Представлены результаты исследований по определению объемов отставания вскрышных работ. Предложены критерий и методика определения параметров вскрышного борта и календарного планирования горных работ в условиях отставания по вскрыше.

Показаны пути повышения содержания железа в товарной руде в условиях рудника им. Кирова, которые могут быть реализованы в короткие сроки и без капитальных затрат.

Рассмотрена проблема безопасного ведения работ в породах и рудах с природными сульфидами. Обоснованы условия безопасного применения промышленных ВВ в сульфидосодержащих породах на карьерах.

Отмечено, что при проведении подэтажных выработок буровзрывным способом, особенно в слабых рудах и породах, объем закрепного пространства существенно больше того, который необходим для размещения минимально необходимой затяжки. Рассмотрены пути снижения активности обрушений пород при проведении подэтажных выработок.

Наведено геомеханічне і технологічне обгрунтування видобутку запасів каїніто-лангбейнітових руд під дренажною траншеєю в кількості 1,3 млн. т. За рахунок цього строк існування Домбровського кар'єру збільшується до двох років.

Даны геометрическая и технологическая схемы применяемых систем разработки крепких руд. Предложены фронтально-бесцеликовые схемы технологий подготовки и отработки залежей крепких железных руд, позволяющие значительно улучшить технико-экономические показатели очистной выемки.

Приведены результаты исследований по экологии, экономике и технологии комплексной открыто-подземной разработки рудных месторождений. Предложены новые способы выемки руд в нерабочих бортах и ниже отметки дна карьера с использованием технологии открыто-подземных работ (ОПР), образующей взаимосвязанный технологический комплекс. Раскрыты геомеханические основы расчета устойчивости бортов карьера и открытых выработанных пространств, изложены способы их поддержания в устойчивом состоянии. Описаны расчетные методы возможных вариантов проветривания ОПР.

Освещены вопросы контроля качества минерального сырья с использованием физических, магнитных и электромеханических методов. Рассмотрено состояние проблемы контроля качества руд черных металлов при добыче и переработке. Приведены классификация факторов, определяющих выбор методов оперативного контроля за качеством минерального сырья, и математическая модель выбора геометрии измерения интегрального потока рассеянного гамма-излучения. Исследованы физико-химические и физико-механические свойства горных пород и технологических параметров средств оперативного контроля качества руд черных металлов в различных технологических цепях и при различных геометриях измерения интенсивности рассеянного гамма-излучения. Изложены физические особенности средств оперативного контроля и управления качеством железорудного сырья при добыче и переработке.

Освещены научные основы скважинной гидравлической добычи полезных ископаемых, а также главных элементов систем опробования и разработки. Предложены научные основы проектирования систем, приведена классификация систем опробования и разработки.

Приведена методика определения объема выпуклого многогранника, заданного координатами верхнего и нижнего контуров в пространстве с использованием "игольчатого метода" и рассмотрена его практическая реализация при подсчете вынутой горной массы на рудных карьерах.

Приведены результаты экспериментальных исследований гравитационной сегрегации скальной горной массы, методов снижения сейсмического воздействия массовых взрывов на основе управления направленностью сейсмического волнового поля и применения рациональных конструкций скважинных зарядов. Рассмотрен вопрос о повышении безопасности подземных систем разработки месторождений полезных ископаемых. Проанализированы особенности флотации фосфора из желваковых фосфоритовых руд. Определены направления повышения эффективности измельчения окисленных железных руд.

Рассмотрены результаты отечественного и зарубежного опыта горно-химической добычи полезных ископаемых комбинированными технологиями выщелачивания при разработке рудных залежей сложной структуры Украины, России, Казахстана и др. Описана методика лабораторных и промышленных исследований комбинированных технологий разработки балансовых запасов традиционным способом добычи и переработки, а потерянных ранее руд - с извлечением металлов на месте залегания с помощью подземного блочного выщелачивания и дана классификация предложенных технологий.

Обоснована рациональная технология подземной добычи магнетитовых кварцитов, приведено технико-экономическое сравнение разработанной технологии - этажно-камерной системы разработки с отбойкой массива крупномасштабными зарядами ВВ и предварительным оконтуриванием отбиваемого блока экранирующими полостями с этажно-камерными системами разработки руды с отбойкой руды глубокими скважинами и вертикальными концентрированными зарядами.

Індекс рубрикатора НБУВ: И330.1

Рубрики:

Підземна розробка родовищ рудних (металевих) корисних копалин

Шифр НБУВ: Ж23889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему вдосконалення методів обгрунтування раціональних технологічних рішень і розрахунку параметрів підземного видобутку залізних руд під час проектування виробничих об'єктів даного видобутку. Розроблено теоретичні засади системного підходу до проектування та побудови моделей гірничотехнологічних об'єктів. Розроблено системну модель підземного гірничо-видобувного виробництва. Удосконалено метод автоматизованого вибору проектних рішень. Запропоновано систему моделювання основних гірничотехнологічних об'єктів підземного видобутку залізних руд. Наведено дані щодо ефективності використання даної системи у практиці проектування виробничих об'єктів такого видобутку залізної руди.

Вперше антропогенні морфоструктури класифіковано за характером їх впливу на підземні геотехнологічні процеси. Розроблено концепцію та методичні принципи наукового обгрунтування технології та параметрів вибухової відбійки за умов техногенезу. Встановлено закономірності геомеханічного впливу геотехногенних формувань на рудні масиви, які руйнуються вибухом, з урахуванням яких обгрунтовано оптимальний рівень їх вибухового енергонасичення. Вперше з використанням принципів дискретизації енергетичного поля вибуху встановлено закономірності зміни технологічних параметрів відбійки шарів руди за варіюючих у широкому діапазоні значень потрібного рівня їх вибухового енергонасичення. Встановлено характер залежності кількості енергії вибухових речовин (ВР), що трансформується у масив, який руйнується, від об'ємної щільності енергії вибуху та фізико-механічних властивостей руд, який свідчить про можливість вибухового енергонасичення відбиваних шарів до оптимального рівня за рахунок газодинамічної локалізації продуктів детонації ВР у свердловинах. Вперше для зарядів ВР завдовжки понад 25 м дано кількісну оцінку процесу детонації за умов газодинамічної локалізації продуктів вибуху в свердловині. Для умов підземного відпрацювання підкар'єрних запасів встановлено залежності параметрів вибухової відрізки "плаваючих" стелин від енергетичних характеристик зарядів ВР і режимів формування налягаючих внутрішніх відвалів скельного розкриття.

Установлено кореляційну залежність зміни тиску ударної повітряної хвилі по перерізу виробки, залежності ступеня перфорації перемички від ширини смуги захисного елементу. Розроблено методику розрахунку максимально припустимого тиску ударної повітряної хвилі, що прикладається до перемички, яка враховує міцнісні характеристики конструктивних елементів та ступінь її перфорації. Доповнено методику розрахунку параметрів ударних повітряних хвиль, що враховує режим короткоуповільненого підривання і тип застосованої вибухової речовини.

Обгрунтовано шляхи розв'язання наукової проблеми комплексної відкрито-підземної розробки рудних родовищ і наукові засади оптимального режиму та параметрів відкритих, відкрито-підземних і підземних робіт, що створюють єдиний взаємопов'язаний технологічний комплекс для відпрацювання родовищ на повну глибину та за всією площею. Розроблено нові принципи поєднання відкритих і підземних робіт з утворенням взаємопов'язаного технологічного комплексу та єдиного виробленого простору, які підтверджено 11-ма винаходами. Розроблено методологію визначення параметрів відкрито-підземного ярусу, зокрема, графоаналітичний метод виявлення його межової глибини й аналітичні методи оптимізації параметрів на базі експериментальних і промислових даних. Запропоновано методологію визначення оптимальних меж відкритого, підземного та відкрито-підземного способів, що утворюють взаємопов'язаний технологічний комплекс для розробки родовищ на економічно раціональну глибину та за всією площею на базі еколого-економічних чинників.

На підставі теоретичних, лабораторних та експериментальних досліджень встановлено, що обвалена руда має неоднорідні сипучі властивості. Вивчено особливості їх формування. Виявлено нові закономірності випуску обваленої руди з неоднорідними сипучими властивостями. Доведено, що фігури випуску такої руди мають псевдоеліптичну форму. Розкрито закономірності формування параметрів псевдоеліптичних фігур випуску під дією комплексного впливу фізичних особливостей обваленої руди, гірничого тиску та технологічних параметрів. Розроблено методику визначення геометричних параметрів псевдоеліптичних фігур випуску й окремих їх елементів. Обгрунтовано теоретичні основи та практичні методи управління випуском навантаженої руди з неоднорідними сипучими властивостями. Запропоновано нові методи зменшення якісних і кількісних втрат руди під час випуску. Створено ефективні варіанти ресурсоощадних технологій очисної виїмки, які забезпечують суттєве зниження рівня втрат і засмічення руди в ході підземної розробки.

Обгрунтовано параметри камер складної форми другої черги відпрацювання запасів систем розробки з твердіючим закладанням з урахуванням напруженого стану конгломерату та порядку відпрацювання рудних запасів. Враховано закономірності розподілу напружень у масиві навколо очисних камер складної форми в системі розробки з твердіючим закладанням виробленого простору. Моделювання проведено на фізичних і математичних моделях з застосуванням числових методів для декількох десятків варіантів положення елементів високої очисної камери з дотриманням історії розвитку відпрацювання запасів на Південно-Білозірському родовищі залізних руд. Встановлено закономірності розподілу коефіцієнта концентрації еквівалентних напружень від просторового положення елементів камери, фізико-механічних властивостей масиву конгломерату в покрівлі, послідовності відпрацювання очисних камер у поверсі та за глибиною рудного покладу. Реалізовано методичний підхід до вибору технологічних параметрів розміщення підготовчих і нарізних виробок для камер другої черги відпрацювання запасів та їх конфігурації з урахуванням напруженого стану оточуючих порід і механізму захисної дії закладного масиву.