Досліджено можливість вирощування пряноароматичної рослини естрагону за умов Полісся України. Наведено дані щодо врожайності естрагону, накопичення ефірної олії та аскорбінової кислоти в біомасі. Визначено термін заготівлі сировини для використання в харчовій промисловості.

На підставі результатів 35-річної роботи відділу нових культур Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України наведено українські, російські та латинські назви близько 400-т видів, сортів і форм кормових, овочевих, пряносмакових, технічних, медоносних, сидеральних культур, що є в колекційному фонді відділу. Наведено стислу характеристику 53-х сортів культур, розглянуто особливості їх вирощування та використання.

На основе результатов 35-летней работы отдела новых культур Национального ботанического сада им. Н.Н.Гришко НАН Украины приведены украинские, русские и латинские названия около 400 видов, сортов и форм кормовых, овощных, пряноароматических, технических, медоносных, сидеральных культур, которые имеются в коллекционном фонде отдела. Изложена краткая характеристика 53-х сортов культур, рассмотрены особенности их выращивания и использования.

Наведено характеристику 18-ти нових кормових, пряноароматичних та овочевих інтродуцентів родин Fabaceae, Malvaceae, Amaranthaceae, Brassicaceae, Lamiaceae, Apiaceae та 20-ти високопродуктивних адаптованих сортів, які занесено до Державного реєстру сортів рослин України та запропоновано для впровадження у виробництво в трьох агрокліматичних зонах України. Розглянуто питання місця зростання інтродуцентів у природній флорі, поширення в культурі, росту та розвитку рослин в онтогенезі, морфофізіологічних і екологічних властивостей видів, біохімічного складу різних частин рослин, урожайності наземної маси та насіння. Викладено продуктивні й якісні показники посівного та посадкового матеріалу, особливості розмноження, вирощування та використанння нових культур.

Представлена характеристика 18-ти новых кормовых, пряноароматических и овощных интродуцентов семейств Fabaceae, Malvaceae, Amaranthaceae, Brassicaceae, Lamiaceae, Apiaceae и 20-ти высокопродуктивных адаптированных сортов, которые занесены в Государственный реестр сортов растений Украины и предложены для внедрения в производство в трех агроклиматических зонах Украины. Рассмотрены вопросы места произрастания интродуцентов в природной флоре, распространения в культуре, роста и развития растений в онтогенезе, морфофизиологических и экологических свойств видов, биохимического состава разных частей растений, урожайности наземной массы и семян. Изложены продуктивные и качественные показатели посевного и посадочного материала, особенности размножения, выращивания и использования новых культур.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.16 Lam*852.121.41(4УКР)

Рубрики:

Lamiales

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.313.1 + П415.267

Рубрики:

Загальна ботаніка

Фітонциди у захисті рослин

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено різні аспекти екологічної кризи в Україні та шляхи її подолання - вилучення з користування малопродуктивних орних земель, розширення площ під лісами, лісосмугами, луками, пасовищами, розширення біорізноманіття в культурах фітоценозів взагалі та, зокрема, в агрофітоценозах, уведення біологічного землеробства тощо.

Актуальність проблеми зумовлена значним поширенням явища й недостатнім вивченням в теорії та практиці соціальної педагогіки. Розглянуто суть, соціальну структуру, етапи, рівні, форми вияву, функції, механізм мобінгу.

С использованием метода высокоэффективной жидкостной хроматографии определен аминокислотный состав травы шалфея мутовчатого, травы шалфея отклоненного и травы шалфея лекарственного. Приведена важная роль аминокислот в современной медицине. Установлено, что в исследуемом сырье содержится не менее 15 аминокислот, среди них триптофан, глицин, лейцин и аргинин относятся к незаменимым.

Разработаны методики идентификации и количественного определения органических кислот в траве шалфея мутовчатого, шалфея отклоненного и шалфея лекарственного. Установлен состав органических кислот в исследуемом сырье. Проведен сравнительный анализ результатов, полученных с помощью метода ВЭЖХ и ГХ-МС.

Издавна в традиционной медицине виды Salvia L. использовали для лечения различных воспалительных заболеваний. Проведено определение противовоспалительной активности и острой токсичности сухих растительных экстрактов травы шалфея мутовчатого (Salvia verticillata L.) и шалфея отклоненного (Salvia patens L.) in vivo с использованием экспериментальной модели каррагенин-индуцированного отека у мышей. Показано, что в дозах 100 мг/кг экстракт травы шалфея отклоненного не уступает противовоспалительной активности травы шалфея лекарственного (S. officinalis L.), процент изменения к контролю составил 16,99 % для экстракта травы шалфея отклоненного, 15,68 % для экстракта травы шалфея лекарственного и наименьший - 12,09 % для экстракта травы шалфея мутовчатого. Для экстракта травы шалфея отклоненного противовоспалительная активность и острая токсичность определены впервые. Установлено, что по показателям острой токсичности экстракты травы шалфея мутовчатого и шалфея отклоненного относятся к практически нетоксичным.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработана простая и эффективная методика идентификации антоцианов соцветий шалфея мутовчатого, шалфея отклоненного, шалфея лекарственного с использованием высокоэффективной жидкостной хроматографии. Установлен и изучен антоциановый состав соцветий исследуемых видов шалфея. Установлено, что состав антоцианов в соцветиях различных видов шалфея неодинаков, наибольшее количество антоцианов, антоцианидинов и их производных обнаружено в соцветиях шалфея лекарственного, наименьшее - в соцветиях шалфея отклоненного.

Известно, что дофаминомиметическая активность витекса священного и витекса коноплевидного обусловливается содержащимися в этих растениях иридоидами. В то время как иридоидный состав листьев и плодов этих растений, заготовленных в условиях тропического климата, изучен, соцветия и стебли, а также сырье, выращенное на территории умеренного климата Украины, остается малоизученным. Приведены результаты качественного и количественного исследования иридоидов в листьях, стеблях и соцветиях витекса священного (Vitex agnus-castus L.) и витекса коноплевидного (Vitex cannabifolia Sieb.), выращенных на территории Украины. Качественные исследования проводились хроматографическими методами (тонкослойная и высокоэффективная жидкостная хроматографии), суммарное содержание иридоидов - УФ-спектрофотометрией после реакции с гидроксиламином и железа (III) хлоридом. Во всех исследуемых образцах найдено 7 иридоидов, из них идентифицированы агнузид и аукубин. Наивысшее содержание агнузида найдено в листьях (12,26 мг/100 г), аукубина - в соцветиях (4,31 мг/100 г) витекса священного. Наибольшее суммарное содержание иридоидов обнаружено в соцветиях витекса коноплевидного и листьях обоих видов (2,58 - 2,87 %). Как сырье иридоидов были предложены листья витекса священного и витекса коноплевидного.

Здійснено літературний огляд ботанічної характеристики та фармакологічної активності вітексу священного та вітексу коноплевидного. Встановлено, що ці кущі мають багато біологічно активних властивостей, зокрема протизапальну, аналгетичну, антибактеріальну, протисудомну, антиоксидантну; здійснюють вплив на репродуктивну систему тощо. Ці рослини є перспективною сировиною для подальшого створення лікарських засобів, проте, досі маловивченими залишаються стебла та суцвіття цих рослин та види роду, вирощені на території України.

Приведен литературный обзор ботанической характеристики и фармакологической активности Витекс священного и Витекс коноплевидного. Установлено, что данные кусты обладают многими биологически активными свойствами, в частности противовоспалительным, анальгезирующим, антибактериальным, противосудорожным, антиоксидантным; оказывают влияние на репродуктивную систему и т.д. . Данные растения являются перспективным сырьем для дальнейшего создания лекарственных средств, однако, до сих пор малоизученными остаются стебли и соцветия данных растений и виды данного рода, выращенные на территории Украины.

6 макро- та 13 мікроелементів якісно та кількісно визначено у листі, стеблах та суцвіттях вітексу священного (Vitex agnus-castus L.) та вітексу коноплеподібного (Vitex cannabifolia Sieb.) за допомогою методу емісійної спектроскопії. Встановлено, що кремній, залізо, алюміній і цинк кумулюються переважно у листі вітексу священного, залізо - у листі вітексу коноплеподібного. Виявлено, що нікель переважно накопичується у суцвіттях вітексу коноплеподібного. У всіх досліджених зразках виявлено сліди кадмію та ртуті, концентрації котрих менші, ніж гранично допустима концентрація (ГДК) для рослинної сировини та харчових продуктів. Серед техногенних елементів виявлено цинк та свинець, що накопичуються у безпечних для людини кількостях. У всіх зразках виявлено помірні кількості стронцію. Вміст більшості досліджених елементів не перевищував ГДК для рослинної сировини та харчових продуктів (у разі наявності), за виключенням міді. Вміст міді складав 1,0 - 2,3 мг/100 г у разі значення ГДК 0,5 мг/100 г. Тому актуальними є подальші дослідження концентрації міді у готових лікарських формах на основі дослідженої сировини та розробка нормативної документації стосовно вмісту мінералів у рослинній лікарській сировині. Відмінностями серед різних видів сировини є те, що листя вітексу священного здатне вибірково накопичувати кремній, залізо і цинк, а листя вітексу коноплеподібного - лише залізо. Концентрації інших досліджених елементів суттєво не відрізнялись у різних видах сировини. Найвищий сумарний вміст мікро- та макроелементів спостережено у стеблах обох видів. Коефіцієнт варіації складав 8,3 - 12,9 %.

Проведено изучение противоязвенной активности растительных экстрактов травы шалфея мутовчатого, шалфея отклоненного и шалфея лекарственного с использованием in vivo экспериментальной спиртово-преднизолоновой модели язвы желудка у крыс. Показано, что экстракт травы шалфея отклоненного предотвращает образование язв, вызванных спиртово-преднизолоновой смесью, но уступает по эффективности экстракту травы шалфея лекарственного. Полученные данные аргументируют целесообразность дальнейшего изучения экстракта травы шалфея отклоненного, обладающего противоязвенной активностью, как средства комплексной терапии и профилактики гастропатий. Экстракт травы шалфея мутовчатого (Salvia verticillata L.) не обладает противовязвенной активностью.

Висвітлено результати багаторічної роботи щодо історії створення та основних етапів розвитку наукових об'єктів НБС ім. М. М. Гришка НАН України, що становлять національне надбання: "Колекції тропічних і субтропічних рослин", "Колекції квітниково-декоративних рослин та монокультурні сади", "Колекційний фонд енергетичних та ароматичних рослин". Подано інформацію про роль та значення колекцій, результати інтродукційної та селекційної роботи і перспективи розвитку наукових об'єктів. Охарактеризовано сучасний стан колекційних фондів і важливі досягнення з їх використання: науково-інноваційні розробки, патенти на винаходи, авторські свідоцтва на сорти рослин.

Представлені вагомі наукові та практичні результати багаторічних досліджень наукового колективу відділу культурної флори НБС імені М. М. Гришка НАН України щодо еколого-біологічних основ збереження, збагачення та ефективного використання генетичних ресурсів нових господарсько-цінних рослин (енергетичних, кормових, технічних, пряноароматичних, ефіроносних, овочевих та газонних трав - близько 2000 таксонів) в Україні. Розкрито фундаментальні та прикладні засади інтродукції корисних рослин. Представлено дані про біолого-морфологічні особливості, адаптаційні можливості, властивості онтоморфогенезу, сезонних ритмів росту та розвитку, продуктивний потенціал, біохімічний склад рослин в умовах інтродукції. У результаті проведення мікроскопічних досліджень інтродукованих видів рослин показано достовірні відмінності на анатомічному рівні. Наведено дані про закономірності проходження ростових, продукційних процесів у рослин залежно від різних чинників. Показано закономірності накопичення вторинних метаболітів у рослин. Відзначено динаміку вмісту сухої речовини, цукрів, вітамінів, ліпідів, лігніну в рослин у різні періоди онтогенезу. Надано оцінку стійкості інтродуцентів та успішності інтродукційного процесу. Представлено дані про найперспективніші для України інтродуценти як джерела біопалива, харчових продуктів, кормів, лікарських та технічних фітозасобів з підвищеними кількісними і якісними показниками сировини. Подано інформацію про нові розробки щодо високоефективних фітотехнологій введення у культуру, переробки та використання біосировини нових інтродуцентів.

Подано інформацію про основні напрями інтродукційної та селекційної роботи і важливі результати науково-практичної діяльності відділу культурної флори та лабораторії медичної ботаніки Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України. Наведено українську та латинську назви, номер реєстрації, рік інтродукції та походження понад 2280 видів, сортів, форм і гібридів нових та нетрадиційних енергетичних, пряносмакових, лікарських, ефіроносних, кормових, овочевих, технічних рослин і газонних трав, що утримуються в колекційному фонді НБС.

Висвітлено історію створення та етапи становлення Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка як наукової установи НАН України. Наведено результати з розробки наукових основ охорони флористичного різноманіття помірного поясу Євразії ex situ. Подано дані щодо розробки наукових основ ландшафтної архітектури й оптимізації міських і паркових культурфітоценозів і збагачення дендрофлори України в умовах кліматичних змін. Висвітлено наслідки досліджень рослин тропічних біомів: формування колекційного фонду, збереження ex situ, перспективи використання. Показано результати інтродукції та селекції квітниково-декоративних рослин. Розкрито важливі результати акліматизації та селекції нових і малопоширених плодових рослин. Висвітлено фундаментальні та прикладні засади інтродукції корисних рослин і збагачення культурфітоценозів в України. Наведено результати досліджень з біолого-екологічних та алелопатичних засад інтродукції рослин. Показано еколого-просвітницьку діяльність Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка.