У контексті етнонімічних характеристик розкрито особливості національної ідентифікації галицьких українців у XIX - першій половині XX ст., які віддзеркалювали соціально-політичну й етнокультурну ситуацію в краї. Проаналізовано дискурс щодо вибору назви для означення українського народу в середовищі різних політичних течій, духовенства, наукових кіл, молодіжних товариств тощо. Показано, як зі зростанням національної самосвідомості терміни "русин", "руський", "руский", котрі протягом XIX ст. вживалися стосовно представників українства на галицьких теренах, напередодні та в роки Першої світової війни, а ще більше - української революції 1917 - 1921 pp. поступово витісняються етнонімом "українець", що й стає назвою сучасної української нації. Поступову заміну терміна "русин" відповідником "українець" в означенні українців Галичини допомагають розкрити назви, отримані від інших народів - поляків, німців, євреїв та ін., котрі також населяли цей край.

Здійснено теоретичне обгрунтування та емпіричне вивчення взаємозв'язку між мотиваційними характеристиками допомоги іншій людині й стилем життя особистості на прикладі професійної групи медичних сестер. Розглянуто феномен допомагаючої поведінки особистості та зазначено його інтеракційну природу. Окреслено мотиваційну детермінацію допомоги іншій людині в зовнішніх і внутрішніх характеристиках прояву та виокремлено групу просоціальних мотивів, які пов'язані з усвідомленням суспільного значення діяльності й почуттям обов'язку. Наголошено, що в індивідуальній історії розвитку людини, саме мотиваційна система визначає стиль життя людини. Конкретизовано понятійне використання "стилю життя" та підкреслено необхідність вивчення стильової організації життя для групи допомагаючих професій. Розроблена програма емпіричного дослідження, а також комплекс використаних методів математичної обробки результатів дав змогу конкретизувати теоретичні положення у вигляді реальних психологічних фактів: медичні сестри з різним рівнем прояву мотивації допомоги демонструють специфічні показники їх стильової організації життя, які оформлені в активно-регламентований (середній рівень прояву мотивації допомоги, середній рівень фасилятивного потенціалу, стилі життя "колесо" й "лабіринт", "материнський" професійний тип і тип "сестри-рутинера") та активно-емпатійний (високий рівень прояву мотивації допомоги, високий рівень фасилятивного потенціалу, стилі життя "східці" й "ескалатор", "материнський" професійний тип) комплекси стильової організації життя.

Узагальнено результати досліження цінностей і духовного розвитку особистості. Розглянуто методологічні проблеми вивчення особистості та динаміку ціннісних орієнтацій громадян України та Польщі. Проаналізовано проблему часової орієнтації людини та її ціннісне ставлення до процесів глобалізації. Простежено зміни в преференціях цінностей у польської молоді після 1989 р. Досліджено чинники формування духовних цінностей людини. Наведено результати дослідження впливу життєвих сценаріїв на спрямованість особистості в юнацькому віці. Представлено узагальнені положення щодо системогенезу структурно-функціональної організації професійної безпеки особистості на різних етапах професіоналізації, зазначено синергетичні ефекти самоуправління професійною безпекою особистості. Теоретично обгрунтовано й емпірично вивчено особливості батьківсько-дитячих взаємин підлітків із суїцидальними намірами. Описано причини формування дитячих неврозів, наведено їх класифікацію.

Висвітлено структурний розвиток процесу європейської інтеграції на початку ХХІ ст. Розглянуто теоретичні та правові засади функціонування ЄС. З'ясовано особливості взаємодії між національними, загальноєвропейськими та регіональними владними інституціями, роль неурядових інституцій у багаторівневому (мережевому) управлінні ЄС. Подано таблиці, схеми, рисунки, які допоможуть аналізувати основні проблеми інституційної моделі урядування (мережевого управління) ЄС. Розкрито особливості монетарної, торгівельної, екологічної, соціальної політики країн-членів ЄС, інструменти реалізації політики відносин зі східними та південними сусідами (країнами Північної Африки, Близького Сходу та СНД). Увагу приділено становленню та розвитку відносин між Україною та ЄС.

Викладено методи вивчення самоактуалізації безробітного в контексті гуманістичної психології. Досліджено вплив локусу контролю особистості на орієнтацію безробітних до самозайнятості. Розкрито особливості взаємозв'язку ціннісно-смислової сфери та емоційного вигорання. Увагу приділено питанням підвищення ефективності професійної орієнтації в контексті нового закону про зійнятість населення. Розглянуто мотиваційні чинники працевлаштування безробітних. Проаналізовано психологічні виміри професійної успішності.

Проаналізовано структурний розвиток процесу європейської інтеграції. Розглянуто теоретичні та правові засади функціонування ЄС. З'ясовано особливості взаємодії між національними, загальноєвропейськими та регіональними владними інституціями, роль неурядових інституцій у багаторівневому (мережевому) управлінні ЄС. Використано таблиці, схеми, рисунки, які допоможуть краще засвоїти матеріал, аналізувати основні проблеми інституційної моделі урядування ("мережевого управління") ЄС. Охарактеризовано особливості спільних політик країн-членів ЄС: монетарної, торгівельної, екологічної, соціальної, інструменти реалізації політики відносин із східними та південними сусідами.

Розглянуто теоретично-методологічні засади дослідження Я-концепції безробітного, її емпіричні кореляти, діагностичні методи та процедури виявлення основних її складових (Я-образу, самооцінки, самоефективності безробітного у сферах діяльності та спілкування, самоактуалізації на ринку праці й ясність Я-концепції). Увагу приділено психологічній підтримці та допомозі безробітному в корекції (самокорекції) відхилень у розвитку складових його Я-концепції.

Висвітлено теоретико-методологічні засади психології особистості безробітного. Проаналізовано психологічні особливості безробітного в контексті понять біхевіоризму, когнітивної та трансперсональної психології. Простежено поведінкові стратегії безробітних під час пошуку роботи. Досліджено моральні ціннності цієї категорії людей, гендерні особливості розвитку конкурентоздатності безробітних - майбутніх підприємців. Показано особливості професійного стресу у працівників служби зайнятості. Виявлено психологічні чинники фунціонування базового центру зайнятості. Проаналізовано процес саморозвитку як чинник підвищення конкурентоспроможності на ринку праці. Розглянуто методи надання психологічної допомоги безробітним, питання профілактики довготривалого безробіття. Визначено фактори, які детермінують кризи професійного розвитку.

Висвітлено актуальні питання психології праці й управління в контексті діяльності державної служби зайнятості. Охарактеризовано форми та методи надання психологічної допомоги та підтримки безробітним в центрах зайнятості України. Проаналізовано теоретико-методологічні засади психології безробітного. Розглянуто психологічні особливості життєвого та професійного самовизначення сучасної молоді. Розкрито проблеми професійно-трудової реабілітації інвалідів з психоневрологічними захворюваннями. Проаналізовано особливості ціннісних орієнтацій безробітних з вищою освітою. Висвітлено проблеми психоемоційного вигоряння працівників регіонального центру зайнятості. Увагу приділено емпіричним корелянтам смисложиттєвих орієнтацій особистості, особливостям формування професійної самосвідомості старшокласників, умовам розвитку конкурентно значущих якостей майбутніх психологів.

Висвітлено окремі аспекти життя та діяльності поета, етнографа, історика, публіциста, греко-католицького священника о. М. Шашкевича та його найближчих сподвижників І. Вагилевича та Я. Головацького, їх роль в національно-культурному відродженні Галичини. Узагальнено відомості про громадсько-культурного діяча Золочівщини, опікуна убогих і знедолених у Львові, мецената різних заходів національного спрямування І.-З. Авдиковського. Увагу приділено відтворенню образу природи у творах Галицьких романтиків (М. Мохнацького, А. Лянге, М. Устияновича, І.-П. Лучинського, З.-Б. Стенчинського).

Розглянуто феноменологію сприйняття аплікантами ситуації безробіття, зокрема її афективних, аксіологічних, когнітивних та праксеологічних складових.

Розкрито теоретико-методологічні засади психології праці та управління, професійного самовизначення особистості за умов європейської інтеграції. Висвітлено проблеми психології праці в діяльності служби зайнятості, Я-концепцію особистості в контексті суб'єктно-вчинкової парадигми, особливості мотиваційної спрямованості особистості у політичній діяльності. Визначено професійну конкурентоздатність особистості у психологічному аспекті, роль психологічних особливостей у професійному самовизначенні, вплив індивідуально-типологічних властивостей на діяльність спеціалістів служби зайнятості.

Раскрыты теоретико-методологические основы психологии труда и управления, профессионального самоопределения личности в условиях европейской интеграции. Освещены проблемы психологии труда в деятельности службы занятости, Я-концепция личности в контексте субъектно-поступательной парадигмы, особенности мотивационной направленности личности в политической деятельности. Определены профессиональная конкурентоспособность личности в психологическом аспекте, роль психологических особенностей в профессиональном самоопределении, влияние индивидуально-типологических свойств на деятельность специалистов службы занятости.

Висвітлено теоретико-методологічні аспекти психології праці й управління в контексті діяльності державної служби зайнятості. Розглянуто проблеми управління профоорієнтаційною та консультативною роботою, професійною підготовкою незайнятого населення. Увагу приділено гендерному аспекту психології лідерства, психологічним передумовам виникнення стресу в ситуації працевлаштування, психодіагностичному та професіографічному забезпеченню професійного навчання безробітних, підвищенню мотиваційної готовності випускників ВНЗ до праці. Запропоновано психотехнологію проведення клієнтоорієнтованої бесіди у профконсультаційній роботі з безробітними. Проаналізовано психологічні чинники становлення професіоналізму керівника.

Освещены теоретико-методологичекие аспекты психологии труда и управления в контексте деятельности государственной службы занятости. Рассмотрены проблемы управления профоориентационной и консультативной работой, профессиональной подготовкой незанятого населения. Уделено внимание гендерному аспекту психологии лидерства, психологическим предпосылкам возникновения стресса в ситуации трудоустройства, психодиагностическому и профессиографическому обеспечению профессионального обучения безработных, повышению мотивационной готовности выпускников ВУЗ к работе. Предложена психотехнология проведения клиентоориентированной беседы в профкосультационной работе с безработными. Проанализированы психологические факторы становления профессионализма руководителя.

Розглянуто сутність психологічного феномену духовно-катарсичної активності. Увагу приділено психолого-педагогічній комп'ютерній діагностиці особистості. Запропоновано модель, засоби та тренінгову програму стимулювання духовно-катарсичної активності обдарованого підлітка у виховній системі загальноосвітніх навчальних закладів.

Рассмотрена сущность психологического феномена духовно-катарсической активности. Уделено внимание психолого-педагогической компьютерной диагностике личности. Предложены модель, средства и тренинговая программа стимулирования духовно-катарсической активности одаренного подростка в воспитательной системе общеобразовательных учебных заведений.

Розкрито теоретико-методологічні аспекти психології праці й управління у контексті діяльності державної служби зайнятості. Охарактеризовано управлінський потенціал соціології соціальної роботи. Визначено причини виникнення професійного стресу. Проаналізовано вплив рівня суб'єктивного контролю та самооцінки безробітних на термін перебування на обліку. Розглянуто креативність як компоненту професійної діяльності особистості. Висвітлено актуальні проблеми ринку праці України за умов економічної кризи, управління профорієнтаційною та консультативною роботою, професійною підготовкою незайнятого населення.

Раскрыты теоретико-методологические аспекты психологии труда и управления в контексте деятельности государственной службы занятости. Охарактеризован управленческий потенциал социологии социальной работы. Определены причины возникновения профессионального стресса. Проанализировано влияние уровня субъективного контроля и самооценки безработных на срок пребывания на учете. Рассмотрена креативность как компонент профессиональной деятельности личности. Освещены актуальные проблемы рынка труда Украины в условиях экономического кризиса, управления профориентационной и консультационной работой, профессиональной подготовкой незанятого населения.

Висвітлено актуальні завдання досліджень у сфері психології управління змінами в організації. Розглянуто комунікацію як смисловий аспект соціальної взаємодії, психологічний тренінг як чинник ефективності навчання безробітної молоді. Проаналізовано психологічні особливості внутрішнього світу особистості керівника, особливості використання методики багатовимірного аналізу досягнень оптанта з метою профорієнтації. Показано місце категорії організаційної взаємодії у соціологічній теорії управління.

Освещены актуальные задачи исследований в сфере психологии управления изменениями в организации. Рассмотрены коммуникация как смысловой аспект социального взаимодействия, психологический тренинг как фактор эффективности обучения безработной молодежи. Проанализированы психологические особенности внутреннего мира личности руководителя, особенности использования методики многомерного анализа достижений оптанта с целью профориентации. Показано место категории организационного взаимодействия в социологической теории управления.

Висвітлено теоретико-методологічні засади психології безробітних. Проаналізовано психологічні чинники готовності особистості безробітного до підприємницької діяльності. Описано методи і процедури психодіагностики активності безробітних. Розглянуто питання психологічної допомоги та підтримки безробітних на ринку праці. Визначено стратегії і технології профілактики безробіття.

Освещены теоретико-методологические основы психологии безработных. Проанализированы психологические факторы готовности личности безработного к предпринимательской деятельности. Описаны методы и процедуры психодиагностики активности безработных. Рассмотрены вопросы психологической помощи и поддержки безработных на рынке труда. Определены стратегии и технологии профилактики безработицы.

Проаналізовано систему духовного розвитку особистості школяра засобами природознавства. Акцентовано увагу на нерозривній єдності усіх педагогічних засобів впливу у виховному процесі.

Висвітлено проблему соціально-комунікативної активності особистості. Розглянуто й охарактеризовано структурні компоненти комунікативної діяльності особистості. Встановлено фактори стимулювання соціально-комунікативної активності. Визначено першочергові завдання подальших наукових досліджень з даного питання.

Розглянуто психологію як науку, особистість як об'єкт професійної діяльності психолога, роботу психолога як професію. Розкрито місце комунікативної діяльності у системі професіограми практичного психолога. Описано види психологічних знань, наведено сучасні напрями психологічної науки. Висвітлено місце психології у системі наук. Виявлено зовнішні не- та керовані фактори становлення та розвитку периферії особистості.

Рассмотрены психология как наука, личность как объект профессиональной деятельности психолога, работа психолога как профессия. Раскрыто место коммуникативной деятельности в системе профессиограммы практического психолога. Описаны виды психологических знаний, приведены современные направления психологической науки. Освещено место психологии в системе наук. Выявлены внешние не- и управляемые факторы становления и развития периферии личности.