Розглянуто історію розвитку харчування, а також анатомо-фізіологічні особливості травлення. Наведено основні складові компоненти їжі та характеристику поширених продуктів харчування, розкрито їх роль у формуванні здоров'я людини. Описано ознаки хвороб, що передаються аліментарним шляхом, а також методи профілактики та невідкладної допомоги у разі харчових отруєнь. Проаналізовано вплив харчових домішок, смакових речовин, алкоголю на здоров'я людини.

Рассмотрены история развития питания, а также анатомо-физиологические особенности пищеварения. Приведены основные составляющие еды, а также характеристика наиболее распространенных продуктов питания, освещена их роль в формировании здоровья человека. Описаны методы профилактики и неотложной помощи при пищевых отравлениях. Проанализировано влияние пищевых добавок, вкусовых веществ, алкоголя на здоровье человека.

Наведено основні завдання та методи соціальної медицини як основи менеджменту в охороні здоров'я. Розглянуто теоретичні основи вчення про здоров'я. Подано інформацію про стан здоров'я населення України на сучасному етапі розвитку держави. Висвітлено загальні засади менеджменту в зазначеній галузі, основні проблеми управління системою охорони здоров'я, теоретичні позиції основ управління, культуру управління та документації.

Мета дослідження - вивчити та проаналізувати стан кадрового забезпечення наркологічної служби Закарпатської області. Проаналізовано дані офіційної статистичної звітності щодо стану кадрового забезпечення наркологічної служби Закарпатської області за період 2008 - 2012 рр. Використано статистичний метод дослідження. Встановлено достовірні коливання рівнів забезпеченості дорослого населення лікарями-наркологами. Так, у 2012 р. різниця між показниками забезпеченості в розрізі адміністративних територій становила 20,85 разу: від 0,102 у Хустському районі до 2,127 в м. Ужгород. У розрізі адміністративних територій виявлено достовірні відмінності у показниках функції посади лікарів-наркологів. Найбільший показник зареєстровано у 2012 р. в Мукачівському (21592), а найменший - у Великоберезнянському районі (1971). Різниця становить 10,95 разу. Висновки: встановлено нерівномірність в розрізі адміністративних територій рівня забезпеченості дорослого населення посадами лікарів-наркологів та функції їх посади за відсутності в області посад дитячих лікарів-наркологів.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати смертність населення Закарпатської області внаслідок вживання алкоголю. Під час дослідження було використано статистичні звіти Закарпатського обласного наркологічного диспансеру за 2006 - 2011 рр. Основний метод дослідження - статистичний. Кількість померлих у Закарпатській області внаслідок причин, пов'язаних із вживанням алкоголю, свідчить про достовірні відмінності в розрізі років дослідження. Найбільшу кількість померлих зареєстровано у 2008 р. (1107), а найменшу - у 2011 р. (552). У цілому по області спостерігається тенденція до скорочення кількості померлих унаслідок причин, пов'язаних із вживанням алкоголю. У структурі причин смерті, пов'язаних із вживанням алкоголю, у Закарпатській області провідні місця посідають: алкогольна кардіоміопатія (34,2 %), алкогольна хвороба печінки (25,2 %), розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю (16,5 %). Серед усіх померлих унаслідок причин, пов'язаних із вживанням алкоголю, 64 % становлять особи працездатного віку.

Мета роботи - представити методичні підходи до розробки регіональних антиалкогольних програм. Методи: бібліосемантичний, структурно-логічного аналізу, концептуального моделювання. Наведено чіткий алгоритм розробки та впровадження регіональних цільових антиалкогольних програм, який складається з дев'яти послідовних взаємопов'язаних етапів. Розробка регіональних антиалкогольних програм має базуватися на впровадженні суспільно оріентованої антиалкогольної допомоги, що забезпечує доступність, ефективність, дестигматизованість з метою відновлення соціального функціонування осіб із залежністю від алкоголю. Висновки: представлено алгоритм розробки та впровадження регіональних цільових антиалкогольних програм як механізму реалізації державної антиалкогольної політики.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати розвиток первинної медико-санітарної допомоги в Закарпатській області. Використано дані галузевої статистичної звітності Закарпатської області. Методом дослідження був статистичний. Усе населення області обслуговується за принципом загальної практики - сімейної медицини. Показник забезпеченості сімейними амбулаторіями з розрахунку на 10 тис. населення становить 2,33 на 10 тис. населення (норматив 5). Показник забезпеченості населення штатними посадами лікарів загальної практики - сімейних лікарів у 2016 р. - 7,39 на 10 тис. населення області. Рівень укомплектованості штатних посад лікарів загальної практики - сімейних лікарів - 93,37 %. Кількість звернень до сімейних лікарів у перерахунку на одного жителя - 2,38. Частка звернень населення з профілактичною метою - 36,19 %. Наведені дані мають відмінності в розрізі адміністративних територій. Висновки: отримані дані вказують на пріоритетний розвиток в області первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної лікарської практики - сімейної медицини.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати дані щодо організації замісної підтримуючої терапії для споживачів ін'єкційних наркотиків у Закарпатській області. Матеріали дослідження - дані статистичної звітності за період 2008 - 2017 рр. Закарпатського наркологічного диспансеру. Використано бібліосемантичний та статистичний методи і метод структурно-логічного аналізу. За час реалізації програми замісної підтримуючої терапії в Закарпатській області в ній взяли участь 174 споживачі ін'єкційних наркотиків опіоїдної групи, з яких завершили програму, з різних причин, 139 осіб, а 35 осіб її продовжують. Висновки: споживачі ін'єкційних наркотиків опіоїдної групи Закарпатської області показали високий рівень прихильності до замісної підтримуючої терапії.

Наведено найбільш поширені терміни, які використовуються в системі реформування охорони здоров'я України. Зазначено, що частина із них є новими для організаторів охорони здоров'я. Крім того в термінологічному словнику подано терміни, які використовуються в таких галузях, як соціальна робота, охорона праці, цивільна оборона, невідкладна медична допомога, управління якістю медичної допомоги. Розкрито сутність таких понять, як автономізація медичних закладів, електронна медична карта, клінічна настанова, швидкий тест, аутогенне тренування, токсикофобія, детонаційне горіння, евакуаційне освітлення, доказова медицина.

Системно представлено проблеми організації наркологічної допомоги населенню на сучасному етапі соціального розвитку і реформування системи охорони здоров’я країни та шляхи їх вирішення у відповідності до кращого світового досвіду з експертним визначенням їх прийнятності. За результатами комплексного дослідження обґрунтовано оптимізовану модель наркологічної допомоги населенню в умовах реформування системи охорони здоров’я. Модель є суспільно орієнтованою та носить міжсекторальний характер. Профілактична складова моделі реалізується через максимальну корисну занятість підлітків та молоді і підвищення ролі сім’ї шляхом формування родинних традицій та цінностей. Реабілітаційна складова моделі реалізується шляхом створення медико-соціальних амбулаторно-поліклінічних реабілітаційних центрів/кабінетів за місцем проживання населення з їх відвідуванням залежними особами з партнером, які забезпечують їм психологічну підтримку в повсякденному житті. Розроблено комплексний алгоритм інтеграції наркологічної допомоги населенню на первинний рівень медичної допомоги. Принциповою відмінністю від існуючих підходів є те, що послуги наркологічного профілю визначаються функцією сімейних лікарів та медичних сестер з чітким розмежуванням їх функцій та впровадженням стимуляційних механізмів матеріального та морального характеру. Обгрунтовано необхідність набуття додаткових компетенцій з питань дитячої наркології/психіатрії для лікарів загальної практики-сімейних лікарів з питань сучасних підходів до профілактики вживання алкоголю чи інших психоактивних речовин, раннього виявлення підлітків з ризиком формування залежності та їх психологічної підтримки. Важливими складовими моделі є подолання (мінімізація) стигми та дискримінації по відношенню до осіб, які вживають психоактивні речовини та зловживають чи залежні від алкоголю, а також створення системи електронно-інформаційного забезпечення діяльності наркологічної служби на рівні регіону.

Мета роботи - вивчення думки практикуючих лікарів різних спеціальностей третинного рівня надання медичної допомоги щодо їх відношення до реабілітації пацієнтів у закладах охорони здоров'я, де вони працюють і оцінки ефективності організації даного напрямку роботи. Об'єкт дослідження - виступила система організації відновного лікування та реабілітаційної допомоги пацієнтам в закладах охорони здоров'я третинного рівня надання медичної допомоги в Закарпатській області. Методи дослідження: системний підхід і системний аналіз; соціологічний метод, статистичний метод. За результатами проведеного опитування 70 лікарів-спеціалістів виявлено, що усі знайомі з принципами організації відновного лікування хворих та формуванням реабілітаційних програм. Хоча, лише 14,3 % опитаних лікарів визнають здатність самостійно сформувати ефективну програму реабілітації. Найвищі рівні розуміння та прихильності до необхідності впровадження програм реабілітації в закладах, де вони працюють проявили кардіологи, невропатологи та акушер-гінекологи (4,0 - 4,3 бали із 5 можливих). Оцінка рівня ефективності організації відновного лікування та реабілітації у закладах охорони здоров'я лікарями визначена 3,74 бали з 4 максимально можливих за категорією "часткового забезпечення певного аспекту відновного лікування та реабілітаційних послуг". Висновки: загальний рівень прихильності опитаних лікарів до відновного лікування та необхідності реабілітаційної допомоги загалом є достатньо високим. На думку опитаних лікарів, система відновного лікування та реабілітації в закладах охорони здоров'я, де вони працюють, потребує вдосконалення.

Мета роботи - дослідити та проаналізувати медико-демографічні показники дитячого населення Закарпатської області. Матеріали та методи. При виконанні дослідження використано статистичний метод та метод структурно-логічного аналізу. Матеріалами дослідження стали дані статистичної галузевої звітності по Закарпатській області за 2014, 2017 та 2018 роки. Результати та їх обговорення. В області проживає 292303 дітей, що складає 23,29 % від загальної кількості жителів регіону. При цьому народжуваність скоротилася на 21,6 % і в склала 11,6 %, а смертність дітей віком до 1 року життя в розрахунку на 1000 народжених живими збільшилася на 26,7 % і склала 11,4 %. Показники захворюваності дитячого населення мають тенденцію до скорочення (на 7,8 %) з рівнем 883,98 на 1000 дітей та провідними місцями наступних класів хвороб: хвороби органів дихання (536,02), хвороби органів травлення (58,17), хвороби шкіри та підшкірної клітковини (52,00), травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (39,82), деякі інфекційні та паразитарні хвороби (30,09). Показники поширеності хвороб серед дитячого населення мають тенденцію до скорочення (на - 4,8 %) з рівнем 1269,51 на 1000 дітей та провідними місцями наступних класів хвороб: хвороби органів дихання (596,33), хвороби ендокринної системи, розлади харчування, порушення обміну речовин (91,39), хвороби органів травлення (87,83), хвороби ока та придаткового апарату (73,73), травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (41,41). Висновки: медико-демографічні показники дитячого населення для системи громадського здоров'я мають значення в плані профілактики хвороб та забезпечення хворим дітям якість життя відповідного рівня.

Представлено третю частину термінологічного словника, який підготовлено відповідно до освітнього стандарту підготовки магістрів за спеціальністю "Громадське здоров'я", переліку основних компетенцій фахівців громадського здоров'я Асоціації учбових закладів громадського здоров'я в Європейському регіоні (ASPHER) та основних оперативних функцій громадського здоров'я. Наведено терміни з моніторингу та оцінки, терміни, які використовуються в психічному здоров'ї, у діловому спілкуванні, терміни словника епохи коронавірусу.