Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

Обгрунтовано тенденції взаємозбагачення інструментарію науки та релігії в постнекласичному контексті. У межах дослідження обгрунтовано, що пізнавальний досвід постнекласичної науки та сучасної релігії характеризують відхід від крайніх позицій і тенденції взаємодоповнення та взаємозбагачення. Показано, що урахування потенціалу критичності наукового дослідження сприяє звільненню від хибних тлумачень і збагаченню релігійного знання, а подолання наукою критичної тенденційності у способах спростування можливості надприродного пояснення й орієнтація на виявлення ціннісно-смислового навантаження наукового знання актуалізує рецепцію досвіду релігійного пізнання. Доведено, що реінтерпретація доповнення науки та релігії дозволяє розширення та збагачення їх гносеологічного, епістемологічного та методологічного інструментарію. Принципи рецепції, кореляції, доповнюваності можуть бути використані як філософсько-методологічні засади осмислення тенденцій інтеграції та диференціації знання в цілому, а також взаємодії наукового та релігійного пізнання.

Проаналізовано праці вітчизняних істориків і мистецтвознавців, архівні матеріали, періодику, які з різних поглядів розкривають процес розвитку музичної культури Волині досліджуваного періоду. Розглянуло діяльність і репертуар аматорських хорових та інструментальних колективів, культурно-просвітницьких товариств, проаналізовано концертні виступи місцевих музикантів, гастрольну діяльність відомих артистів та їх вплив на розвиток музичної культури Волині. Проведено аналіз процесу становлення та розвитку фольклористики Волині. Висвітлено внесок музикантів, педагогів і композиторів у культурне життя Волині. Розглянуто зміст музичної освіти в навчальних закладах Волині.

Досліджено роль шкільної музичної освіти Кременеччини у культурній політиці Волині 20 - 30-х років XX ст. Розглянуто особливості музичної освіти як складової навчального процесу у шкільних освітніх закладах Кременеччини цього періоду. Простежено зміст і форми викладання предмета "Співи" у школах Кременеччини, досліджено програму проведення аудицій-концертів для учнів. Окреслено специфіку музично-естетичної діяльності у школах краю та простежено її вплив на розвиток музичної культури Волині досліджуваного періоду.

Визначено видовий склад та встановлено ступінь шкідливості видів сажки, найбільш поширених на ячмені озимому в південному Степу України. Вивчено успадковування стійкості до збудників сажкових захворювань в існуючих джерел стійкості. Розроблено та впроваджено метод добору та оцінювання селекційного матеріалу на стійкість до збудників сажкових захворювань. Досліджено конкурентоздатність новоствореного матеріалу ячменю озимого за ознаками продуктивності та резистентності до видів сажки.

Відзначено, що вивчення культурно-мистецьких процесів в Україні неможливе без грунтовного опрацювання регіонального розвитку музичної культури. Досліджено концертну діяльність аматорських колективів Кременеччини у 20 - 30-х роках XX ст. на основі архівних матеріалів. Зроблено висновок про те, що аматорські колективи сприяли збереженню музичної культури Південно-Західної Волині.