Визначено сутність і основні характеристики творчості. Описано механізм творчого процесу та його психофізіологічні особливості. Розглянуто вітчизняні та зарубіжні теорії творчості. Визначено структуру креативності, розкрито зміст понять інтуїції та інтуїтивного мислення, творчих здібностей, обдарованості та креативного продукту. Охарактеризовано соціальні механізми творчості, визначено мотиви творчої діяльності людини, показано вплив стереотипів на даний процес. Виявлено вікові особливості розвитку творчих здібностей людини, розкрито сутність психології обдарованості, таланту та геніальності. Наведено методи активізації творчого мислення. Розглянуто специфіку наукової, філософської, релігійної, педагогічної, технічної, музичної, артистичної, літературної творчості та сучасні креативні психологічні технології, зокрема, методи діагностики особистісної креативності та творчого потенціалу.

Определены сущность и основные характеристики творчества. Описан механизм творческого процесса и его психофизиологические особенности. Рассмотрены отечественные и зарубежные теории творчества. Раскрыта структура креативности и содержание понятий интуиции и интуитивного мышления, творческих способностей, одаренности и креативного продукта. Охарактеризованы социальные механизмы творчества, определены мотивы творческой деятельности человека, показано влияние стереотипов на данный процесс. Выявлены возрастные особенности развития творческих способностей личности, раскрыта сущность психологии одаренности, таланта и гениальности. Приведены методы активизации творческого мышления. Рассмотрена специфика научного, философского, религиозного, педагогического, технического, музыкального, артистического, литературного творчества и современные креативные психологические технологии, в частности методы диагностики личностной креативности и творческого потенциала.

Проаналізовано проблему життєвої кризи особистості в період пізнього онтогенезу. Зроблено висновок, що шлях виходу з кризи - це творча реконструкція власного життя.

Розглянуто теоретичні засади проблеми; потенціалістську природу людини інтерпретовано у форматі філософських та психологічних студій. Розкрито психологічну сутність творчого потенціалу як категоріальної форми творчої активності особистості, що репрезентує психологічну готовність особистості до творчої діяльності і містить особистісно-мотиваційну складову, творчі здібності особистості, соціокультурний контекст творчості, діалогічний процес тощо. Увагу приділено творчому потенціалу особистості у період пізнього онтогенезу. Розглянуто психічні особливості літньої людини, її ставлення до власної старості та можливостей. Смисложиттєві орієнтації особистості у цей період життя проаналізовано на основі власних життєвих конструктів, долання кризи пізнього онтогенезу, ейджизму тощо. Проаналізовано емпіричне дослідження творчого потенціалу особистості у період пізньої дорослості. Вивчено творчий досвід прижиттєвих напрацювань таких високообдарованих особистостей як Б. Патон. М. Амосов, Н. Ужвій, О. Гончар. Подано психологічні передумови холістичної концепції творчого потенціалу особистості у пізній період дорослості, репрезентованої у форматі конструювання акумулятивно-інтегративної моделі творчого потенціалу особистості і, відповідно, її функціонування.

На теперішній час все більш актуальною проблемою є синдром хронічної втоми (СХВ) та емоційного вигорання (СЕВ). Студенти-медики схильні до багатьох ризиків виникнення даних синдромів у зв'язку з особливостями навчального процесу в медичному університеті. Дослідження проведено з метою виявлення психологічних передумов появи у студентів ранніх ознак СЕВ та СХВ за дії на них різних факторів навчального процесу та виокремлення групи осіб, в яких виявлено соматичні зміни протягом навчального року. Дослідження проведено на базі медичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету протягом 2012/2013 навчального року. В ньому взяли участь 100 студентів, серед яких 50 з 1-го курсу та 50 з 5-го курсу. Використано метод анкетування стандартизованими анкетами ("16 PF-опитувальник" (Форма С, № 105) Р. Кеттела, тест на копінг-поведінку в стресових ситуаціях) та авторські анкети. Виявлено кореляцію між індивідуальним психологічним профілем студента та появою у нього ранніх проявів СЕВ та СХВ. Показано зростання проявів ранніх симптомів СЕВ/СХВ у п'ятикурсників, у порівнянні з першокурсниками. Студенти, які користуються копінг-стратегіями, орієнтованими на емоції та розв'язання задач, потрапляють в групу ризику виникнення СЕВ/СХВ, в той час як студенти, що користуються копінг-стратегією на уникнення, виявилися найбільш стресостійкими.

Здійснено психологічний аналіз творчого потенціалу особистості в період пізньої дорослості. Представлено холістичну концепцію творчого потенціалу особистості в такий період, теоретико-методологічним підгрунтям якої слугував інтегративно-особистісний підхід. Розроблено акумулятивно-інтегративну модель творчого потенціалу особистості у період пізньої дорослості й акумулятивно-інтегративну модель реалізації творчого потенціалу особистості в завершальний період життя. Обгрунтовано зміст і структуру творчого потенціалу особистості в період пізньої дорослості, що акумулює й інтегруе творчий досвід особистості, її особистісні властивості як творчої особистості, творчу обдарованість, творчу активність з вираженою готовністю її до творчої діяльності в умовах безперервної освіти. В результаті теоретичного та емпіричного дослідження виявлено психологічні особливості творчого потенціалу особистості в пізньому онтогенезі, розкрито функціонування творчого потенціалу на етапі реалізації його особистістю в пізній період життя. Доведено, що творчо обдарована особистість не тільки реалізує свій творчий потенціал у період пізньої дорослості, але й нарощує його, залишаючись творчо продуктивною і в пізньому онтогенезі. Виокремлено психологічні детермінанти розвитку творчого потенціалу особистості в період пізньої дорослості. Обгрунтовано психологічний антиейджинг особистості у форматі її психологічного супроводу в пізній період життя.

Розкрито психологічні особливості творчої особистості. Здійснено теоретичний аналіз напрацювань учених у царині психологічної науки на предмет трактування феномену "творчість". Тому особистість виступає єдиним і унікальним носієм іманентно заданої творчої програми свого розвитку. Виходячи з означення творчості як процесу, що трактується водночас із позиції і соціологічного, і психологічного підходів, творча особистість розглядається в певних історичних, соціально-культурних умовах її буття, де творчий продукт постає не тільки у форматі об'єктивно даного, а й суб'єктивного бачення автора (творча уява, мрія, задум). Звідси творча особистість спрямована на творчу діяльність, що є виявом її потреби у творчості, творчій активності, яка домінує над іншими формами спрямованості особистості й репрезентує її творчий профіль в абрисах творчої індивідуальності. Наголошується на психологічних властивостях творчої особистості, для якої характерні відкритість до нового досвіду, високий пізнавальний інтерес, висока вираженість когнітивних і мотиваційних компонентів, емоційно-почуттєва "включеність" (захопленість справою), здатність до ризику, сміливість самовираження, почуття новизни, творча уява, інтуїція тощо. Водночас мовиться про поєднання несумісних психологічних рис у характеристиці творчих персоналій, що створює певні труднощі в їх дослідженні. Творча індивідуальність уміщує в собі усю палітру творчих напрацювань (привнесень) особистості протягом онтогенезу. і чим багатші ці привнесення, тим багатший творчий досвід, а отже і творчий потенціал особистості. Звідси творча особистість постає як суб'єкт власного життєтворення, виражаючи власну концепцію творчого Я.