Індекс рубрикатора НБУВ: Ш102 я431(0)

Рубрики:

Граматика

Шифр НБУВ: ВА868043 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета статті - теоретичне обгрунтування оптимальних форм і розмірів компенсаційних камер, визначення їх стійкості та впливу на якість видобутої рудної маси. Україна посідає провідне місце у світі з видобутку залізорудної сировини. Переважна частина багатих залізних руд видобувається підземним способом. Встановлено, що зі збільшенням глибини розробки продуктивність шахт падає, погіршується якість видобутої рудної маси. Причиною цього є погіршення гірничо-геологічних умов відпрацювання родовищ. Видобуток багатих залізних руд характеризується значними втратами та засміченням руди досягаючи, в окремих випадках, відповідно 14 - 20 і 12 - 18 %. Дані показники втрат є наслідком того, що видобуток ведеться застарілою технікою і технологіями. Досліджені та запропоновані удосконалені форми компенсаційних камер, які дозволяють збільшити об'єм компенсаційного простору, видобути більшу кількість чистої руди та підвищити якість видобутої сировини. Функціональний аналіз вимог світової металургійної промисловості до якості залізних руд підземного видобутку на шахтах України. Моделювання гірського масиву методом кінцевих елементів (МКЕ) з використанням спеціалізованої комп'ютерної програми Ansis 2021-Р2. Встановлені нові залежності впливу форми компенсаційних камер на їх стійкість, технологічні параметри та якість видобутої рудної маси. Застосування компенсаційних камер високої стійкості дасть можливість збільшити їх об'єм, що дозволить підвищити кількість вилученої чистої руди, зменшити її засмічення та досягти зростання якості видобутої рудної маси, що матиме позитивний вплив на підвищення її ціни та конкурентоспроможність товарної продукції. Доведено, що найвищу стійкість має вертикальна компенсаційна камера трапецієвидної форми, яка буде стійкою у діапазоні усіх розглянутих глибин (1400 - 2000 м) навіть у рудах невисокої міцності та стійкості. Дещо меншу стійкість мають вертикальні компенсаційні камери та камери склепистої форми, де вивали різної інтенсивності будуть мати місце в нижній частині оголень у рудах низької міцності на глибинах понад 1750 м.

Досліджено конфлікт інформації письмових джерел з даними археології про населення Закарпаття VI-X ст. Висвітлено відкриття залишків раніше невідомої апсиди XI ст. Софійського собору в м. Києві. Проаналізовано технології пізньосередньовічних шкіряних виробів з Тустані. Розглянуто кришечки флаконів венеціанських “ліків від усього” (Тherica) на території України. Досліджено правове регулювання видобування та торгівлі сіллю в середньовічному Угорському королівстві. Увагу приділено першим писемним згадки про Тустань та околиці. Проаналізовано збереження Манявського скиту в Карпатах шляхом музеєфікації пам’ятки. Висвітлено участь Філарета Колесси в роботі науково-апробаційних підрозділів Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Досліджено специфічні риси дахових конструкцій у житлобудівництві бойків.

викладено основні положення технології підземної та комбінованої відкрито-підземної розробки рудних родовищ: закономірності формування зон зсування та обвалення у гірських породах, основні стадії розробки родовищ, способи проведення гірничих виробок та їх кріплення, способи розкриття та підготовки родовищ. Розглянуто комбіновані способи як підземної, так й відкрито-підземної подальшої розробки залізорудних родовищ та основні положення провітрювання шахт. Також приведена гірнича термінологія, яка дає можливість студентам оволодіти базовими термінами та їх значенням, без яких неможливе вивчення циклу наступних спеціальних дисциплін.ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПІДЗЕМНОЇ РОЗРОБКИ РУДНИХ РОДОВИЩ 7 §1.1. Загальні відомості 7 § 1.2. Основні закономірності зсування гірських порід 8 § 1.3. Стадії розробки родовищ 11 § 1.4. Класифікація гірничих виробок 12 § 1.5. Поняття про поверх, блок, панель 23 ГЛАВА II РОЗКРИТТЯ РОДОВИЩ 28 §2.1. Загальні положення 28 § 2.2. Розкриття родовищ вертикальними стволами 29 § 2.3. Розкриття родовищ похилими стволами 33 § 2.4. Розкриття родовища штольнями 36 § 2.5. Розкриття родовища спіральними з’їздами 38 § 2.6. Розкриття родовищ концентраційними горизонтами 39 § 2.7. Комбіновані способи розкриття родовищ 40 § 2.8. Розташування і кількість стволів шахт 42 § 2.9. Розкриття горизонтальних і пологих родовищ 47 ГЛАВА III ПІДГОТОВКА РОДОВИЩ 49 § 3.1. Підготовка горизонтальних пластових родовищ 49 § 3.2. Підготовка крутоспадних родовищ 49 § 3.3. Вибір схеми розкриття та підготовки родовищ 53 ГЛАВА IV ПРОВЕДЕННЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК 55 § 4.1. Основні положення та терміни 55 § 4.2. Проведення горизонтальних виробок 60 § 4.3. Основні знання про проходку стволів шахт 83 § 4.4. Кріплення гірничих виробок 94 ГЛАВА V КОМБІНОВАНА РОЗРОБКА РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН 104 §5.1. Комбіновані способи подальшої розробки залізорудних родовищ Криворізького басейну 104 § 5.2. Досвід застосування та тенденції розвитку геотехнологічних систем «кар'єр-шахта» в світовій практиці 109 § 5.3. Перспективи відпрацювання Криворізького залізорудного басейну комбінованим відкрито-підземним способом 119 ГЛАВА VI ПРОВІТРЮВАННЯ ШАХТ 123 § 6.1. Рудникове повітря 123 § 6.2. Рух повітря по виробкам 125 § 6.3. Схеми провітрювання шахт 127 § 6.4. Кількість повітря для провітрювання шахти 129 § 6.5. Вентиляторні установки 131 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 133 ПЕРЕДМОВА Цей підручник підготовлено на базі навчального посібника «Основи підземної розробки рудних родовищ», доповненого додатковим матеріалом згідно сучасних вимог до вивчення професійно-орієнтованих дисциплін спеціальності «Гірництво». Основне завдання підручника - ознайомити студентів з технологією підземної та комбінованої відкрито-підземної розробки рудних родовищ корисних копалин, основними їх стадіями, особливостями робіт і процесів, що виконуються при цьому. Також необхідно надати студентам гірничу термінологію, щоб закласти в них необхідний фундамент для вивчення циклу наступних спеціальних дисциплін. Наразі видобування природно багатих залізних руд на шахтах Кривбасу здійснюється на глибинах 1200... 1350 м, магнетитових кварцитів на кар’єрах гірничо-збагачувальних комбінатів - 200. .440 м, а балансові запаси залізних руд розповсюджуються до глибин 450...550 м для відкритих й 1700...2100 м - для підземних гірничих робіт. На підземних гірничих роботах гранична глибина підйому складає 1500-1700 м й при існуючих річних потужностях очисні роботи на шахтах досягнуть зазначених глибин через 30-50 років. Для відкритих гірничих робіт проблема подальшого існування є не так гостро вираженою, бо продовжити свою роботу вони можуть поєднавши два способи розробки - відкритий та підземний. Безсумнівно, запаси залізної руди технічно можливо відпрацьовувати й глибше, ніж проектні або граничні глибини, тим самим подовживши термін роботи цих підприємств, але внаслідок відсутності ефективної технології та раціональних схем розкриття це питання залишається невирішеним. Тому обгрунтування раціональних способів та схем розкриття глибоких горизонтів, у тому числі із застосуванням комбінованої відкрито-підземної розробки, які висвітлені у даному підручнику та які дозволять успішно працювати гірничо-видобувним підприємствам без значних капітальних та експлуатаційних затрат, можуть стати у нагоді як студентам, так і фахівцям гірничого профілю. Для кращого сприйняття викладений матеріал ілюстрований необхідними рисунками і схемами, які значно покращують його розуміння та засвоєння.

викладено основні положення технології підземної розробки рудних родовищ, включаючи гірничо-геологічні умови залягання покладів, фізико-механічні властивості гірських порід, пошук, розкриття та підготовку родовищ. Розглянуто основні та допоміжні процеси підземних гірничих робіт, наведено класифікацію систем розробки родовищ. Представлена спеціальна термінологія, яка дозволяє створити у студентів необхідний фундамент для вивчення циклу наступних спеціальних дисциплін. ХАРАКТЕРИСТИКИ ГІРСЬКИХ ПОРІД ТА РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН 7 §1.1. Основні поняття і терміни 7 § 1.2. Форми залягання родовищ корисних копалин 9 § 1.3. Просторове розташування і розміри родовищ 13 § 1.4. Основні фізико-механічні властивості гірських порід і руд 18 ГЛАВА II. ПОШУКИ І РОЗВІДКА РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН ТА ЇХ ЗАПАСИ 23 § 2.1. Пошуки та розвідка родовищ корисних копалин 23 § 2.2. Запаси корисних копалин 32 § 2.3. Втрати та розубоження руди 35 ГЛАВА III. ДЕЯКІ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПІДЗЕМНОЇ РОЗРОБКИ РУДНИХ РОДОВИЩ 37 § 3.1. Загальні відомості 37 § 3.2. Основні закономірності зсування гірських порід 38 § 3.3. Стадії розробки родовищ 41 § 3.4. Класифікація гірничих виробок 43 § 3.5. Поняття про поверх, блок, панель 51 ГЛАВА IV. РОЗКРИТТЯ ТА ПІДГОТОВКА РОДОВИЩ 56 § 4.1. Загальні положення 56 § 4.2. Розкриття родовищ вертикальними стволами 57 § 4.3. Розкриття родовищ похилими стволами 62 § 4.4. Розкриття родовища штольнями 65 § 4.5. Розкриття родовища спіральними з’їздами 67 § 4.6. Розкриття родовищ концентраційними горизонтами 67 § 4.7. Комбіновані способи розкриття родовищ 68 § 4.8. Розташування і кількість стволів шахт 70 § 4.9. Приствольні двори 75 § 4.10. Розкриття горизонтальних і пологих родовищ 76 ГЛАВА V. ПІДГОТОВКА РОДОВИЩ 78 § 5.1. Підготовка горизонтальних пластових родовищ 78 § 5.2. Підготовка крутоспадних родовищ 78 § 5.3. Загальні поняття про вибір схеми розкриття та підготовки родовищ 82 ГЛАВА VI. ПРОВЕДЕННЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК 84 §6.1. Основні положення та терміни 84 § 6.2. Проведення горизонтальних виробок 88 § 6.3. Проходка підняттєвих 112 § 6.4. Основні знання про проходку стволів шахт 121 § 6.5. Кріплення гірничих виробок 132 ГЛАВА VII. ПРОЦЕСИ ПІДЗЕМНИХ ГІРНИЧИХ РОБІТ 142 § 7.1. Загальні відомості, поняття і терміни 142 § 7.2. Відбійка руди 142 § 7.3. Буріння шпурів і свердловин 146 § 7.4. Короткі знання про вибухові речовини та засоби підривання 155 § 7.5. Відомості про дію вибуху в середовищі 162 § 7.6. Відбійка руди шпурами 165 § 7.7. Відбійка руди свердловинами 168 § 7.8. Утворення підсічних камер та відрізних щілин (компенсаційного простору) 185 §7.9. Заряджання шпурів та свердловин вибуховими речовинами 199 § 7.10. Негативні наслідки вибухів 200 § 7.11. Випуск відбитої руди 201 § 7.12. Доставка руди 225 ГЛАВА VIII. ГІРСЬКИЙ ТИСК ТА СПОСОБИ КЕРУВАННЯ НИМ 268 §8.1. Напружений стан масиву порід та гірський тиск 268 § 8.2. Способи підтримання виробленого простору 271 ГЛАВА IX. СИСТЕМИ РОЗРОБКИ РУДНИХ РОДОВИЩ 275 §9.1. Основні положення. Виробничі процеси очисного виймання 275 § 9.2. Класифікація систем розробки 275 § 9.3. Системи розробки з відкритим очисним простором 277 § 9.4. Системи розробки з магазинуванням руди 282 § 9.5. Системи розробки з закладкою виробленого простору 284 § 9.6. Системи розробки з обваленням руди і вміщуючих порід .. 286 ГЛАВА X. РУДНИКОВИЙ ТРАНСПОРТ ТА ПІДЙОМ 290 § 10.1. Транспорт 290 § 10.2. Рудниковий підйом 293 ГЛАВА XI. МЕТОДИ ПЕРВИННОГО ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПІДЗЕМНОГО ВИДОБУТКУ 295 § 11.1. Загальні положення 295 § 11.2. Дроблення і подрібнення руди 300 § 11.3. Грохочення і класифікація 310 § 11.4. Магнітні та електричні способи збагачення 320 § 11.5. Гравітаційні способи збагачення 325 § 11.6. Зневоднення 331 ГЛАВА XII. ПРОВІТРЮВАННЯ ШАХТ 334 § 12.1. Рудникове повітря 334 § 12.2. Рух повітря по виробкам 336 § 12.3. Схеми провітрювання шахт 338 § 12.4. Кількість повітря для провітрювання шахти 340 § 12.5. Вентиляторні установки 341 ГЛАВА XIII. ШАХТНИЙ ВОДОВІДЛИВ 343 ГЛАВА XIV. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ГІРНИЧОГО ВИРОБНИЦТВА 345 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 350 ПЕРЕДМОВА Цей підручник підготовлено на базі навчального посібника «Основи підземної розробки рудних родовищ», доповненого додатковим матеріалом згідно сучасних вимог до вивчення професійно-орієнтованих дисциплін спеціальності «Гірництво». Основне завдання підручника - ознайомити студентів з технологією підземного видобутку корисних копалин, особливостями робіт і процесів, що виконуються при цьому, та зв’язком між ними. Дати чітке уявлення про спеціальну термінологію, щоб створити у студентів необхідний фундамент для вивчення циклу наступних спеціальних дисциплін. Гірниче, і зокрема гірничорудне виробництво з підземним способом видобутку корисних копалин, досить багатогранне, що визначається, з одного боку, великою різноманітністю типів, форм, умов розробки родовищ, а з іншого — великою кількістю різних робіт, процесів, що виконуються.

Книга присвячена етапам становлення і формування творчого колективу кафедри підземної розробки родовищ корисних копалин КНУ-КТУ-КГРІ на історичному тлі розвитку гірничовидобувного комплексу Криворізького залізорудного басейну.Сьогодні кафедра підземної розробки корисних копалин (ПРРКК) є гармонійним колективом гірників-інтелектуалів, здатним формувати нові покоління гірничих інженерів і генерувати технології, що враховують зміни гірничо- технологічних умов видобутку твердих корисних копалин. Етапи становлення кафедри, формування її творчого надбання і науково-педагогічного клективу зі своєрідною методикою викладання були доволі непростими і цікавими. Інтегрована в загальний процес розвитку гірництва у Криворізькому басейні тривалістю майже півтора сторіччя, кафедра відображала і, ми впевнені, буде відображати його риси і характерні особливості. Через обмеженість обсягу, відведеного для викладення матеріалу, автори просять вибачення за, можливо, неповне висвітлення особистого внеску співробітників КНУ-КТУ-КГРІ, які в даний час працюють на інших кафедрах, а також тих, чиї життєві шляхи на початку трудової діяльності були пов’язані з нашою кафедрою. Автори також висловлюють подяку всім керівникам структурних підрозділів та співробітникам КНУ за активну та дієву допомогу в написанні книги. Ця книга присвячується мужнім і сильним людям, професія яких - «гірничий інженер».

Досліджені питання кореляції параметрів буровибухових робіт (БВР) при підземній розробці унікального родовища залізних руд Запорізького залізорудного комбінату, руда якого має включення міцних магнетитових кварцитів. Існуюча на підприємстві методика розрахунку параметрів БВР має бути удосконалена для урахування гетерогенності рудного масиву. Мета роботи - удосконалення технології буровибухових робіт за рахунок уточнення закономірностей розподілу енергетичних витрат вибухових речовин при відбійці корисних копалин з диференційованими фізико-механічними властивостями. У якості основних методів досліджень використані аналітичні методи розрахунків параметрів буровибухових робіт, експериментальні методи дослідження промислових характеристик багатих залізних руд та магнетитових кварцитів родовища шахти "Експлуатаційна" ПрАТ "ЗЗРК", порівняльні дослідження існуючих вибухових речовин різної енергетичної потужності. Визначені нові закономірності фрагментації корисних копалин при відбійці складноструктурних покладів багатих залізних руд з включеннями міцних магнетитових кварцитів. Встановлені нові залежності енергетичної насиченості масиву різної міцності руд при використанні різнотипних вибухових речовин. Визначені закономірності дали змогу удосконалити параметри буровибухових робіт в умовах родовища багатих залізних руд шахти "Експлуатаційна" ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат". На основі виконаних досліджень удосконалена методика визначення параметрів буровибухових робіт, які дозволяє враховувати фізико-механічні характеристики багатих залізних руд і магнетитових кварцитів та рекомендувати вибухові речовини з оптимальними енергетичними показниками. У якості прикладу виконано розрахунки для очисного блоку 1/23с гор. 710 - 840 м шахти "Експлуатаційна" ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат", які дозволяють поліпшити техніко економічні показники видобутку руди в цілому по блоку.

Вперше системно висвітлено тему політичних репресій комуністичної тоталітарної влади. Досліджено питання перебігу політичних репресій з другої половини 1937 до кінця 1938 рр., коли радянська влада в умовах мирного часу без будь-яких підстав посилила наступ на власний народ, розпочала здійснювати позасудовими методами "великий терор" - знищення тисяч громадян за соціальними та національними ознаками. Зауважено, що практика незаконних репресій трималася на принципі фабрикації звинувачень з політичними елементами - вигаданими категоріями членів "контрреволюційних", "націоналістичних" організацій, троцькістських блоків, антирадянських партій (есери, меншовики, кадети, монархісти тощо), "фашистських", "церковно-монархічних", "сектантських", неіснуючих "повстанських організацій" тощо.

Наведено результати досліджень із пізнання особливостей функціонування ґрунтових режимів, які становлять основу системи раціонального використання й управління ґрунтовими режимами осушених земель України. Надано характеристику гідроморфних ґрунтів як об'єктів, що підлягають меліорації: дренуванню, водорегулюванню, повторному зволоженню тощо. Висвітлено закономірності й особливості перебігу ґрунтових процесів в осушених ґрунтах, систематизовано основні напрями їх ефективного й екологічно безпечного використання.

Висвітлено актуальні проблеми гірничої промисловості. Охарактеризовано наслідки діяльності гірничодобувних підприємств для стану земель ландшафту Криворіжжя та загальні вимоги до їх відновлення. Розглянуто раціональне використання мінерально-сировинної бази Кривбасу, складування розкривних порід у відвалах, нарощування хвостосховищ, рекультивація порушених земель. Описано особливості функціонування великих техно-гео-екосистем при вилученні природних ресурсів. Окреслено розробку інноваційних природоощадних технологій видобутку та їх комплексне впровадження на залізорудних шахтах України.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.342.1

Рубрики:

Рідкісні та розсіяні елементи та їх сполуки у ґрунті. Мікроелементи. Мікросполуки

Шифр НБУВ: Ж29253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - аналіз дослідження еволюції напружено-деформованого стану масиву при відпрацюванні покладу камерними системами розробки з закладкою виробленого простору відходами гірничого виробництва. Методи дослідження - детальний техніко-економічний аналіз і дослідження факторів і умов, що впливають на ефективність діагностування і обліку силових взаємодій і трансформацій природного і штучного полів напружень при формуванні очисних камер і їх наступній закладці відходами гірничого виробництва виконувались математичними методами із застосуванням методу кінцевих елементів та програмного комплексу Ansys 16.2. Стан і параметри напружено-деформованого стану масиву на ділянці рудного покладу досліджувався з урахуванням етапного характеру навантаження гірських порід. Кількість розрахункових етапів в дослідженні приймалася аналогічною кількості технологічних циклів очисних робіт при відпрацюванні шахтного поля. За допомогою досліджень встановлено нові закономірності змін напружено-деформованого стану масиву при початковому, проміжному та кінцевому етапах відпрацювання камер на ділянці, що діагностується. Встановлена величина інверсії вертикальних деформацій гірського масиву при поетапному відпрацюванні та наступному заповненні камери подрібненими пустими породами, що дозволяє встановити закономірності впливу об'ємного стиснення на стійкість комбінованих штучних масивів. Виконаними дослідженнями розроблена та запропонована ефективна технологія відпрацювання та закладки камер відходами виробництва, що дозволяє утилізувати відходи гірничо-металургійних підприємств у відпрацьованому підземному просторі камер другої черги. На підставі виконаних досліджень та встановлених залежностей запропоновані оптимальні варіанти технології закладки камер другої черги пустими породами. Запропонована технологія забезпечує необхідну несучу здатність штучних ціликів твердіючої закладки камер першої черги, оскільки створює умови об'ємного стиснення для всього комбінованого закладного масиву та дозволяє утилізувати відходи гірничометалургійних підприємств у відпрацьованому підземному просторі камер другої черги, вирішуючи одну з головних екологічних проблем Криворізького залізорудного басейну.

Викладено результати багаторічних напрацювань з пізнання закономірностей сучасної трансформації осушених торфовищ за різних умов їх використання, а також основні напрями їх ефективної та екологічно безпечної експлуатації. Охарактеризовано та дано оцінку різним методологічним підходам щодо вивчення еволюційної спрямованості сучасного ґрунтоутворення на зазначених, екологічно надто вразливих природних об'єктах. Наведено параметри інтенсивності осідання (пониження поверхні та зменшення потужності торфового покладу) та спрацювання (втрати торфової маси та запасів в ній органічного вуглецю) осушеного торфовища, які отримано в тривалих стаціонарних дослідженнях в заплаві р. Цир, Камінь-Каширського району, Волинської області. Особливу увагу приділено проблемі вуглецевого бюджету в торфовому ресурсі України. Запропоновано методи визначення балансу та шляхи урівноваження вуглецевих потоків. Залежно від природи та умов залягання кожного конкретного торфово-земельного угіддя, обґрунтовано диференціацію напрямів і підходів до їх збалансованого використання.

У монографії викладено особливості розробки оптимальних енергетичних систем з урахуванням наявного потенціалу відновлюваних джерел енергії у Лісостепу України. Висвітлені питання з раціонального використання природних, матеріальних ресурсів і енергії, застосовування ресурсо- і енергозбереження в Лісостепу Україні. Обгрунтовано шляхи збільшення врожайності та енергетичної ефективності виробництва відновлюваної рослинної сировини енергетичних культур. Запропоновано використання доступного потенціалу відновлюваних джерел енергії (сонячна, вітрова, геотермальна та енергія біомаси) на основі замкненого циклу-від виробника до споживача та розробці оптимальних енергетичній' систем з урахуванням наявного потенціалу відновлювальних джерел енергії в умовах Лісостепу України. Запропоновано методичні засади економічної та енергетичної оцінки вирощування сільськогосподарських та енергетичних культур. Ж Матеріали монографії розраховані на науковців, здобувачів вищої освіти, викладачів вищих навчальних закладів, а також громадським діячам, спеціалістам та керівникам суб'єктів господарювання

Мета роботи - моделювання очисних камер різної форми на еквівалентних матеріалах при підземній розробці залізних руд Криворізького залізорудного басейну. З пониженням гірничих робіт навколо очисних камер зростає гірський тиск, який призводить до їх часткового обвалення, а як наслідок зниження вмісту корисного компоненту в видобутій рудній масі. Теоретичними дослідженнями доведено, що очисні камери параболічної форми є більш стійкими у порівнянні з камерами прямокутної форми, але лабораторним дослідження приділено не було достатньої уваги, щоб підтвердити дану теорію. В процесі моделювання застосовували комплексний метод досліджень, який полягав з аналітичного визначення параметрів очисних камер та лабораторне моделювання з застосуванням еквівалентних матеріалів. Суттєвою відмінністю даних досліджень є те, що при виготовленні еквівалентного матеріалу враховували масштаб фактору часу. Встановлено, що очисна камера параболічної форми у порівнянні з прямокутними збільшує свою стійкість в 1,1 - 1,5 рази. При цьому, на стійкість камери параболічної форми суттєво впливають радіуси вертикального та горизонтального оголень, які залежать від фізико-механічних властивостей гірського масиву. Для зменшення засмічення руди при її випуску з очисних камер, що призведе до підвищення вмісту корисного компоненту в рудній масі, очисні камери доцільно формувати не прямокутної форми, а у вигляді параболи. Формування очисних камер параболічної форми при відпрацюванні магнетитових кварцитів дозволить зменшити ширину міжкамерних ціликів. В лабораторних умовах на моделях з використанням еквівалентного матеріалу досліджували як впливає термін існування на стійкість очисних камер прямокутної, шатрової та склепистої форм. За результатами лабораторних досліджень встановлено, що раціональна форма очисної камери з умови її стійкості та терміну існування є параболічна. Достовірність результатів моделювання підтверджується високою збіжністю отриманих значень.

Мета роботи - розробка методики визначення мінімально допустимої безпечної товщини міжповерхового цілика-стелини при підземному блоковому вилуговуванні уранових руд з відпрацюванням покладів спареними по висоті блоками. Для визначення несучої здатності стелин було застосовано аналітичні методи теорії пружності гірських порід та законів гірничої механіки. Це надає змогу за умов відсутності практичного досвіду застосування на шахтах Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" технології відпрацювання покладів спареними по висоті блоками при підземному блоковому вилуговуванні уранових руд визначати для конкретних умов виймальних блоків необхідну товщину стелин, яка забезпечує їх стійкість. На вітчизняних шахтах та у світовій практиці відсутній досвід відпрацювання покладів уранових руд шляхом їх підземного блокового вилуговування спареними по висоті блоками. Тому уперше запропонована методика визначення безпечної товщини стелин для конкретних гірничо-геологічних та гірничотехнічних умов при застосуванні вищезазначеної технології видобування уранових руд. Запропоновано методику визначення товщини стелин при застосуванні підземного блокового вилуговування уранових руд з відпрацюванням покладів спареними по висоті блоками надає змогу на етапі виконання проектних робіт визначити їх необхідну для конкретних гірничо-геологічних умов товщину. Це надає можливість уникнути можливого руйнування стелин, забезпечити їх стійкість і безпеку робіт. На підставі виконаних досліджень та встановлених залежностей опрацьований алгоритм визначення товщини стелин для конкретних умов очисних блоків шахт Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". Визначення безпечної товщини стелини згідно запропонованої методики надає змогу реалізувати при застосуванні підземного блокового вилуговування уранових руд технологію відпрацювання покладів спареними по висоті блоками. Це дозволяє забезпечити безпеку робіт та зменшити собівартість видобутку уранових руд за рахунок скорочення обсягів проведення гірничих виробок.

Мета роботи - аналіз, дослідження та розробка ефективних варіантів випуску відбитої руди біля лежачого боку рудних покладів з недостатніми кутами падіння при формуванні похилого обмежуючого контакту відбитої руди з очисним вибоєм. Виконано детальний техніко-економічний аналіз факторів і умов, які впливають на ефективність випуску відбитої руди з малорухомої зони біля лежачого боку покладів. Дослідження випуску відбитої руди виконувалось на лабораторних моделях з урахуванням масштабу моделювання. Застосування методів фізичного моделювання, заснованих на теорії подібності, дозволив зробити висновки, які лягли в основу наукових та практичних рекомендацій з випуску відбитої руди при формуванні похилого обмежуючого контакту відбитої руди з очисним вибоєм. Лабораторними дослідженнями встановлено оптимальні параметри пошарової відбійки руди, яка дозволяє здійснювати випуск відбитої руди з малорухомої зони на лежачому боці покладів з мінімальними втратами та розубоженням. Встановлено залежності товщини шару відбиваємої руди з урахуванням можливості отримання максимальних показників вилучення відбитої руди. Виконаними дослідженнями розроблена та запропонована ефективна технологія пошарової відбійки та випуску відбитої руди, яка дозволить підвищити ефективність випуску без додаткових витрат на формування уловлюючих виробок лежачого боку та інших заходів, які застосовують на шахтах для вилучення запасів малорухомої зони на лежачому боці покладів. На підставі виконаних досліджень та встановлених залежностей запропоновані оптимальні варіанти технології пошарової відбійки та випуску відбитої руди при формуванні похилого обмежуючого контакту відбитої руди з очисним вибоєм. Доведена доцільність відбійки похилими шарами з формуванням обмежуючого контакту відбитої руди з очисним вибоєм. Запропоновано пошаровий випуск похилим потоком.

За результатами чисельних розрахунків визначено оптимальні розміри вакуум-плазмового дискретного покриття за мінімальним напружено-деформованим станом. Запропоновано модель по визначенню напружено-деформованого стану дискретних покриттів від дії симетричного силового навантаження.

Мета роботи - удосконалення методики визначення параметрів буровибухових робіт за рахунок врахування коефіцієнта енергоємності відбійки гірських порід при обваленні масиву на похиле оголення в умовах напружено-деформованого стану масиву гірських порід. Застосування аналітичного методу досліджень дозволило врахувати вплив кута нахилу похилого оголення на напружено-деформований стан масиву, що підлягає обваленню. Математичними методами виявлені закономірності та встановлені залежності, які дають можливість адекватно врахувати кут нахилу похилого оголення при коригуванні параметрів буровибухових робіт. Враховуючи практику роботи шахт Кривбасу запропоновані певні обмеження діапазону визначення коефіцієнта енергоємності відбійки гірських порід. Наукова новизна роботи полягає у встановленні нових закономірностей впливу коефіцієнта енергоємності відбійки гірського масиву на параметри буровибухових робіт. Визначені нові залежності впливу напружено-деформованого стану масиву на параметри БВР при обваленні на похиле оголення (компенсаційний простір) з урахуванням кута його нахилу. Встановлені обмеження діапазону отриманих чисельних значень даного коефіцієнта при відбійці масиву на будь-який тип оголень. Удосконалено методику коригування параметрів буро-підривних робіт залежно від змінення напружено-деформованого стану рудного масиву при його обваленні на будь-який тип оголення (горизонтальне, вертикальне або похиле). Розроблена методика виключає можливості отримання некоректних результатів за умов відбійки, коли стан оголень може бути критичним з точки зору їх імовірного самообвалення. Створена спеціалізована комп'ютерна програма, яка дозволяє оперативно отримувати значення основних параметрів бурови-бухових робіт для конкретних умов та аналізувати прогнозні значення якості подрібнення масиву, який підлягає обваленню. Запропонована методика визначення коефіцієнта енергоємності відбійки гірських порід при обваленні масиву на похиле оголення, яка надає можливість враховувати кут його нахилу. Запропоновані обмеження стосовно розрахованих чисельних значень вищезазначеного коефіцієнта.

Проаналізовано результати чисельних розрахунків напружено-деформованого стану різальної кромки інструменту без покриття, з суцільним та дискретним покриттями. Розглянуто задачі визначення температурного поля та аналіз напружено-деформованого стану з урахуванням нерівномірного розподілу температур і задача по визначенню напружено-деформованого стану від дії нерівномірного силового навантаження, а також комбінована задача по визначенню напружено-деформованого стану різальної кромки з урахуванням температурної та силової складових навантаження.