Проаналізовано сучасний стан підготовки професійних співаків до вокально-виконавської творчості. Обгрунтовано психолого-педагогічні основи формування вокально-виконавської творчості та розвиток творчого потенціалу як педагогічну та мистецтвознавчу проблеми. Охарактеризовано специфіку вокально-педагогічної та вокально-виконавської діяльності. Розроблено модель створення вокально-виконавського образу, виявлено психолого-педагогічні умови її ефективного функціонування.

Розглянуто психологічні механізми процесу запам'ятовування музичного матеріалу студентами-інструменталістами. Визначено особливості сприйняття, обробки, зберігання та відтворення інформації. Накреслено шляхи підвищення їх виконавчої майстерності.

Досліджено вплив музики на психофізіологічні процеси організму людини та ефективність використання методу музикотерапії для корекції психоемоційного стану.

Проблему Автора розглянуто в дискурсі рефлексійного підходу до творчості, тобто спочатку відносин Автора зі своїм твором, а потім зустріч свідомості слухача з твором як відображення авторської свідомості.

Розглянуто психологічні механізми залежності емоційної стійкості суб'єктів від рівня їх збудження. Викладено положення про вплив внутрішніх факторів на її амплітуду. Накреслено шляхи вдосконалення методики формування виконавчої майстерності музикантів-інструменталістів.

Викладені як загальні, так і конкретні відомості про творчий виконавчий процес, про закономірності формування ігрових навиків домриста на основі сучасних даних фізіології, психології та музичної педагогіки.

Зазначено, що функціонуванням звукового апарату тромбоніста в процесі звукодобування управляє комплекс органів чуття. Під час гри на інструменті музикант одночасно передчуває кожний звук, його звучання, отримує почуттєву інформацію про функціонування звукового апарату, відчуває вібраційні явища та рухи повітря органа дихання. Зроблено висновок, що в роботі над звуком кожний вчитель повинен застосувати різні прийоми та методики для формування професійної психіки свого учня.

Рассмотрено взаимодействие музыки и психики человека. Освещена история возникновения и развития музыки, определены ее связи с нейрофизиологическими процессами в организме человека. Приведены основные элементы звуковой речи (тишины, мифа, символа, музыкальной мысли, активного сознания, импровизации). Описана музыка как средство коммуникации. Проанализировано современное состояние музыкотерапии, а также роль слуха и феномен импровизации. Рассмотрены особенности лечебного воздействия музыки. Раскрыты психические аспекты жизни и творчества выдающихся композиторов. Обсуждена гипотеза о воплощении в музыке коллективного бессознательного. Освещена тема временности и вечности в музыкальном искусстве.

Розглянуто проблему музичного сприймання в аспекті психофізіологічних досліджень. Зазначено, що емоційна чутливість до музики й особлива потреба у ній пов'язана не тільки з наявністю музичних здібностей, але й з особливостями психологічного складу, умовами становлення музичного досвіду особистості.

Рассмотрена проблема музыкального восприятия в аспекте психофизиологических исследований. Отмечено, что эмоциональная отзывчивость на музыку и особая потребность в ней связана не только с наличием музыкальных способностей, но и с особенностями психологического склада, условиями становления музыкального опыта личности.

This article deals with the problem of musical perception in aspect of phychophisiological research. Musical reaction and its necessity are connected not only with the existance of musical talent but with the individual peculiarities psychophisiological structure the formation of musical experience of a person as a whole.

Висвітлено проблеми сприйняття музики, удосконалення читання нотного письма, а також виконання музики та критерії його оцінювання. Наведено інформацію про життя та творчість відомого композитора В. Золотарьова.

Освещены проблемы восприятия музыки, повышения нотной грамотности, а также исполнения музыки и критерии его оценки. Приведена информация о жизни и творчестве известного композитора В.Золотарева.

Розглянуто проблеми розвитку музичного мислення у контексті фахової підготовки майбутнього музиканта-педагога. Розкрито його особливості як аналітико-пізнавальної діяльності у системі сприймання - аналізу - інтерпретації музики та художньо-творчого процесу у виконавському пізнанні. Висвітлено організаційно-методичні засади розвитку виконавського музичного мислення у процесі фортепіанної підготовки майбутнього вчителя.

Рассмотрены проблемы развития музыкального мышления в контексте профессиональной подготовки будущего музыканта-педагога. Раскрыты его особенности как аналитико-познавательной деятельности в системе восприятия - анализа - интерпретации музыки и художественно-творческого процесса в исполнительском познании. Освещены организационно-методические основы развития исполнительского музыкального мышления в процессе фортепианной подготовки будущего учителя.

Висвітлено проблеми музично-виконавського мистецтва, розглянуто питання базисно методологічної основи специфіки мислення музиканта-виконавця (інструменталіста). Проаналізовано процесуальні почуттєво-розумові явища, що супроводжують інтерпретаційне мислення музиканта-виконавця в специфічно професійному, психофізіологічному, методологічному та філософському аспектах. Описано техніку переміщення рук в аспекті специфічного інструментального мислення баяніста (акордеоніста).

Освещены проблемы музыкально-исполнительского искусства, рассмотрены вопросы базисно методологической основы специфики мышления музыканта-исполнителя (инструменталиста). Проанализированы процессуальные чувственно-умственные явления, сопровождающие интерпретационное мышление музыканта-исполнителя в специфически профессиональном, психофизиологическом, методологическом и философском аспектах. Описана техника перемещения рук в аспекте специфического инструментального мышления баяниста (аккордеониста).

Розглянуто композиторську особистість як феномен і предмет наукового дослідження. Проаналізовано психовікові аспекти життєтворчості європейських композиторів XIX - початку XX ст. Увагу приділено феноменології віку, філософській і креативній антропології, зміні модусу творчої свідомості на тлі циклічності вікових фаз, моделям біографічних сценаріїв, типології пізніх періодів композиторської творчості.

Рассмотрена композиторская личность как феномен и предмет научного исследования. Проанализированы психовозрастные аспекты жизнетворчества европейских композиторов XIX - начала XX вв. Уделено внимание феноменологии возраста, философской и креативной антропологии, изменению модуса творческого сознания на фоне цикличности возрастных фаз, моделям биографических сценариев, типологии поздних периодов композиторского творчества.

Зазначено, що розмаїття музичної інформації, її вплив на величезну аудиторію висувають нові проблеми, зокрема, й таку, що пов'язана з впливом музики на особистість. Розглянуто психологічні особливості впливу музичної інформації на пізнавальну діяльність слухача.

Розглянуто питання психофізіологічної природи кольору, символіки кольору в українській культурі, а також значення вивчення впливу кольору на наші емоції та почуття, використання набутих знань в психолого-педагогічних дослідженнях. Висвітлено проблему використання "кольорового слуху" під час сприймання музики та вплив кольорової гами на естетичні почуття людини у процесі спілкування з природою.

Вперше здійснено комплексний аналіз ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його різновидах (моноансамблю, малих форм, капели бандуристів, групи в оркестрі українських народних інструментів). Наведено психолого-фізіологічну оцінку координаційних функцій-дій бандуриста у вокально-інструментальному моноансамблі. Вперше ансамблеве виконавство розглянуто як джерело становлення та розвитку творчої особистості бандуриста у його професійній діяльності виконавця (соліста, ансамбліста сольного типу, учасника вокально-інструментального й інструментального колективу), педагога (який володіє вокальною, інструментальною, диригентською методиками), диригента (що володіє голосом, інструментом, предметно ознайомлений з основами педагогіки). Висвітлено особистий внесок Г.Хоткевича як засновника й організатора ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його формах, академічної школи гри на бандурі та її методичної бази.

Розглянуто проблему формування буденно-музичної свідомості як соціокультурного феномену, який має естетичні характеристики та функціонує як самостійна сфера буття у світі. Досліджено діалектику генезису, розкрито сутність й особливості функціонування буденно-музичної свідомості. Проаналізовано стан сучасної соціокультури, для характеристики якого у науковий обіг введено поняття "пост-культура". З'ясовано, що буденно-музична свідомість за умов пост-культури набуває значення своєрідного простору інобуття естетичного. Здійснено дослідження буденно-музичної свідомості як специфічної знакової спільності, яка має інтонаційну природу. Виявлено, що у процесі формування буденно-музичної свідомості має місце процес символізації, який не досягає рівня символу. Розглянуто часову проблематику буденно-музичної свідомості. З'ясовано, що буденно-музична свідомість є сферою реалізації "досвіду темпоральності", що відтворюється у культурі та є основою музичної комунікації за умов розвитку соціокультури та її специфічної посткультурної стадії.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження процесу розвитку виконавської майстерності студентів вищих закладів освіти у період інструментальної підготовки до відтворення музичної інформації за емоціогенних умов. Розглянуто нові методологічні аспекти вирішення проблеми прилюдних виступів майбутніх учителів музики, де вирізняється п'ять етапів формування надійності гри. Обгрунтовано й експериментально перевірено методику оволодіння навичками нейтралізації надмірної дії факторів емоційної стійкості та своєчасного вироблення засобів протидії їх негативному впливу.

Науково обгрунтовано в історичному і теоретичному аспектах та експериментально підтверджено в практичному аспекті специфіку музики як фактора психокоригування. Проведено системно-історичний аналіз психокоригуючої ролі музики, виявлено особливості її природи, що зумовлюють подібну дію. На основі результатів теоретичних опрацювань запропоновано авторську музичну систему психокоригування для дітей віком 5 - 6 років та в динаміці - для підлітків, що під час апробації довела свою дієвість. Наведено узагальнення щодо специфічних особливостей взаємозв'язку музичного мистецтва із суспільною та індивідуальною свідомістю.