Протягом (1996 - 1998 рр.) вивчались біологічні особливості ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) за умов Лісостепу України. Встановлено, що з кожним роком вегетації збільшується висота рослин, кількість стебел, суха маса надземної частини та маса кореневищ з коренями. Кількість листків зменшується і на третій рік дорівнює 30 %, а стебел і суцвіть, навпаки, підвищується (54 % та 16 % відповідно). Оптимальне співвідношення листків до стебел (1,0 : 0,9) у рослин другого року вегетації. Це дає можливість отримувати сировину високої якості з надземної частини (трава). Найбільша врожайність трави, кореневищ із коренями та кореневищами й насіння у рослин третього року життя. Максимальну кількість полісахаридів та екстрактивних речовин отримано з сировини рослин першого та другого років життя. Зроблено висновок про те, що для отримання високоякісної сухої сировини (трава під час цвітіння і кореневища з коренями) слід використовувати рослини другого року, а для отримання насіння і кореневищ з коренями - третього року життя.

Встановлено, що шоломниця байкальська (Scutellaria baicalensis Georgi) - ентомофільна рослина з розтягнутим періодом цвітіння, який коливається у межах 57 - 62 дні. Найактивніше її квітки розкриваються в нічний період (89 %). Розтріскування пиляків відбувається у день розкриття бутона. Пилкові зерна білого кольору, округлої форми з борозенкою посередині та гладкою екзиною. Пилок стає життєздатним за 3 дні до розкриття квітки (45 %), а його максимальна життєздатність відмічається під час повного цвітіння (68 %). У процесі зберігання пилок швидко втрачає життєздатність.

Досліджено мінливість складу ефірної олії, її компонентного складу та фізико-хімічних показників у насіннєвому потомстві Salvia officinalis L. в корінні, стеблах, листі, суцвіттях та в усій надземній масі рослини. Встановлено мінливість терпеноїдів за фазами розвитку.

Приведены результаты изучения представителей рода Echinacea (L.) Moench., их биологии, селекции, технологии возделывания, регуляции качества сырья, фитохимии и фармакологии, а также использования для лечения человека и животных.

Наведено підсумки вивчення ехінацеї пурпурової за умов міста Одеси (1996 -1999 р.р.). Зроблено висновки про можливість її культивування без поливу протягом не більше двох років та при цьому через посухи - доцільність комплексного збирання сировини: коріння та трави одночасно в період цвітіння. Встановлено, що насіння, сформоване навіть за дуже посушливих умов вегетації, відрізняється високою схожістю. Це свідчить про перспективи освоєння регіону Півдня України саме для вирощування якісного насіння ехінацеї пурпурової.

Отражены основные аспекты физиологии и экологии растений. Детально рассмотрена морфология вегетативных и генеративных органов. Значительное внимание уделено абиотическим и биотическим факторам, а также элементам фитоценологии и фитогеографии.

Стисло подано описи рослин з лікарськими властивостями: дикорослих, культурних, декоративних, кімнатних і відкритого грунту, лікарські екзоти. Вміщено відомості про збирання, зберігання і способи застосування лікарських рослин. Охарактеризовано фізіологічно активні речовини - вуглеводи, органічні кислоти, ліпіди, ефірні олії, алкалоїди, глікозиди, дубильні речовини, вітаміни, фітонциди та антибіотики.

Спонтанная флора сосудистых растений Украины насчитывает более 4,5 тыс. видов, из которых 1075 имеют те или иные лечебные свойства. Из них в научной медицине используют более 200 видов, остальные находят применение в народной медицине. Теоретическими основами ресурсоведения лекарственных растений являются законы: эйдосной биоквантированности (континуум биоты расчленен на генетически, географо-экологоценотически и биоморфологически детерминированные коллективные биологические отдельности - эйданты, или природные виды); популяционной структуризации (каждый эйдант имеет популяционную структуру, в природе нет популяций без принадлежности к определенным эйдантам, а последних без популяционной структуры); флорокомплексного расчленения (популяции эйдантов входят в состав определенных экоценофитонных флорокомплексов и там реализуют свои ресурсные потенции); биоморфологической дифференциации (каждое сосудистое растение обязательно дифференцировано на органы; заготовка различных органов в качестве сырья по-разному влияет на состояние растений). На основании последнего разработана категоризация дикорастущих лекарственных растений по их отношению к результатам заготовки фитосырья. Выделено шесть (0 - 5) категорий от наименее до наи

более чувствительных к изъятию определенной части растений в качестве сырья. Рассмотрена взаимосвязь фитотерапийных ресурсов с антропогенным влиянием, выделены антропофилы, антропонейтралы и антропофобы.

Інтродукція ехінацеї пурпурової за природно-кліматичних умов середнього Уралу (підзона південної тайги) йде, в цілому, досить успішно, що свідчить про великі адаптаційні можливості цього виду. Обговорено динаміку фенобіологічних показників і морфологічних ознак рослин протягом трьох років життя. Проведено зіставлення з аналогічними показниками, отриманими за умови інтродукції ехінацеї пурпурової в інших регіонах Росії та країнах СНД. Зазначено шляхи подальшої інтродукційної роботи з цим видом на середньому Уралі.

Обобщены результаты многолетних фундаментальных исследований нового способа консервирования с применением жидкого азота нетрадиционного растительного сырья и разработке криогенных технологий получения биологически активных добавок, позволяющих не только сохранить все витамины и другие, биологически активные вещества, но и получить более обогащенный конечный продукт в легкоусвояемой форме. Представлены две принципиально новые технологии производства биологически активных добавок - криопорошков из цветочной пыльцы и амаранта, разработанные специалистами Харьковской государственной академии технологии и организации питания и Украинским государственным университетом пищевых технологий. Предложены новые технологии их использования в составе профилактических продуктов питания иммуностимулирующего и радиозащитного действия. Приведены сведения, являющиеся основой для изучения новых технологий консервирования пищевых продуктов и товароведения продовольственных товаров.

Наведено результати вивчення онтогенезу Echinacea purpurea (L.) Moench протягом десяти років. Описано три періоди онтогенезу: латентний, віргінільний, генеративний. Наведено їх якісні та кількісні характеристики. Дано визначення життєвої форми ехінацеї пурпурової.

Викладено результати вивчення розвитку кореневої системи ехінацеї блідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.) першого року вегетації у разі її вирощування прямим посівом у відкритий грунт за умов лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що за інтенсивністю росту коренів спостерігаються два періоди. Перший - з травня до червня, коли корені ростуть значно повільніше, ніж у наступний - другий період, з липня до жовтня. Досить суттєва ростова активність коренів у липні та серпні, а максимальна - у жовтні. Сира маса одного кореня дорівнює 12,23 г, а довжина - 28,17 см. Одночасно з посиленням росту кореня в довжину збільшується його діаметр і площа поверхні.

Викладено результати вивчення розвитку кореневої системи ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench.) першого року вегетації під час вирощування її прямим посівом у відкритий грунт за умов Лісостепу України. Встановлено, що за інтенсвністю росту кореневої системи можна виділити два етапи. Перший - з квітня до серпня, який характеризується повільним наростанням - 0,2 - 1,87 г/рослину свіжого кореня. І другий - з вересня до кінця вегетації, коли коренева система наростає досить активно - 1,87 - 42,7 г/рослину. Сухим кореням другого етапу розвитку притаманна більша біологічна активність.

Максимальну продуктивність алтеї лікарської за умов зрошення на 2-ому році життя забезпечує густота стояння рослин 90 тис/га. Вихід насіння через таке загущення становить 4,6 ц/га.

Наведені відомості про найбільш поширені отруйні лікарські рослини, їх ботанічні й фармакологічні характеристики та райони поширення. До кожної характеристики рослини дається українська та латинська назви, а також їх еквіваленти у місцевих говірках.Особлива увага приділяється практичному застосуванню цих рослин у народній медицині та заходам безпечної поведінки з ними.

Наведено результати досліджень порівняльної оцінки біохімічного складу ехінацеї пурпурової, кропиви коноплеподібної, оману високого, левзеї сафлороподібної.

Спостереження за індивідуальним розвитком ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) за умов південно-східної частини України довели доцільність використання її у сумішках зі злаковими та бобовими рослинами для заготівлі кормів з імуномодулюючими властивостями для великої рогатої худоби. Це стосується її сумішок з житняком гребінчастим (Agropyrym pectinatum (Bieb.) Beauv.) та еспарцетом виколистним (Onobrychis viciaefolia Scop.). Отримані дані показали недоцільність сумішок ехінацеї пурпурової з грястицею звичайною (Dactylis glomerata L.) через пригнічення розвитку ехінацеї.

Охрана биоразнообразия является одной из наиболее важных проблем в системе охраны окружающей среды. Флора Украины насчитывает 5,2 тыс. сосудистых растений; более, чем 1 тыс. видов являются лекарственными. Официальная медицина использует около 250 видов. Рассмотрены результаты исследования состояния и динамики ресурсов лекарственных растений. Проанализированы причины истощения ресурсов некоторых видов.

Аргументовано особливе значення ехінацеї пурпурової для лікування та профілактики різноманітних захворювань. Наведено результати вивчення режимів зрошення на вегетацію ехінацеї пурпурової. Досліджено прийоми вирощування цієї рослини на чорноземоподібних грунтах.

Розкрито питання агротехнічних особливостей вирощування наперстянки шерстистої за умов зрошення Півдня України. Проаналізовано вплив досліджуваних чинників на врожайність культури. Виявлено найбільш високий показник урожайності у варіанті спільного внесення органічних (гною 40 т/га) та мінеральних добрив (N60P60) на посівах під зиму з міжряддям 30 см і глибиною обробітку грунту 28-30 см. Врожай завдяки цьому склав 48,9 ц/га абсолютної сухої маси.