В соответствии с теорией "психологической установки" о сущности системы "среда - человек", архитектурная композиция трактуется как функция восприятия человека. Исследуется на междисциплинарной основе природа этого восприятия, ее социальные и генетические основы. Рассматривается практическая апробация исследования в экспериментальном проекте Харьковского региона.

Розглянуто психологічні моменти сприйняття простору і його формувань на прикладі суспільних споруд.

Рассмотрены психологические моменты восприятия пространства и его формирования на примере общественных зданий.

The psychological moments of the perception of space and its formation based on the example of public buildings are examined.

Виявлено індивідуально-психологічні особливості зорово-просторового сприйняття у суб'єктів з патологією у процесі їх онтогенетичного розвитку (на прикладі аутизму). Диференційовано особливості такого сприйняття та прояви індивідуальних особових властивостей в осіб з зазначеною патологією. Розроблено методичні підходи до діагностування зорово-просторового сприйняття для осіб за норми й у разі наявності патології, на ранніх етапах онтогенезу. Розроблено принципи побудови системи психологічної корекції осіб з патологією. Уточнено трактування загальноприйнятих психологічних категорій "особистість", "індивідуальність" стосовно таких суб'єктів. Доповнено діагностичний апарат визначення психологічних особливостей зорово-просторового сприйняття суб'єктів з патологією, а також комплекс особливостей даного сприйняття у суб'єктів без патології у психічному розвитку на раніх стадіях онтогенезу.

Розглянуто особливості сприймання відкритого та замкненого простору в регуляції рухової дії. Здійснено теоретичний аналіз і узагальнено наявний у психологічній літературі матеріал, представлений у працях інших науковців. Установлено, що сприймання відритого та замкненого простору відрізняється за змістом, а його вплив на регуляцію рухів може покращуватися за певних умов, а саме: наявності орієнтирів (зорової інформації); відсутності фобій відкритого та замкненого простору, а також висоти, травм, ілюзій (зорових, слухових, сенсорно-моторних). Сприймання відкритого простору змінюється залежно від атмосферного тиску, невизначеності орієнтирів, фобій відкритого простору та висоти. Сприймання замкненого простору змінюється залежно від глибини, вимушеного обмеження рухів, розрізнення орієнтирів, змінювання поз тіла під час пересування, наявності фобії травм. В результаті впровадження до навчального та тренувального процесів розроблених практичних рекомендацій щодо оволодіння та пропорційного розвитку сприймання простору, які передбачають застосування спеціалізованих вправ під час освоєння й удосконалення рухової дії, одержано позитивні зміни, що стосуються забезпечення адекватного сприймання відображеного простору в регуляції рухових дій, а також профілактики побутового травматизму, запобігання виникнення фобій та ілюзій, спричинених певним сприйманням простору, у цій регуляції.

Обгрунтовано та перевірено методику розвитку просторового мислення майбутніх вчителів технологій засобами комп'ютерної графіки в процесі навчання графічних дисциплін. Проаналізовано психолого-педагогічні підходи та закономірності розвитку просторового мислення студентів. Розкрито особливості впливу нових інформаційних технологій, зокрема засобів комп'ютерної графіки, на підвищення ефективності рівня розвитку просторового мислення майбутніх учителів технологій. Впроваджено в навчальний процес методику розвитку просторового мислення майбутніх вчителів технологій засобами комп'ютерної графіки та доведено її ефективність.

Розглянуто психологію індивідуального простору, яка на даному етапі розвитку суспільства є не зовсім вивченим напрямом у дизайні інтер'єрів, розповідається про варіанти та типи просторового планування інтер'єру та організації простору, надано власні рекомендації та поради з цього приводу.

Рассмотрена проблема соотношения реального и символического пространства Автономно-Территориального Образования Гагауз Ери, созданного в Республике Молдова в 1994 г. Отмечено, что эволюция этого соотношения связана с возрастанием региональной идентичности в рамках становления культурного проекта, сопровождающего становление Автономии. Сделан вывод об особом значении символического пространства.