Рассмотрено положение сухостепных ландшафтных комплексов Украины в общемировой системе степных геокомплексов. На территории Украины они образуют изолированную сухостепную подзону, простирающуюся от Тилигульского лимана до Западного Приазовья, охватывая и равнинный Крым. На основе зонального, зонально-интразонального и регионально-типологического подходов составлена систематика вариантов сухостепных ландшафтных комплексов Украины. Матрица соответствия таких комплексов свидетельствует об определённом уровне ландшафтного разнообразия и специфике региона.

Вперше на підставі розробленої систематики ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю здійснено диференційований аналіз особливостей галогеохімії грунтів та підгрунтя (педогалогеохії). Запропоновано дифереанціацію геокомплексів території дослідження на зональні, зонально-інтразональні та інтразональні ландшафтні утворення з поділом на чорноземно-сухостепові, типово-сухостепові, постпустельно-степові та пустельно-степові варіанти. Розглянуто падинні, псамоморфно-солові, солово-гідрогенні, флювіальні, таласоморфні та деякі інші варіанти інтразональних геокомплексів. Обгрунтовано доцільність виділення галогеохімії як міжгалузевого наукового напряму, визначено структуру та наукові атрибути педогалогеохімії. Наукове дослідження здійснено з урахуванням глобальних і регіональних геоекологічних проблем.

Впервые на основе разработанной систематики ландшафтных комплексов Причерноморско-Приазовского сухостепного края проведен дифференцированный анализ особенностей галогеохимии почв и подпочв (педогалогеохимии). Предложена дифференциация геокомплексов исследованной территории на зональные, зонально-интразональные и интразональные ландшафтные образования с разделением на черноземно-сухостепные, типично-сухостепные, постпустынно-степные и пустынно-степные варианты. Рассмотрены впадинные, псамоморфо-соловые, солово-гидрогенные, флювиальные, таласоморфные и некоторые другие варианты интразональных геокомплексов. Обоснована целесообразность выделения галогеохимии как межотраслевого научного направления, определена структура и научные атрибуты педогалогеохимии. Научное исследование осуществлено с учетом глобальных и региональных геоэкологических проблем, в частности изменения климата, опустынивания и поднятия уровня Мирового океана.

Для территории Причерноморской сухой степи (Причерноморско-Приазовского края) разработана систематика ландшафтных комплексов на уровне групп и видов ландшафтов, а также их урочищ. Все геокомплексы разделены на три секции - зональные, зонально-интразональные и интразональные. Выделены специфические для территории Украины ландшафтные комплексы - постпустынностепные, пустынностепные, эолово-гидрогенные псаммоморфные, саги, шорообразные депрессии. Предложено в составе западинных геокомплексов выделять как родовое понятие "падинные геокомплексы".

Започатковано формування ландшафтно-галогеохімічної концепції, згідно з якою водорозчинні солі є невід'ємною динамічною складовою різнорівневих ландшафтних комплексів з ландшафтно інтегруючою, диференціюючою та діагностуючою функціями солей. На базі розробленої систематики ландшафтних комплексів дослідженої території здійснено ландшафтно диференційований педогалогеохімічний аналіз регіону, показано наявність прояву ландшафтно-педогалогеохімічної широтної зональності, схилової мікрозональності та різноманіття, а також содопрояву та домінування в шарі 0 - 1 м незасолених та перехідних типів засоленості. Визначальним трендом у характері засоленості грунто-підгрунтя регіону є розсолення, подекуди - процеси динамічної рівноваги та вторинного засолення.

Висвітлено питання меліорацій навколишнього природного середовища в контексті конкретних меліоративних заходів і особливостей, закономірностей, тенденцій змін їхнього просторового поширення. Зазначено, що у підручнику поєднано дві взаємодоповнювальні частини - вузька організаційно-технічна, власне меліоративна складова, і широкий географічний локально-глобальний погляд на необхідність поліпшення довкілля з показом наявних напрямів, конкретних кроків вирішення проблем щодо земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення. Увагу приділено проблемам порушення та відповідно рекультивації ландшафтів, а також глобальним кліматичним меліораціям.

Кінбурнська арена - один із семи піщаних масивів Олешківських пісків. З метою з'ясування особливостей формування Кінбурнської арени і загалом території цих пісків уперше для досліджуваного регіону запропоновано типологію форм рельєфу та проведено мікроморфологічні й морфоскопічні дослідження кварцових піщаних зерен. Карта-схема типів форм рельєфу ілюструє геоморфологічне різноманіття арени, а для її окремих частин - унікальність і специфічність. Аналіз параметрів піщаних зерен Кінбурнської арени засвідчив переважання недостатньо обкатаних зерен, а також домінування бугристого й бугристо-східчастого типів поверхневої текстури піщаних зерен. Типологія мезоформ рельєфу арени та інтерпретація параметрів проаналізованих зерен надали змогу констатувати домінуючу роль флювіальних процесів у формуванні піщаних відкладів Кінбурнської арени й підпорядковане значення еолових процесів.