Індекс рубрикатора НБУВ: К663-1

Рубрики:

Захист металів від корозії покриттями

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив режимів планування залізного порошку кобальт-фосфором на його магнітні та фізико-технологічні властивості. За допомогою методу хімічного осадження одержано залізні порошки з товщиною покриття 12, 15 і 18 мкм. Основними факторами, що впливають на протікання реакції осадження металевої плівки на поверхню частинки заліза, є концентрація компонентів розчину, а також час витримки. Результати досліджень можна використовувати під час створення магнітно-м'яких композитів для роботи у змінних електромагнітних полях промислової частоти.

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1 + К391.91

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: РА348604 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано перспективність використання технології теплого пресування для виготовлення магнітно-м'яких матеріалів на основі залізного порошку, легованого оловом. Встановлено, що плакування залізного порошку, оловом і використання теплого пресування дозволяє відійти від традиційної технології одержання магнітно-м'яких матеріалів - подвійного пресування та спікання, під час збереження або навіть підвищення щільності зразків та їх магнітних характеристик.

Показано вплив типу залізного порошку та кількості органічного зв'язувального, на магнітні властивості матеріалу, одержаного за допомогою методу теплого пресування. Використання лускатого залізного порошку дозволяє одержати низькі втрати на перемагнічування за кількості зв'язувального 0,5 - 1 % мас. Розроблені матеріали можна ефективно використовувати як магнітопроводи для роботи у змінних полях.

Проведены комплексные исследования структурообразования в процессе механического легирования и спекания порошковых смесей систем Cu - Ti, Cu - Al, а также условий получения порошкового сплава на основе меди для деталей электротехнического назначения. Показана целесообразность упрочнения медной основы титаном и алюминием для получения необходимых свойств при изготовлении контактных электротехнических материалов.

Досліджено вплив технологічних режимів виготовлення магнітном'яких матеріалів на основі залізного порошку, плакованого кобальт-фосфором, на магнітні та фізико-технологічні властивості. Показано, що основними факторами, які впливають на магнітні властивості матеріалів на основі залізних порошків, плакованих кобальт-фосфором, є температура спікання та час ізотермічної витримки. Встановлено несуттєвий вплив режимів спікання на величину магнітних втрат у разі суттєвого впливу складу композита. Одержані результати досліджень використано під час створення магнітном'яких композитів для роботи у змінних полях промислової частоти.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.07-18

Рубрики:

Детонаційне покриття металів

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено закономірності процесу пресування твердої та м'якої порід деревини з метою визначення можливості використання деревини як оболонку для сухого ізостатичного пресування. Показано, що застосування м'якої породи деревини як матеріал оболонки надає можливість одержати вироби з сумішей залізного порошку з високою щільністю та міцністю. Результати проведених досліджень можна використовувати у процесі створення порошкових виробів складної форми, що працюють за умов середніх і важких навантажень.

Досліджено вплив складу і кількості немагнітних прошарків, а також хіміко-термічної обробки на магнітні властивості і стійкість до абразивного зношування магнітних анізотропних плит.

Досліджено вплив локального поверхневого термічного оброблення спечених порошкових матеріалів електронним променем залежно від вмісту вуглецю. Встановлено вплив вмісту вуглецю на пористість порошкових сплавів після спікання та мікротвердість матеріалів після поверхневого термічного оброблення. Результати досліджень можуть бути використані під час створення економно легованих конструкційних порошкових сплавів, що повинні мати високі поверхневу твердість та об'ємну міцність.

Мета роботи - розробка порошкових магнітно-м'яких матеріалів на основі композиційних залізних порошків для роботи в постійних і змінних полях промислової частоти. На підставі результатів досліджень обгрунтовано та експериментально підтверджено ефективність використання для одержання спечених магнітно-м'яких матеріалів із підвищеним рівнем магнітних характеристик порошків заліза плакованих нікель-фосфором, оловом і фосфором.

Проаналізовано вплив просторової атомної структури феромагнітних кластерів на їх магнітні властивості. Висвітлено особливості процесу релаксації магнітних моментів феромагнітних кластерів. Простежено динаміку доменної стінки за складною внутрішньою структурою в одновісних магнітних плівках з сильною магнітною анізотропією. Наведено квантові властивості структурних неоднорідностей доменної стінки в одновісних феромагнетиках з сильною магнітною анізотропією. Розкрито особливості будови внутрішньої структури доменних стінок у плівках сегнетоелектриків.

Досліджено процес електронно-променевого нагріву спеченого порошкового сплаву системи залізо - вуглець та вивчено вплив часу витримки на структуроутворення та поверхневу твердість сплавів. Показано, що для збільшення поверхневої твердості порошкових залізовуглецевих матеріалів необхідно проводити електронно-променеве оброблення за мінімального часу витримки 1 - 10 с. Результати досліджень можуть бути використані для створення економнолегованих конструкційних порошкових залізовуглецевих сплавів, що повинні мати високу поверхневу твердість та високу об'ємну міцність.

Індекс рубрикатора НБУВ: К232.204.3

Рубрики:

Структурні та фазові перетворення у нікелі та його сплавах

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив зовнішнього контактного тертя брикетів із залізного порошку о стінки прес-інструменту при допресовці. Показано вплив допресовки на зростання щільності брикетів на основі залізного порошку. Встановлено роль мастила та площі бічної поверхні на процеси ущільнення порошкових брикетів.

Досліджено фізико-хімічну стабільність композиційної системи на основі гідроксиапатиту (ГАП) із вмістом поліетиленгліколю (ПЕГ, молекулярна маса 400) 10, 25 та 50 % у різних фізіологічних розчинах. Доведено, що в результаті взаємодії композиційних систем ГАП + ПЕГ 400 із фізіологічними розчинами кількість Ca у фільтраті змінюється залежно від вмісту ПЕГ у порошку та сольового складу реакційного середовища. Показано, що в розчинах Рінгера та Рінгера - Локка, які мають хімічний склад, близький до тканинної рідини живого організму, інтенсивність вивільнення кальцію майже вдвічі вища, ніж у 0,9 %-му розчині NaCl. За допомогою методів хімічного аналізу доведено, що саме композиційна система ГАП + 10 % ПЕГ 400 вступає у взаємодію з фізіологічними розчинами, і, отже, стає можливим кальцієвий обмін між досліджуваним матеріалом і тканинною рідиною. За допомогою методів інфрачервоної спектроскопії показано, що присутність поліетиленгліколю у системі ГАП + 10 % ПЕГ протягом 120 год взаємодії з біологічними середовищами живого організму сприятиме кращому відновленню нервових імпульсів під час лікування кісткових дефектів. Встановлено, що композиційна система ГАП + 10 % ПЕГ 400 може бути рекомендована для подальших досліджень переспектив її використання під час розробки новітніх композиційних матеріалів у галузі реабілітаційної ортопедії.

Для виготовлення псевдосплавів системи "вольфрам - мідь", які використовують в електротехнічній промисловості для умов високої напруги, перспективними є технології порошкової металургії. При цьому, у зв'язку з великою різницею температур плавлення основних компонентів, пористий каркас тугоплавкого компонента (W) погано просочується розплавом міді через низьку її злючуваність. Для усунення цього недоліку використовують додаткове легування елементами VIII групи Періодичної системи - нікелем або кобальтом, що значно підвищує собівартість виробів. Запропоновано використовувати відходи металообробки важких сплавів ВНЖ у вигляді стружки та відходи міді для створення сильно струмових контактів. Досліджено вплив тиску на ущільнення стружки із сплаву на основі вольфраму під час пресування. Встановлено, що тиск, за якого досягається пористість 30 - 35 % складає 550 - 600 МПа. Відпрацьовано технологію просочування міддю пористих каркасів із важкого сплаву. Показано, що після просочування брикетів утворюється каркасна структура зі сплаву ВНЖ з прошарками міді. Встановлено взаємодію між каркасом та мідним розплавом, яка забезпечується нікелем та залізом, що входять до складу важкого сплаву на основі вольфраму. Результати випробувань ерозійної стійкості показали, що розроблений композиційний матеріал втрачає вагу у разі утворення електричної дуги на рівні стандартних псевдосплавів. Показано можливість здешевлення технології одержання псевдосплавів для сильно струмових контактів, що мають низький питомий електричний опір і високі значення ерозійної стійкості.

Для виготовлення псевдосплавів системи "вольфрам - мідь", які використовують в електротехнічній промисловості для умов високої напруги, перспективними є технології порошкової металургії. При цьому, у зв'язку з великою різницею температур плавлення основних компонентів, пористий каркас тугоплавкого компонента (W) погано просочується розплавом міді через низьку її злючуваність. Для усунення цього недоліку використовують додаткове легування елементами VIII групи Періодичної системи - нікелем або кобальтом, що значно підвищує собівартість виробів. Запропоновано використовувати відходи металообробки важких сплавів ВНЖ у вигляді стружки та відходи міді для створення сильно струмових контактів. Досліджено вплив тиску на ущільнення стружки із сплаву на основі вольфраму під час пресування. Встановлено, що тиск, за якого досягається пористість 30 - 35 % складає 550 - 600 МПа. Відпрацьовано технологію просочування міддю пористих каркасів із важкого сплаву. Показано, що після просочування брикетів утворюється каркасна структура зі сплаву ВНЖ з прошарками міді. Встановлено взаємодію між каркасом та мідним розплавом, яка забезпечується нікелем та залізом, що входять до складу важкого сплаву на основі вольфраму. Результати випробувань ерозійної стійкості показали, що розроблений композиційний матеріал втрачає вагу у разі утворення електричної дуги на рівні стандартних псевдосплавів. Показано можливість здешевлення технології одержання псевдосплавів для сильно струмових контактів, що мають низький питомий електричний опір і високі значення ерозійної стійкості.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ