Вперше детально вивчено за допомогою палінологічного методу відклади найбільш повних і показних розрізів континентальних утворень пери- та екстрагляційної областей пізнього плейстоцену Центральної і частини Східної Європи. Для характеристики цих відкладів території Центральної Європи вперше застосовано метод реконструкції кількісних значень скалярних кліматичних показників на основі палеофлористичних матеріалів, який дозволяє простежити зміни температурного режиму. Комплексний аналіз геологічних, біологічних і кліматичних даних дозволив провести реконструкцію рослинності та клімату пізньоплейстоценового часу, а використання результатів термолюмінесцентного та радіовуглецевого датування збільшило надійність побудов автором схеми розвитку природних умов досліджуваної території.

Наведено результати палінологічного вивчення пізньопалеолітичної стоянки Межиріч. Виділено чотири локальні палінозони. Охарактеризовано палеогеографічні умови часу існування стоянки.

За допомогою мінералогічного, термолюмінесцентного, спорово-пилкового, мікротеріологічного та малакологічного методів вивчено водно-льодовикові та лесово-грунтові відклади розрізу Велика Андрусівка. На підставі спорово-пилкового аналізу охарактеризовано палеогеографічні умови седиментації.

Результати палінологічного аналізу субаеральних осадків розрізу Старі Кодаки дозволили відновити характер і склад рослинного покриву даної території, визначити загальні риси рослинної сукцесії протягом двох різних інтергляціалів і гляціалу, що їх розділяє. Осадки формувалися за умов лісостепового, а пізніше степового ландшафту на тлі зростаючої континентальності клімату. Одержано нову інформацію про локальні особливості рослинного покриву степової зони України.

Результати палінологічного аналізу субаеральних осадків розрізу Polanow Dolny дозволили відновити характер і склад рослинного покриву даної території, визначити загальні риси відбитої в них рослинної сукцесії протягом останнього інтергляціал-гляціального циклу. Одержано нову інформацію про локальні особливості рослинного покриву південно-східної Польщі. Встановлено, що в даному регіоні деревні угруповання зберігалися впродовж усього циклу.

Відмічено, що розріз Tarnawce, розташований в східній частині польських Західних Карпат, містить леси, що утворилися протягом трьох останніх льодовикових циклів. Наведено нові результати споровопилкового аналізу еемсько-ранньогляціального педокомплексу та глянціальних лесів з інтерстадіальними похованими грунтами. Пилкова діаграма, яка складається з 33 спектрів, поділена на 12 локальних пилкових зон (L PAZ). Інтергляціальний кліматичний оптимум з еемським типом рослинності зареєстровано в зоні Е-4. Виявлено, що найхолодніші умови були під час осадконакопичення лесу, якому відповідає зона Т-12.

На підставі палінологічних даних реконструйовано палеотемператури за фазами останнього міжльодовиків'я плейстоцену та голоцену. Простежено динаміку змін палеотемператур і проведено їх зіставлення із сучасними.

Представлены предварительные результаты комплексного палеонтологического исследования (млекопитающие, моллюски, остракоды, спора и пыльца) отложений пятой надпойменной террасы нижнего течения р. Днестр около с. Беляевка (Одесская область). Приведен таксономический состав фауны и флоры.

Наведено нові дані палінологічного вивчення пізньопалеолітичних стоянок Вільчице (Wilczyce, Центральна Польща) і Межиріч (Центральна Україна). Охарактеризовано палеогеографічні умови часу заселення стоянок мисливцями. Пилковий аналіз показує присутність у рослинному покриві деяких представників деревних за перевагою трав'янистої рослинності для стоянки Межиріч та трав'янистої рослинності та спор для стоянки Wilczyce. Висловлено думку, що долини річок були природними рефугіумами для теплопомірних деревних протягом останнього зледеніння.

Наведено аналіз історії побудови стратиграфічних схем четвертинних формувань території України за останні 40 років. Для порівняльного аналізу вибрано схему відділу геотектоніки та геології антропогену ІГН АН УРСР 1969 p., схему відділу геології антропогену ІГН АН УРСР 1986 р. і схему УРМСК, яка була затверджена у 1992 р. На основі комплексного використання низки методів (палеопедологічного, палінологічного, мікротеріологічного, остракодологічного, малакологічного, палеомагнітного, палеокліматичного, методів радіовуглецевого та термолюмінесцентного датування) запропоновано модернізовану схему четвертинних відкладів України.

Розглянуто можливість збереження деревної рослинності в рефугіумах протягом останнього плейстоценового зледеніння в пери- та екстрагляціальних областях Європи. Проаналізовано розміщення рефугіумів деревних на території Європи.

За результатами вивчення розрізу Radymno спорово-пилковим, остракодологічним та термолюмінесцентним методами простежено динаміку змін палеообстановок протягом останнього плейстоценового кліматичного ритму та уточнено стратифікацію відкладів. Вперше на підставі даних вивчення спорово-пилковим методом субаеральних осадків побудовано діаграму змін переважаючих біомів.

Наведено стислі відомості з історії наукових досліджень у відділі геології антропогену Інституту геологічних наук НАН України. Акцентовано увагу на найважливіших досягненнях у палеонтолого-стратиграфічних і геохронологічних дослідженнях за роки незалежності України. Розглянуто перспективні напрями вивчення квартеру Україны.