Розглянуто концептуальні питання історичного туризмознавства, історію туризму та екскурсійну справу в Україні та світі. Висвітлено досвід зарубіжних країн з розвитку історико-культурного туризму, український та зарубіжний досвід етнотуризму. Охарактеризовано історико-культурний туризм як чинник сталого розвитку регіонів України. Розкрито роль туристичного краєзнавства у вивченні та популяризації історико-культурної спадщини України. Висвітлено історико-культурну і релігійну спадщину Києва та ЇЇ використання в туристично-екскурсійній галузі.

Розглянуто сучасні тенденції розвитку та реформування публічного управління. Здійснено аналіз інституціоналізації механізмів публічного управління у контексті вирішення назрілих завдань у різних сферах суспільної життєдіяльності. Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти публічного управління розвитком регіонів і територіальних громад. Розкрито механізми менеджменту в умовах динамічних трансформацій середовища сучасних організацій. Проаналізовано сучасні технології управління людськими ресурсами на макро-, мезо- та мікрорівнях і визначено підходи до їх удосконалення.

Мета публікації - привернути увагу до проблеми цінності приватних писемних документів періоду Першої світової війни, наголосити на важливості залучення его-джерел до наукового обігу, показати їх унікальність та значимість для осмислення подій 1914 - 1918 рр. в Україні. Для виявлення й опрацювання таких джерел використано методи евристики, джерелознавчого пошуку, відбору та синтезу інформації, структурно-функціонального й контент-аналізу, визначення історичної та наукової цінності его-документів. Методологія грунтується на принципах історизму, об'єктивності, системності, а також на засадах історії ментальності. Представлено інформацію про его-документи, зокрема спогади й щоденники, як частину джерельної бази для дослідження періоду Першої світової війни; наголошено на необхідності та важливості опрацювання матеріалу на мікроісторичному рівні, з погляду "історії повсякденності" й антропологічного підходу, де об'єктом є не "знелюднені" соціальні структури, а конкретні учасники історичних подій. Визначено та схарактеризовано ключові тематичні блоки, які фігурують у мемуарних творах: сприйняття війни, ставлення до солдатів з боку офіцерів, їх взаємовідносини, побут та харчування вояків, конфлікти і способи їх вирішення, питання дезертирства, самопоранення тощо. Наративні документи періоду Великої війни 1914 - 1918 рр. - це багатопланові та важливі історичні джерела, в яких зафіксовано не лише хронологію події, але й, насамперед, яскраво представлено індивідуальне, суб'єктивне ставлення до них представників різних прошарків населення. Важливість его-документів полягає у відображенні в них унікальних психологічних моментів, поглядів, реакцій тих чи інших людей на сучасні для них події, їх сприйнятті та осмисленні історичної миті. Серед таких документів виділяється пласт мемуарних творів, авторами котрих стали звичайні люди - селяни, солдати, медсестри, учителі тощо, тобто ті, хто сприймав війну "знизу". Саме це допомагає відчути глибину людської трагедії, яку принесло перше глобальне збройне протистояння, дає змогу розширити межі вивчення ролі людського фактора в історії, соціальної психології та масової свідомості.

Предмет дослідження - особливості формування конкурентної позиції національної економіки. Мета роботи - методологічний підхід щодо конкретизації поняття "конкурентна позиція" з виділенням його специфічних рис, головних чинників. Використано діалектичний метод наукового пізнання, метод аналізу і синтезу, порівняльний метод, метод узагальнення даних. Розглянуто наукові підходи до визначення сутності поняття "конкуренція", виділені різні типи конкуренції, узагальнено підходи до класифікаційних ознак економічної конкуренції. Наведена порівняльна характеристика основних ринкових структур, надано визначення поняття "конкурентне середовище" як невід'ємної складової ринкової економіки, та визначення економічної категорії "конкурентна позиція". Розглянуто основні ознаки конкурентоспроможності як одного з критеріїв ефективності економічного суб'єкта. Висновки: на основі дослідження змін конкурентних відносин у глобальному вимірі, трансформація яких є масштабною і суперечливою, встановлено, що процес формування глобального конкурентного середовища співпадає з розвитком трьох пов'язаних тенденцій, а саме: об'єднання регіональних ринків у загальносвітовий; формування глобальних учасників ринку за рахунок явищ злиття та поглинання; формування системи наддержавного регулювання конкурентних відносин, дозволяють розглядати останні як результат функціонування економічних систем.

Розглянуто основні етапи формування С. С. Рубіна як ученого-землезнавця. Визначено періодизацію його життя та наукової діяльності й роль кожного етапу у формуванні наукового світогляду. Охарактеризовано внесок С. С. Рубіна в розвиток землеробської науки. З'ясовано основні напрями його наукових досліджень, роль і місце наукового доробку вченого для подальшого розвитку вітчизняної землеробської науки. Висвітлено науково-дослідницьку роботу на кафедрі агрохімії грунтознавства й землеробства Уманського сільськогосподарського інституту. Обгрунтовано внесок С. С. Рубіна у становлення та розвиток садового землеробства, рільництва й агрохімії. Відображено викладацьку діяльність професора, його роль у підготовці вчених-агрономів, головні напрями досліджень наукової школи С. С. Рубіна, громадську та просвітницько-популяризаторську діяльність вченого.

Проведен анализ основных эпох отечественной истории. Освещены основные этапы политического, социально-экономического, духовного и культурного развития украинского народа. Проведено исследование самых важных периодов становления и развития Украинского государства. Сделана попытка анализа разных взглядов на исследуемые факты, исторические события. Изложены особенности процессов десталинизации и либерализации в Украине в период хрущевской "оттепели". Рассмотрено создание системы государственной власти и конституционный процесс. Дано подробное описание западной диаспоры после Второй мировой войны.

Розглянуто та охарактеризовано сформовані уявлення щодо хронологічних та ідейних витоків молодіжного руху в Україні, спроби науковців періодизувати становлення руху. Проаналізовано стан вивчення питання диференціації молодіжних організацій та об'єднань. Уперше синхронно переосмислено в історіографічному розумінні історію становлення різноманітних за ідеологічними, політичними, культурними уподобаннями організацій протягом 1980 - 2011 рр. Зазначено, що результатом аналізу внеску вітчизняних та зарубіжних учених у розробку проблеми стало спростування ряду неточностей та стереотипних тверджень щодо ролі молоді в суспільстві.

На підставі комплексного аналізу архівних джерел, опублікованих документів і матеріалів, досягнень історіографії висвітлено роль Київського товариства грамотності в національно-культурному житті українців наприкінці XIX - на початку XX ст. Розглянуто особливості виникнення, органи управління, форми та методи роботи даного товариства. Увагу приділено його діяльності у шкільній та культурно-просвітницькій сфері. Подано інформацію про недільні школи, бібліотеки, книжкові склади та магазини, а також повітові відділення Київського товариства грамотності.

На основі комплексного вивчення архівних джерел, опублікованих документів і матеріалів, досягнень історіографії проаналізовано праці учених-емігрантів, присвячені історії державності України від Київської Русі до Української революції 1917 - 1921 рр. Досліджено внесок українських наукових установ в еміграції у справу збереження традицій української національної історіографії за умов партійної монополії на науку в Радянській Україні. До наукового обігу введено значний масив маловідомих праць істориків-емігрантів, які проводили свою дослідницьку роботу за кордоном.

На основе новых и опубликованных ранее архивных документов, а также научно-учебной литературы раскрыт исторический путь становления и развития Украины как государства, начиная с периода первобытного общества и возникновения цивилизации на территории нашей страны и заканчивая современным периодом независимости (с 1991 г.). Освещены общественно-политический, социально-экономический и культурно-духовный аспекты развития украинского народа, нации, указаны место и роль Украины в европейском и мировом исторических процессах. Значительное внимание уделено формированию и истории западной и восточной украинской диаспоры. Материал изложен в форме лекций, посвященных конкретным историческим периодам, в конце каждой лекции приведена хронология основных событий, словарь терминов с кратким толкованием и персоналии - краткие сведения о выдающихся личностях данного периода.

Изложен материал по истории страны от древнейших времен до наших дней с учетом современных научных подходов и взглядов. Сформировано комплексное представление о ведущих тенденциях и процесах украинской истории. В целом история Украины разделена на пять больших периодов. Рассмотрены древние времена (первобытная история) - период доцивилизационного развития - от первого человека на территории Украины около 1 млн. лет назад до создания государства Русь во второй половине IX ст. Описан средневековый период (вторая половина IX ст.- 1569 г.) - от возникновения Руси - первого государства восточных славян - до вхождения большинства украинских земель в состав Речи Посполитой. Раскрыты события Нового времени (1569 - 1914 гг.) - период от Люблинской унии до Первой мировой войны. Новейшее время (1914 - 1991 гг.) описан как период индустриального общества, включает Первую мировую войну 1914 - 1918 гг., национально-демократическую революцию, пребывание Украины в составе СССР, провозглашение независимости в 1991 г. Рассмотрено Постновейшее время (с 1991 г.), связанное с началом перехода от индустриального общества к постиндустриальному (информационному) и совпавшее с обретением независимости.

Наведено 201 нарис про головні періоди життя та діяльності провідних діячів науки та культури України за період 1841 - 2008 рр. Увагу приділено постатям Х. Д. Алчевської, М. М. Амосова, В. М. Базилевича, О. П. Бердника, О. О. Богомольця, М. І. Івасюка, В. І. Липського, Є. Ф. Маланюка, І. О. Світличного, Г. М. Хоткевича, Т. Г. Яновського.

Вдосконалено сутність поняття "трудовий потенціал", його збереження та розвитку. Запропоновано визначення поняття "регіональна соціальна політика збереження та розвитку трудового потенціалу". Визначено можливості застосування досвіду зарубіжних країн щодо формування та реалізації регіональної політики у сфері збереження та розвитку трудового потенціалу. Висвітлено науково-методичні підходи до оцінювання сучасних тенденцій збереження та розвитку трудового потенціалу. Проаналізовано сучасний стан збереження та розвитку трудового потенціалу та визначено особливості соціальної політики у даному напрямку на регіональному рівні. Розроблено пріоритетні напрямки реалізації регіональної соціальної політики збереження та розвитку трудового потенціалу. Запропоновано концептуальні підходи до вироблення регіональних соціальних програм збереження та розвитку трудового потенціалу.

Висвітлено історію розвитку України, соціально-економічний та культурний розвиток української народності, нації, здобутки та внесок України у світову історію. Описано первісне суспільство та перші державні утворення на території України, теорії походження України-Русі. Визначено етапи зміцнення Київської Русі як державного об'єднання, зовнішньополітичні пріоритети та суспільно-економічний устрій Галицько-Волинського князівства, причини та наслідки його занепаду, політичні та соціально-економічні наслідки Люблінської унії для України. Проаналізовано становлення та розвиток українського козацтва, соціально-економічну та зовнішню політику гетьманського уряду 1646 - 1654 рр., військово-політичне протистояння та соціально-економічне становище Гетьманщини в другій половині XVII ст., розвиток українських земель у складі Московії та Російської імперії наприкінці XVII - початку XХ ст., західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії й Австро-Угорщини наприкінці XVIII - початку ХХ ст. Розглянуто українське питання в період Першої світової війни, відродження державності українського народу в 1917 - 1920 рр., розвиток радянської та Західної України у міжвоєнний період, період Другої світової війни, повоєнної відбудови 1945 - 1953 рр., соціально-економічний і суспільно-політичний розвиток України у першій половині 1950 - середині 1980-х рр., суспільно-політичні процеси у 1985 - 1991 рр. і соціально-економічні процеси в добу незалежності.

Освещены история развития Украины, социально-экономическое и культурное развитие украинской народности, нации, достижения и вклад Украины в мировую историю. Описаны первобытное общество и первые государственные образования на территории Украины, теории происхождения Украины-Руси. Определены этапы укрепления Киевской Руси как государственного объединения, внешнеполитические приоритеты и общественно-экономический строй Галицко-Волынского княжества, причины и последствия его падения, политические и социально-экономические последствия Люблинской унии для Украины. Проанализированы становление и развитие украинского казачества, социально-экономическая и внешняя политика гетманского правительства 1646 - 1654 гг., военно-политическое противостояние и социально-экономическое положение Гетманата во второй половине XVII ст., развитие украинских земель в составе Московии и Российской империи конца XVII - начала ХХ ст., западноукраинских земель в составе Австрийской империи и Австро-Венгрии конца XVIII - начала ХХ ст. Рассмотрены украинский вопрос в период Первой мировой войны, возрождение государственности украинского народа в 1917 - 1920 гг., развитие советской и Западной Украины в межвоенный период, период Второй мировой войны, послевоенного восстановления 1945 - 1953 гг., социально-экономическое и общественно-политическое развитие Украины в первой половине 1950 - середине 1980-х гг., общественно-политические процессы в 1985 - 1991 гг. и социально-экономические процессы в эпоху независимости.

Висвітлено суспільно-політичні ідеї Г. Сковороди в контексті ідеї української державності. Розглянуто питання реалізації земської реформи на Правобережній Україні в аспекті регіональних етноконфесійних особливостей другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано умови господарської діяльності селян Київської губернії у пореформений період, розвиток мережі сільськогосподарських товариств Черкаського краю та їх просвітницьку діяльність на початку ХХ ст. Розкрито засади більшовицької продовольчої політики в Україні у 1919 р., діяльність органів державно-політичного управління під час проведення колективізації хлібозаготівельних кампаній, а також під час Голодомору 1932 - 1933 рр. у південно-східних областях України.

Освещены общественно-политические идеи Г. Сковороды в контексте идеи украинской государственности. Рассмотрены вопросы реализации земской реформы на Правобережной Украине в аспекте региональных этноконфессионных особенностей второй половины ХІХ - начале ХХ ст. Проанализированы условия хозяйственной деятельности крестьян Киевской губернии в послереформенный период, развитие сети сельскохозяйственных обществ Черкасского края и их просветительская деятельность в начале ХХ ст. Раскрыты основы большевистской продовольственной политики в Украине в 1919 г., деятельность органов государственно-политического управления при проведении коллективизации хлебозаготовительных кампаний, а также в период Голодомора 1932 - 1933 гг. в юго-восточных областях Украины.

Описано організаційні моделі кадрового забезпечення військово-судових установ Російської імперії другої половини ХІХ - початку ХХ ст. за матеріалами Київського військово-окружного суду. Розглянуто питання української соборності в ідейно-політичному дискурсі наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено просвітницьку діяльність Київського товариства грамотності в 1882 - 1908 рр., політичну діяльність С. Косіора в 1918 - 1922 рр., його роль у встановленні більшовицького режиму в Україні. Проаналізовано підготовчо-виховну діяльність у відділах Української народної міліції ОУН(Б) у липні - вересні 1941 р. Розкрито внесок українських жінок-медиків у допомозі населенню на фронтах і в тилу в період Другої світової війни.

Описаны организационные модели кадрового обеспечения военно-судебных учреждений Русской империи второй половины ХІХ - начале ХХ ст. по материалам Киевского военно-окружного суда. Рассмотрены вопросы украинской соборности в идейно-политическом дискурсе конца ХІХ - начале ХХ ст. Освещены просветительская деятельность Киевского общества грамотности в 1882 - 1908 гг., политическая деятельность С. Косиора в 1918 - 1922 гг., его роль в установлении большевистского режима в Украине. Проанализирована подготовительно-воспитательная деятельность в отделах Украинской народной милиции ОУН(Б) в июле - сентябре 1941 г. Раскрыт вклад украинских женщин-медиков в помощи населению на фронтах и в тылу в период Второй мировой войны.

Наведено комплексну характеристику основних етапів дослідження українського парламентаризму, проаналізовано стан його відображення в історіографії. На підставі узагальнення наукових праць висвітлено історію становлення парламентаризму на теоретичному рівні - у програмах політичних партій, і практичному - діяльності українських депутатів у складі парламентів Австро-Угорщини та Російської імперії. Проведено історіографічний аналіз видань з діяльності українських представницьких установ з владними функціями у 1917 - 1920 рр. Досліджено діяльність українського депутатського корпусу в австрійському парламенті, Галицькому та Буковинському крайових сеймах.

Приведена комплексная характеристика основных этапов исследования украинского парламентаризма, проанализировано состояние его отображения в историографии. На основе обобщения научных трудов освещена история становления парламентаризма на теоретическом уровне - в программах политических партий, и практическом - деятельности украинских депутатов в составе парламентов Австро-Венгрии и Российской империи. Проведен историографический анализ изданий о деятельности украинских представительских учреждений с властными функциями в 1917 - 1920 гг. Исследована деятельность украинского депутатского корпуса в австрийском парламенте, Галицком и Буковинском краевых сеймах.

Розглянуто процес переходу від безсистемного накопичення масиву знань з української історії до науково-критичних форм історичних досліджень, який проходив у напрямку документалізації та професіоналізації. Проаналізовано зростання рівня досліджень з історії України через організацію наукової роботи істориків довкола гуртків, періодичних видань, наукових установ, університетських центрів, що було тісно пов'язано з їх інституціоналізацією. Показано, що до середини XIX ст., ці тенденції зумовили кристалізацію національної історичної та суспільно-політичної думки, яка знайшла логічне завершення в поглядах і програмових документах членів Кирило-Мефодіївського товариства. Обгрунтовано періодизацію досліджуваного періоду (кінець XVIII - перша половина XX ст.) з визначенням двох головних історіографічних етапів: перехідного й організаційного.

Проаналізовано взаємовідносини кріпаків та священно- й церковнослужителів Правобережної України в першій половині ХІХ ст. Висвітлено соціальні дослідження дворянства Київської губернії наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. на основі статистичного методу, діяльність просвітніх організацій Волині у культурно-освітній роботі серед національних меншин наприкінці ХІХ ст. - 1920-х рр. Вивчено податкову політику Центральної Ради та Генерального секретаріату в українських селах в березні 1917 р. - квітні 1918 р. Розглянуто питання змін у духовній сфері українського селянства в 1920 - 1930 рр., виселення населення південних і східних областей України напередодні та під час Голодомору 1932 - 1933 рр. Проаналізовано роль карпатського геополітичного чинника в системі міжнародної дипломатії другої половини 1930-х рр. Описано особливості функціонування правових відділів органів місцевого управління в системі судочинства Рейхскомісаріату "Україна" в 1941 - 1944 рр.

Проанализированы взаимоотношения крепостных крестьян и священно- и церковнослужителей Правобережной Украины в первой половине ХІХ ст. Освещены социальные исследования дворянства Киевской губернии конца ХІХ - начале ХХ ст. на основе статистического метода, деятельность просветительных организаций Волыни в культурно-образовательной работе среди национальных меньшинств конца ХІХ ст. - 1920-х гг. Изучена налоговая политика Центрального Совета и Генерального секретариата в украинских селах в марте 1917 г. - апреле 1918 г. Рассмотрены вопросы изменений в духовной сфере украинского крестьянства в 1920 - 1930 гг., выселения населения южных и восточных областей Украины накануне и в период Голодомора 1932 - 1933 гг. Проанализирована роль карпатского геополитического фактора в системе международной дипломатии второй половины 1930-х гг. Описаны особенности функционирования правовых отделов органов местного управления в системе судопроизводства Рейхскомиссариата "Украина" в 1941 - 1944 гг.

Висвітлено діяльність дворян-іноземців у процесі освоєння та колонізації південноукраїнських земель у другій половині XVIII - XIX ст. Визначено склад, організаційну структуру та повноваження керівних органів філій Українського Національного Союзу у другій половині 1918 - початку 1919 рр. Проаналізовано особливості розвитку української музичної культури на початку ХХ ст., діяльність музикантів і композиторів у контексті відродження та становлення української музики на професійному рівні. Охарактеризовано театральний рух 1920-х рр. в Україні у контексті взаємовідносин представників традиційного та модерного напрямів театрального мистецтва П. Саксаганського та Л. Курбаса. Розкрито причини та наслідки Голодомору для населення Переяславщини у 1930 - 1933 рр.

Освещена деятельность дворян-иностранцев в процессе освоения и коллонизации южноукраинских земель во второй половине XVIII - XIX ст. Определены состав, организационная структура и полномочия руководящих органов филиалов Украинского Народного Союза во второй половине 1918 - начале 1919 гг. Проанализированы особенности развития украинской музыкальной культуры в начале ХХ ст., деятельность музыкантов и композиторов в контексте возрождения и становления украинской музыки на профессиональном уровне. Охарактеризовано театральное движение 1920-х гг. в Украине в контексте взаимоотношений представителей традиционного и модерного направлений театрального искусства П. Саксаганского и Л. Курбаса. Раскрыты причины и последствия Голодомора для населения Переяславского региона в 1930 - 1933 гг.