Розглянуто різноманітність, ботанічну та біологічну характеристики зеленних та пряносмакових рослин. Описано їх походження, цінність у харчуванні людини та використання у науковій і народній медицині. Наведено рекомендації щодо підготовки грунту, вирощування розсади, догляду за даними культурами. Висвітлено особливості їх збирання, сушіння та використання, наведено рецепти приготування з них овочевих страв.

Рассмотрены многообразие, ботанические и биологические характеристики зеленных и пряновкусовых овощных культур. Описаны их происхождение, ценность в питании человека, использование в научной и народной медицине. Приведены рекомендации, касающиеся подготовки грунта, выращивания рассады, ухода за данными растениями. Освещены особенности их сбора, сушки и использования, приведены рецепты приготовления из них овощных блюд.

Індекс рубрикатора НБУВ: П219.3

Рубрики:

Пряні рослини

Шифр НБУВ: Ж70795/Биол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вітчизняні сорти васильків справжніх та обгрунтовано технологічні прийоми: встановлено оптимальні строки сівби насіння та висаджування розсади у відкритий грунт, спосіб вирощування розсади в оптимальну густоту рослин, схеми розміщення і відповідність їх механізованому догляду за рослинами. Простежено зміни біометричних показників і їх вплив на підвищення продуктивності фотосинтезу, біохімічний склад урожаю та кількість ефірних олій. Визначено, що найвищу врожайність васильків справжніх одержано за вирощування сортів Сяйво і Кримські фіолетові, що в середньому забезпечує істотний приріст до контролю 10,3 т/га і 5,6 т/га відповідно. Доведено, що за сівби насіння васильків справжніх у третій декаді березня доцільно використовувати касети з розміром чарунок 6 х 6 см і висаджувати розсаду у відкритий грунт у другій декаді травня. Одержано вищу врожайність за 2006 - 2008 рр. у застосуванні стрічкових схем. Вперше обгрунтовано, що із збільшенням кількості рослин на одиниці площі урожайність васильків справжніх підвищується до певної межі, а за розміщення 143 тис. шт./га зростання врожайності припиняється.

Визначено структуру, якісні та кількісні показники насіння. Охарактеризовано його схожість за лабораторних і польових умов. За балансом насіння та рослин теоретично обгрунтовано доцільність зниження норми висіву з 8 - 12 кг/га до 5 кг/га. Досліджено оптимальні умови для одержання повноцінного насіння. Проаналізовано фенологію, ріст і розвиток рослин. Значну увагу приділено біометричним показникам фотосинтетичного потенціалу та чистої продуктивності фотосинтезу як факторам, які визначають урожайність і якість зернової продукції. Досліджено врожайність і якість плодів фенхеля звичайного за різних строків, способів і глибини загортання насіння в грунт та його передпосівної підготовки. Запропоновано формулу врожайності. Розглянуто графічні моделі процесів формування продуктивності рослин. Виявлено основні варіанти програмування врожаю. У економічному аспекті найбільш доцільним шляхом удосконалення технології вирощування насіння фенхеля звичайного є сівба стратифікованим насінням (5 кг/га) у першій декаді квітня). Стратифікація забезпечує прибуток 4,32 тис. грн/га, а рання сівба - 2,45 тис. грн/га. За умов Передкарпаття фенхель звичайний необхідно сіяти у першій половині квітня широкорядним способом з міжряддям 45 см. За цих агротехнічних параметрів грунтово-кліматичні умови зони дозволяють мати стабільну врожайність насіння фенхеля на рівні 16 ц/га.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.3-272.5 + П219.3-272.5 + Е50*725.181.1

Рубрики:

Лікарські рослини

Пряні рослини

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П219.31-273

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Изложены результаты многолетних исследований отдела новых культур Национального ботанического сада им. Н. Н. Гришко НАН Украины по интродукционной и селекционной работе, а также использованию полезных растений в Украине. Приведены данные об истории использования ценных растений, о биологических, экологических, морфологических и биохимических особенностях новых и малораспространенных культур. Охарактеризованы культивируемые пряно-ароматические и лекарственные растения, а также ценные виды природной флоры Украины. Раскрыты особенности выращивания ароматических и лекарственных растений. Дана характеристика малораспространенных и новых полезных растений комплексного использования (сидеральных, кормовых, энергетических, технических и др.). Показаны ценные свойства и особенности их возделывания. Обоснована целесообразность использования трав в пищу как важного компонента для улучшения качества жизни. Определена роль интродукции и селекции в обогащении видового и сортового состава полезных растений в Украине.

Досліджено можливість вирощування пряноароматичної рослини естрагону за умов Полісся України. Наведено дані щодо врожайності естрагону, накопичення ефірної олії та аскорбінової кислоти в біомасі. Визначено термін заготівлі сировини для використання в харчовій промисловості.

Визначено продуктивність посівів фенхелю звичайного за посушливих умов півдня України залежно від строків сівби, ширини міжряддя та добрив. Наведено вплив досліджуваних факторів на ріст та розвиток рослин, фотосинтетичну діяльність та забур'яненість посівів, динаміку вмісту елементів живлення в грунті та їх винос культурою, урожайність та якісні показники насіння. Розроблено математичну модель урожаю, проведено економічне та енергетичне оцінювання технології вирощування фенхелю звичайного. Результати досліджень свідчать, що одержання високих сталих урожаїв насіння фенхелю звичайного, високу економічну та енергетичну ефективність його вирощування на темно-каштанових грунтах півдня України забезпечує взаємодія ранньовесняної сівби, ширини міжряддя 45 см, дози азотних добрив 60 кг д.р. / га.

Мета дослідження - встановити особливості процесів калюсо- і морфогенезу в культурі \i in vitro \i0 полину естрагон та розробити методичні прийоми одержання регенерантів і клонального мікророзмноження для створення та прискореного розмноження вихідного селекційного матеріалу. Визначено умови для одержання асептичної культури \i in vitro \i0 різних типів експлантів полину естрагон. Вивчено ефективність індукції калюсогенезу залежно від ендо- та екзогенних факторів і розробити на цій основі методику одержання калюсних культур. Одержано тривало пасажовані калюсні культури та подано їх характеристику в циклі вирощування за цитофізіологічними параметрами. Досліджено особливості впливу деяких факторів на індукцію морфогенезу та регенерацію рослин естрагону з калюсних тканин та експлантів листка та стебла. Вивчено особливості морфогенезу на різних етапах клонального мікророзмноження з використанням культури ізольованих меристем. Розроблено біотехнологічну схему одержання регенерантів шляхом прямого та непрямого морфогенезу, а також клонального мікророзмноження полину естрагон.

Розглянуто біологічні особливості лофанту ганусового. Вивчено вплив мікроелементів та грунтосумішей з додаванням різних частин цеоліту на якість насіння, ріст і розвиток розсади лофанту за умов низинної зони Закарпаття.

Рассмотрены биологические особенности лофанта анисового. Изучено влияние микроэлементов и почвосмесей с добавлением разных частей цеолита на качество семян, рост и развитие рассады лофанта в условиях низменной зоны Закарпатья.

Мета роботи - розроблення біотехнології генетичної трансформації рослин естрагону Artemisia dracunculus L. Як вектор було використано Аgrobacterium rhizogenes дикого штаму А4. Уперше одержано культуру "бородатих" коренів естрагону. Серед використаних експлантів (корені, стебло, листя та гіпокотилі 14-добових культивованих in vitro проростків естрагону) оптимальним типом виявилось листя. У разі його використання частота трансформації сягала 20 %. Встановлено, що важливим біотехнологічним чинником, який впливає на частоту трансформації, є час кокультивування експлантів з агробактерією. Трансгенні лінії коренів відрізнялися за морфологією та швидкістю росту. Приріст маси "бородатих" коренів через 3 тиж культивування на безгормональному середовищі 1/2 Mурасіге-Скуга варіював від 17-ти до 32-х разів.

За допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії визначено якісний склад та кількісний вміст деяких фенольних сполук надземної частини рослин Artemisia dracunculus L. за інтродукції в Житомирському Поліссі. Виявлено 31 сполуку фенольного походження, із них ідентифіковано флавоноїди - рутин, лютеолін-7-глікозид, апігенін-7-глікозид та ізохлорогенову кислоту. Домінуючий компонент серед ідентифікованих речовин - рутин. Сума виявлених фенольних сполук у повітряно-сухій сировині становила 51,24 ± 0,12 мг/г (5,12 %). Проведений хроматографічний аналіз фенольних сполук надземної частини A. dracunculus надає змогу вважати рослину перспективним джерелом біологічно активних сполук фенольного походження. Ймовірно, що фенольні сполуки визначають антимікробні властивості рослини, виявлені авторами раніше. Відзначено перспективність подальшого детального вивчення та культивування A. dracunculus у зоні Житомирського Полісся з метою використання у фармацевтичній, харчовій промисловості, косметології та для створення лікувальних дієт антиоксидантної дії.

Індекс рубрикатора НБУВ: П219.3-23

Рубрики:

Пряні рослини

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Завдання дослідження - визначення фізико-хімічних характеристик гуньби (Trigonella Foenum graecum L.) і кмину (Cumin cyminum L.) та оцінка їх антибактеріальних властивостей щодо Staphylococcus aureus ATCC25923, Escherichia coli ATCC 25922 і Bacillus subtilis ATCC 6633. Проаналізовано різні сорти гуньби та кмину на масу в 1000 насінинах і швидкість проростання. Визначено фізико-хімічні властивості - активну (pH) і титровану кислотності, вологість, золу, розчинні тверді речовини, електропровідність, в'язкість, вміст білків, жирів, сирої клітковини, пектину, загальних і редукуючих цукрів і мінералів. Антибактеріальну активність екстрактів оцінювали методом дискової дифузії щодо випробувальних бактеріальних штамів. Отримані результати показали, що алжирський сорт гуньби та сирійський сорт насіння кмину давали найбільшу вагу зі значенням 16,8 і 13,9 г відповідно та краще проростання на рівні 70 %. Активна та титрована кислотності насіння гуньби та кмину коливалися від 5,6 до 6,5 і від 2,8 до 3 % відповідно. Вміст вологи та золи коливався від 3 до 2,8 % і 3 до 7 % відповідно. Загальна кількість розчинних твердих речовин, електропровідність, в'язкість коливались від 2,8 до 5,5 Brix, від 18,1 до 42,8 mvs і від 2,4 до 2,8 МПа-с відповідно. Гуньба і кмин містять велику кількість білків - від 23,1 до 26,8 %, вміст жирів - від 8,8 до 21 %. Кількість сирої клітковини та пектину коливалась від 5,1 до 7,9 % і від 1,9 до 2,8 % відповідно. Вміст загальних і редукуючих цукрів коливався від 5,2 до 6,7 % і від 0,5 до 1 % відповідно. Гуньба та кмин містять у максимальній кількості калій як основний мінерал, сульфур, фосфор, кальцій, магній, залізо, цинк і бор, мідь, свинець, нікель, хром, молібден, кобальт і кадмій. Результати антибактеріальної активності екстрактів рослин із метанолом стосовно трьох бактеріальних штамів S. aureus, E. coli та B. Subtilis показали чутливість цих штамів до рослин-екстрактів із ДЗГ (діаметр зони гальмування) 21, 12, 18 мм для кмину та 10, 8, 9 мм для гуньби відповідно.

Завдання дослідження - визначення фізико-хімічних характеристик гуньби (Trigonella Foenum graecum L.) і кмину (Cumin cyminum L.) та оцінка їх антибактеріальних властивостей щодо Staphylococcus aureus ATCC25923, Escherichia coli ATCC 25922 і Bacillus subtilis ATCC 6633. Проаналізовано різні сорти гуньби та кмину на масу в 1000 насінинах і швидкість проростання. Визначено фізико-хімічні властивості - активну (pH) і титровану кислотності, вологість, золу, розчинні тверді речовини, електропровідність, в'язкість, вміст білків, жирів, сирої клітковини, пектину, загальних і редукуючих цукрів і мінералів. Антибактеріальну активність екстрактів оцінювали методом дискової дифузії щодо випробувальних бактеріальних штамів. Отримані результати показали, що алжирський сорт гуньби та сирійський сорт насіння кмину давали найбільшу вагу зі значенням 16,8 і 13,9 г відповідно та краще проростання на рівні 70 %. Активна та титрована кислотності насіння гуньби та кмину коливалися від 5,6 до 6,5 і від 2,8 до 3 % відповідно. Вміст вологи та золи коливався від 3 до 2,8 % і 3 до 7 % відповідно. Загальна кількість розчинних твердих речовин, електропровідність, в'язкість коливались від 2,8 до 5,5 Brix, від 18,1 до 42,8 mvs і від 2,4 до 2,8 МПа-с відповідно. Гуньба і кмин містять велику кількість білків - від 23,1 до 26,8 %, вміст жирів - від 8,8 до 21 %. Кількість сирої клітковини та пектину коливалась від 5,1 до 7,9 % і від 1,9 до 2,8 % відповідно. Вміст загальних і редукуючих цукрів коливався від 5,2 до 6,7 % і від 0,5 до 1 % відповідно. Гуньба та кмин містять у максимальній кількості калій як основний мінерал, сульфур, фосфор, кальцій, магній, залізо, цинк і бор, мідь, свинець, нікель, хром, молібден, кобальт і кадмій. Результати антибактеріальної активності екстрактів рослин із метанолом стосовно трьох бактеріальних штамів S. aureus, E. coli та B. Subtilis показали чутливість цих штамів до рослин-екстрактів із ДЗГ (діаметр зони гальмування) 21, 12, 18 мм для кмину та 10, 8, 9 мм для гуньби відповідно.