Досліджено вплив музики на психофізіологічні процеси організму людини та ефективність використання методу музикотерапії для корекції психоемоційного стану.

Розглянуто проблему музичного сприймання в аспекті психофізіологічних досліджень. Зазначено, що емоційна чутливість до музики й особлива потреба у ній пов'язана не тільки з наявністю музичних здібностей, але й з особливостями психологічного складу, умовами становлення музичного досвіду особистості.

Рассмотрена проблема музыкального восприятия в аспекте психофизиологических исследований. Отмечено, что эмоциональная отзывчивость на музыку и особая потребность в ней связана не только с наличием музыкальных способностей, но и с особенностями психологического склада, условиями становления музыкального опыта личности.

This article deals with the problem of musical perception in aspect of phychophisiological research. Musical reaction and its necessity are connected not only with the existance of musical talent but with the individual peculiarities psychophisiological structure the formation of musical experience of a person as a whole.

Зазначено, що розмаїття музичної інформації, її вплив на величезну аудиторію висувають нові проблеми, зокрема, й таку, що пов'язана з впливом музики на особистість. Розглянуто психологічні особливості впливу музичної інформації на пізнавальну діяльність слухача.

Розглянуто питання психофізіологічної природи кольору, символіки кольору в українській культурі, а також значення вивчення впливу кольору на наші емоції та почуття, використання набутих знань в психолого-педагогічних дослідженнях. Висвітлено проблему використання "кольорового слуху" під час сприймання музики та вплив кольорової гами на естетичні почуття людини у процесі спілкування з природою.

Розглянуто проблему формування буденно-музичної свідомості як соціокультурного феномену, який має естетичні характеристики та функціонує як самостійна сфера буття у світі. Досліджено діалектику генезису, розкрито сутність й особливості функціонування буденно-музичної свідомості. Проаналізовано стан сучасної соціокультури, для характеристики якого у науковий обіг введено поняття "пост-культура". З'ясовано, що буденно-музична свідомість за умов пост-культури набуває значення своєрідного простору інобуття естетичного. Здійснено дослідження буденно-музичної свідомості як специфічної знакової спільності, яка має інтонаційну природу. Виявлено, що у процесі формування буденно-музичної свідомості має місце процес символізації, який не досягає рівня символу. Розглянуто часову проблематику буденно-музичної свідомості. З'ясовано, що буденно-музична свідомість є сферою реалізації "досвіду темпоральності", що відтворюється у культурі та є основою музичної комунікації за умов розвитку соціокультури та її специфічної посткультурної стадії.

Систематизовано фактори, що впливають на психічний стан студентів у навчальній діяльності. Проведено системний аналіз екзаменаційного стресу, зокрема за ситуації коригувального впливу музикотерапії. Виявлено стан квазінорми - неабсолютної норми після здачі іспитів, за якої зберігається досить високий рівень психоемоційного напруження. Вирішено наукову проблему психолого-педагогічної корекції психічного стану студентів за умов екзаменаційного стресу засобами музичного впливу. Виявлено умови оптимізації психічних станів студентів у навчальній діяльності даними засобами. Доведено ефективність впливу музичних творів на психічний стан студентів за ситуації екзаменаційного стресу. Запропоновано періодизацію історичного досвіду використання музики для впливу на психічний стан людини.

Проведено цілісний системний аналіз особливостей психологічного сприйняття звукового простору музичних творів. У контексті музично-теоретичного, мистецтвознавчого, психологічного підходів запропоновано рішення однієї з головних проблем музичного мистецтва - способів відбиття та моделювання різних просторових характеристик за допомогою засобів музичної виразності. Доведено діалектичну взаємодію рефлективної та креативної функцій свідомості під час сприйняття просторових характеристик у музиці. Обгрунтовано дискретно-континуальний дуалізм музичної тканини з позицій просторовості. Синтезовано відносини категорій лінійності та сферичності, статики та динаміки, усталеності та неусталеності у контексті просторових відчуттів під час сприйняття музики. Запропоновано обгрунтування та рішення низки протиріч у галузі структури музичних систем і психології сприйняття музики. Акцентовано на необхідності введення нових понять внаслідок залучення нових методів дослідження.

Визначено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом і на його підставі розроблено програму для підвищення культурного рівня юнаків і дівчат віком 16 - 23 років. Уперше виявлено, теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено фактори, що визначають сформованість естетичної свідомості та мотиваційної сфери в молоді у періоди ранньої та пізньої юності. Виявлено, що базальними факторами є загальне ставлення до музики, музична обізнаність, особистісне сприйняття, а фактор естетичних цінностей орієнтації є перехідним від базальної групи факторів до основної, до якої входять: естетичні потреби, естетичні почуття, естетичні емоційні стани та провідні мотиви. Встановлено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом. Розкрито алгоритм його дії у процесі формування мотивації даного сприйняття (на прикладі музики) та підтверджено ефективність його застосування.

Наведено результати емпіричного дослідження особливостей розуміння студентів певного пісенного жанру у зв'язку з первинною настановою даної молоді. За результатами проведеного експериментального дослідження виявлено п'ять форм вияву первинної настанови (інтерпертаційної, прагматичної, чуттєвої, резонансної та консервативної) та їх взаємозв'язок з певним типом розуміння пісенного тексту (конструктивним (продуктивним), розсудково-емпіричним (формально-логічним (значеннєвим), емоційно-образним, ідентифікаційним, ригідним), а також з певними особистісними утвореннями (потребою у самореалізації, емпатією, рівнем суб'єктивного контролю, творчим потенціалом і загальною самооцінкою), поєднання яких розглянуто як системне психологічне утворення суб'єкта розуміння. Наведено результати застосування запропонованої програми оптимізації процесу розуміння студентами пісенного тексту за допомогою прийомів творчого тренінгу. Обгрунтовано тезу про евристичність цієї програми як особливого психолого-педагогічного засобу породження новоутворень, притаманних особистості як суб'єкту творчої самодіяльності.

Розроблено й обгрунтовано педагогічну технологію формування музичного сприйняття у студентів вищих мистецьких навчальних закладів засобами духовної музики. Розкрито зміст і структуру музичного сприйняття, визначено його роль у навчально-виховній роботі. Теоретично розроблено та систематизовано комплекс засобів духовної музики, спрямованих на реалізацію запропонованої технології. Установлено критерії, показники та рівні сформованості музичного сприйняття у студентів. Розроблено методичні рекомендації з проблеми його формування.

Визначено теоретико-методологічні основи формування художнього смаку майбутнього вчителя музики. Обгрунтовано зміст і структуру художнього смаку. Розкрито суть поняття "художній смак майбутнього вчителя музики". На основні розроблених критеріїв і показників діагностовано рівні сформованості даного смаку та встановлено чинники впливу на художній смак особистості. Виявлено педагогічні умови підвищення рівня художнього смаку майбутнього вчителя музики. Експериментально перевірено результати реалізації умов поетапного формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі його професійної підготовки. Установлено, що вплив на формування даного смаку має бути більш ефективним за умов: розвитку у майбутнього вчителя музики здатності до художньо-оцінювальної діяльності з метою реалізації контекстного підходу до професійної освіти; реалізації об'єктивного контролю за рівнем музично-професійних знань студентів з метою управління процесом формування художнього смаку майбутнього вчителя музики; створення внутрішньої та зовнішньої установок на сприйняття художньо-значущих музичних творів та їх педагогічного використання; формування готовності до сприйняття художньо-музичних образів як основи розвитку художнього смаку.

Встановлено, що зв'язок між певними особистісними особливостями людини й її музичним сприйманням. Розглянуто, що поняття "музичний дискурс" як конститувальну характеристику особистості. Виявлено закономірності музичного сприймання, які відповідають певним особистісним параметрам та дають можливість розробити методику визначення рівня соціальної адаптації людини відповідно її індивідуального музичного дискурсу.

Виявлено, що здатність студентів до вибіркового сприймання музичних творів обумовлена домінуючим впливом на їх розвиток особистісних і субкультурних чинників. Доведено наявність диференційованого сприймання студентською молоддю музичного твору, зумовленого позитивним або негативним перцептивним патерном. Встановлено, що особистісні особливості людини виявляються в швидкості сприймання акустичних сигналів різних частотних діапазонів.

Проведен теоретический анализ проблемы психических состояний и факторов их регуляции в отечественной и зарубежной психологии. Рассмотрены психические состояния студентов в процессе учебной деятельности, а также методика их исследования и регуляции. Показана эффективность использования музыки для регуляции психических состояний студентов.

Розглянуто питання підготовки в музично-педагогічних навчальних закладах учителів музики, здатних здійснювати керівництво естрадним співом школярів. Аргументовано специфічні вимоги для змісту навчання, введення дисциплін, спрямованих на всебічне формування психологічних, художньо-естетичних, технічних виконавських якостей майбутніх фахівців, які спеціалізуються в області естрадного вокалу. Відзначено, що у процесі підготовки студентів до роботи з дітьми та юнацтвом виникають специфічні завдання: збагачення духовного світу та художніх уявлень студента, сукупність вокальної, пластичної, сценічної, емоційно-вольової підготовки, елементи театрально-драматичної школи, елементарні знання щодо акустики, радіоапаратури, аудіо-комп'ютерної технології тощо.

Рассмотрен вопрос подготовки в музыкально-педагогических учебных заведениях учителей музыки, способных осуществлять руководство эстрадным пением школьников. Аргументированы специфические требования для содержания обучения, введение дисциплин, направленных на всестороннее формирование психологических, художественно-эстетических, технических исполнительских качеств будущих специалистов, специализирующихся в области эстрадного вокала. Отмечено, что в процессе подготовки студентов к работе с детьми и юношеством возникают специфические задачи: обогащение духовного мира и художественных представлений студента, совокупность вокальной, пластической, сценической, эмоционально-волевой подготовки, элементы театрально-драматической школы, элементарные знания поакустике, радиоаппаратуре, аудио-компьютерной технологии.

The question of training in music teacher education, music teachers, capable of leadership variety show singing schoolchildren. Is argued and specific requirements for the content of training, the introduction of courses aimed at overall development of psychological, artistic, aesthetic, technical Performing as future professionals, specializing in the vocal department. It is noted that in preparing students to work with children and young people having specific objectives: to enrich the spiritual world and the artistic representations of the student, the set of vocal, plastic, theatrical, emotional-training elements of theatre and drama school, an elementary knowledge of acoustics, radio, audio-computer technology, etc.

Охарактеризовано психологічні особливості впливу музики як виду мистецтва на емоційно-особистісну сферу людини. Розглянуто основні питання психології слухового сприймання, зокрема сприймання музичних творів. На основі теоретичного аналізу висвітлено специфіку системи слухач - музика. Проаналізовано напрями теоретичних і практичних досліджень процесу сприймання музики. Виявлено основні характеристики психічного образу, який виникає у процесі сприймання. Розглянуто когнітивну, комунікативну та регулятивну функції слухового сприймання. Охарактеризовано етапи процесу музичного сприймання, особливості формування музичних образів та складність сприймання музичного змісту, закладеного композитором. Розглянуто значення просторово-часових характеристик процесу звучання музичного твору для формування слухового образу. Окреслено та проаналізовано роль емоційної реакції у процесі музичного сприймання.

Надано аналіз психологічних досліджень щодо сприйняття музики та її впливу на емоційний стан людини. Визначено характеристики впливу музики різних стилів і напрямів, а також її переживання різними категоріями слухачів залежно від їх виховання, соціального стану, інтелектуального розвитку. Зазначено, що важливу роль у цьому процесі відіграє налаштованість на сприйняття творів різних авторів, а кінцевим результатом його є емоційно-естетичний відгук на музику.

Обгрунтовано необхідність педагогічного розуміння (ПР) і розглянуто його структурні компоненти. Зазначено, що проблема розуміння розглядається багатьма науками, проте єдиного загальнонаукового визначення розуміння поки не склалося, але найчастіше процес розуміння пов'язують із осмисленням, тобто виявленням того, що має для людини який-небудь сенс. Виділено й описано компоненти структури ПР (соціальний, рефлексивний, смисловий, особистісний). Проаналізовано педагогічну діяльність студентів-практикантів Інституту мистецтв у школі, у результаті чого зроблено висновок, що 65 % студентів зазнають значних труднощів у разі інтерпретації та розуміння музичного твору, що їх професійний рівень показав невисоку мотивацію самовдосконалення, тому педагогічним ВНЗ необхідно проводити цілеспрямовану роботу в даному аспекті педагогічної освіти.

Обоснована необходимость педагогического понимания (ПП) и рассмотрены его структурные компоненты. Отмечено, что проблема понимания рассматривается многими науками, однако единого общенаучного определения понимания пока что не сложилось, но чаще всего процесс понимания связывают с осмыслением, т.е. выявлением того, что имеет для человека какой-либо cмысл. Выделены и описаны компоненты структуры ПП (социальный, рефлексивный, смысловой, личностный). Проанализирована педагогическая деятельность студентов-практикантов Института искусств в школе, в результате чего сделан вывод, что 65 % студентов имеют значительные трудности при интерпретации и понимании музыкального произведения, что их профессиональный уровень показал невысокую мотивацию самосовершенствования, поэтому педагогическим вузам необходимо проводить целенаправленную работу в данном аспекте педагогического образования.

The necessity of pedagogical understanding (PU) and examined its structural components. It is noted that the problem of understanding is considered by many sciences, but a common definition of general scientific understanding has not yet happened, butmore often the process of understanding associated with the reflection, ie identifying what has to man a liter. meaning. Isolated and described the components of the structure of the PU (social, reflective, meaningful, personal). We analyzed the activities of student-teacher trainees of the Institute of the Arts at the school, resulting in the conclusion that 65% of students have significant difficulties in the interpretation and understanding of the musical piece that they showed a low professional level of self motivation, so the pedagogical universities need to target in this aspect teacher education. It was stressed that the formation processes of cognition and understanding are of some value associated with a full and holistic development of personality, which is necessary for future teachers to create an appropriate environment

Розглянуто проблеми сприйняття творів духовної музики студентами мистецьких вузів. Запропоновано результати власного спостереження та експериментального дослідження цієї проблеми. Зроблено висновок, що використання творів духовної музики у практиці вищої школи стане новим поштовхом у вивченні цього пласту музичної культури, сприятиме формуванню мислення та музичного сприйняття у студентів мистецьких спеціальностей.

Рассмотрены проблемы восприятия произведений духовной музыки студентами художественных вузов. Представлены результаты собственных наблюдений и экспериментального исследования этой проблемы. Сделан вывод, что использование произведений духовной музыки в практике высшей школы станет новым толчком в изучении этого пласта музыкальной культуры, будет способствовать формированию мышления и музыкального восприятия у студентов художественных специальностей.

The problems of perception of works of sacred music by students of art schools. It's presented the results of his observations and experimental study of this problem. Concluded that the use of works of sacred music in the practice of higher education will become a new impetus to the study of this reservoir of musical culture, foster thinking and musical perception of the students artistic disciplines.

Вивчено соціально-психологічні особливості самоідентичності підлітків, що залучені до різних музичних субкультур. Вперше встановлено специфіку взаємозв’язків компонентів підліткової музичної самоідетичності та тенденцію їх узгодженості в процесі забезпечення усталеності підлітка у своєму бутті засобами перебування у музичній субкультурі. Виявлено взаємозв’язки та патерни у структурі підліткової самоідентичності, які зумовлюють міру ідентифікації підлітка з референтними музичними спільнотами. Сформульовано рекомендації для роботи з підлітками - представниками різних музичних субкультур.