Індекс рубрикатора НБУВ: Д221.12 + Р121.894

Рубрики:

Хімічний склад і властивості морської води

Лазні, санітарні пропускні пункти, душі, купальні, пляжі, пральні, перукарні тощо

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено гігієнічну оцінку умов морського водокористування та стану морського середовища. Обгрунтовано та розроблено гігієнічні параметри берегоукріплювальних споруд із метою зменшення їх негативного впливу на рекреаційні якості морського узбережжя. Показано, що за відсутності неорганізованих теригенних стоків і наявності вільного водообміну з відкритим морем акваторії пляжів не зазнають несприятливих впливів берегоукріплювальних споруд. Встановлено закономірності розподілу, поведінки та виживання полютантів у навколишньому середовищі в районах берегоукріплювальних споруд. З'ясовано особливості процесів самоочистки та виживання мікрофлори, взаємозв'язки рівня забруднення морської води та пляжного матеріалу. Обгрунтовано методичні підходи щодо вдосконалення запобіжного та поточного санітарного нагляду за станом морських пляжів.

Зроблено гігієнічну оцінку морського середовища в зонах рекреаційного водовикористання Одеської затоки. Встановлено, що дане середовище підлягає інтенсивному антропогенному забрудненню, переважно за рахунок каналізаційних стоків Одеси. Основним фактором, який впливає на рівень забруднення морського середовища в зонах рекреаційного водокористування Одеської затоки, була близькість до місць випуску сточних вод. Північні ділянки прибережної смуги відрізняються меншим рівнем забрудення. Результати проведених досліджень вказують на доцільність розширення використання з реакреаційною метою північних ділянок прибережної смуги Одеської затоки.

Сделана гигиеническая оценка морской среды в зонах рекреационного водоиспользования Одесского залива. Установлено, что данная среда подлежит интенсивному антропогенному загрязнению, преимущественно за счет канализационных стоков Одессы. Основным фактором, влияющим на уровень загрязнения морской среды в зонах рекреационного водоиспользования Одесского залива, была близость к местам выпуска сточных вод. Северные участки прибрежной полосы Одесского залива отличаются меньшим уровнем загрязнения. Результаты проведенных исследований указывают на целесообразность расширения использования с рекреационной целью севергных участков прибрежной полосы Одесского залива.

Данные литературы и результаты мониторинга воды водных объектов Украинского Придунавья по санитарно-микробиологическим, физико-химическим и санитарно-химическим показателям свидетельствуют о неблагоприятных изменениях их состояния, особенно при сравнении качества воды р. Дунай и воды придунайских озер (Кагул, Кугурлуй, Ялпуг, Катлабуг, Китай) и озера Сасык. Подтверждением антропогенности источников загрязнения данных водных объектов являются высокие цифры неорганического азота, что способствует эвтрофикации водоемов и деградации существующих экосистем. Это можно рассматривать как персистенцию угрозы осложнения санитарно-эпидемиологической ситуации. Следует считать необходимым проведение углубленного мониторинга качества воды поверхностных водоемов региона с целью выявления признаков антропогенного загрязнения химического (пестициды, нефтепродукты, фенолы, стойкие органические загрязнители) и биологического (условно-патогенная и патогенная микрофлора) происхождения.

Висвітлено сучасні уявлення про формування здоров'я дітей і підлітків, фізіолого-гігієнічні основи різних видів їх діяльності, подано відомості про їх медичне та санітарно-епідеміологічне забезпечення. Розглянуто питання раціонального харчування дітей, гігієнічні вимоги до предметів дитячого вжитку, гігієнічні принципи розміщення, планування й експлуатації дитячих установ, а також підходи до організації гігієнічного виховання та формування здорового способу життя. Подано методику оцінювання фізичного розвитку дітей, процесу зміни форм і функцій їх організму під впливом умов життя та виховання. Розглянуто методичні підходи до збору даних про фізичний розвиток дітей, оцінки показників фізичного розвитку на популяційному й індивідуальному рівнях. Простежено їх зміни в процесах росту та розвитку дітей і підлітків, зв'язки із станом здоров'я та факторами середовища перебування й умовами життєдіяльності.

Наведено характеристику антропогенного забруднення поліхлорованими біфенілами (ПХБ) поверхневих водойм Українського Придунавія. Максимальні значення сумарних ПХБ виявлено у воді питних водозаборів, що свідчить про доцільність дослідження продуктів трансформації ПХБ у процесі хлорування або інших методів знезараження води. Обгрунтовано необхідність моніторингу вмісту ПХБ у воді та донних відкладаннях поверхневих водойм Українського Придунав'я та досліджень біологічних ефектів ПХБ.

Представлено результати санітарно-паразитологічних досліджень води поверхневих водойм Українського Придунав'я. Встановлено високий відсоток (60 %) контамінації води ооцистами Cryptosporidium spp. як ознаки наявності персистувальних джерел забруднення. Висловлено думку щодо антропогенності такого забруднення неочищеними стічними водами, носійства ооцист Cryptosporidium spp. населенням, необхідності верифікації цих збудників у разі гастроентероколітів нез'ясованої етіології. Обгрунтовано необхідність оптимізації знезараження води та проведення систематичного санітарно-паразитологічного моніторингу води із застосуванням сучасних методів досліджень.

Представлены результаты санитарно-паразитологических исследований воды поверхностных водоемов Украинского Придунавья. Установлен высокий процент (60 %) контаминации воды ооцистами Cryptosporidium spp. как признака наличия персистирующих источников загрязнения. Высказано мнение об антропогенности такого загрязнения неочищенными сточными водами, носительства ооцист Cryptosporidium spp. населением, необходимости верификации этих возбудителей при гастроэнтероколитах невыясненной этиологии. Обоснована необходимость оптимизации обеззараживания воды и проведения систематического санитарно-паразитологического мониторинга воды с применением современных методов исследований.

The results of sanitary-and-parasitological investigation of Ukrainian Danube area surface water sources are given in the work presented. A high percentage (60 %) of the water contamination by oocysts Cryptosporidium spp. Has been revealed. It is the sign of persisting sources of contamination presence. The authors suppose that this contamination is of anthropogenic nature , e.g. non-purified water wastes, oocysts Cryptosporidium spp. carrier state in general population, necessity of verification of these pathogens at gastroenteritis of unclear etiology. The necessity of water disinfection improvement and its constant sanitary monitoring on the basis of modern methods is substantiated.

Приведены результаты комплексной оценки функциональных изменений в организме здоровых крыс, которые потребляли в качестве питьевой воду оз. Кагул. Установлено соответствие воды оз. Кагул требованиям действующих нормативных документов, за исключением азота аммонийного, азота нитритного и общего органического углерода. Выявлено три вида цианобактерий, в частности высокие уровни Aphanocapsa pulverea, которая вызывает "цветение" воды. Показано, что употребление воды оз. Кагул как питьевой вызывает у здоровых крыс усиление активности ЦНС, некоторое повышение возможностей развития сенсибилизации организма и специфического фагоцитоза, определенные проявления дисбаланса гуморальной составляющей иммунного ответа и развертывание аутоимунных процессов в организме. Отмечено, что выявленные биологические эффекты являются следствием действия цианотоксинов, которые продуцируются выявленными цианобактериями. Обоснована необходимость расширения и продолжения исследований цианобактерий в контекстах их выявления в воде, идентификации цианотоксинов, влияния этих ксенобиотиков на состояние теплокровных животных и человека.

Розроблено математичну модель для оцінки впливу води поверхневих водойм як фактора ризику для здоров'я населення Українського Придунав'я, яке стикається з різними видами екологічнихта санітарно-епідеміологічних негараздів. На прикладі однієї з поверхневих водойм регіону (оз. Катлабух) побудовано узагальнену агреговану оцінку якості води, яку використовують для питних і господарсько-побутових потреб. Розроблено векторну модель впливу якості води озера у двох варіантах: безпосередньо та в два етапи, тобто каскадний варіант. Розглянуто порівнянність обох варіантів та можливість проведення розрахунків оцінки впливу за обома варіантами, залежно від складності задачі.

Оцінено медико-біологічну безпеку водного фактора. Систематизовано дані щодо санітарного стану водних об'єктів Українського Придунав'я. Досліджено санітарний стан поверхневих водойм гирлової зони Українського Придунав'я за показниками хімічної та біологічної контамінації та встановлено чинники ризику несприятливого впливу на здоров'я населення. Визначено роль водного чинника у розповсюдженні інфекційної та неінфекційної захворюваності населення Українського Придунав'я, включаючи оцінювання адекватності заходів із покращення якості питної води. В експериментальних дослідженнях визначено характер структурно-функціональних змін організму здорових щурів, які споживали воду різних водних об'єктів системи гирлової зони Придунав'я. Обгрунтовано доцільність використання мікробної тест-системи Salmonella typhimurium ТА 98 для оцінювання токсичності та мутагенної активності води поверхневих водойм Українського Придунав'я. За результатами біотестування на коротко-циклічних гідробіонтах досліджено гостру та хронічну токсичність води різних джерел господарсько-питного водопостачання населення зазначеного регіону. Обгрунтовано доцільність використання препаратів діоксиду хлору для цілей знезараження води з джерел господарсько-питного водопостачання гирлових зон морського узбережжя. Науково обгрунтовано систему медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав'я шляхом розробки алгоритму та математичної моделі оцінювання та прогнозування медико-біологічної безпеки та мінімізації ризиків погіршення здоров'я населення.