Під час обстеження 150-ти осіб встановлено, що розвиток гострого запального процесу в черевній порожнині визначається глибокими змінами імунної системи. Про що свідчить нейтрофільний тип гемограми, активація гуморальної та кілерної ланки імунітету на фоні Т-клітинного імунодефіциту, значна активація макрофагально-моноцитарної системи, що проявляється зростанням рівнів інтерлейкінів IL-1?, IL-6, IL-8, туморнекротичного фактор-alpha (TNF-?). Вперше показано, що розвиток хронічного запального процесу в черевній порожнині визначається різноспрямованими змінами імунної системи, такими як лімфоцитарний тип гемограми, Т-клітинний імунодефіцит, активація гуморальної і кілерної ланок імунітету, прояви гіперчутливості I, IV типів, помірна активація макрофагально-моноцитарної системи: підвищений рівень IL-1?, IL-6, IL-8, TNF-?, IL-2, IL-10. Вперше доведено, що профіль секретованих макрофагально-моноцитарною системою цитокінів у обстежених групах хворих визначає тип запального процесу, що дозволяє диференціювати гострий та хронічний запальні процеси. Встановлено, що імунопровокаційна проба Коха загострює патогенетичні вияви хронічного запального процесу, що проявляється зміною цитокінового спектру крові та дозволяє уточнити діагноз абдомінальний туберкульоз.

Мета роботи - вивчити значення імунологічних досліджень в оцінці ефективності інтенсивної стандартизованої антимікобактеріальної терапії (ІС АМБТ) у хворих з уперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень (ДТЛ). Комплексні імунологічні дослідження з вивченням стану T-, B-ланок і специфічного протитуберкульозного імунітету проведено у 35 хворих з уперше діагностованим ДТЛ до початку та на етапі завершення ІС АМБТ. Вивчено характер імунологічних змін у хворих з уперше діагностованим поширеним ДТЛ під впливом інтенсивної фази АМБТ. Приблизно у половини обстежених зменшилося напруження в системі специфічного протитуберкульозного імунітету (у 45,7 %) і сповільнилися процеси антитілотворення (у 46,4 %), що вказувало на зниження активності специфічного процесу та відповідно - на ефективність інтенсивної стандартизованої хіміотерапії. У решти осіб, де показники туберкулінової алергії, продукція імуноглобулінів та утворення циркулювальних імунних комплексів посилювалися або утримувалися на початковому рівні, лікування слід вважати малоефективним. Зроблено висновки, що імунологічні дослідження є важливим доповненням до загальноприйнятих, за стратегією ДОТС, бактеріологічних і рентгенологічних досліджень для контролю за ефективністю інтенсивної стандартизованої хіміотерапії вперше діагностованого туберкульозу легень, оскільки відображають розвиток специфічного процесу в динаміці, характеризуючи тим самим ефективність АМБТ.

Установлено, що у більшості хворих на активний абдомінальний туберкульоз спостерігається помірне пригнічення клітинного імунітету (зменшення кількості T-лімфоцитів і T-хелперів) на тлі активізації гуморального імунітету (збільшення кількості B-лімфоцитів та активізованих B-лімфоцитів), а також різкого зростання рівня прозапальних інтерлейкінів (IL-1beta, IL-6 і особливо TNF-alpha).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.301.1-3 + Р543.413-3

Рубрики:

Апендицит

Туберкульоз системи травлення, печінки та очеревини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р543.413 + Р457.465.301.1

Рубрики:

Туберкульоз системи травлення, печінки та очеревини

Апендицит

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - виявити зміни рівнів IL-8, IL-10 та показників гуморального імунітету в сироватці крові хворих на абдомінальний туберкульоз. Вивчено рівні IL-8 та IL-10, а також ЦІК та Ig A, M, G у сироватці крові практично здорових осіб (20) та хворих на гістологічно підтверджений абдомінальний туберкульоз із різною локалізацією процесу - 30 осіб. Дослідження показали, що у хворих на абдомінальний туберкульоз активується гуморальна ланка імунітету. Концентрація досліджених інтерлейкінів тонше реагує на розвиток хронічної абдомінальної патології. Спостережено значне зростання в сироватці крові хворих на абдомінальний туберкульоз рівня IL-8 (у десять разів перевищує показник норми) та IL-10 (зріс у п'ять разів порівняно з рівнем у групі контиролю). Висновки: зміни імунного та цитокінового статусів специфічного характеру сприяють виникненню запальних процесів органів черевної порожнини. Цитокіни як біомаркери запалення є чутливими показниками імунологічної відповіді. Такі зміни уможливлюють ранню диференційну діагностику запальних процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р54-3

Рубрики:

Фтизіологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити та провести паралелі імунологічних порушень у хворих з уперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень (ТБЛ), спричиненим хіміочутливими та мультирезистентними штамами мікобактерій ТБ. Комплексне дослідження клітинної та гуморальної ланок імунітету проведено у 31-го хворого на хіміочутливий (референтна група) та у 44-х - на мультирезистентний (основна) вперше діагностований ТБЛ. У переважної кількості хворих із уперше діагностованим деструктивним мультирезистентним ТБЛ виявлено пригнічення фагоцитарної ланки імунітету. За хіміочутливого фагоцитарний імунітет активований. Поєднання кількісних і функціональних порушень у системі T-клітинного імунітету констатовано у 72,7 % пацієнтів основної та у 54,8 % референтної групи. Ознаки повної туберкулінової анергії in vitro та посиленої продукції антитілоутворення (IgM, IgG, IgE) в 1,4 разу частіше спостерігалися у хворих на мультирезистентний, ніж на хіміочутливий ТБЛ. Висновки: у хворих з уперше діагностованим деструктивним мультирезистентним ТБЛ питома частка та інтенсивність порушень у системі імунітету значно вища, ніж у хворих на хіміочутливий діагностований ТБЛ.

Мета роботи - вивчити динаміку змін у системі імунітету хворих із вперше діагностованим мультирезистентним туберкульозом легень (МРТБ) протягом інтенсивної фази лікування. Досліджено зміни в системі фагоцитарного, T-клітинного, специфічного протитуберкульозного, гуморального імунітету протягом інтенсивної фази хіміотерапії (до лікування, 3,5 - 4 міс, 8 міс хіміотерапії) у 28 хворих із вперше діагностованим МРТБ легень. Хіміотерапія в інтенсивну фазу лікування сприяла нормалізації специфічної протитуберкульозної та гуморальної ланок імунітету у 35,7 % хворих, T-клітинного - у 14,2 %. Порушення в системі специфічного захисту на рівні початкових значень утримувалися у третини пацієнтів. У 28,6 % осіб на тлі T-клітинного імунодефіциту констатували посилення проліферативної активності сенсибілізованих до туберкуліну T-лімфоцитів, процесів антитілотворення IgA (25,0 %), IgM (17,9 %), у 16,7 % - зростання рівнів циркулюючих імунних комплексів, у 28,5 % - зниження кисненезалежного метаболізму гранулоцитарних лейкоцитів. Висновки: порівняльний аналіз результатів імунологічних досліджень у хворих на мультирезистентний туберкульоз під час інтенсивної фази лікування може слугувати контролем активності процесу й оцінкою ефективності лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.301.1 + Р543.413

Рубрики:

Апендицит

Туберкульоз системи травлення, печінки та очеревини

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-5

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-52

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ