Удосконалення транспортної системи України потребує кардинальних змін, в числі яких знаходиться створення транспортно-пересадочних вузлів, що зводять в єдине ціле різні види транспорту міського, приміського, регіонального, далекого і міждержавного сполучення, дозволяючи обслуговувати потужні пасажиропотоки з мінімальними витратами часу і максимальною безпекою пасажирів. Узагальнено і проаналізовано практику іноземних залізниць щодо логістики пасажирських перевезень та досвід створення пересадочних вузлів як високотехнологічних пунктів сходження суспільного транспорту різних видів сполучення. Сформульовано ідею раціональності створення транспортно-пересадочних центрів на базі існуючих залізничних вокзалів. Обгрунтовано ключову роль приміського залізничного транспорту у сталому та ефективному функціонуванні пересадочних центрів. Уточнено призначення, роль і функції приміських пасажирських перевезень в транспортному обслуговуванні населення. Розроблено і запропоновано оптимальний варіант розвитку приміського сполучення в Україні з визначенням вогодоотримувачів, способів організації руху, форм взаємодії АТ "Укрзалізниця" з органами місцевої влади, джерел фінансування.

Викладено ключові аспекти інноваційного розвитку підприємств транспортного комплексу на основі вивчення світового та вітчизняного досвіду. Наведено результати дослідження сучасних інноваційних тенденцій на автомобільному, авіаційному, водному та залізничному видах транспорту. Увагу приділено тенденціям розвитку цифрових транспортних сервісів для задоволення потреб пасажирів.

Обгрунтовано необхідність і визначено роль транспортно-пересадочних комплексів у розвитку транспортної системи країни та у забезпеченні її населення в транспортному обслуговуванні, виконуваному на сучасному рівні, в межах міст, у приміських зонах та на далеких відстанях. З використанням методів формальної і діалектичної логіки на підставі критичного аналізу положень вітчизняних і зарубіжних дослідників, які вивчали відповідні аспекти створення і діяльності багатофункціональних пунктів пересадки пасажирів між видами транспорту, визначено сутність, функції і різновиди пересадочних вузлів. Для уточнення категорії, що вивчається, та формування науково-теоретичних засад дослідження поведінки клієнтів транспортно-пересадочних комплексів застосовано методи наукової абстракції, індукції і дедукції. Неспроможність вітчизняного транспорту суспільного користування задовольнити потребу населення великих міст і передмість у просторових переміщеннях, запропонувати своїм клієнтам послуги належного рівня якості, з повним дотриманням вимог безпеки, виправдати їх очікування, а також використати потенціал залізничного транспорту, включаючи потужні вокзальні комплекси, та повернути йому лідерство на ринку пасажирських перевезень. Доведено, що найбільш поширена практика створення транспортно-пересадочних вузлів на базі станцій міського транспорту або великих вокзалів для вітчизняного транспорту на сучасному етапі його функціонування є нераціональною, не враховує специфіки сегментних груп пасажирів та не відповідає їх особливим вимогам до транспортного обслуговування. Зважаючи на поточний рівень розвитку транспортної системи та її соціально-економічний стан, мережа розміщення пунктів пересадки пасажирів між видами транспорту повинна будуватись, виходячи зкореспонденції пасажиропотоків, з урахуванням найбільш сталих і потужних потоків пасажирів у приміських зонах. Тривалі спостереження за клієнтами залізничного пасажирського транспортута аналіз кореспонденції пасажиропотоків показали, що найбільш сталими і регулярними, а отже, прогнозованими є переміщення у приміському сполученні, де пасажири задовольняються базовими характеристиками транспортного обслуговування і не потребують широкого спектру додаткових послуг, а фактори економії часу, мінімальної вартості, надійності і безпеки обумовлюють їх транспортну поведінку. Цим критеріям на сьогодні максимально відповідає залізничний приміський транспорт з його інфраструктурою, якісне функціонування яких вже зараз неможливе без докорінних організаційних змін і належного фінансування. Проте споживча поведінка пасажирів та визначення шляхів розвитку мережи транспортно-пересадочних комплексів вимагають відповідних маркетингових досліджень.

Сучасний стан транспортного ринку та особливості послуг для пасажирів залізничного транспорту далекого сполучення обумовлюють потребу в розвитку методології маркетингових досліджень ринку пасажирських перевезень, в адаптації та удосконаленні існуючих методів вимірювання та оцінювання задоволення споживачів. Уточнено поняття задоволення споживача. Запропоновано механізм реалізації концепції підвищення якості обслуговування пасажирів. Подано результати проведеного маркетингового дослідження за адаптованими до сучасних умов та специфіки залізничного пасажирського транспорту синтезованими методами SCSB та ECSI. Розраховано індивідуальні параметричні та інтегральний показник задоволення пасажирів перевезеннями залізницею в далекому сполученні, здійснено їх порівняння з аналогічними показниками європейських країн. Представлено результати незалежного маркетингового дослідження щодо задоволення пасажирів залізниці. Визначено першочергові напрями удосконалення обслуговування пасажирів, що підкріплені внутрішніми можливостями залізниці. Обгрунтовано потребу в запровадженні нових напрямів маркетингових досліджень.

Мета дослідження - розробити класифікацію та вивчити функціонування мікроландшафтних поліхромних дендрокомпозицій у насадженнях м. Кривий Ріг. Об'єкт досліджень - поліхромні мікроландшафтні дендрокомпозиції на території м. Кривий Ріг. Методи досліджень: візуальні, морфометричні, статистичні. Розглянуто поняття "мікроландшафтні дендрокомпозиції". Розроблено їх класифікацію за 10 ознаками: таксономічний склад, площа ділянки та її конфігурація, біометричні показники, розташування рослин у композиції, головний акцент, вік, тип біоморфи, ландшафтна приуроченість, колористика, функціональне призначення. У насадженнях м. Кривий Ріг визначено 18 натурних хвойно-листяних дендрокомпозицій, створених за участю сучасних культиварів з різним забарвленням та формою крони. Серед них найбільша частка припадає на ялівцево-барбарисові групи (26 %). Загальний таксономічний склад досліджених об'єктів - 7 видів та 60 культиварів із 17 родів, 10 родин і 2 відділів. У дендрокомпозиціях за типом біоморфи переважає чагарникова форма (45 таксонів). Рослини представлені двома віковими групами (0 - 10 та 10 - 20 років). Найвищий рівень життєвого стану рослин відзначено у 95 % видів і культиварів, з них 60 % віднесено до групи високодекоративних рослин. Найбільша частка припадає на розлогі чагарники (32 %) та рослини з кулеподібною (18 %) і конічною (16 %) формою крони, решта рослин представлені сланкими, колоноподібними, подушкоподібними формами та деревами з розлогою кроною. Переважають рослини із зеленим (44 %) і жовтим (жовто-строкатим) забарвленням хвої або листків (26 %), менше видів та культиварів із сизо-блакитним (16 %) та пурпуровим (14 %) забарвленням. Висновок: оптимізація міського середовища у промисловому регіоні Правобережного степового Придніпров'я можлива шляхом створення мікроландшафтних дендрокомпозицій з використанням перспективних сучасних культиварів хвойних та листяних рослин.

Досліджено умови, що необхідні для формування ефективних залізничних пасажирських перевезень з участю автотранспорту за єдиним графіком (мультимодальних пасажирських перевезень (ММПП). Запропоновано нормативно ММПП визначити відповідно до вимог цивільного кодексу. Створено математичні моделі на базі структурно-логічних схем розподілу пасажиропотоку при здійсненні пересадки за участю залізничного транспорту та автобусів з метою реалізації узгоджених графіків руху транспортних засобів. Визначено ефективність та етапність впровадження ММПП за умов транспортно-пересадочного вузла м. Дніпро.

Мета дослідження - розробити класифікацію та вивчити функціонування мікроландшафтних поліхромних дендрокомпозицій у насадженнях м. Кривий Ріг. Об'єкт досліджень - поліхромні мікроландшафтні дендрокомпозиції на території м. Кривий Ріг. Методи досліджень: візуальні, морфометричні, статистичні. Розглянуто поняття "мікроландшафтні дендрокомпозиції". Розроблено їх класифікацію за 10 ознаками: таксономічний склад, площа ділянки та її конфігурація, біометричні показники, розташування рослин у композиції, головний акцент, вік, тип біоморфи, ландшафтна приуроченість, колористика, функціональне призначення. У насадженнях м. Кривий Ріг визначено 18 натурних хвойно-листяних дендрокомпозицій, створених за участю сучасних культиварів з різним забарвленням та формою крони. Серед них найбільша частка припадає на ялівцево-барбарисові групи (26 %). Загальний таксономічний склад досліджених об'єктів - 7 видів та 60 культиварів із 17 родів, 10 родин і 2 відділів. У дендрокомпозиціях за типом біоморфи переважає чагарникова форма (45 таксонів). Рослини представлені двома віковими групами (0 - 10 та 10 - 20 років). Найвищий рівень життєвого стану рослин відзначено у 95 % видів і культиварів, з них 60 % віднесено до групи високодекоративних рослин. Найбільша частка припадає на розлогі чагарники (32 %) та рослини з кулеподібною (18 %) і конічною (16 %) формою крони, решта рослин представлені сланкими, колоноподібними, подушкоподібними формами та деревами з розлогою кроною. Переважають рослини із зеленим (44 %) і жовтим (жовто-строкатим) забарвленням хвої або листків (26 %), менше видів та культиварів із сизо-блакитним (16 %) та пурпуровим (14 %) забарвленням. Висновок: оптимізація міського середовища у промисловому регіоні Правобережного степового Придніпров'я можлива шляхом створення мікроландшафтних дендрокомпозицій з використанням перспективних сучасних культиварів хвойних та листяних рослин.

Встановлено феномен насіннєвого самовідновлення P. pallasiana і P. sylvestris на залізорудних відвалах Криворіжжя навколо вже існуючих штучних насаджень і внаслідок заносу насіння з прилеглих до відвалів соснових деревостанів. Показано, що P. pallasiana і P. sylvestris можуть формувати стійкі життєздатні локальні популяції на залізорудних відвалах, де переважна більшість інших видів деревних рослин елімінує на ранніх етапах онтогенезу. Виявлено багаторічну динаміку життєвості обох видів сосен на різних за фізико-хімічним і механічним складом породах залізорудних відвалів. Розкрито здатність дерев із покоління самосіву у 10 - 12-річному віці до формування значного врожаю шишок із високим відсотком повноцінного насіння. Встановлено, що в гетерогенних едафічних умовах відвалів у молодих рослин репродуктивного віку формується переважно поверхнева коренева система, яка залягає в основному у верхньому (10 - 30 см) шарі породи. Показано, що за рівнем генетичної мінливості (гетерозиготності) локальні популяції із самосіву P. pallasiana і P. sylvestris на відвалах мало відрізняються відповідно, від природної популяції Гірського Криму та степових популяцій P. sylvestris. Виявлено, що серед зростаючих у техногенних екотопах деревних видів рослин P. pallasiana і P. sylvestris відзначаються найбільшою тривалістю життєвого циклу і здатністю до самопоновлення в несприятливих умовах залізорудних відвалів.

Особливості послуг для пасажирів залізничного транспорту далекого сполучення зумовлюють потребу в розвитку методології маркетингових досліджень ринку транспортних послуг для населення, адаптації та вдосконаленні наявних методів вимірювання й оцінювання задоволення споживачів. Уточнено поняття "задоволення споживача" та умови впливу на нього досвіду клієнта. Подано результати проведеного маркетингового дослідження за адаптованими до сучасних умов та специфіки залізничного пасажирського транспорту синтезованими методами SCSB та ECSI. Розраховано індивідуальні параметричні й інтегральні показники задоволення пасажирів перевезеннями залізницею в далекому сполученні, здійснено їх порівняння з аналогічними показниками європейських країн. Визначено першочергові напрями вдосконалення обслуговування пасажирів, що підкріплені внутрішніми можливостями залізниці. Обгрунтовано потребу запровадження нових напрямів маркетингових досліджень за оновленою методологією, які полягають у моніторингу величини й співвідношення переваг і жертв пасажирів.

Розглянуто актуальну та важливу тему маркетингу пасажирських залізничних перевезень, яка наразі перебуває в стадії бурхливого розвитку. Важливим питанням даної теми є визначення та аналіз портрету пасажирів того чи іншого виду сполучення з метою раціонального та ефективного формування пропозиції. Особливо актуально це для нового для ринку виду сполучення - денних швидкісних поїздів ІНТЕРСІТІ+.

Запропоновано комплексний підхід до визначення доцільності запровадження нових маршрутів денних швидкісних поїздів категорії ІНТЕРСІТІ+. Цей підхід надає змогу провести багатокритеріальний аналіз і комплексно визначити можливість і доцільність запровадження нових маршрутів з врахуванням технічних, економічних і соціальних передумов. Комплексний підхід застосовано для аналізу можливості та доцільності запровадження курсування денних швидкісних поїздів категорії ІНТЕРСІТІ+ за маршрутом Харків - Львів - Харків. Проведений аналіз підтвердив доцільність запровадження такого маршруту.

Method of iron-ore dump biological recultivation by creation of steady multicomponent grassy communities similar to natural steppe biogeocenotical structures was developed. The models offescue-feather-mixed grass communities for different types of dumps are presented. The biotechnology of recultivation is suggested.

Установлены особенности морфоструктуры корневой системы 3-х устойчивых видов древесных растений, поселяющихся на отвалах угольных шахт и содового производства в Донбассе, а также на отвалах железорудных карьеров Криворожья. Для возобновляемых только семенным путем на промышленных отвалах в степной зоне Padellus mahaleb (L.) Vass., Cotinus coggigria Scop. и Armeniaca vulgaris Lam. характерна высокая пластичность корневых систем в молодом возрасте. С 3 - 7-летнего возраста у этих видов на отвалах формируется в основном поверхностная корневая система с преобладанием горизонтально расположенных боковых корней.

Розглянуто пропозиції щодо підвищення ефективності використання міської електрички в м. Києві за умов конкурентного середовища на ринку транспортних послуг. Проаналізовано деякі технічні особливості реалізації проекту з підвищення ефективності міської електрички. Запропоновано подальші кроки, спрямовані на удосконалення проекту та розширення його функціональних можливостей.

Індекс рубрикатора НБУВ: О285

Рубрики:

Пасажирські перевезення

Шифр НБУВ: Ж25175 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто інноваційні технології та підходи до транспортного обслуговування масштабних спортивних подій, а також досвід та результати їх застосування під час проведення в Україні матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Індекс рубрикатора НБУВ: О808.02

Рубрики:

Організація руху рухомого складу

Шифр НБУВ: Ж25175 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто вплив розміщення зон для паркування та організації паркування на транспортне обслуговування масових заходів на прикладі проведення матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу в м. Донецьк. Паркування визначено як підсистему системи транспортного обслуговування масового заходу. Проаналізовано функції зон для паркування (в т.ч. і спеціалізованих паркувальних зон). Розроблено часткові рекомендації щодо планування місткості та розташування зон для паркування.

Вивчено особливості морфоструктури і розташування кореневої системи у молодих (до 10 років) рослин P. sylvestris на крейдяних відвалах содового виробництва в Донбасі і на залізорудних відвалах Криворіжжя, а також P. pallasiana на цих відвалах. Показано, що у обох видів сосен на відвалах формується змішана коренева система зі слабко вираженим стрижневим коренем, з переважанням розгалужених поверхневих коренів. Основна маса коренів локалізована в 0 - 10 см шарі породи, що пройшла активну стадію фізико-хімічного вивітрювання. Деяка частина коренів проникає в більш глибокі горизонти породи, але більша частина їх не поширюється глибше 20 см.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.822.21*446.2 + П381.1-28

Рубрики:

Pinales

Сосни (Pinus spp.)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ