Визначено критерії ефективності балонної вальвутомії критичного аортального свтенозу (БВ КАС), удосконалено методику проведення балонної вальвулотомії у новонароджених. Розроблено алгоритм надання допомоги новонародженим з КАС, протоколи передопераційного та післяопераційного ведення новонароджених з КАС і рекомендації з тактики ведення хворих у віддаленому післяопераційному періоді. Обгрунтованість і достовірність наукових результатів базується на достатньому клінічному матеріалі (70 послідовних пацієнтів за період з вересня 1996 р. по липень 2009 р.), використанні сучасних інформативних методів діагностики та лікування, адекватних поставленим завданням, високому методичному рівні, правильній інтерпретації даних і використанні сучасних методів статистичної обробки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.110.501

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця і судин у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования - проанализировать эффективность хирургического лечения пациентов с атрезией легочной артерии с интактной межжелудочковой перегородкой (АЛАИМЖП). За период с января 2003 г. по май 2013 г. в Центре детской кардиологии и кардиохирургии обследовано 58 пациентов с диагнозом АЛАИМЖП в возрасте от 6 часов до 14 дней. Из 58 пациентов у 40 (68,9 %) отмечены нормальные размеры или небольшая гипоплазия правых отделов сердца, у 9 (15,5 %) человек диагностирована умеренная, у 9 (15,5 %) - выраженная гипоплазия правых отделов сердца. Общая летальность при лечении порока составила 22,4 %. Альтернативным хирургическому методом лечения у пациентов со сформированным из трех частей правым желудочком и нормальной коронарной анатомией является баллонная вальвулопластика (БВП). БВП проведена 31 пациенту с летальностью 9,6 %. 27 человек подверглись хирургическому лечению. Летальность составила 37 %. Факторами риска операции в периоде новорожденности были выраженная дисплазия правого желудочка и трехстворчатого клапана, аномалия Эбштейна, а также аномалии коронарных артерий. Выводы: атрезия легочной артерии с интактной межжелудочковой перегородкой является редким пороком с разнообразной морфологической картиной, и только хирургическое лечение может быть эффективным у данной категории пациентов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.110.501

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця і судин у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізований вплив фенестрації на перебіг післяопераційного періоду у групі пацієнтів високого ризику виконання тотального кавопульмонального сполучення (ТКПС) та використання кількісної шкали оцінки ризику у дітей та дорослих з єдиним шлуночком серця (ЄШС). З 2005 по 2016 рр. в клініці у 130 пацієнтів виконано операцію ТКПС в модифікації екстракардіального кондуїта. З 42 (32,3 %) пацієнтів групи високого ризику у 25 (59,5 %) - створювали фенестрацію; у 17 (41,5 %) - фенестрацію не застосовували. Використання кількісної шкали оцінки ризику дало можливість виділити пацієнтів групи високого ризику, обрати тактику операції з створенням фенестрації, запобігти виникненню ускладнень у ранньому післяопераційному періоді, що дозволило зменшити тривалість дренування плевральних порожнин та лікування хворих у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ), частоту повторної госпіталізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.110.501

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця і судин у дітей

Шифр НБУВ: Ж100823 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - оценить эффективность баллонной вальвулопластики клапанного стеноза легочной артерии при ретроспективном анализе результатов применения данного метода у пациентов первого года жизни с изолированным стенозом легочной артерии. С 1 января 2007 г. по декабрь 2014 г. в ГУ "Научно-практический медицинский центр детской кардиологии и кардиохирургии МЗ Украины" баллонную вальвулопластику при изолированном стенозе клапана легочной артерии проведено 238 пациентам первого года жизни (119 мальчиков и 119 девочек). Медиана возраста пациентов - 42 (0; 365) дня, средняя масса тела - (4,60 +- 1,81) кг (от 1,7 до 11,4 кг). В среднем, до процедуры по данным катетеризации сердца: систолическое давление в правом желудочке составляло (92,0 +- 24,5) мм рт. ст.; градиент систолического давления на клапане легочной артерии - (69,3 +- 24,9) мм рт. ст.; систолическое давление в легочной артерии - (22,50 +- 8,47) мм рт. ст. Выводы: баллонная вальвулопластика клапана легочной артерии является эффективным и безопасным методом рентгенэндоваскулярного лечения изолированного клапанного стеноза легочной артерии.

Балонна вальвулопластика (БВП) може полегшити симптоми аортального стенозу (АС) у пацієнтів, але ця процедура супроводжується підвищеним ризиком летальності та морбідності і нерідко вимагає подальших реінтервенцій. Водночас БВП не має ускладнень, пов'язаних із використанням штучного кровообігу у новонароджених, що є особливо небажаним у пацієнтів у тяжкому, декомпенсованому стані з нестабільною гемодинамікою. Мета роботи - дослідити результати БВП у новонароджених з ізольованим АС. За період з 2010 р. по 2015 р. у Центрі дитячої кардіології та кардіохі рургії 31 новонародженому виконано БВП як первинний метод корекції ізольованого АС. Медіана віку становила 8 діб (від 0 до 27 діб), середня вага - 3,4 +- 0,6 кг (від 2,3 до 4,6 кг). До операції 29 (93,6 %) пацієнтів не мали недостатності на аортальному клапані (АК), 1 (3,22 %) мав мінімальну і 1 (3,22 %) невелику. Медіана максимального градієнта на АК становила 60 мм рт.ст. (від 20 до 140 мм рт.ст.). Максимальний градієнт на момент виписки та у віддаленому періоді зберігався на рівні 33 +- 13,3 і 37,8 +- 23,7 відповідно. Аортальна недостатність (АН) значно зростала протягом періоду спостереження. У віддаленому періоді без недостатності був лише 1 (3,2 %) пацієнт. Госпітальна летальність становила 1 (3,2 %). Період спостереження за пацієнтами досліджуваної групи становив 61,2 +- 22,4 міс. Протягом цього часу 13 (43,3 %) пацієнтів отримали 17 реоперацій на АК. Зроблено висновки, що новонароджені після БВП є схильними до суттєвого прогресування АН. Протягом 5 років 42 % пацієнтів були реоперовані. Протягом періоду спостереження заміну клапана було проведено у 16,7 % пацієнтів, що вижили.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.501 + Р733.457.365.110.501

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця та судин

Хірургічне лікування вроджених вад серця і судин у дітей

Шифр НБУВ: Ж24339 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити й оцінити анатомо-фізіологічні особливості правих відділів серця, що впливають на ефективність втручання і необхідність проведення хірургічних реоперацій після виконання балонної вальву- лопластики стенозу клапана легеневої артерії, в немовлят та пацієнтів першого року життя. Дослідження ефективності втручання проводили на ретроспективному аналізі результатів балонної вальвулопластики у 238 дітей віком до 1 року з ізольованим стенозом клапана легеневої артерії. Процедуру вважали ефективною, якщо градієнт систолічного тиску між правим шлуночком та легеневою артерією знижувався більше ніж на 30 % порівняно з вихідним градієнтом; систолічний тиск у правому шлуночку зменшувався більше ніж на 30 % від вихідного рівня; відзначено зростання рівня сатурації артеріальної крові киснем (більше ніж на 10 %) у пацієнтів з вихідним зниженим рівнем. Субоптимальним результатом вважали залишковий градієнт систолічного тиску на клапані легеневої артерії 40 мм рт. ст. та вищий. Балонна вальвулопластика клапана легеневої артерії була ефективною процедурою при ізольованому стенозі клапана легеневої артерії у 98 % немовлят та 90 % дітей віком від 29 днів до 1 року. Процедура асоціювалася з відсутністю випадків летальності та мінімальним ризиком ускладнень (1,6 %). Протягом 5 років спостереження 87,8 % новонароджених та 88,5 % дітей віком від 29 днів до 1 року не потребували повторних операцій. Наявність диспластичних змін клапана легеневої артерії (потовщення стулок клапана та асиметрії синусів) збільшує вірогідність потреби в повторному хірургічному втручанні на вихідному тракті правого шлуночка. Висновки: виражена гіпоплазія правого шлуночка та тристулкового клапана, великий розмір міжпередсердного сполучення і низький рівень сатурації крові киснем після припинення функціонування відкритої артеріальної протоки в післяопераційний період є чинниками, що статистично значуще збільшують необхідність проведення повторних втручань з оптимізації легеневого кровоплину в новонароджених.

Використано та вдосконалено з урахуванням власного досвіду, рекомендації Європейського товариства кардіологів, що присвячені веденню дорослих із вродженими вадами серця та магістральних судин, висвітлено сучасний погляд на оптимізацію кардіологічної допомоги таким хворим.