Розроблено науково обґрунтовану ефективну систему заходів для упередження пожеж і пожежогасіння на основі використання перспективних технологій із застосуванням гуанідинових сполук. Удосконалено систему забезпечення радіоекологічної безпеки прилеглих до Чорнобильської зони відчуження територій із метою запобігання надзвичайних ситуацій шляхом мобілізації та блокування радіонуклідів, депонованих у лісових екосистемах, і зменшення дозових навантажень населення й учасників пожежогасіння. Встановлено, що вплив радіаційного чинника на формування дозових навантажень населення на радіоактивно забруднених територіях найбільш критично проявляється через 1 - 2 роки після лісової пожежі. Така ситуація виникає внаслідок відновлення лісової продукції в умовах збільшення мобільності радіонуклідів у лісових ґрунтах, що веде до забруднення трофічних ланцюгів. Доза опромінення дорослого населення більше залежить від кількості пожеж і їх загальної площі, ніж доза опромінення дітей, що пов'язано з режимом харчування та споживанням лісових продуктів, які мають істотний внесок у формування дози опромінення. Досліджено особливості взаємодії гуанідинових полімерів із компонентами біомаси, обґрунтовано ефективність і доцільність їх застосування для превентивної протипожежної обробки лісових насаджень, підвищення ефективності локалізації та ліквідації лісових пожеж, що призводить до зменшення дозових навантажень населення, особового складу підрозділів оперативно-рятувальних сил та інших учасників пожежогасіння. Наведено напрями підвищення рівня екологічної безпеки життєдіяльності населення й особового складу підрозділів оперативно-рятувальних сил в умовах критичних ситуацій. За допомогою проведених моніторингових досліджень результатів застосуванням гуанідинових сполук простежено закономірності міграційної здатності важких і перехідних металів у техногенно забруднених екосистемах. Визначено напрями вдосконалення мобільної лабораторії з оцінки та прогнозування надзвичайних ситуацій шляхом забезпечення оперативного радіаційно-екологічного контролю.

Розглянуто проблемні питання щодо реалізації екологічного менеджменту та особливості його ведення в лісовому господарстві на радіоактивно забруднених територіях (РА ЗТ) України. Проаналізовано сучасні вимоги та рекомендації нормативних документів України та ЄС щодо природоохоронної діяльності та збереження біорізноманіття. Аналіз даних супутникової системи MODIS показав істотний вплив лісових пожеж, зокрема на РАЗТ, на зменшення площ лісових екосистем. Пожежі є другим за значущістю, після вирубки, чинником знеліснення території. Екологічні проблеми РЗ лісових екосистем можна подолати лише за умови вдосконалення підходів, методик, стандартів із позицій екологічного менеджменту. Показано, що основою екологічного менеджменту РЗ лісових екосистем є підвищення їх пожежної безпеки. Запобігання та гасіння лісових пожеж на РЗ територіях є ключовою проблемою екологічного менеджменту, що потребує розроблення системи науково обгрунтованих заходів протипожежної охорони та управління лісами, ефективних методів управління пожежогасінням (віддалені, безпечні, запобігання пожежам, моніторинг, постійні профілактичні заходи), запобігання надмірному опроміненню персоналу та населення від різних джерел, вторинному поширенню радіонуклідів унаслідок пожеж на відносно чисті території. Внаслідок лісових пожеж радіонукліди у складі аерозолей, газоподібних продуктів згорання (диму та пилу) виносяться з лісових екосистем, створюючи джерело зовнішнього опромінення, інгаляційного та перорального надходження радіонуклідів. При цьому втрачається депонуюча функція лісу та збільшується міграційна здатність радіонуклідів. Запропоновано заходи щодо зменшення дози опромінення особового складу пожежних підрозділів під час гасіння лісової пожежі, що можливо досягти з використанням гідродинамічно активних водних вогнегасних речовин з одночасним прокладанням перед фронтом пожежі загороджувальних смуг на основі солей полігексаметиленгуанідину.

Розглянуто психологічні особливості впливу поведінкових розладів на формування особистості підлітків, взаємозв'язку емоційних переживань та фізичного здоров'я людини. Висвітлено сучасні досягнення у збереженні та зміцненні здоров'я, психологічні особливості розвитку нозофобії у школярів різних вікових груп. Охарактеризовано найпоширеніші вади зору в сучасному світі, шляхи його відновлення та збереження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.601.1-5

Рубрики:

Панкреатити

Шифр НБУВ: Ж100996 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано науковий підхід щодо створення превентивних засобів пожежогасіння лісових горючих матеріалів шляхом іммобілізації на поверхні нітрогенфосфоровмісної катіонної полімерної поверхнево-активною речовини полігексаметиленгуаніду (ПГМГ), що одночасно має властивості четвертинної амонійної солі та поліелектроліту і відноситься до малотоксичних речовин IV класу небезпеки. Показано, що фіксація солей ПГМГ на поверхні лісових горючих матеріалів є можливою за рахунок хімічної взаємодії (разом із фізичною) між речовиною та деревиною. Встановлено, що взаємодія похідних ПГМГ із горючими компонентами лісових екосистем, зокрема деревиною та органами дерев, відбувається за рахунок утворення багатоцентрових водневих зв'язків між гідроксильними групами (переважно целюлози) поверхні та аміногрупами полімеру, внаслідок чого солі ПГМГ достатньо міцно адсорбуються на поверхні лісових горючих матеріалів, що є підставою для отримання стійкого вогнезахисного покриття. Внаслідок іммобілізації на поверхні лісових горючих матеріалів утворюється полімерний інгібуючий шар, що підтверджено методами термічного аналізу та ІЧ-спектроскопії з Фур'є перетворенням. Розроблено вогнегасні композиції, на основі солей ПГМГ, які після висихання на поверхні целюлозовмісних матеріалів утворюють водостійкі полімерні плівки з високими характеристиками міцності та пролонгованим біоцидним ефектом, що обумовлено наявністю гуанідинових груп, які об'єднані в загальний полімерний ланцюг. Випробування вогнезахисної ефективності запропонованих композицій зменшують лінійну швидкість поширення полум'я майже у 3 - 4 рази в порівнянні з необробленими зразками лісових горючих матеріалів. Вперше запропропоновано використання розроблених вогнезахисних композицій, на основі солей ПГМГ, для прокладання профілактичних загороджувальних смуг у найбільш пожежонебезпечних напрямках (періодах) і опорних смуг під час локалізації лісових пожеж і для проведення профілактичних заходів із метою захисту лісових насаджень від шкідників.

Обгрунтовано використання екологічно прийнятних водних вогнегасних (ВВГР) і вогнезахисних речовин гуанідинового ряду для гасіння лісових пожеж, зокрема на радіоактивно забруднених територіях, та мінімізації радіаційних наслідків. Маючи властивості поліелектроліту, молекули полімеру витягуються вздовж потоку водної фази вогнегасної суміші, зменшуючи опір під час руху води. Макромолекули полігексаметиленгуанідину (ПГМГ) орієнтуються паралельно внутрішній поверхні труб, завдяки чому знижується інтенсивність турбулентних пульсацій у пристінному шарі, зменшується турбулентність потоків, знижуються гідравлічні втрати, що сприяє збільшенню напору та відстані подачі рідини. Експериментально встановлено, що у порівнянні з водою, при використанні водних розчинів полімеру за концентрації 3 - 5 %, збільшується дальність подачі ВВГР до 50 % із використанням вогнегасника ВВШ-9, а тривалість гасіння модельного вогнища 1А зменшується в 3 - 4 рази. Запропоновано спосіб гасіння лісової пожежі (зокрема на радіоактивно забруднених територіях), що включає в себе використання ВВГР на основі полімерної поверхнево-активної речовини ПГМГ. Спосіб призначено для гасіння кромки пожежі з одночасним прокладанням перед фронтом пожежі загороджувальних смуг шляхом оброблення розчином на основі солей ПГМГ. Встановлено, що використання запропонованого способу гасіння лісової пожежі надає можливість істотно скоротити тривалість гасіння пожежі завдяки вогнегасним властивостям гідродинамічно активних полімерів гуанідинового ряду з одночасним утворенням на обробленій поверхні лісових горючих матеріалів полімерного ізолюючого шару, продукти термодеструкції якого виконують функцію інгібіторів горіння. Застосування вогнегасних і вогнезахисних речовин гуанідинового ряду сприяє запобіганню вітровій міграції радіоактивних аерозолів унаслідок зменшення пилоутворення за рахунок злипання та коагуляції часточок радіоактивного пилу сприяє його седиментації. Показано перспективність використання запропонованого способу гасіння лісової пожежі для зменшення дозових навантажень особового складу пожежних підрозділів і з метою запобігання лісовим пожежам і мінімізації економічних, екологічних і соціальних наслідків від них.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.601.1

Рубрики:

Хірургічне лікування панкреатиту

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Статтю присвячено 100-річчю від дня народження видатного лікаря, науковця, Героя Соціалістичної Праці (1978), заслуженого діяча науки і техніки України (1968), ректора Львівського державного медичного інституту (1964 - 1981), доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України (1992) і НАМН України (1993) Михайла Васильовича Даниленка.

Мета роботи - вивчення характеристик сучасного інфекційного чинника (ІЧ) при гострому панкреатиті (ГП) та аналіз їх клінічного значення. Здійснено 147 бактеріологічних досліджень (БД) у хворих з ГП з використанням методик аеробного та анаеробного культивування матеріалу. Констатовано, що ІЧ представлений мікрофлорою з домінуванням аеробних бактерій у вигляді монокультури (37 % спостережень) та аеробно-анаеробних асоціацій (39 %) з грамнегативною ознакою (56 %), різною тропністю бактерій до патоморфологічних субстратів та незмінністю існуючих асоціацій (57 %). Enterococcus spp. та Enterobacter aerogenes виявилися "мікробами-індикаторами" наявності анаеробної мікрофлори. Встановлено, що ІЧ приєднується як у ранні (17 %), так і в пізні (31 %) терміни захворювання. З'ясовано особливості використання антибіотиків у режимі превентивної та етіотропної терапії. Виокремлено ознаки ІЧ, які є предикторами тяжкості перебігу ГП. Висновки: ІЧ при ГП включає переважно ентеробактерії і анаеробну мікрофлору як у вигляді монокультури, так і у вигляді аеробно-анаеробних асоціацій. Інфікованість тканин підшлункової залози (ПЗ), раннє приєднання ІЧ, домінування аеробно-анаеробної мікрофлори та її грамнегативна приналежність є критеріями оцінки тяжкості перебігу захворювання. Превентивна антибіотикотерапія сприяє збереженню асептичності запалення (68 %). В післяопераційному періоді антибіотики доцільно призначати в режимі етіотропної антибіотикотерапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77 + Р665.8

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Травматологія порожнини рота і щелепно-лицьової ділянки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено обгрунтування використання гуанідинових флокулянтів для підвищення ефективності очищення шахтних вод. Доочищення шахтної води (шахта Краснолиманська) проводили за допомогою флотаційного методу, суть якого полягає у використанні властивостей поверхнево-активної речовини полігексамети-ленгуанідин гідрохлориду, що є діючою речовиною реагента фкватон-10, адсорбуватися разом із речовинами і забруднювачами води на поверхні пухирців повітря (бульбашково-плівкова екстракція).

Наведено нарис життєвого шляху, науково-педагогічної, організаторської та громадської діяльності доктора медичних наук, професора, академіка Дмитра Зербіно. Вміщено дані про основні дати життя і діяльності Д. Д. Зербіно як вченого й педагога та розвиток його наукової школи, відомості про наукові здобутки, підготовку наукових кадрів, багатогранну та багаторічну організаторську, науково-педагогічну діяльність ювіляра та оцінку його заслуг на державному рівні. Подано хронологічний покажчик праць, у якому зібрано монографії, наукові статті, дисертаційні роботи, виконані під керівництвом Д. Д. Зербіно, патенти, авторські свідоцтва, а також публіцистичні статті та інтерв'ю, рецензії та відгуки на наукові праці, публікації про Д. Д. Зербіно.

Розглянуто відомості про видатного фахівця в галузі внутрішніх хвороб і туберкульозу, найвідомішого в Галичині "народного лікаря", організатора та ректора Українського (таємного) університету у Львові, засновника Українського гігієнічного товариства, професора та завідувача кафедри шпитальної терапії Львівського медичного інституту М. Панчишина. Наведено його наукові праці, науково-популярні статті, опубліковані у часописі "Народне здоров'я" та публікації про вченого.

Проблема фізичної реабілітації хворих на сечокам'яну хворобу (СКХ) є актуальною в сучасній урології у зв'язку зі зростаючою поширеністю серед населення, тяжкістю та тривалістю перебігу, високою частотою рецидивів каменеутворення. Мета роботи - розробка комплексу спеціально адаптованих фізичних вправ лікувальної гімнастики для хворих на СКХ після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії за щадного режиму санаторно-курортного лікування. Застосовано такі методи дослідження, як аналіз та узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; документальні методи (вивчення історії хвороби), соціологічні, методи педагогічного експерименту та педагогічного спостереження. На підставі аналізу історій хвороби 54 хворих на СКХ Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Трускавецький" у м. Трускавець і проведення констатувального педагогічного експеременту та спостереження протягом квітня-вересня 2016 р. із застосуванням широкого спектра фізичних вправ для фізичної реабілітації хворих на СКХ після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії установлено, що головним засобом фізичної реабілітації є лікувальна фізична культура, а основною її формою - лікувальна гімнастика. Як результат, розроблено комплекс спеціально адаптованих фізичних вправ лікувальної гімнастики за щадного рухового режиму санаторно-курортного лікування. Цей комплекс спрямовано на виконання основних завдань фізичної реабілітації для хворих на СКХ, а саме посилення скорочувальної здатності гладкої мускулатури нирок і сечоводів, що сприяє пришвидшеному виведенню роздробленого конкременту каменя, відновлення функцій сечовивідної системи й організму хворого в цілому. Основною відмінністю розробленого комплексу спеціально адаптованих фізичних вправ лікувальної гімнастики є їх виконання в запропонованій послідовності, частій зміні вихідних положень.

Нещодавно виповнилося 90 років видатному клінічному патологу доктору медичних наук, професору, заслуженому діячу науки України, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки, члену Міжнародної академії патології (США), академіку Національної академії медичних наук України, члену-кореспонденту Національної академії наук України Дмитру Деонисовичу Зербіно.

Висвітлено життєвий та творчий шлях професора В. А. Монастирського - видатного українського вченого в галузі біології та медицини, автора відкриттів в галузі коагулології, зокрема відкриття "тромбін-плазмінової системи" (ТПС), яка є однією із п'яти основних регуляторних систем організму, нарівні з генною, імунною, ендокринною та нервовою системами, а також автором декількох теорій, зокрема, вікового розвитку, старіння організму та його омолодження. Одночасно він є творцем нової науки - біологічної коагулології, тобто науки про біокоагуляцію та біорегенерацію, науку, яка вивчає фізіологічну, патогенетичну та саногенетичну роль цієї дуже складної ферментної системи. Зазначено, що йдеться про вченого, наукові здобутки якого в галузі біології та медицини є дуже вагомим внеском в скарбницю як української, так і світової науки. Вчений досліджує життя, вивчає проблеми старіння та можливість омолодження організму. В. А. Монастирський розкриває ці проблеми у своїх наукових роботах, які базуються на його величезному експериментальному матеріалі.

Визначали вплив дозованого фізичного навантаження на динаміку показників серцево-судинної системи студенток із різним рівнем здоров'я під час занять з фізичного виховання. У дослідженні брали участь 48 студенток із низьким рівнем фізичного здоров'я (РФЗ). За результатами проведеного аналізу студенток було репрезентативно розподілено на експериментальну (ЕГ) та контрольну (КГ) групи по 24 особи в кожній. Студенткам ЕГ запропоновано заняття з фізичного виховання за розробленою програмою керування дозованим фізичним навантаженням (ДФН) протягом 4-х етапів з урахуванням основних компонентів реакції серцево-судинної системи (ССС), а саме: максимальної частоти серцевих скорочень (МхЧСС) заняття і часу її досягнення, кількості можливих повторень МхЧСС і часу їх досягнення, середньої пульсової вартості (СПВ і середнє значення ЧСС за заняття) та інтервалів відпочинку між ДФН і їх тривалістю. Студенткам КГ було запропоновано займатися за базовою навчальною програмою. Критерієм контролю за інтервалами відпочинку в часі проведення занять був час відновлення ЧСС. Висновки: констатовано позитивну реакцію показників серцево-судинної системи (ЧСС, пульсового тиску, пульсової вартості заняття, індексу Руфф'є, передсерцево-шлуночкової і внутрішньошлуночкової провідності, амплітуди зубця T) на дозоване фізичне навантаження у студенток експериментальної групи, що вказує на адекватність дозованого фізичного навантаження та застосування 4-х етапів занять з фізичного виховання у дворічному циклі навчання з поступовим підвищенням рівня дозованого фізичного навантаження, скорочення часу досягнення максимальної ЧСС та кількості її повторень в одному занятті.

Актуальність полягає у відсутності досліджень психоемоційного стану студенток 15 - 17 років за умов дефіциту рухової активності. Мета роботи - визначення, аналіз та характеристика психоемоційного стану студенток 15 - 17 років; встановлення взаємозв'язку з руховою активністю. Використано методику визначення психоемоційного стану САН. Порівняння одержаних параметрів студенток показало, що рівень активності студенток перебуває в межах 48 - 51 бала, самопочуття - 55 - 58 балів, настрою - 59 - 63 балів і за віком одержані показники достовірно не відрізняються. Результати опитування вказують на середній і високий рівні параметрів САН за низького рівня рухової активності. Показник активності відображає як психоемоційний стан, так і рівень фізичної активності студенток.

Дослідження передбачало проведення анкетування 1 157 студентів та статистичне опрацювання одержаних даних. Печія, зазвичай, зумовлена споживанням їжі, із частотою виникнення 1 раз на тиждень, що треба враховувати під час проведення профілактичних і лікувальних заходів у студентів. Частота гастроезофагеальної рефлюксної хвороби є нижчою у молодих осіб, чий стиль життя пов'язаний із фізичним навантаженням.

Исследования предполагают проведение анкетирования 1 157 студентов и статистическую обработку полученных данных. Изжога, в общем, чаще всего вызвана потреблением пищи, с частотой возникновения 1 раз в неделю, что надо учитывать при проведении профилактических и лечебных мероприятий студентов. Частота гастроэзофагеальной рефлюксной болезни ниже у молодых лиц, чей стиль жизни связан с физической нагрузкой.

Досліджено проблему фізичної підготовки студенток коледжу віком 15 - 17 років. Наведено результати педагогічного експерименту, в якому відстежено динаміку показників фізичної підготовки студенток вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації віком 15 - 17 років під впливом впровадженого режиму рухової активності. Впродовж дослідження використано методи тестування рівня розвитку рухових якостей і математичної статистики. Одержано достовірні зміни показників студенток експериментальної групи в тестовій вправі "біг на 1500 м" і у вправах силового характеру та позитивні зрушення багатьох показників, які доводять ефективність застосованого режиму рухової активності. Встановлено відсутність достовірних змін показників фізичної підготовленості студенток контрольної групи.