В соответствии с теорией "психологической установки" о сущности системы "среда - человек", архитектурная композиция трактуется как функция восприятия человека. Исследуется на междисциплинарной основе природа этого восприятия, ее социальные и генетические основы. Рассматривается практическая апробация исследования в экспериментальном проекте Харьковского региона.

Проаналізовано сучасний стан підготовки професійних співаків до вокально-виконавської творчості. Обгрунтовано психолого-педагогічні основи формування вокально-виконавської творчості та розвиток творчого потенціалу як педагогічну та мистецтвознавчу проблеми. Охарактеризовано специфіку вокально-педагогічної та вокально-виконавської діяльності. Розроблено модель створення вокально-виконавського образу, виявлено психолого-педагогічні умови її ефективного функціонування.

Розглянуто психологічні механізми процесу запам'ятовування музичного матеріалу студентами-інструменталістами. Визначено особливості сприйняття, обробки, зберігання та відтворення інформації. Накреслено шляхи підвищення їх виконавчої майстерності.

Досліджено вплив музики на психофізіологічні процеси організму людини та ефективність використання методу музикотерапії для корекції психоемоційного стану.

Рассматриваются некоторые аспекты менеджмента в образовании (социальный, психологический, педагогический). Особое внимание уделено вопросам выявления новых форм управления социальными процессами и творческого развития личности в период трансформации социальной среды, новаций в реально сложившейся социально-экономической ситуации крупного промышленного центра Украины. Анализируются научно-методические основы организации педагогической деятельности в системе среднего образования.

Проблему Автора розглянуто в дискурсі рефлексійного підходу до творчості, тобто спочатку відносин Автора зі своїм твором, а потім зустріч свідомості слухача з твором як відображення авторської свідомості.

Розглядається проблема творчості в психології, функціонування образного мислення в творчій креслярській діяльності. Образ розглядається як складова частина мислительного процесу, як засіб досягнення мети і кінцевий продукт творчої діяльності. Звертається увага на істотну різницю між образною і вербальною логікою, дається їх характеристика.

Розглянуто психологічні механізми залежності емоційної стійкості суб'єктів від рівня їх збудження. Викладено положення про вплив внутрішніх факторів на її амплітуду. Накреслено шляхи вдосконалення методики формування виконавчої майстерності музикантів-інструменталістів.

Изложены общие сведения о творческой деятельности в промышленной сфере производства. Рассмотрены объекты, факторы-побудители и виды творческой деятельности. Анализируются художественно-эстетический фактор в инженерном творчестве, а также вопросы развития одежды в связи с организацией ее массового промышленного производства, исследуется влияние фактора моды на развитие одежды. Значительное внимание уделено творческой деятельности, направленной на совершенствование процесса конструирования и технологий изготовления одежды.

Досліджено проблему мислення, яка вивчалась багатьма дослідниками ще з XVII ст. Теорії біхевіористів, гештальтпсихологів та ін. не вирішили повністю дану проблему, хоча завдяки першим у цю сферу психологічних досліджень увійшло практичне мислення, а завдяки іншим стали звертати увагу на моменти інтуїції і творчості у мисленні. Вважається, що першим проблему творчого мислення розв'язав Дж. Гіпфорд. На його думку, творче мислення має такі особливості: оригінальність, нетривіальність, незвичайність висловлювання ідей та прагнення до інтелектуальної новизни.

Розглянуто проблеми оцінки інтелектуальних якостей наукових працівників, використання тестування як одного з методів вимірювання рівня інтелекту науковців. Сформульовано основні, найважливіші якості та здібності, які можуть бути притаманні творчій особистості. З метою дослідження особистих якостей науковців запропоновано використання декількох методик.

Розглянуто провідні тенденції розвитку творчої педагогіки у зарубіжній освітній теорії та практиці в 60 - 80-ті рр. ХХ ст., а також політичні та культурологічні аспекти розширення потенціалу регіонально-освітнього простору. Зазначено організаційно-педагогічні умови розвитку професійно-етичних якостей кадрів міліції у процесі післядипломної підготовки. Проаналізовано вплив особистості викладача на формування професійно-педагогічної готовності студентів педагогічних університетів до впровадження системи виховання у сучасній школі.

Досліджено загальні філософські та психолого-педагогічні проблеми формування особистості лідера та роль емоційно-вольового впливу досягнень світової культури у становленні його духовності та морально-етичних принципів. Розкрито значення духовних цінностей християнства, а також естетичного та фізичного виховання у професійній підготовці майбутнього керівника. Розглянуто одну із складових навчально-виховного процесу - використання впливу естетики архітектурно-планувальних розв'язань будівель і споруд вищих навчальних закладів на прикладі Харківського державного політехнічного університету - найстарішого інженерного навчального закладу України.

Проведено теоретичний аналіз, що дозволив виявити основні позиції та погляди на сутність й особливості творчої активності як продуктивного процесу і високомотивованого стану особистості, який спрямований на пошукову діяльність. Виявлено творчу активність у формі продуктивного процесу, виражену основними етапами її розвитку, яким найбільш характерні: виникнення суперечності, активний мотивуючий стан особистості, спрямованість на активно-пошукову діяльність, творча ініціатива, інтелектуальна активність та збагачення продуктивного досвіду творчої активності.

Розглянуто основні питання психології творчості, особливості виявлення творчих здібностей людини на різних етапах формування її особистісної зрілості. З'ясовано структуру творчого процесу та охарактеризовано поняттєво-категоріальний апарат дослідження творчості. Вперше опубліковано матеріали з архіву відомого вченого - В.А.Роменця, які є художньою ілюстрацією до теоретичних узагальнень.

Викладені як загальні, так і конкретні відомості про творчий виконавчий процес, про закономірності формування ігрових навиків домриста на основі сучасних даних фізіології, психології та музичної педагогіки.

Проаналізовано роль емоційних факторів, які виявляються у спеціально створених емоціогенних ситуаціях і творчому навчанні. Доведено, що найбільш повно дані фактори реалізуються в ігровій діяльності. Відзначено, що гра як форма культури характеризується предметністю, всезагальністю та морально-духовною спрямованістю. З'ясовано сутність гри в людинотворчій діяльності. Підкреслено, що сучасне суспільство має компенсувати втрату ігрового елемента культури свідомою організацією ігрових форм діяльності для різних вікових груп.

Рассмотрены концепции творческого процесса в философии, психологии, а также психофизиологии. Проанализированы архитектурные интерпретации творческого процесса в части сочленений логического и интуитивного, выявлены специфические особенности, свойственные архитектуре.

Рассмотрены концепции творческого процесса в разных сферах знаний, с конечным выходом на архитектурный творческий процесс. Раскрыты устойчивые закономерности, присущие творчеству вообще, художественному творчеству как его части и архитектурному творчеству с учетом специфики, вытекающей из двуединой природы архитектуры.

В монографии с позиций историзма анализируются понятия творчества и креатотерапии, обобщаются результаты теоретических исследований по философии, психологии и педагогике творчества. Используется опыт собственных исследований авторов в практической психологии и педагогике. Оценены возможности использования творчества в целях психопрофилактики и психокоррекции.