Розглядається проблема творчості в психології, функціонування образного мислення в творчій креслярській діяльності. Образ розглядається як складова частина мислительного процесу, як засіб досягнення мети і кінцевий продукт творчої діяльності. Звертається увага на істотну різницю між образною і вербальною логікою, дається їх характеристика.

Изложены общие сведения о творческой деятельности в промышленной сфере производства. Рассмотрены объекты, факторы-побудители и виды творческой деятельности. Анализируются художественно-эстетический фактор в инженерном творчестве, а также вопросы развития одежды в связи с организацией ее массового промышленного производства, исследуется влияние фактора моды на развитие одежды. Значительное внимание уделено творческой деятельности, направленной на совершенствование процесса конструирования и технологий изготовления одежды.

Розглянуто характери людей та їх здатність до інженерної творчості у контексті психологічних характеристик і можливостей з метою вивчення особливостей інтересів людини, її ставлення до оточення, сприйняття інформації, шкали цінностей і способу прийняття рішень. Запропоновано класифікацію методів інженерної творчості на підставі ліво- та правопівкульного мислення. Наведено рекомендації, спрямовані на самовиховання здібностей до творчості.

Рассмотрены характеры людей и их способность к инженерному творчеству в контексте психологических характеристик и возможностей для изучения особенностей интересов человека, его отношения к окружающим, восприятия информации, шкалы ценностей и способа принятия решений. Предложена классификация методов инженерного творчества на основе левого и правого полушарий мышления. Приведены рекомендации, направленные на самовоспитание способностей к творчеству.

Здійснено теоретико-експериментальне обгрунтування психологічних особливостей професійної уяви у курсантів-прикордонників у процесі їх загальної підготовки. На підставі проведеного психолого-педагогічного аналізу поняття "уява" й особливостей професії прикордонника розроблено психологічну структуру професійної уяви курсанта-прикордонника. Для її формування запропоновано відповідну модель та визначено методики встановлення рівня розвитку даної уяви. Висновки щодо ефективності й адекватності моделі формування професійної уяви у курсантів-прикордонників зроблено на підставі проведених експериментів під час занять з циклу дисциплін інженерно-технічної підготовки, а також представлено програмне забезпечення навчальних і контрольних програм.

З'ясовано психологічні особливості процесу розуміння студентами винахідницьких задач на всіх етапах їх розв'язування, його обумовленість суб'єктивною мислительною тенденцією кожного студента. На цій основі виділено групи студентів, процес розуміння яких істотно відрізняється, і дано характеристику таких індивідуальних відмінностей. Розкриті особливості процесу розуміння студентами винахідницьких задач залежно від форм їх подання і умов розв'язування. Запропоновано прийоми оптимізації і активізації процесу розуміння студентами винахідницьких задач.

Показано вплив різних факторів (генетичні, особистісні, тендерні) на формування та становлення професійних інтелектуальних здібностей. Вивчено структурні особливості інтелектуальних професійних складових майбутніх фахівців аерокосмічної галузі. Проаналізовано структурні компоненти та розвиток складових професійного інтелекту, вплив маскулінності / фімінінності на формування професійних інтелектуальних складових. Розкрито статеворольові характеристики формування професійного інтелекту. Показано особливості й ефективність психолого-педагогічного середовища, створеного з метою формування професійного інтелекту з урахуванням тендерних особливостей студентів аерокосмічного ВТНЗ.

Проаналізовано стан дослідженості проблеми розвитку технічного мислення (ТМ) особистості. З'ясовано вплив інформаційних технологій на розвиток ТМ студентів у процесі графічної підготовки. Проведено аналіз комп'ютерних програмних засобів у контексті розвитку ТМ особистості. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови ефективного розвитку ТМ студентів засобами інформаційних технологій на заняттях з креслення.

Вперше науково обгрунтовано удосконалену методику навчання учнів VII - XI класів розв'язування інженерних винахідницьких задач, якою передбачено наступність у використанні ефективних способів навчання учнів розв'язування винахідницьких задач. Проведено апробацію і експериментальне дослідження, організовано дистанційне навчання і наведено принципи створення підручника на електронних носіях і комп'ютерної програми. Розроблено піраміду основних етапів розвитку технічних систем з урахуванням послідовного застосування універсальних евристичних технічних перетворень. Уточнено логічну суть принципів багатьох типових прийомів і стандартних розв'язків винахідницьких задач і перетворень. Запропоновано сукупність завдань, спрямованих на усвідомлення учнями суті універсальних евристичних технічних перетворень та принципів їх вибору.

Виявлено особливості професійного мислення, обгрунтовано психолого-педагогічні засади розвитку професійного мислення в учнів ПТНЗ. Охарактеризовано специфіку професійної діяльності гірничого профілю. Розроблено технологію розвитку професійного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю.

Розглянуто суттєві психологічні та соціально-психологічні складові процесу становлення самореалізації особистості у науково-технічній діяльності. Проаналізовано внутрішні механізми самореалізації фахівця, що являють собою систему психічних і соціальних передумов, які забезпечують спрямованість професійної діяльності на розвиток. Розкрито суб'єктні властивості особистості (у перетворенні професійної діяльності) як чинник самореалізації у загальній структурі професійної діяльності. Акцентовано увагу на питанні впливу практики прийняття рішень на самореалізацію особистості.

Исследована проблема психологической инерции, внимание уделено раскрытию единого психологического механизма преодоления психологической инерции в научно-техническом творчестве. Определено понятие агглютинативной структуры и его места в психологическом тезаурусе. Выявлен структурно-психологический метод агглютинации и его функционирования в методах научно-технического творчества. Изложены теоретические основы агглютинативного подхода и его перспектив для решения проблемы преодоления психологической инерции в научно-техническом творчестве.

Розглянуто проблему змісту інженерно-педагогічного мислення, його структуру, визначено можливості подальшого розвитку. Проаналізовано вплив дисциплін, що вивчаються студентами, майбутніми інженерами-педагогами, на розвиток їх мислення.

Рассмотрена проблема содержания инженерно-педагогического мышления, его структура, определены возможности дальнейшего развития. Проанализировано влияние дисциплин, которые изучаются студентами, будущими инженерами-педагогами, на развитие их мышления.

The problem of engineering pedagogical thought content is being considered in the article, as well as its structure, its development possibilities are outlined. The analysis of the influence of the disciplines studied by students, future teacher-engineers, on their thought development is given.

Запропоновано розв'язання проблеми невідповідності рівня політехнічного кругозору (ПК) та технічного мислення учнів ЗОШ шляхом цілеспрямованого розвитку цих якостей у студентів педагогічних ВНЗ за спеціальністю "Трудове навчання", зокрема під час вивчення теми "Нанесення розмірів на кресленнях технічних деталей". Наведено розроблений методичний посібник зі даної теми. Графічно зображено ієрархічну структурну модель ПК (основні складові: знання основ, навички просторового та понятійно-логічного мислення, вміння реалізовувати політехнічний кругозір). Висвітлено досвід впровадження методики викладання дисципліни з розвитку ПК. Рекомендовано подальше вдосконалення методики й її експериментальну перевірку.

Розглянуто стан підготовки фахівців технічного профілю за умов оновлення змісту освіти. Охарактеризовано роль інженерної графіки у формуванні технічного мислення людини та розвитку її просторової уяви. Підкреслено необхідність якісних змін у професійній підготовці майбутніх спеціалістів і визначено завдання щодо оптимізації методів, засобів та методичного забезпечення курсу графічної підготовки студентів технічних закладів освіти.

Розглянуто застосування у технічній освіті креативних методів професійної підготовки майбутніх фахівців. Зазначено, що ці методи сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів і підвищують рівень його особистості та професійної культури.

Рассмотрено использование в техническом образовании творческих методов профессиональной подготовки будущих специалистов. Отмечено, что эти методы содействуют активизации учебно-познавательной деятельности студентов и повышают уровень его личности и профессиональной культуры.

The using of creative methods in vocational education is discussed. The methods are facilitating the stirring up cognitive activities of student and raising level of his personal and professional culture.

Здійснено психолого-педагогічний аналіз понять "творчість" та "творчі здібності", розглянуто основні методи формування творчих здібностей та специфіку їх застосування під час вивчення інформатики.

Осуществлен психолого-педагогический анализ понятий "творчество" и "творческие способности", рассмотрены основные методы формирования творческих способностей и специфику их применения при изучении информатики.

The article analyses the psychological and pedagogical aspects of the concepts of creativity and creative skills. Highlighted also are basic methods of creative skills formation and the peculiarities of their usage in the process of studying information science.

Здійснено комплексну розробку проблеми становлення самореалізаційних процесів викладача у науково-технічній діяльності. Досліджено зв'язок потреби у самореалізації із професійним (науково-технічним) буттям особи. Показано значення розвиненої потреби в самореалізації для продуктивної праці науково-технічної інтелігенції, яка виникає і формується у виробничій діяльності особистості, на прикладі професійного зростання науково-технічних працівників Донецького національного технічного університету. Результатом дослідження стала загальна концепція, яка сприятиме розвитку потреби в самореалізації як у викладацького і технічного персоналу університету, так і у студентської молоді, що набуває професійних компетенцій в умовах технічних вишів. Емпірично досліджено особливості процесу самореалізації викладачів у науково-технічній діяльності, представлено дані емпіричного аналізу суб'єктних й операційних чинників та видів процесу самореалізації викладача у науково-технічній діяльності, структури ціннісних орієнтацій особистості, психологічних особливостей гуманістичної самореалізації викладача у науково-технічній діяльності, доведено їх статистичну значущість. Обгрунтовано мотиваційно-ціннісні чинники самореалізації, що зумовлюють конструктивне та компетентне здійснення діяльності фахівцем. Виділено елементи новизни чи мінливості, які виявлялися у 6-ти експериментальних групах, що відрізнялися за рівнем самореалізації і за віковими ознаками. Представлено регресійну модель самореалізації викладача у науково-технічній діяльності.

Досліджено технократичне мислення як складне, суперечливе явище в розвитку як індивідуальної, так і суспільної свідомості. Показано, що такий тип мислення формувався протягом усього часу становлення техногенної цивілізації. Зроблений акцент на протилежних оцінках результатів науково-технічного розвитку суспільства, які давалися гуманітарною думкою в останні десятиліття. Доведено, що означена проблема особливо загострюється в ХХI ст., коли відбуваються зміни в економічному і соціокультурному просторах різних країн світу, які зумовлюють потребу детального аналізу і переоцінки того, що визначало розвиток суспільства в останні десятиліття. Обгрунтовано, що технократичне розуміння людини як елемента системи, який не має самоцінності, може бути подолане лише за умови адекватної оцінки місця і ролі техніки й технологій у сучасному світі, в якому негативні результати технологічних перетворень стають причиною різноманітних кризових явищ.