Рассмотрены механизмы электромеханического износа материалов при трении и влияние разных факторов на данный процесс. Освещен комплекс технологических процессов и приемов получения самосмазывающихся композиционных порошковых и слоистых (ячеистых) токосъемных материалов. Приведены сведения о составах и свойствах данных материалов, используемых на железных дорогах мира. Описана машина трения, имитирующая реальные условия эксплуатации указанных материалов на железной дороге. Представлены результаты исследований, разрабатываемых в Научно-технологическом центре "Реактивэлектрон" НАН Украины, материалов и некоторых образцов вставок токосъемников. Доказано, что эксплуатационные свойства токосъемных материалов существенно зависят от структуры, технологии изготовления и размеров обособленных фаз в порошковом и слоистом композите; разработанные слоистые, ячеистые и порошковые композиты на основе меди и природного графита в сравнении с углеграфитовыми и импортными, используемые на железных дорогах Украины, имеют более высокие параметры по электро- и теплопроводности, прочности, более низкое сопротивление.

Індекс рубрикатора НБУВ: В372.1 + К391.1-18

Рубрики:

Структурний аналіз твердих тіл

Виробництво металокерамічних електротехнічних і радіотехнічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж14388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.1

Рубрики:

Виробництво металокерамічних електротехнічних і радіотехнічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании модификации схемы однородных решений, которые существенно упростили схему А. И. Лурье, построены однородные решения для пьезокерамического слоя при смешанных краевых условиях на его гранях. Рассмотрено кососимметрическое относительно срединной плоскости слоя электроупругое состояние. Показано, что соответствующие однородные решения не содержат бигармонического слагаемого, а компоненты спряженного электроупругого поля в слое имеют вид рядов Фурье по координате.

Зроблено огляд наукових публікацій і патентів за останні десятиріччя з питань використання гідридотвірних сплавів як активних матеріалів у нікель-металогідридних акумуляторах, які замінили екологічно шкідливі нікель-кадмієві акумулятори. Показано, що головним напрямком наукових досліджень щодо одержання сплавів із високою електрохімічною ємністю, циклостійкістю та активністю до водню є розробка багатокомпонентних сплавів шляхом легування, принципи якого сформульовано у даному повідомленні.

Зазначено, що багатокомпонентні інтерметалічні сорбуючі водень сполуки, які використовують як активний матеріал у вторинних джерелах струму, мають такі недоліки: низька електроємність та занадто висока вартість, особливо для кобальтовмісних сплавів. Одним із прогресивних методів підвищення властивостей електродного матеріалу є оптимізація мікроструктури сплаву. За допомогою методів порошкової металургії одержано інтерметаліди-сорбенти водню з контрольованою розупорядкованою структурою; досліджено її вплив на електрохімічні властивості.

Розглянуто вплив механоактиваційної обробки порошків на основі міді в середньоенергетичному вібраційному кульовому млині на процеси спікання, пресування й ущільнення у процесі виробництва електроконтактів.

Исследовано получение термостойких изолирующих и связующих покрытий при микрокапсулировании железных порошков электротехнического назначения. Использование порошковой технологии при изготовлении магнитопроводов позволяет снизить затраты энергии по сравнению с механической обработкой от 66 - 82 до 29 МДж/кг и уменьшить потери материала от 50 - 60 до 5 %. Показано, что эффективные композиционные капсуляторы можно получать на основе кремнийорганических полимеров с термостойкими добавками порошков металлов и их окcидов. Такие капсуляторы можно использовать при изготовлении порошковых спеченных изделий и деталей в электротехнике для систем переменного тока.

Представлены конструктивные особенности установки для осуществления высокоскоростного процесса электронно-лучевого испарения-конденсации. Изучены особенности фазового состава и структуры закристаллизованной ванны (расплава) на основе меди. Высказано предположение о взаимосвязи структурно-фазового состояния расплава и скорости испарения-конденсации. Исследованы особенности структуры поверхности и объема конденсата в различных сечениях (до и после травления). Рассмотрены технологические деффекты, их влияние на прочность и пластичность конденсата при испытании на растяжение. Изучена взаимосвязь температурной зависимости энергии активации деформации, особенностей разрушения конденсата и различных по происхождению технологических дефектов его структуры.

Исследованы технологические методы понижения процента браков в производстве феррокерамических деталей, используемых в электромеханическом оборудовании. Кроме того, разработана модель, позволяющая оптимизировать технологические параметры шлифования заготовок.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.1 + З392.5

Рубрики:

Виробництво металокерамічних електротехнічних і радіотехнічних матеріалів і виробів

Термоелектричні холодильні установки

Шифр НБУВ: Ж23042 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены условия реализации равноканального многоуглового прессования (РКМУП) многоволокнистого композита, содержащего в медной матрице 210 волокон из сплава NbTi. Приведены данные о влиянии РКМУП на физико-механические свойства многоволокнистого сверхпроводящего провода.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.1-18

Рубрики:

Виробництво металокерамічних електротехнічних і радіотехнічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж14388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.104.5-18

Шифр НБУВ: РА309027 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто прояви галопування тонкого стрічкового композитного електрода, який формується із використанням інжекції в його поверхню мікрочасток електрохімічно активних речовин і переміщується відносно надзвукового двофазного струменя, що інжектує.

Проведены комплексные исследования структурообразования в процессе механического легирования и спекания порошковых смесей систем Cu - Ti, Cu - Al, а также условий получения порошкового сплава на основе меди для деталей электротехнического назначения. Показана целесообразность упрочнения медной основы титаном и алюминием для получения необходимых свойств при изготовлении контактных электротехнических материалов.