Камерами сгорания прямоточного типа являются форсажные камеры сгорания, которые применяются для кратковременного увеличения тяги газотурбинного двигателя на взлете, совершения маневров и преодоления самолетом звукового барьера и его полета со сверхзвуковой скоростью. Также, прямоточные камеры сгорания (ПТКС) применяются в составе прямоточных воздушно-реактивных двигателей в качестве основных камер сгорания, в которых обеспечивается процесс сжигания топлива и подвод тепла к рабочему телу. В результате решения задачи теоретического исследования потерь полного давления при местном гидравлическом сопротивлении фронтового устройства ПТКС в виде решетки V-образных стабилизаторов сформирована математическая модель расчета значения коэффициента местного гидравлического сопротивления (КМГС). Получено, что КМГС решетки V-образных стабилизаторов зависит от степени затенения потока стабилизаторами и угла при вершине V-образных стабилизаторов пламени. Проведен анализ влияния размеров и формы стабилизаторов пламени фронтового устройства на гидравлические характеристики. В результате анализа установлено, что КМГС зависит от угла при вершине V-образного стабилизатора практически линейно, а темп нарастания КМГС по мере увеличения степени затенения увеличивается. Рассчитанные по разработанной математической модели КМГС удовлетворительно сходятся с экспериментальными данными. Использование разработанной математической модели расчета КМГС возможно в рамках метода выбора геометрических размеров фронтового устройства и длины камеры сгорания на начальных этапах проектирования. фронтового устройства и длины камеры сгорания на начальных этапах проектирования.

Висвітлено життєвий, творчий і професійний шлях, а також здобутки та досягнення випускників та слухачів навчального закладу Львівської політехніки минулих епох, які відзначилися у різних сферах суспільного життя (науці, політиці, мистецтві, бізнесі тощо) не лише України, а й інших держав. Викладено дані про Сильвестра Гавришкевича,Теофіла (Теофіль) Барановського, Андрія Корнелля, Ісидора Блюменфельда, Віктора Лучкова, Івана Багенського, Михайло Нудельмана та ін.

Наведено результати досліджень щодо визначення продуктивності сівозмін і беззмінних посівів за різного насичення зерновими та технічними культурами. Запропоновано рекомендації щодо застосування технологічних прийомів одержання насіннєвого матеріалу картоплі; рекомендації з удосконалення агротехнологічних підходів формування продуктивності сортів озимих зернових культур; науково-практичні рекомендації вирощування ячменю ярого; науково-практичні підходи щодо оптимізації ресурсозберігальних біоадаптивних елементів технології вирощування кукурудзи. Висвітлено аналіз стану справ галузі молочного скотарства у Кіровоградській області. Наведено результати досліджень породного, кількісного, якісного складу племінного свинарства Кіровоградської області, а також рекомендації з ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва в степовій зоні України.

Охарактеризовано сучасні тенденіії розвитку інформаційних технологій та інформаційної безпеки. Викладено питання комп'ютерної інженерії, моделювання складних систем, управління проектами та програмами.

Разработан метод выбора геометрических размеров фронтового устройства и длины камеры сгорания прямоточного типа. Форсажные камеры сгорания являются камерами прямоточного типа и применяются для кратковременного увеличения тяги газотурбинного двигателя на взлете, преодоления самолетом звукового барьера и его полета со сверхзвуковой скоростью, совершения маневров. В составе прямоточных воздушно-реактивных двигателей прямоточные камеры сгорания применяются в качестве основных камер сгорания, в которых обеспечивается процесс сжигания топлива и подвод тепла к рабочему телу. Разработанный метод выбора геометрических размеров заключается в оптимизации основных рабочих характеристик камеры сгорания. Предложены математические модели описания зависимости потерь полного давления, полноты сгорания топлива и диапазона устойчивой работы камеры сгорания от параметров потока на входе в камеру сгорания и геометрических характеристик фронтового устройства и длины камеры сгорания. Выполнен анализ зависимостей рабочих характеристик камеры сгорания от геометрических характеристик фронтового устройства и ее длины. В результате анализа математических моделей определен перечень основных геометрических характеристик фронтового устройства, от которых зависят потери полного давления, полнота сгорания топлива и диапазон устойчивой работы камеры сгорания. Определены параметры оптимизации, критерий оптимизации и ограничения для решения оптимизационной задачи. В качестве реализации метода оптимизации предложено использовать диаграмму рабочих характеристик камеры сгорания в координатах параметров оптимизации. Разработанный метод позволяет обеспечить оптимальные основные рабочие характеристики камеры сгорания - потери полного давления, полноту сгорания топлива и запасы устойчивости горения.

Біобібліографічний покажчик присвячено життю і діяльності Миколи Івано¬вича Піддячого, доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента Міжнародної слов’янської академії освіти імені Яна-Амоса Коменського, головно¬го наукового співробітника відділу профільного навчання Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, фундатора напряму «Соціально- професійний розвиток особистості». У виданні відображено основні дати його життя, науково-педагогічну і гро¬мадську діяльність, представлено науковий доробок ученого за 20-річний період діяльності (2000-2020 рр.): авторські свідоцтва, монографії, підручники, навчаль¬ні посібники, довідкові видання, статті в продовжуваних і періодичних виданнях, матеріалах конференцій тощо

Індекс рубрикатора НБУВ: О551.41-043 + З363.3-048

Рубрики:

Авіаційні газотурбінні двигуни

Газові турбіни

Шифр НБУВ: Ж24839 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність відомого українського історика Я. О. Федорука. Розкрито основні наукові зацікавлення вченого, пов'язані з дослідженням історії України та Європи у ранньомодерну епоху, історичної науки 1920-х - 1960-х рр. Увагу приділено його науково-організаційній і редакційно-видавничій діяльності. Наведено бібліографічну інформацію про наукові публікації вченого.

Волоконно-ефірні технології зможуть стати перспективним рішенням для реалізації телекомунікаційних бездротових систем в міліметровому діапазоні хвиль. Фотонні методи формування радіосигналів та волоконно-ефірна архітектура зможуть забезпечити високу пропускну спроможність мереж за рахунок широкої смуги обробки до 10 ГГц, спектрального мультиплексування та використання форматів модуляції високого порядку. Проаналізовано перспективи і переваги реалізації бездротових телекомунікаційних систем з використанням волоконно-ефірних технологій в міліметровому діапазоні хвиль. Показані основні принципи фотонних методів формування та модуляції радіосигналів міліметрового діапазону, архітектури гібридної волоконно-ефірної мережі. Проаналізовано складові шуму, дискретність модуляції амплітуди і фази для квадратурного модульованого радіосигналу з використанням фотонних методів понижуючого перетворення частоти.

Наведено результати досліджень щодо новітніх технологій управління підприємницькими структурами та застосування автоматизованих програм управління підприємством, аналізу соціально-економічного розвитку регіону, економіко-математичних моделей та інформаційних систем і технологій в економіці, сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій у регіональній економіці та систем підтримки прийняття рішень інноваційного розвитку економіки. Увагу приділено перспективним напрямам дизайн-проектування, управлінню проектами підвищення інвестиційної привабливості регіону, сучасному стану та перспективам розвитку енергозберігаючих технологій у туризмі, готельно-ресторанному господарстві та житлово-комунальній сфері. Простежено тенденції розвитку методів інтелектуального аналізу даних, описано особливості їх інтеграції в навчальний процес. Висвітлено особливості вибору інструментів для створення кросплатформного ігрового сервісу. Розроблено схеми бізнес-процесу аналізу показників соціально-економічного розвитку території. Запропоновано структуру комп'ютерної системи дистанційного моніторингу ткацьких станків на основі технологій промислових інтернет речей.

Розглянуто застосування інформаційних технологій в економіці, освіті та управлінні проектами. Визначено принципи та стратегію у галузі економіки, інформаційних технологій, фінансів, державного управління тощо. Висвітлено тенденції розвитку і проблеми автоматизації управління корпоративними підприємствами, аналіз ключових показників діяльності інтернет-магазину, реінжиніринг процесів управління на основі аналізу інформаційних потоків. Окреслено вплив психофізіологічних факторів на процес адаптації та навчання людини користуванню біонічним протезом. Описано дослідження моделей прогнозування показників діяльності підприємств, застосування методів голографії в задачах обробки інформації тощо. Наведено основні підходи до проектування системи підтримки прийняття рішень. Презентовано систему управління туристичним підприємством з використанням сучасних інформаційних технологій.

Здійснено аналіз історико-методологічних засад української лінгвістичної термінології в контексті граматик кінця XIX - першої половини XX ст. Лінгвістична термінологія української мови формувалася ще від кінця XVI ст. до початку XX ст., удосконалюється і зараз. Спостереження за цим процесом загалом дає змогу визначити роль В. Сімовича у цьому процесі. Учений зберіг терміни, вироблені традицією, та зробив свій внесок у їх формування. Визначено основні праці, які з’явилися до появи граматик В. Сімовича, зосереджено увагу на лінгвістичних термінах цих граматик. Названо дослідження лінгвістичної термінології у кваліфікаційних працях українських науковців, проаналізовано постать В. Сімовича в контексті його доби, а саме: подано загальну характеристику праць періоду кінця XIX - поч. XX ст. граматичного спрямування, розглянуто українські граматики цього часу, що передували працям В. Сімовича, та дві його граматики (1918, 1921), зібрано та опрацьовано лінгвістичні терміни, вжиті у "Практичній граматиці української мови" (Раштат, 1918) та "Граматиці української мови для самонавчання та в допомогу шкільній науці" (Ляйпціґ, 1921) В. Сімовича, серед яких фонетичні, морфологічні та синтаксичні терміни (частково пунктуаційні, морфемні), простежено шлях їх становлення та унормування. Виявлено терміни: які притаманні лише В. Сімовичу (роззїв, стягнення, приставне "і", дїєслова заіменикові або загальні, дальший предмет), які різняться позначенням тих самих понять у різних виданнях граматик В. Сімовича (губні шелестівки притиснені - губні протиснені шелестівки, теперішність - теперішній час, будучність - будучий час або прийдешний час), які увійшли до сучасної лінгвістичної терміносистеми без змін (наголошений склад, відміна, особові іменики, збірні іменики, присудкові речення), а також такі, що частково модифікувалися (відчинений склад - склад одчинений, виклики - вигуки, приказові речення - наказові речення). Побіжно розглянуто структуру та деякі особливості творення термінів у Сімовичевих граматиках, виявлено особливості ідіостилю його навчальних книжок. На основі аналізованих праць В. Сімовича та граматик кінця XIX - першої половини XX ст. укладено зіставні таблиці лінгвістичних термінів (додаток Б, додаток В, додаток Г).

В результаті моделювання перевірена гіпотеза на можливість використання критерію Хі-квадрат Пірсона та проведені дослідження достовірності результатів математичної формалізації. Розглянуті основні шаблони безпечних програм, що можуть використовувати розроблений комплекс математичних моделей. Надано практичні рекомендації щодо використання методів і засобів тестування безпеки програмного забезпечення однорангової комп'ютерної системи.

Запропонована математична модель та алгоритм розподілу інформаційних потоків, що дозволяє мінімізувати середню затримку пакета даних в супутниковій кластерній багатофункціональній інформаційній системі. Алгоритм враховує вимоги до надійності методів маршрутизації, забезпечуючи передачу даних по двох незалежних маршрутах без виконання перерозподілу інформаційних потоків.

Обгрунтовано доцільність застосування методу перетворення інформативних психофізіологічних параметрів людини і алгоритму визначення узагальненого показника функціонального стану людини-оператора для досліджень ергатичних систем загального і спеціального призначення у порівнянні з традиційними статистичними методами.

Рассмотрена возможность использования точек Лагранжа (точек либрации) в освоении космического пространства - стартах ракет, запусках космических аппаратов различного назначения, нештатных ситуациях, утилизации космического мусора. Показаны преимущества и целесообразность размещения космических аппаратов в некоторых точках либрации в системе "Земля-Луна". Определены основные направления исследований, связанные с утилизацией космического мусора.

Розглянуто шляхи побудови алгоритмів перетворення вхідних збурень складних систем у понятійні співвідношення для автоматизації процесу управління та підтримки прийняття рішення. Використовується співвідношення апарату нечіткої логіки для формалізації, обробки та прийняття рішення щодо застосування сигналів управління системою при реагуванні на зовнішні збурення.

Виконано аналіз впливу нелінійних характеристик радіотехнічного комплексу на завадостійкість та пропускну спроможність наземного комплексу управління космічним апаратом. Показано, що розділення режимів роботи антенних систем на захоплення і автосупровід підвищує точність наведення радіотехнічного комплексу. У випадку перспективної супутникової радіолінії кращим є адаптивний варіант організації НВЧ та ВВЧ каналу передачі з компенсацією завад.

Цель работы - изучить клинико-параклинические и нейропсихологические особенности у больных с корково-подкорковой и подкорковой локализацией повторного мозгового полушарного ишемического инсульта (ПМПИИ). В исследовании приняли участие 49 больных (22 мужчины и 27 женщин в возрасте от 44 до 85 лет) в острый период ПМПИИ. Пациентов распределили на две группы. Первую группу составили 26 пациентов с ПМПИИ подкорковой локализации, а вторую - 23 пациента с ПМПИИ корково-подкорковой локализации. Динамику выраженности неврологического дефицита изучали, оценивая степень тяжести по шкале NIHSS (National Institutes of Health Stroke Scale) на 1-е - 3-й и 10 - 13-е сутки. Клинико-социальный исход острого периода ПМПИИ оценивали по модифицированной шкале Рэнкина на 21-е сутки заболевания. Нейропсихологическое исследование предусматривало верификацию когнитивных нарушений с использованием шкал Mini-Menthal State Examination (MMSE), Монреальской шкалы оценки когнитивных расстройств (Montreal Cognitive Assessment (МоСА)) и батареи тестов на лобную дисфункцию (Frontal Assessment Battery (FAB)). Для верификации локализации повторного очага церебральной ишемии по отношению к кортикальным структурам и детализации морфологических изменений всем пациентам проведена компьютерно-томографическая диагностика, при которой учитывали следующие показатели: расположение и размер очага церебральной ишемии, расширение желудочковой системы, индексы и размеры третьего и четвертого желудочков, дислокационные процессы, характер гидроцефалии, локализацию кисты, наличие и выраженность лейкоареоза, признаки атрофии коры головного мозга. Больные с подкорковой локализацией ПМПИИ в правом полушарии имели более тяжелое течение и худший медико-социальный исход острого периода заболевания, Когнитивный дефицит при повторном инсульте корково-подкорковой локализации статистически значимо был более выражен по шкалам MMSE, МоСА и FAB на всех этапах наблюдения по сравнению с подкорковым ПМПИИ. Выявлена сильная корреляционная связь между параметрами компьютерной томографии, степенью тяжести инсульта и уровнем когнитивного дефицита. Выводы: установлено, что у пациентов с ПМПИИ подкорковой локализации имел место более выраженный неврологический дефицит и менее благоприятный медико-социальный исход острого периода заболевания.

Представлены результаты исследования по изучению эффективности препарата Когнифен у больных с мозговым ишемическим полушарным инсультом в позднем восстановительном периоде (от 6 до 12 месяцев после дебюта инсульта). Под наблюдением находилось 60 больных с мозговым атеротромботическим (60,0 %) и кардиоэмболическим (40,0 %) ишемическим полушарным инсультом в позднем восстановительном периоде. Все пациенты были рандомизированы по полу, возрасту, подтипу инсульта, очагу поражения и сопутствующей патологии. Пациенты с афатическими расстройствами, нарушениями зрения (гемианопсии, метаморфопсии), наличием сопутствующей соматической патологии в стадии декомпенсации, с неконтролируемой артериальной гипертензией, анамнестическими данными о черепно-мозговых травмах, злоупотреблении алкоголем не включались в исследование. Основную группу наблюдения составили 30 пациентов, которые в течение 30 дней принимали в комплексной терапии препарат Когнифен, а контрольную - 30 больных, получавших аналогичную медикаментозную терапию (применение по показаниям антиагрегантов, антикоагулянтов, гипотензивных, гиполипидемических, гипогликемических средств и др.), физиотерапию, массаж, ЛФК, логопедическую коррекцию, но без препарата Когнифен. На 1-е и на 30-е сутки реабилитационной терапии проводилось детальное изучение клинико-неврологического статуса всех пациентов с оценкой степени тяжести инсульта по шкале NIHSS (National Institutes of Health Stroke Scale), когнитивного и психоэмоционального профиля с помощью шкал: MMSE (Mini-Mental State Examination), MoCA (Montreal Cognitive Assessment), FAB (Frontal assessment battery), методики "Память на числа" и опросника PHQ-9 (Patient Health Questionnaire-9). На 30-е сутки терапии дополнительно производилась оценка степени инвалидизации по модифицированной шкале Рэнкина (mRS). У пациенов основной группы к 30-м суткам терапии наблюдалась статистически значимая разниця суммарного балла по шкалам MMSE, MoCA, FAB и методике "Память на числа". Доменные особенности когнитивного и психоэмоционального профиля пациентов основной группы наблюдения заключались в улучшении кратковременной зрительной памяти, перцептивно-гностической сферы, внимания и счета, отсроченного воспроизведения, беглости речи, динамического праксиса и усложненной реакции выбора, у них также отмечался выраженный регресс усталости, нормализации сна, улучшение внимания и заинтересованости.