допомогти водієві уникнути затори під час вибору маршруту, підвищити ефективність транспортного засобу, сприяючи зниженню забруднення навколишнього середовища. Що ж до розважальної зони, створення системи зв'язку між транспортними засобами може надати багато переваг пасажирам, дозволяючи їм обмінюватися музикою, відео або навіть кооперувати з людьми в різних транспортних засобах і взаємодіяти з наявними на дорогах інформаційними точками. Особливості такого класу мереж зумовили потребу розроблення і впровадження спеціалізованих протоколів маршрутизації.

У процесі дослідження функціонування інформаційних систем за допомогою математичного моделювання можуть виникати задачі, які розв'язуються за допомогою скінченно-елементної методики. Як приклад розглянуто осесиметричну динамічну задачу про зв'язані явища, що з'являються під час мікромасштабного імпульсного навантаження. На етапі розв'язування задачі використано чисельний метод покрокового неявного інтегрування за часом та ітераційний метод. Надано кількісні оцінки динамічних та температурних ефектів термоструктурно-механічної зв'язаності.

Традиційні телекомунікаційні мережі проектувалися в розрахунку на використання спеціалізованих апаратних пристроїв (маршрутизаторів, Ethernet-комутаторів та ін.). Ці пристрої створювалися на базі специфічних апаратних і програмних платформ окремих вендорів. Розгортання таких мережевих пристроїв призводило до тривалих циклів проектних і пусконалагоджувальних робіт, а, отже, і до уповільнення виведення на ринок нових продуктів і послуг. Обслуговування та управління мереж такого типу було і залишається досить неефективним і дорогим. Спільне використання SDN та NFV змінює традиційну парадигму будівництва мережі, яка полягає в тому, як оператор проектує, розвиває, адмініструє мережу, і надає продукти і послуги користувачам. Така зміна парадигми може дати багато технологічних і операційних переваг. Зрушення парадигми націлене на фундаментальне переосмислення структури витрат оператора і режиму його операційних процесів. Цей зсув, при його відповідному використанні, також здатний забезпечити швидку і гнучку розробку послуг на вимогу, що підвищує конкуренто-спроможність оператора на ринку телекомунікаційних і інформаційних послуг. Наведено аналіз переваг впровадження сучасних технологій віртуалізації мережевих функцій. Об'єднання SDN з NFV надає великі переваги, однак проблема полягає в їх інтеграції. В цілому стаття присвячена дослідженню способів інтеграції віртуалізованих мережевих функцій та контролера SDN. Для такої інтеграції є дві можливі архітектури: контролер SDN взаємодіє з віртуалізованими мережевими функціями (VNF) або комутатор взаємодіє з VNF. Наведено аналітичний опис обох варіантів. Таким чином, стаття спрямована на створення математичної моделі для аналітичного моделювання SDN з NFV та в кінцевому підсумку підвищенню продуктивності та прискоренню впровадження сучасних мережевих технологій.