Досліджено особливості здійснення сертифікації в галузі авіації та місце цього виду сертифікації в механізмі правового забезпечення екологічної безпеки.

Визначено місце правового регулювання забезпечення екологічної безпеки в галузі авіації в системі сучасного екологічного права та права екологічної безпеки. Проаналізовано науково-правові та законодавчі підходи щодо визначення об'єктів і джерел шкідливого вплив авіації на довкілля. Досліджено становлення та розвиток механізму правового регулювання забезпечення екологічної безпеки в галузі авіації, його особливостей, включаючи заходи організаційного, функціонального, економіко-правового характеру, механізму притягнення винних осіб до відповідальності з порушення правових вимог екологічної безпеки у даній сфері.

Наведено результати правового регулювання забезпечення екологічної безпеки (ЕБ) у галузі цивільної авіації (ЦА) України. На підставі аналізу норм чинного національного та міжнародного законодавства та практики його застосування визначено основні об'єкти та види діяльності в галузі ЦА, які здійснюють та/або можуть здійснювати шкідливі впливи на навколишнє середовище, життя та здоров'я людей. Розкрито історичні аспекти правового регулювання забезпечення ЕБ у галузі ЦА відповідно до особливостей розвитку нормативно-правового регулювання та державності. Увагу приділено механізму правового регулювання забезпечення ЕБ у галузі ЦА, зокрема, організаційно-, функціонально- й економіко-правовим засобам забезпечення ЕБ, а також особливостям юридичної відповідальності в даній сфері.

Висвітлено повноваженння сільського голови та зміст його діяльності в містобудівних і правових аспектах. Викладено особливості сільської інфраструктури, які суттєво відрізняють її від міста, теоретичні основи та зміст розпланування. Увагу приділено питанню забудови та благоустрою сільських поселень, проекто-планувальним розрахункам, вирішенню функціонального та будівельного зонування сільської території. Досліджено особливості формування та забудови громадського центру, жилих кварталів, установ культурно-побутового та сакрального призначення. Розкрито питання охорони навколишнього середовища, повноваження органів місцевого самоврядування стосовно санітарного очищення сільських поселень і поводження з відходами. Викладено правові й еколого-правові аспекти, матеріально-фінансову основу, організацію роботи з документами в діяльності органів місцевого самоврядування.

Досліджено актуальні питання правового регулювання екологічної безпеки в Україні у складі національної безпеки, яка є станом захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої зебезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах, зокрема, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища. Розкрито історичні засади становлення та розвитку наукової думки і законодавства про екологічну безпеку. Досліджено юридичну природу екологічної безпеки, екологічно небезпечної діяльності та екологічного ризику. Проаналізовано механізм правового регулювання екологічної безпеки в окремих видах екологічно шкідливої діяльності.

Розглянуто актуальні питання правового регулювання екологічної безпеки у сільському господарстві України, яка є станом захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за умов якої забезпечуються сталий розвиток сільського господарства, своєчасне виявлення, запобігання та нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтересам у сферах, зокрема, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, охорони навколишнього природного середовища. Висвітлено історичні засади становлення та розвитку наукової думки і законодавства про екологічну безпеку, юридичну природу екологічної безпеки, екологічно небезпечної діяльності та екологічного ризику. Проаналізовано механізм правового регулювання екологічної безпеки та особливості його застосування у сільському господарстві.

Висвітлено особливості юридичної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Охарактеризовано легальне розуміння поняття "жорстоке поводження з тваринами", основні принципи захисту тварин від жорстокого поводження. Визначено поняття "знущання над тваринами", його основні ознаки. Акцентовано увагу на видах і розмірах юридичної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами.

Комплексно проаналізовано теоретичні і практичні проблеми становлення права екологічної безпеки в Україні. Досліджено становлення та розвиток норм і відносин права екологічної безпеки, формування наукових поглядів щодо розуміння поняття «екологічна безпека», його співвідношення з такими правовими категоріями, як «охорона навколишнього природного середовища» та «раціональне природокористування». Визначено місце екологічного ризику в праві екологічної безпеки. Запропоновано підхід до формування предмету, методів, принципів та системи права екологічної безпеки, на підставі яких встановлено його місце в системі сучасного екологічного права та законодавства України. Розкриті особливості розвитку права екологічної безпеки як системи міжнародного, європейського, зарубіжного та вітчизняного законодавства, на підставі яких запропоновано шляхи подальшого удосконалення законодавства із забезпечення екологічної безпеки. Проаналізовано механізм правового регулювання екологічної безпеки та його особливості, включаючи заходи організаційно-правового та функціонально-правового характеру; особливості притягнення винних осіб до відповідальності за порушення вимог екологічної безпеки. На підставі проведеного дослідження розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері правового забезпечення екологічної безпеки; запропоновані теоретичні висновки, які можуть бути підставою для подальшого розвитку еколого-правової науки України.

Матеріал побудовано відповідно до концептуальних засад викладання екологічного права і спрямовано на висвітлення положень трьох основних підрозділів особливої частини екологічного права - природоресурсного, природоохоронного та антропоохоронного права, а також двох підрозділів спеціальної частини екологічного права - міжнародного екологічного права та екологічного права ЄС, які відповідають системі екологічного законодавства, що розвивається в Україні, а також на міжнародному та європейському рівнях. Розкрито сучасні проблеми екологічного права і законодавства, правовий режим використання та охорони земель. Розглянуто землю як об’єкт еколого-правових відносин, право землекористування та його види, особливості управління і контролю в галузі використання та охорони земель. Окреслено юридичну відповідальність за порушення вимог земельного законодавства й правовий режим використання та охорони надр. Визначено надра як об’єкт правового регулювання використання та охорони, право надрокористування та його види тощо. Описано правовий режим використання, відтворення та охорони вод. Подано водні ресурси як об’єкт правового регулювання використання, відтворення та охорони.