На сторінках даного випуску розглянуто наступні питання - проблема становлення популярних християнських культів в Україні; публічність як домінанта культурної традиції (Волинь другої половини XVI ст.); середньовічна традиція слова, мови та книги в творах Іоана Вишенського; лук та рушниця в лицарській символиці українського козацтва: парадокси козацької ідеології і проблема східного впливу; біблійна генеалогія в етногенетичних концепціях польських та українських літописців і хроністів та ін.

На основі широкого кола документів висвітлено релігійне дисидентство в Україні у 1950-х - 80-ті рр., яке активно виступало проти грубого втручання держави у справи церкви, за дотримання гарантованої Конституціями СРСР та УРСР свободи совісті. Розглянуто опозиційні течії у середовищі Російської православної церкви, серед євангельських християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, п'ятидесятників, а також громадський рух за відновлення Української греко-католицької церкви.

Вміщено наукові статті з актуальних питань історії Біблії в Україні, релігієзнавства, християнської філософії, психології та педагогіки. Досліджено християнські мотиви у літературі, музиці та мистецтві. Значну увагу приділено ролі Острозької Біблії у церковному та культурно-національному житті українців і білорусів ранньомодерного періоду. Окремі розділи присвячено діяльності Івана Огієнка (митрополита Іларіона) - визначного вченого, державного, громадського та церковного діяча, а також феномену віри у контексті екзистенційної філософії Кіркегора та святоотцівської екзегетики. Висвітлено роль українського греко-католицького духовенства у міжвоєнний період та його участь в українському національно-визвольному русі у Східній Галичині. Детально проаналізовано християнську толерантність у контексті суспільно-політичних, релігійних, а також морально-психологічних проблем сьогодення.

Проаналізовано роль релігії у системі загальнолюдських цінностей, значення християнства у розвитку національної культури та відносин влади і християнських конфесій в Україні протягом першої половини ХХ ст. Значну увагу приділено правовій культурі православного духовенства на початку ХХ ст., розвитку релігійної освіти у період національно-визвольних змагань, проблемам становлення українського молодіжного християнського руху за умов радянської антирелігійної політики, а також ідеологічному протистоянню церкви і держави під час утвердження тоталітарної ідеології.

Розглянуто питання впливу християнства на становлення писемної культури Русі-України у XI - XVII ст. На засадах філософсько-релігієзнавчих позицій грунтовно проаналізовано мову та писемність як складові церковно-релігійного життя в цілому і, зокрема, православних християн: документальні пам'ятки християнської писемної культури - рукописні та друковані книги, способи їх збереження та використання.

Висвітлено роль Патріарха Йосифа Сліпого в розвитку української культури і значення його діяльності для сьогодення, а також деякі проблеми сучасного розвитку української науки, культури, архітектури.

На підставі історико-філософського, культурологічного й етнопсихологічного вивчення духовної спадщини українського народу здійснено реконструкцію його цінностей, соціокультурних чинників їх формування, розглянуто форми прояву в процесі історичному розвитку суспільства. Обгрунтовано пріоритетність у системі цінностей національної державності, мови, християнської моралі. Висвітлено динаміку ціннісних орієнтацій за умов трансформації українського суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э370.9(4Укр)-55

Рубрики:

Християнство в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядається історія Української Церкви у контексті розвитку всієї Християнської Церкви. Відображається діяльність визначних церковних діячів: Михайла Рогози, Іпатія Потія, Петра Могили та ін. Показано Галицький період Київського православ'я та становище єпархії Києво-Галицького архиєпископства в Галичині. Велику увагу приділено громадсько-політичній діяльності А.Шептицького.

Досліджено різноманітні аспекти впливу християнства на суспільне життя. Розглянуто особливості світогляду слов'ян у Київській Русі від язичництва до християнства, визначено роль релігії, філософії та науки у християнізації Римської імперії, вплив християнства на розвиток педагогічної думки України тощо.

Розкрито різні аспекти історії монастирів Дрогобиччини як релігійно-церковних, національних і суспільно-культурних осередків краю від часу їх утворення до XIX ст. крізь призму зовнішньої та внутрішньої церковної історії. Детально розглянуто основні напрямки діяльності монастирів, а також принципи релігійної політики польської та австрійської влади щодо діяльності православних, уніатських і католицьких чернечих громад.

Здійснено спробу теоретичного обгрунтування національних інтересів України у духовно-релігійній сфері, а також ролі та місця міжнародних християнських організацій у контексті національної безпеки держави. Досліджено концептуальні підвалини світового місіонерського руху, міжнародного співробітництва у галузі міжцерковних відносин. Проаналізовано релігійну ситуацію в Україні та вплив на неї закордонних релігійних і місіонерських організацій, представництв новітніх нетрадиційних культів і течій. Відзначено, що духовно-релігійний аспект є складовою зовнішніх загроз пріоритетним національним інтересам, а саме: висунення територіальних претензій до України, втручання у її внутрішні справи, підтримка сепаратистських сил і рухів, переорієнтація українського суспільства на чужі для нації цінності, підрив національних позицій України тощо. Зроблено висновок: формування виваженої державно-церковної політики України та механізмів її реалізації неможливе без наукового аналізу процесів, що відбуваються на міжнародній арені загалом, в різних сферах суспільного життя.

Розглянуто християнську спадщину Східної Церкви, а також становлення української Церкви. Описано життя давніх християн, детально охарактеризовано християнські звичаї, обряди та практику духовного життя.

Освещена политическая, социально-экономическая и религиозная история античных государств Северного Причерноморья и населения Юго-Западного Крыма в позднеантичный период развития. На основе комплексного анализа источников дана объективная характеристика сложного, длительного и неоднозначного процесса проникновения христианской религии в регион, ее восприятия жителями Херсонеса, Боспорского царства и Юго-Западной Таврики, где на территории современной Украины зафиксированы наиболее ранние следы распространения христианства.

Висвітлено комплекс проблем, пов'язаних з діяльністю православної церкви в Україні на етапі глибоких суспільних потрясінь початку XX ст. Аналізується функціональний стан та реформи церковних інститутів, їх вплив на організацію політичного, соціально-економічного, воєнно-політичного й духовного життя в Україні. Характеризуються відносини православ'я з римо-католицизмом та християнським сектантством.

Висвітлено шляхи поширення християнства на українській землі у першому тисячолітті нової ери. Наведено тексти стародавніх авторів, які залишили свідчення про діяння апостолів та подвижників віри на теренах України, про християнізацію греків, роксоланів, антів, готів, аланів, русів та інших етносів, які жили на території України. Розглянуто проблему контекстуальної присутності українських реалій на сторінках Святого Письма.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э370.9(4Укр)

Рубрики:

Християнство в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено низку питань з історії, перспективи вивчення та популяризації українського сакрального мистецтва періоду XIII - XV ст. Детально розглянуто митрополичу та художню діяльність Петра Ратенського, історичний шлях розвитку ураїнського іконопису XIV - XV ст. Увагу приділено особливостям скульптури у контексті східнохристиянського храму в Україні, археологічно-архітектурним дослідженням церкви Св. Онуфрія Лаврівського монастиря.

Зроблено спробу з'ясувати деякі причини конфліктності українсько-польських стосунків з огляду на відмінності національних світоглядів, етнопсихологічних установок та породжуваних ними систем суспільних ідеалів і цінностей. Паралельно поставлено проблему про певний взаємозв'язок релігійного середовища, що є характерним для кожного з вказаних народів, та процесів формування відповідних національних менталітетів.

Розглянуто сакральну логіку літературного канону в Україні у 20-х рр. ХХ ст. Детально проаналізовано вплив християнства на формування дегідронімічних назв поселень у контексті онімічної номінації. Окремі розділи присвячено християнським мотивам у поезії Ю.Клена та у ліриці Б.-І. Антонича, універсальним культурним цінностям української культури та православ'я, теонімам в історичній прозі другої половини ХХ ст., христоцентричному модусу творчості Б.Лепкого, а також філософсько-християнським аспектам мовної картини світу Г.Сковороди.