Враховуючи новітні досягнення історичної науки, автори подали своє бачення історичного поступу українського народу від найдавніших часів до сьогодення. Детально охарактеризовано культуру стародавньої доби, соціально-економічний і державний лад Київської Русі, події литовсько-польської доби, виникнення українського козацтва, становище українських земель під владою Російської та Австрійської імперій, особливості українського національного відродження. Висвітлено революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях, причини поразки та уроки Української революції 1917-1920 рр., економіко-політичне становище України за умов становлення комуністичного тоталітаризму, національно-визвольний рух в Західній Україні між двома світовими війнами та у роки Другої світової війни. Проаналізовано політичне, культурне та соціально-економічне становище України на шляху до незалежності, розглянуто історію виникнення та становлення української східної та західної діаспори.

Розкрито зміст поняття адміністративного управління трудовим потенціалом й обгрунтовано ефективні засоби удосконалення даного процесу. Наведено характеристику трудового потенціалу України та класифікацію трудових ресурсів. Проаналізовано складові елементи та методи адміністративного управління. Висвітлено макроекономічні аспекти регулювання зайнятості трудових ресурсів. Обгрунтовано сутність, основні завдання та критерії ефективності соціальної політики держави. Розглянуто особливості адміністративного управління персоналом підприємства, зокрема функції та відповідальність кадрових служб, види та методи кадрового планування та атестації. Наведено методики оцінки управлінської праці та ефективності роботи персоналу. Визначено сутність основних категорій економіки праці та їх місце в системі адміністративного управління трудовим потенціалом підприємства.

Раскрыта сущность понятия административного управления трудовым потенциалом и обоснованы эффективные способы усовершенствования данного процесса. Приведена характеристика трудового потенциала Украины и классификация трудовых ресурсов. Проанализированы составляющие элементы и методы административного управления. Освещены макроэкономические аспекты регулирования занятости трудовых ресурсов. Обоснованы сущность, основные задачи и критерии эффективности социальной государственной политики. Рассмотрены особенности административного управления персоналом предприятия, в частности функции и ответственность кадровых служб, а также виды и методы кадрового планирования и аттестации. Приведены методики оценки управленческого труда и эффективности работы персонала. Раскрыта сущность основных категорий экономики труда и обосновано их значение в системе административного управления трудовым потенциалом предприятия.

Висвітлено проблеми кордонів і територіально-адміністративних змін українських земель у міжвоєнний час, особливості соціально-економічних перетворень за умов нової економічної політики, формування командно-адміністративної економіки, насильницької колективізації та голодомору 1932 - 1933 рр. Рзглянуто питання утвердження в Україні сталінського тоталітарного режиму з політичними репресіями, проблеми національно-культурного будівництва, особливості політичного та соціально-економічного становища західно-українських земель у складі іноземних держав. Приділено увагу аспектам проголошення Карпатської України, включення західноукраїнських земель до складу УРСР.

Освещены проблемы границ и территориально-административных изменений украинских земель в межвоенное время, особенности социально-экономических преобразований в условиях новой экономической политики, формирования командно-административной экономики, насильственной коллективизации и голодомора 1932 - 1933 гг. Рассмотрены вопросы утверждения в Украине сталинского тоталитарного режима с политическими репрессиями, проблемы национально-культурного строительства, особенности политического и социально-экономического положения западно-украинских земель в составе иностранных государств. Уделено внимание аспектам провозглашения Карпатской Украины, включения западноукраинских земель в состав УССР.

Висвітлено проблеми функціонування підприємства за умов невизначеності та ризику на сучасному етапі розвитку економіки. Розглянуто питання управління конкурентоспроможністю підприємства на ринку, організації маркетингових досліджень в процесі довгострокових змін зовнішнього та внутрішнього середовищ. Описано загальні принципи антикризового управління підприємством в Україні. Проаналізовано механізм проведення зовнішньоторговельної угоди відповідно до законодавства країни з урахуванням основних ризиків зовнішньоекономічної діяльності та визначення її ефективності.

Освещены проблемы функционирования предприятия в условиях неопределенности и риска на современном этапе развития экономики. Рассмотрены вопросы управления конкурентоспособности предприятия на рынке, организации маркетинговых исследований в процессе долгосрочных изменений внешней и внутренней среды. Описаны общие принципы антикризисного управления предприятием в Украине. Проанализирован механизм проведения внешнеторгового соглашения в соответствии к законодательству страны с учетом основных рисков внешнеэкономической деятельности и определения его эффективности.

Проаналізовано стратегії маркетингу, притаманні організаціям у країнах з розвинутими ринковими відносинами та досліджено можливість їх адаптації до економічних умов України. Проведено дослідження динаміки економічних показників промислових підприємств Харкова за п'ятирічний період з метою висвітлення тенденцій їх економічного розвитку. Досліджено процес впливу змін стратегічної політики на організаційну структуру підприємства. Обгрунтовано методичний підхід щодо вибору та реалізації стратегії маркетингу підприємства, яке здійснює диверсифікацію виробництва. Запропоновано критерій оцінки товару з позиції економічних можливостей товаровиробника. Розроблено методики дослідження споживчого попиту на вироблені підприємством товари з використанням методу миттєвих спостережень та формування товарного асортименту шляхом побудови ієрархій, що дозволяє зважати на споживчий попит.

Исследованы современные тенденции развития европейского налогообложения и новая парадигма налоговой политики в Украине и России. Рассмотрены методологические основы формирования и реализации налоговой политики социально-рыночного государства, закономерности построения налоговых систем европейских стран в условиях усиления интеграции. Показано, как страны - участницы Европейского Союза, используя налоговые инструменты, реагируют на современные вызовы социально-экономического развития. Определены основные направления налоговых реформ и трансформации стратегии и тактики налоговой политики Украины в контексте интеграции в Европейское Сообщество. Освещены в ретроспективе особенности налоговой политики России как стратегического соседа Европейского Союза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4Укр-4Дон)112.011.013

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 18 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.222 + В379.4 + З854

Рубрики:

Дефекти напівпровідників

Фотоелектричні прилади.Фотоелементи

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено комплексний історико-правовий аналіз організаційно-правових основ функціонування Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) МВС України від часу проголошення незалежності та реформування органів внутрішніх справ до завершення організаційно-правового становлення служби за умов стабілізації українського економічного простору. Висвітлено історико-правові передумови процесу становлення і розбудови ДСБЕЗ в історичному контексті, розкрито особливості її структурно-організаційного реформування та нормативно-правового забезпечення функціонування за умов піднесення і трансформації економічної злочинності в новітній період. Доведено, що саме її загрозливі тенденції розвитку виступили фактором особливого впливу на систему функціонування ДСБЕЗ МВС України, що виникла на організаційно-правовому фундаменті підрозділів радянської служби боротьби з розкраданням соціалістичної власності та спекуляцією. Розкрито особливості організаційно-структурної побудови ДСБЕЗ МВС, зміни в основних напрямах її функціонування в практичній сфері боротьби з економічними злочинами.

Рассмотрена роль труда в обществе. Уделено внимание производительности труда и фактором ее роста. Обоснованы сущность нормирования труда и его значение. Приведены методы проектирования процессов труда. Охарактеризовано формы и виды разделения труда. Дана информация об организации и обслуживании рабочих мест.

Теоретично узагальнено світовий досвід щодо розвитку теорії просторового розміщення продуктивних сил як основи регіональної економіки. Розглядаючи еволюцію наукових поглядів щодо просторового розвитку територій з огляду на особливості розміщення виробництва, можна виділити та ідентифікувати кілька парадигм, які замінювали одна одну, але всі вони так чи інакше пов'язані з розміщенням продуктивних сил. Кожна з цих парадигм окремо і всі разом служать прикладом єдиного історичного процесу, що відбувається в надрах продуктивних сил. Характерною рисою методології, що грунтується на просторово-часовій парадигмі, є врахування чинників часу і простору, які, по суті, набувають якості економічних категорій. Щодо використання теоретичних доробок у практиці регіонального розвитку слід наголосити, що в програмах, стратегіях та інших нормативних документах необхідно враховувати наявність зв'язку між прогресивними і негативними тенденціями та циклічним характером розвитку економіки, у тому числі і світової, визначати чинники, які прискорюють або гальмують проходження кожного еволюційного витка, та дотримувати відповідність продуктивних сил регіону технологічному укладу виробництва.

Наведено наслідки поширення нелегальної зайнятості в Україні, які класифіковано за рівнями управляння - міжнародний, макрорівень, мезорівень, мікрорівень та особистісний рівень, а також суспільними інститутами - державна служба зайнятості, система загальнообов'язкового соціального страхування, система пенсійного забезпечення, судова система, профспілкові організації тощо. Проаналізовано законодавчі документи на предмет сприяння виведенню з тіньової зайнятості населення та легалізації заробітної плати. Визначено, що роботодавці, які сприяють нелегальній зайнятості, можуть бути притягнені до адміністративної, кримінальної відповідальності та штрафних санкцій. Але попри наявні демотиватори нелегальної зайнятості в національному законодавстві, її обсяг залишається значним. Тому запропоновано вважати необхідними такі заходи: інформування громадян щодо законодавчо закріпленої відповідальності за нелегальну зайнятість, активізація органів державного нагляду та контролю за порушеннями трудового законодавства та робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.

Метою реформи адміністративно-територіального устрою є визначення раціональної просторової основи організації публічної влади для забезпечення доступності та якості надання соціальних і адміністративних послуг, ефективного використання публічних ресурсів, сталого розвитку територій, здатності адекватно реагувати на соціальні та економічні виклики та реалізації державної регіональної політики. Наявна гостра необхідність пошуку шляхів зміни існуючої системи та формування устрою, який би відповідав сучасному політичному, соціально-економічному стану та сприяв динамічному розвитку регіонів країни. Такі заходи потребують урахування взаємодії та взаємозв'язків між територіальними суб'єктами в національній соціально-економічній системі, між центральними та місцевими гілками влади, пошуку шляхів активізації соціально-економічних процесів. Державне регулювання розвитку територій має бути спрямовано на реформування місцевого самоврядування, методами децентралізації владних повноважень, консолідації ресурсного забезпечення та стратегічного планування розвитку територіальних громад. Ні децентралізація, ні консолідація, ні стратегічне планування неможливі без адміністративно-територіальної реформи кардинального характеру і змісту.

Фінансові системи повинні забезпечувати реальне зростання вартості, що виникає при здійсненні місцевими органами своїх повноважень. Захист більш слабких у фінансовому відношенні органів місцевого самоврядування передбачає запровадження процедур бюджетного вирівнювання або аналогічних заходів, спрямованих на подолання наслідків нерівного розподілу. Мета роботи - уточнення складу та послідовності управлінських заходів з боку органів місцевого самоврядування. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає поняття територіальної громади таким чином: це жителі, які об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста. Відповідні населені пункти є самостійними адміністративно-територіальними одиницями. Кожна така одиниця має певні пріоритети розвитку. Погодження пріоритетів є складним завданням. До фінансових функцій органів місцевого самоврядування відноситься формування бюджету. Він включає у себе поняття місцевого бюджету - як плану утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування; районного бюджету - як плану утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад селищ і міст районного підпорядкування і виконання місцевих програм, і здійснення бюджетного вирівнювання; обласного бюджету - як плану утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання місцевих програм і здійснення бюджетного вирівнювання. Розвиток місцевого самоврядування в Україні та реформування територіального устрою вимагають використання нових інструментів і методів стратегічного управління діяльністю місцевих громад, погодження пріоритетів їх розвитку, формування нової структури відносин між центром і периферією. Розвиток місцевого самоврядування характеризується перерозподілом владних повноважень на користь периферії та інституційної багатополярності, що потребує подальшого поглибленого дослідження можливості узгодження пріоритетів розвитку територіальних громад у межах адміністративних територій.

Визначення поняття державної політики з питань регулювання підприємницької діяльності в роботі прийнято згідно з чинним Господарським кодексом України, а саме: вона є системою економічного, соціального, організаційного, правового та політичного забезпечення сприятливого бізнес-клімату для формування та розвитку малого бізнесу, що надало змогу виокремити у її складі 3 блоки: до першого блоку належать фінансово-бюджетні заходи економічних відносин, пов'язані, в першу чергу, з фінансуванням (до складу цього блоку входять кредитно-грошова політика, інвестиційна політика, антимонопольна політика, амортизаційна політика, інноваційна політика); до другого блоку належать організаційні заходи, зокрема, підтримка органів малого підприємництва, вітчизняних банків і фондів, що фінансують мале підприємництво; до третього - правові заходи: спрощена система реєстрації та ліцензування, вдосконалене податкове законодавство у частині запровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, спрощення системи бухгалтерського обліку для малих підприємств тощо. Розглянуто класифікацію системи інструментів державної політики у сфері підтримки та стимулювання розвитку малого бізнесу, яка, на відміну від інших, передбачає систематизацію інструментів державного впливу за двома основними векторними спрямуваннями: інструменти державного регулювання та інструменти державної політики підтримки та стимулювання розвитку суб'єктів малого та середнього підприємництва, що надало змогу уточнити склад кожної групи. Уточнено склад механізму державного регулювання розвитку малого бізнесу, який включає функції, методи, засоби та інструменти, що надало можливість виокремити у складі інструментарію інструменти державного регуляторного та координаційного впливу. Визначено поняття державної підтримки малого бізнесу як складової державної політики, що трактується у роботі як сукупність методів і форм сприяння розвитку малого підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб'єктів господарювання, що надало можливість сформулювати її мету, напрями й інструменти. Останні розмежовано за трьома ознаками: державного прогнозування та планування розвитку представників малого бізнесу за видами економічної діяльності, податкової та фінансово-інвестиційної підтримки, інформаційно-консультативного та інституціонального забезпечення розвитку суб'єктів малого бізнесу.

Мета роботи - актуалізація визначення сутності та змісту поняття малого бізнесу з огляду на подальші дослідження його функціональної спроможності в мінливих умовах сьогодення. Для досягнення поставленої мети дано визначення сутності та змісту поняття малого бізнесу, який являє собою систему відносин, що виникають у результаті взаємодії малих і середніх за розміром суб'єктів господарювання із представниками та інститутами ринку на ініціативній основі ведення економічної діяльності, що здійснюється за рахунок власних або позикових ресурсів на свій ризик і за умови соціальної відповідальності та ставить головною метою одержання прибутку та розвиток власної справи. Визначення малого бізнесу як системи відносин надає переваги системного підходу як інструменту дослідження складних систем, при якому будь-яка з них розглядається як сукупність взаємопов'язаних елементів, що мають "вхід" - мету та "вихід" - результат, а також зв'язок із зовнішнім середовищем, зворотний зв'язок і процеси, тобто послідовні зміни предметів і явищ, що відбуваються за певним порядком. Визначення ролі малого бізнесу в національній економіці виконано на підгрунті його основних властивостей, а саме: швидкої адаптації до рівня попиту та купівельної спроможності на місцевих ринках; здатності створювати унікальні товари та виконувати разові замовлення споживачів; організації оплачуваної зайнятості значної кількості осіб на тлі скорочення обсягів виробництва великих підприємств; розвиток місцевих промислів із урахуванням ментальної специфіки споживачів; сприяння професійній підготовці працівників на основі набуття практичних навичок. На підірунті результатів регресійного аналізу доведено наявність тісного зв'язку між станом розвитку малого бізнесу та станом економіки країни. Аналіз виконано за даними офіційної статистики України за період шести років (2013 - 2018 рр.). Виходячи з отриманих результатів можна стверджувати, що створення умов для розвитку малого бізнесу з боку держави сприяє зміцненню державної економічної системи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.23 с18

Рубрики:

Річковий стік

Шифр НБУВ: ДС41156 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.23 с18

Рубрики:

Річковий стік

Шифр НБУВ: ДС41156 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.23 с18

Рубрики:

Річковий стік

Шифр НБУВ: ДС41156 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Реформа децентралізації влади, яка активно впроваджується в Україні протягом останніх п'яти років, здебільшого збільшила можливості органів місцевої влади щодо стимулювання розвитку малого бізнесу відповідно до вимог територіальної інфраструктури. Територіальні відмінності по регіонах України є досить значними. Залежно від галузевої структури як якісної характеристики та ряду кількісних характеристик представників сфери малого бізнесу формується склад інструментів розвитку їх діяльності. Проблема формування інструментарію стимулювання розвитку малого бізнесу розглядалася в роботах багатьох українських учених, як економістів, так і фахівців з державного управління, оскільки вона містить питання економічного обгрунтування доцільності тих чи інших заходів, а також їх законодавчої підтримки. Виходячи з потреби удосконалення методичного забезпечення формування інструментарію стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні нагальним є теоретичне обгрунтування методичного підходу до вибору інструментів стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні. Сфера малого бізнесу в Україні потерпає від постійних змін як у правовому регулюванні, так і в економічному забезпеченні, що висуває додаткові вимоги до порядку проведення дослідження. Перш за все, було доведено, що дослідження слід проводити виходячи з динамічних характеристик стану підприємницької діяльності. Крім того, значні відмінності спостерігаються в умовах розвитку підприємницької діяльності по адміністративних територіях та по видах економічної діяльності. У зв'язку з цим виникає потреба в упорядкуванні як цілей розвитку, так і інструментів стимулюючого впливу. Розв'язання цієї проблеми можливе завдяки укладенню ієрархії. В результаті проведеної роботи сформовано методичний підхід до формування інструментарію стимулювання розвитку малого бізнесу в межах певної адміністративної території на підгрунті методу аналізу ієрархії.