На підставі вітчизняної історіографії проведено дослідження есхатологічних очікувань та їх впливу на суспільно-трансформаційні процеси в Європі XV - XVII ст., їх витоки та специфіку. Проаналізовано поширення очікувань кінця світу на фоні закономірних процесів суспільної еволюції західно- та східнохристиянської ойкумен. Показано роль есхатологічних очікувань в формуванні світоглядних засад модерного часу на теренах Західної Європи та сакрального типу державної влади на території Східної Європи. Визначено конкретно-історичну роль есхатології в релігійних, суспільно-політичних рухах, війнах, а також вплив апокаліптики медіївістичного зразка на процеси загальноцивілізаційного розвитку.

Проведено теоретичне узагальнення та виконано наукове завдання, яке полягає у висвітленні впливу есхатологічних очікувань на транформаційні процеси в Європі. Розкрито витоки есхатологічних очікувань у Західній Європі, які засвідчені пророцтвом Іоанна Богослова та були інструментом впливу Церкви. Проаналізовано роль очікувань кінця світу у формуванні засад модерного часу. Обгрунтовано вплив есхатологічних очікувань на формування сакрального типу державної влади на теренах Східної Європи.

Досліджено історичні витоки християнського дуалізму та його вплив на формування духовних засад віровчення. Розкрито специфіку його використання в побудові соціальної ієрархії та суспільних ціннісних орієнтирів. Проаналізовано вплив християнського дуалізму на трансформаційні процеси повсякденної історії. З'ясовано, що саме під впливом дуалістичної психологічної напруги розгортається історія, що пронизана боротьбою зі злом, насаджуванням християнства, інквізицією та ін. Показано, що саме під впливом цього протистояння втрачається адекватне сприйняття гріха та чесноти, стираються грані в людській психіці під впливом релігійної дуалістичної афектації релігії провини за перворідний гріх. Зроблено висновок, що церковно-світський інститут, використовуючи християнський дуалізм, установив свою владу, побудовану на страху, відібрав усі земні блага у простого населення, якому пообіцяв Царство небесне. Симбіоз політичної та духовної влади освятив божественною прородою государів і духовних лідерів, а гріховність викорінював винятково у простих смертних. Синтез духовного та політичного ставив за мету підпорядкування європейських народів єдиній ідеології християнства, завдяки якій можна було маніпулювати населенням, звинувачуючи його в гріховності та обіцяючи рай у потойбічному житті за послух реальній земній владі. Система права середньовіччя відображала подвійні стандарти: удозволеність для церковної та світської влади, яка нехтувала біблійними чеснотами та заповідями, насаджуючи християнство разом з закабаленням населення в систему феодалізму. Проте, Церква була культурним та освітнім центром, який передавав знання від покоління до покоління.

Проаналізовано вплив середньовічної есхатології на виникнення реформаційного вчення Мартіна Лютера, хід Селянської війни як прояв радикального крила реформації, а також на наслідки реформації, якою було започатковано третю течію християнства - протестантизм.

Исследовано влияние средневековой эсхатологии на возникновение реформационного учения Мартина Лютера, ход Крестьянской войны как проявление радикального направления реформации, а также на последствия реформации, которой было основано третью ветвь христианства - протестантизм.

The influence of medieval eschatology on Martin Luther's reformation doctrines, the process of peasant war as a reflection of a radical reformation wing are traced in the article. The consequences of the reformation which started the third branch of Christianity - Protestantism are revealed.

На основі опублікованих джерел, вперше у вітчизняній історіографії проведено дослідження впливу уявлень християн про Бога та Диявола на повсякденне життя. Проаналізовано вплив ідеології християнського дуалізму на специфіку повсякденності на теренах Візантійської імперії, Київської Русі та Російської держави. Визначено типові відмінності в межах єдиної православної ойкумени.

Простежено історичну еволюцію образів Бога і Диявола від стародавнього міфологічного сприйняття до християнської інтерпретації. Проаналізовано місце Бога і Диявола в процесах християнізації, феодалізації, становлення Церкви і монастирів. Розглянуто середньовічну правову систему як спосіб реалізації Божої волі. Визначено роль християнського дуалізму в повсякденному житті Західної Європи середини ХІ - кінця ХVІ ст. Приділено увагу образу Бога та Диявола в повсякденні Візантійської імперії у ІV - середині ХV ст. Вивчено особливості есхатологічних очікувань та їх вплив на життя Європи. Охарактеризовано практику екзорцизму як тріумф християнського Диявола.

Досліджено вплив дуалістичних релігійних уявлень на соціокультурне життя в Європі доби середньовіччя та раннього модерного часу. Всебічно проаналізовано вплив релігійного дуалізму на особливості соціокультурного життя та суспільно-трансформаційні процеси Західної Європи, Східної Європи та Візантійської імперії. Визначено типові відмінності в межах християнського простору.

З урахуванням опублікованих джерел проведено дослідження дуалістичних релігійних уявлень у соціокультурному житті Європи (IV - сер. XVII), зокрема розглянуто їх витоки та специфіку. Проаналізовано релігійний дуалізм як характерну ознаку тогочасного менталітету, на основі якого сформувалася соціальна структура доби середньовіччя. З'ясовано особливості впливу постулатів дуалізму на формування сімейної ієрархії та місця жінки в середньовічному суспільстві. Визначено конкретно-історичну роль дуалістичних релігійних уявлень у хрестових походах, гуситському русі, Реформації, Контрреформації. Окремо встановлено вплив дуалізму на особливості культурного розвитку. Показано роль дуалістичних релігійних уявлень у формуванні світоглядних засад модерного часу на теренах Західної Європи та сакрального типу державної влади на території Східної Європи.