Досліджено морфологічні та каріометричні особливості секреторних структур, які синтезують ефірну олію, у форм м'яти, що розрізнюються за інтенсивністю процесу олієутворення. Показано значну подібність морфології секреторних структур у форм м'яти на послідовних стадіях диференціації та функціонування. Характер зміни каріометричних показників клітин, які синтезують олію, також виявляв схожу закономірність, що складається у поступовому підвищенні, а після цього зниженні обсягу ядер та ядерець у процесі диференціації секреторних структур. У передсекреторний період спостережено функціональне збільшення обсягу ядер та ядерець секреторних клітин. Більш високі показники зазначених параметрів на всіх етапах диференціації та в передсекреторний період виявлено у високоолійної форми, що може служити непрямим показником підвищеної функціональної активності олієсинтезуючих клітин та інтенсивності процесу олієутворення. Одержані результати порівняно з відомими літературними даними про роль ядерного апарату секреторних клітин у біосинтезі компонентів ефірної олії.

Досліджено алелопатичну і мікробіологічну активність хімічно чистого ментолу та ефірної олії м'яти з різним його вмістом. Методом капілярної газової хроматографії визначено головні компоненти в досліджених зразках ефірної олії. Показано, що вивчені речовини проявляють високу фізіологічну активність, яка за природних умов може бути регулятором структури та функцій окремих компонентів екосистеми.

Вперше на Півдні України в зоні зрошувального землеробства отримано результати наукових розробок агротехнічних прийомів вирощування тим'яна звичайного та врожайні дані з високим вмістом ефірної олії в рослинних зразках.

Рассматриваются основные направления создания сортов перечно-мятного типа, физиолого-биохимические особенности зимостойкости некоторых гибридов розы, представлен метод прогноза сроков максимального сбора цветков новых сортов розы эфиромасличной. Информируется об омоложении лаванды в целях повышения продуктивности старовозрастных плантаций, о применении гербицидов нового поколения на мяте, об ассортименте гербицидов для молодой и плодоносящей розы. Исследуется состав и физико-химические характеристики эфирных масел районированных и перспективных сортов шалфея и лаванды, излагается дистиляционно-хроматографический метод анализа цветков розы, методика определения линалоола в эфирном масле шалфея мускатного и др.

Ключ. слова: алелопатична активність, видоспецифічність, аутоінтолерантність, ароматичні рослини, фенольні сполуки, макро- та мікроелементи
Індекс рубрикатора НБУВ: П214.2-28,025

Рубрики:

Ефіроолійні культури

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: епідермальні клітини, проекція, обриси, продиховий показник
Індекс рубрикатора НБУВ: П214.23-2

Рубрики:

Базилік

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено теоретичні питання та практичні розробки в галузі алелопатичної взаємодії та післядії ароматичних рослин в агроекосистемах, під час їх вирощування за умов сівозміни, монокультури та сумісних культур. Розглянуто алелопатичні особливості провідних ефіроносів впродовж онтогенезу та вплив екологічних умов на їх проявлення. Розкрито роль фізіологічно активних речовин ароматичних рослин та супутнього мікробного ценозу у формуванні явища грунтовтоми між шавлією мускатною, лавандою вузьколистою, м'ятою перцевою та іншими культурами. Доведено комплексний характер алелопатичної взаємодії та післядії цих речовин в системі функціонування агрофітоценозів. Обгрунтовано необхідність чергування ароматичних рослин в сівозмінах. Розроблено оновлену технологію вирощування шавлії мускатної.

Изложены теоретические вопросы и практические разработки в отрасли алелопатического взаимодействия и последействия ароматических культур в агроэкосистемах, во время их выращивания в условиях севооборота, монокультуры и совместных культур. Рассмотрены алелопатические особенности ведущих эфироносов в течение онтогенеза и влияние экологических условий на их проявления. Раскрыта роль физиологически активных веществ ароматических растений и сопутствующего микробного ценоза в формировании явления истощения грунта между шалфеем мускатным, лавандой узколистой, мятой перечной и другими культурами. Доказан комплексный характер алелопатического взаимодействия и последействия этих веществ в системе функционирования агрофитоценозов. Обоснованы необходимости чередования ароматических растений в севооборотах. Разработана обновленная технология выращивания шалфея мускатного.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.28-313

Рубрики:

М'ята

Шифр НБУВ: Ж62509 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості індукції калюсо- та морфогенезу у різних сортозразків лаванди. Показано вплив на процес калюсогенезу генотипу донорної рослини, складу поживного середовища та орієнтації експлантата на його поверхні. Одержано калюсні тканини лаванди, що тривало пасуються, виявлено вплив маси та кількості трансплантатів на інтенсивність приросту калюсу. Визначено умови для індукції рослин-регенерантів у 2-х сортозразків лаванди.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.24-31

Рубрики:

Пеларгонія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Lavandula angustifolia Mill., каллюсная и суспензионная культура, пигмент
Індекс рубрикатора НБУВ: П214.29-2

Рубрики:

Інші ефіроолійні культури

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.16Jam*696.24 + П214.23-264.2

Рубрики:

Базилік

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.23-426 + Е522.927.16 Lam*801.313

Рубрики:

Базилік

Lamiales

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*669.04*33 + П214.27-273

Рубрики:

Загальна ботаніка

Коріандр

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.28-264

Рубрики:

М'ята

Шифр НБУВ: Ж70795/Биол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.23-31

Рубрики:

Базилік

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процеси росту, розвитку, формування індивідуальної врожайності коріандру залежно від рівня мінерального живлення, способу сівби та норми висіву, догляду за посівами, сортових особливостей вирощування даної культури в озимих і підзимових посівах. Наведено рекомендації щодо впровадження у виробництво нової технології вирощування коріандру за умов північної підзони Степу України, яка забезпечує формування врожайності плодів даної сільськогосподарської культури в ярих посівах 1,37 - 1,41 т/га, збір ефірної олії 31,86 кг/га. Виявлено, що озимі посіви коріандру дозволяють одержувати врожайність 2,07 т/га та більше.

Досліджено вплив дії гною та мінеральних добрив, глибини оранки, строків посіву та ширини міжрядь на агрофізичні властивості грунту, водний та поживний режими посіву тим'яна звичайного, його урожайність, якість сировини, показники економічної та біоенергетичної ефективності вирощування цієї культури за умов зрошення. Встановлено, що застосування сумісного внесення гною та мінеральних добрив з глибиною оранки 28 - 30 см покращує водний і поживний режими грунту, забезпечує ефективну боротьбу з бур'янами та найвищу врожайність і якість сировини культури. Впроваджено посів тим'яна звичайного з шириною міжрядь 70 см під час посіву під зиму та ранньою весною. Наведено ресурсоощадну технологію вирощування тим'яна звичайного.

Наведено результати досліджень біологічних, морфологічних, біохімічних особливостей та господарсько-цінних ознак змієголовника молдавського за умов Херсонщини. Виявлено особливості проростання насіння, наведено результати вивчення біології росту та розвитку рослин, а також визначено критерії вікових станів і тривалість фенологічних фаз. На підставі результатів вивчення морфогенезу вегетативних і генеративних органів надано опис послідовних етапів органогенезу. Вивчено біологію цвітіння та насіннєву продуктивність змієголовника молдавського. Встановлено вплив способу та якості запилення на величину коефіцієнта насіннєвої продуктивності. Визначено врожайність, продуктивність і масову частку ефірної олії залежно від строків і способів сівби. Показано, що з кожним наступним строком сівби продуктивність рослин знижується, найкращі показники одержано у разі підвищенної густоти стояння рослин. Досліджено динаміку нагромадження ефірної олії за фазами розвитку та залежно від часу доби. Відзначено найбільший вміст ефірної олії у період цвітіння (0,17 % від сирої маси). Виявлено, що утворення та нагромадження даної олії відбувається в усіх надземних органах. Зазначено, що вивчення компонентного складу ефірної олії дало змогу ідентифікувати сім сполук терпенового ряду. На підставі результатів аналізу встановлено, що головним компонентом даної олії є цитраль (20 - 60 %). Виявлено кореляційні зв'язки у біосинтезі окремих терпеноїдів. Встановлено оптимальні строки та час збору сировини з найкращими якісними та кількісними показниками. Виділено три перспективні форми для подальшої селекції.

Висвітлено питання росту та розвитку, біохімічні та господарсько-цінні ознаки чебрецю звичайного, полину лимонного, лавандину, лофанта анісового, котячої м'яти лимонної за умов степової зони півдня України. За результатами досліджень встановлено, що дані рослини за умов Херсонщини проходять всі фази розвитку, за винятком плодоношення полину лимонного в окремі роки. Встановлено, що чебрець звичайний, лофант анісовий, котяча м'ята лимонна добре розмножуються насінням, полин лимонний і лавандин - вегетативним способом. Визначено продуктивність, урожайність і масову частку ефірної олії. Досліджено динаміку нагромадження ефірної олії за фазами розвитку рослин. Максимальний вміст ефірної олії у чебреці та лавандині в кінці цвітіння - відповідно 0,61 % та 2,80 % від сирої маси, у лофанті та котячій м'яті лимонній у фазу масового цвітіння - 0,43 % та 0,34 % полині на початку бутонізації - 0,70 % від сирої маси. Вивчено динаміку нагромадження ефірної олії в рослинах протягом доби та біосинтезу компонентів за фазами розвитку, а також фази розвитку рослин, за яких якість олії є найкращою. З'ясовано терміни збирання врожаю інтродуцентів за умов Херсонщини.