Проаналізовано кількісні та якісні характеристики культурних практик населення України під час війни. Проведено порівняльний аналіз культурних практик у мирний і воєнний час, зіставлено запити на культурний контент регіонів, по-різному уражених війною. Аналіз виявлених проблем дозволив сформувати пропозиції та рекомендації щодо поліпшення ситуації, активізації розвитку культурної сфери та діяльності вітчизняних культурних закладів.

Увагу приділено зарубіжному та вітчизняному досвіду вирішення актуальних проблеми забезпечення національної безпеки, оборони й розвідки. Досліджено історичні, правові та політичні аспекти діяльності у сфері забезпечення національної безпеки України та провідних країн світу. Проблеми забезпечення вітчизняної безпеки розкрито з урахуванням набутого досвіду під час протидії військовій агресії Росії та ухваленого нового законодавства України у сфері національної безпеки. Висвітлено засади національної безпеки держави. Охарактеризовано цілі державної політики національної безпеки держави. Досліджено загрози національним інтересам і національній безпеці держави. Висвітлено основні напрями нейтралізації внутрішніх загроз і захисту від зовнішніх загроз національній безпеці. Розглянуто організаційно-технічну модель національної системи кібербезпеки. Досліджено сучасні системи забезпечення національної безпеки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж364.2 + Ж620

Рубрики:

Наноматеріали

Нанотехнології

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми розбудови системи охорони психічного здоров'я в Збройних силах України, організації психіатричної, наркологічної, медико-психологічної, а також волонтерської допомоги. Розкрито актуальні питання сфери психічного здоров'я учасників бойових дій на Сході України. Зокрема описано вплив чинників бойового середовища на військовослужбовців, клініко-психологічні характеристики посттравматичного стресового розладу (ПТСР), аддиктивні розлади, суїцидальні випадки, контузії та постконтузійний синдром. Наведено програму комплексної диференційованої терапії ПТСР у військовослужбовців. Особливу увагу приділено психологічній корекції порушень здоров'я сім'ї учасників бойових дій.

У роботі викладено технологічні умови формування двошарових і тришарових поруватих систем Zn/ZnO і Zn/ZnO/NiO. На першому етапі розглянуто структуроутворення базових поруватих систем Zn у процесі близь-корівноважної стаціонарної конденсації, а також розглянуто деякі аспекти управління цим процесом за допомогою самоорганізації незмінних в часі малих пересичень парів, що конденсуються. За одержання поруватих систем Zn спочатку на підкладки з лабораторного скла за допомогою двох магнетронних розпорошувачів наносилися двошарові контактні площинки на основі Cr і Au. Загальна товщина контактних площинок становила 0,8 мкм. Необхідність попереднього нанесення контактних площинок обумовлена тим, що механізм зародження поруватих структур Zn і подальшого їх нарощування залежать від природи поверхні підкладки. На наступному етапі на контактних площинках було одержано поруваті шари Zn трьох типів. У разі реалізації гранично слабких пересичень утворюються поруваті структури Zn у вигляді пов'язаних нанониток, а за поступового підвищення пересичення спостерігається перехід до утворення поруватих структур на основі об'ємних кристалів. Показано можливість зниження опору багатошарових систем за допомогою неповного окиснення базових поруватих шарів Zn або нанесення на них плівок ZnO та NiO, що є важливим для практичного застосування одержаних шарів за створення електродів літій-іонних акумуляторів. На основі аналізу результатів растрової та просвічувальної електронної мікроскопії, енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії та рентгенівської дифрактометрії оптимізовано фазовий і елементний склади, а також структурно-морфологічні характеристики складових шарів Zn/ZnO і Zn/ZnO/NiO.

Збільшення поширеності депресивних розладів є дуже важливою медико-соціальною проблемою сучасної психіатрії. Головним методом лікування депресій є фармакотерапія. Застосування ефективних та безпечних антидепресантів залишається актуальним питанням психіатричної практики. Мета дослідження - вивчення ефективності та безпеки венлафаксину XR в терапії пацієнтів із рекурентними депресивними розладами. Венлафаксин XR призначався в дозі 75 мг на добу з кроком титрування 2 тижні до 225 мг на добу, що зумовлене спектром нейрохімічної активності препарату та залученням бажаних норадренергічних ефектів зазначеного дозування, протягом 90 днів. Особливості клінічного стану пацієнтів та його динаміка оцінювалися комплексно до лікування (день 1), у процесі терапії (день 42), а також після завершення лікування (день 90). Проводився постійний моніторинг небажаних явищ та аналіз їх зв'язку з препаратом, що досліджується. Виявлено високу терапевтичну ефективність та безпечність венлафаксину XR. У 88,10 % пацієнтів мав місце чіткий позитивний терапевтичний ефект із зменшенням ступеня тяжкості клінічної симптоматики (за HDRS) на 50 % і більше. Висновки: завдяки широкому спектру антидепресивної дії, а також хорошій переносимості венлафаксин XR може бути рекомендований як препарат вибору при лікуванні тяжких і помірних депресивних епізодів.

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-1 + В371.211

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Консолідовані наноструктури <Тіла тверді >

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Актуальность исследования определяется высокой распространенностью деменции, значительными экономическими затратами на ее лечение, негативными последствиями в виде инвалидизации и снижения качества социального функционирования. Цель исследования - изучить клинико-психопатологические особенности и специфику социального функционирования пациентов с галлюцинаторно-параноидными расстройствами (ГПР) при сосудистой деменции (СД) средней степени тяжести (ССТ). Для достижения поставленной цели был использован комплексный методологический подход, который реализовывался с помощью клинико-психопатологического метода, дополненного использованием психометрических шкал (нейропсихиатрический опросник (NPI), шкала глобального функционирования (GAF), шкала степени ограничения возможностей (WHO/DAS), Бристольская шкала активности в повседневной жизни (BADL)) и методов математической обработки данных. В исследовании клинико-психопатологических особенностей и социального функционирования пациентов с ГПР при СД ССТ приняло участие 75 пациентов. 41 больной с ГПР при СД ССТ и 34 больных без психотических расстройств вошли в контрольную группу. В структуре клинико-психопатологических проявлений у больных с ГПР при СД ССТ выявлено: преобладание частых бредовых идей материального ущерба, ограбления и ревности в умеренной степени выраженности; сочетание ГПР с частым бродяжничеством; периодической умеренной вербальной агрессией; частыми расстройствами ритма день/ночь, частым снижением настроения, проявляется в форме дисфории; страхом остаться одному; с частыми состояниями раздражительности. Установлено выраженное негативное влияние ГПР на функцию общения, качество и уровень участия в выполнении родительской роли, потребность и эффективность социальных контактов, эффективность поведения в нестандартных и сложных условиях. Определено влияние ГПР на формирование у больных этой группы ограничений их жизнедеятельности в коммуникации, умении пользоваться телефоном, делать покупки, распоряжаться финансами и пользоваться транспортом. Доказано, что величина общего социального функционирования пациентов соответствовала диапазону нарушений от серьезного ухудшения функционирования в социальной и профессиональной сферах - до неспособности функционирования в отдельных сферах жизнедеятельности.

Актуальность исследования определяется высокой распространенностью деменции, значительными экономическими затратами на ее лечение, негативными последствиями в виде инвалидизации и снижения качества социального функционирования. Цель исследования - изучить клинико-психопатологические особенности и специфику социального функционирования пациентов с галлюцинаторно-параноидными расстройствами (ГПР) при сосудистой деменции (СД) средней степени тяжести (ССТ). Для достижения поставленной цели был использован комплексный методологический подход, который реализовывался с помощью клинико-психопатологического метода, дополненного использованием психометрических шкал (нейропсихиатрический опросник (NPI), шкала глобального функционирования (GAF), шкала степени ограничения возможностей (WHO/DAS), Бристольская шкала активности в повседневной жизни (BADL)) и методов математической обработки данных. В исследовании клинико-психопатологических особенностей и социального функционирования пациентов с ГПР при СД ССТ приняло участие 75 пациентов. 41 больной с ГПР при СД ССТ и 34 больных без психотических расстройств вошли в контрольную группу. В структуре клинико-психопатологических проявлений у больных с ГПР при СД ССТ выявлено: преобладание частых бредовых идей материального ущерба, ограбления и ревности в умеренной степени выраженности; сочетание ГПР с частым бродяжничеством; периодической умеренной вербальной агрессией; частыми расстройствами ритма день/ночь, частым снижением настроения, проявляется в форме дисфории; страхом остаться одному; с частыми состояниями раздражительности. Установлено выраженное негативное влияние ГПР на функцию общения, качество и уровень участия в выполнении родительской роли, потребность и эффективность социальных контактов, эффективность поведения в нестандартных и сложных условиях. Определено влияние ГПР на формирование у больных этой группы ограничений их жизнедеятельности в коммуникации, умении пользоваться телефоном, делать покупки, распоряжаться финансами и пользоваться транспортом. Доказано, что величина общего социального функционирования пациентов соответствовала диапазону нарушений от серьезного ухудшения функционирования в социальной и профессиональной сферах - до неспособности функционирования в отдельных сферах жизнедеятельности.

Мета дослідження - визначити предиктори суїцидального ризику у пацієнтів із когнітивними порушеннями за депресивних розладів (ДР). У дослідженні взяли участь 362 пацієнти з когнітивними порушеннями за ДР: 123 пацієнти з рекурентними ДР, 141 пацієнт із біполярними афективними розладами та 98 пацієнтів із пролонгованою депресивною реакцією. Для дослідження чинників суїцидальної поведінки у пацієнтів з когнітивними порушеннями за ДР використовувався комплекс методів дослідження: клініко-психопатологічний, психодіагностичний (опитувальник "Самооцінка вираженості аутоагресивних предикторів") та математико-статистичний. Визначено предиктори суїцидального ризику в пацієнтів із когнітивними порушеннями за ДР. У пацієнтів із рекурентними ДР встановлено помірний рівень аутоагресії та агресії, низький рівень імпульсивності, високий та виражений рівень звуження когнітивних функцій, виражене звуження міжособистісних стосунків, вираженість афективних порушень, середній та виражений рівень вегетативних розладів. У пацієнтів із біполярними афективними розладами визначався виражений та помірний рівень аутоагресії, агресії та імпульсивності, високий та виражений рівень звуження когнітивних функцій, виражене звуження міжособистісних стосунків, вираженість афективних порушень, середній та виражений рівень вегетативних розладів. У пацієнтів із пролонгованою депресивною реакцією встановлено помірний рівень аутоагресії і звуження когнітивних функцій, низький рівень агресії, виражений рівень імпульсивності, афективних порушень і звуження міжособистісних стосунків і високий рівень вегетативних розладів. Висновки: у результаті дослідження визначено особливості суїцидальної поведінки у пацієнтів із когнітивними порушеннями за ДР, які можуть виступати як діагностичні критерії та предиктори суїцидальної поведінки під час проведення диференціальної діагностики пацієнтів і можуть враховуватись під час створення психокорекційних програм, спрямованих на редукцію суїцидального ризику.

Досліджено практику використання новітніх інформаційних технологій Національною поліцією України в процесі реалізації гендерної політики; охарактеризовано форми привернення уваги та залучення громадськості до гендерних ініціатив, їх важливість для впровадження реформ та переваги їх застосування в сучасній публічно-управлінській практиці порівняно з традиційними механізмами державного управління.

Проблема внутрішньо переміщених осіб сьогодні є однією з найгостріших для України. Внаслідок довготривалого воєнного конфлікту на Донбасі, окупації частин Донецької і Луганської областей, анексії Криму близько 1,5 млн українців були змушені покинути власні домівки. На сучасному етапі відзначається потужний вплив психологічних факторів на суб'єктивне благополуччя особистості, особливо якщо вона переживає кризу адаптації, нестабільну ситуацію в своєму житті, наприклад, кардинальну зміну в житті, переїзд, міграцію. Адаптаційний процес у ситуації міграції, як і переживання міграції як життєво важливої події, залежать від обставин міграційного процесу, мотивації і бажаності цієї зміни в житті людини. Під час міграції порушується звична життєдіяльність, що може стати поштовхом до виникнення психічних розладів. Мета роботи - визначити психологічні фактори ризику виникнення психічних розладів у внутрішньо переміщених осіб. У дослідження залучено 213 осіб (105 жінок (49,29 %) і 108 чоловіків (50,71 %) віком від 18 до 69 років), яким проведено комплексне психодіагностичне обстеження, що включало діагностику копінг-стратегій, домінуючого психічного стану та вираженості показників життєстійкості. Усіх обстежених поділено на три групи порівняння. 94 внутрішньо переміщені особи із загальної популяції увійшли до I групи (без ознак психічних порушень) (54,25 % жінок, 45,75 % чоловіків, вік 18 - 39 років), 68 осіб (47,05 % жінок, 52,94 % чоловіків, вік 40 - 59 років), у яких були визначені окремі симптоми (ознаки) психопатологічних порушень, склали II групу (група ризику) та 51 особа (41,17 % жінок, 58,82 % чоловіків, вік 50 - 69 років), що звернулися за медичною допомогою, увійшли до III групи. Висновки: визначено психологічні фактори ризику виникнення психічних розладів у внутрішньо переміщених осіб: актуалізація переважно неадаптивних копінг-стратегій, пасивна життєва позиція, знижений рівень життєстійкості, емоційна лабільність і незадоволеність життям.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р64-324 + Р64-52

Рубрики:

Психіатрія

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено реалізацію різних проєктів, спрямованих на розвиток територіальних громад в Україні. В основу роботи покладено видання Інституту громадянського суспільства: «Локальна ідентичність як умова розвитку об’єднаних територіальних громад» 2016 року та навчальний посібник «Локальна ідентичність і об’єднані територіальні громади» 2017 року, які були розроблені за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні». Проаналізовано різні теоретичні аспекти територіальної ідентичності, її важливість для розвитку та збереження громади як первинної одиниці місцевого самоврядування, зроблено спробу показати загрози від розмивання місцевої ідентичності чи навпаки її надмірного виокремлення серед інших ідентичностей. Наведено різні інструменти впливу на ідентичність, а також способи її формування на основі українського досвіду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж364.2 + В371.21

Рубрики:

Наноматеріали

Наноструктури

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 196 працівників сфери охорони неврологічного й психічного здоров'я, які упродовж 30 днів вживали Мемопрув (EVER Pharma). Визначено, що синдром емоційного вигорання спостерігався в 68,4 % лікарів. Встановлено, що в механізмах формування емоційного вигорання провідну роль відіграють переживання психотравмуючих чинників, редукція професійних обов'язків, неадекватне емоційне реагування, розширення сфери економії емоцій, емоційна й особистісна відстороненість. Доведена ефективність Мемопруву для подолання астенії (фізичної і психічної), підвищення активності й мотивації, а також покращення процесу уваги й працездатності в осіб із синдромом емоційного вигорання.

Охарактеризовано особливості медико-психологічної допомоги жінкам, які перенесли первинний психотичний епізод. Проаналізовано особливості деформації материнсько-дитячої взаємодії та сімейного функціонування в родинах жінок, хворих на параноїдну шизофренію та її психологічна корекція. Досліджено клініко-психопатологічні особливості депресивних порушень у хворих на шизофренію. Висвітлено роль соціально-терапевтичного середовища в ефективності лікування первинного психотичного епізоду. Представлено психокорекцію та профілактику психічної дезадаптації у родичів хворих із первинним психотичним епізодом і перевірено їх ефективність.

Одержано фрактально-перколяційні наносистеми ZnO у вигляді зієднаних між собою нанониток з близьким до стехіометричного елементним складом та з відповідними для оксиду цинку параметрами гексагональної решітки. Вперше на основі досліджень вольтамперних характеристик у фрактально-перколяційних наноснстемах ZnO показана принципова можливість розпізнавання таких реагентів, як ацетон, метанол та метан-бутанова суміш. Зроблено припущення про те, що зарядоперенос і, як наслідок, вольтамперні характеристики визначаються радіусами окремих нанонпток, які менші ніж довжина дебасвського екранування. У свою чергу адсорбційно-десорбційні реакції різних реагентів на поверхні нанониток призводять до утворення різних за конфігурацією кластерів, що в свою чергу забезпечують різні за характером вольтамперні характеристики.

Розглянуто теоретичні основи стратегічного планування у сфері національної безпеки, охарактеризовано науково-методичний апарат стратегічного планування в умовах глобальних загроз національній безпеці та міжнародній стабільності. Висвітлено концептуальні засади стратегічного планування забезпечення національної безпеки.

С целью оценки эффективности применения Церебролизина в комплексном лечении депрессивных расстройств у больных дисциркуляторной энцефалопатией II стадии, обусловленной атеросклерозом, проведено обследование 84 пациентов с оценкой соматического, неврологического, психоэмоционального состояния и когнитивного функционирования до и после курса лечения. Нейропсихологическое обследование включало: оценку депрессивного состояния по шкале Гамильтона (HDRS); оценку функционирования различных когнитивных сфер по Монреальской шкале оценки когнитивных функций (МоСА); диагностику параметров работоспособности по тесту Ландольта; исследование качества жизни с помощью опросника Европейской группы качества жизни (EuroQol EQ-5D). Выявлены симптомы-мишени, редукцию которых обеспечивает применение Церебролизина в комплексной терапии больных депрессивными расстройствами атеросклеротического генеза: в структуре депрессивной симптоматики - уменьшение уровня общей работоспособности/активности и заторможенность; в структуре когнитивных нарушений - уменьшение уровня общего когнитивного функционирования, снижение памяти и концентрации внимания, точности и продуктивности деятельности; в структуре субъективного восприятия качества жизни - уменьшение уровня активности в повседневной жизни. Показана высокая эффективность применения Церебролизина в терапии больных депрессивными расстройствами сосудистого генеза за счет редукции когнитивного компонента депрессивных нарушений, повышения качества жизни и уровня функционирования больных, их активности и работоспособности, что определяет возможность и перспективность его применения у данной категории пациентов.